Ухвала суду № 24674183, 05.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5709/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"05" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Старової Н.Е.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Граньстройінвест»до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року адміністративний позов ТОВ «Граньстройінвест» до ДПІ у Вишгородському районі Київської області про визнання протиправними дій -задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Граньстройінвест»зареєстроване Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області 13 квітня 2011 року.

На податковому обліку ТОВ «Граньстройінвест»перебуває у Державній податковій інспекції у Вишгородському районі.

Посадовою особою ДПІ у Вишгородському районі Київської області згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 статті 20, п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ТОВ «Граньстройінвест», за результатами якої складено акт «Про неможливість проведення перевірки ТОВ «Граньстройінвест»з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, яким сформовано податковий кредит та податкові зобов'язання за період: липень-вересень 2011 року від 03 листопада 2011 року № 764/15-2/37649152.

Як вбачається зі змісту Акту про неможливість проведення перевірки податковим органом було при перевірці було взято до уваги, зокрема: довідку про відсутність за місцем реєстрації ТОВ «Граньстройінвест»від 03 листопада 2011 року, згідно якої працівниками податкового органу встановлено, що підприємство за юридичною адресою станом на 03 листопада 2011 року не знаходиться; висновок спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМУС України в Київській області № 328 від 31 жовтня 2011 року, відповідно до якого підписи в договорі № 213 про визнання електронних документів від 05 липня 2011 року, в реєстраційній заяві платника податку на додану вартість за формою 1-ПДВ, в заяві за формою 1ОПП, в протоколі № 1 від 18 березня 2011 року загальних зборів ТОВ «Граньстройінвест»виконані не громадянином ОСОБА_3 (керівником ТОВ «Граньстройінвест»), а іншою особою.

Проаналізувавши вказані документи працівник ДПІ у Вишгородському районі Київської області дійшов висновку, що усі операції купівлі-продажу ТОВ «Граньстройінвест»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже -є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України - органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно статті 75 ПК України - органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Порядок проведення камеральної перевірки визначено статтею 76 Податкового кодексу України, згідно з якою камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відповідно до п. 86.2 статті 86 ПК України - за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. 46.1 статті 46 ПК України - податкова декларація, розрахунок це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Виходячи з системного аналізу наведених норм, колегія суддів азначає, що предметом дослідження камеральної перевірки можуть бути лише данні податкових декларацій (розрахунків) платника податків, зокрема правильність відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або методологія проведення цих розрахунків. При цьому будь-які дослідження документів, які були підставою для таких розрахунків при проведенні камеральної перевірки не проводяться, оскільки це є предметом документальної перевірки. У разі, якщо предметом дослідження мають бути документи по проведеним операціям, то така перевірка не може відноситися до категорії камеральної перевірки.

Як вбачається з Акту про неможливість проведення перевірки, під час проведення камеральної перевірки посадовими особами відповідача не перевірялась данні податкових декларацій (розрахунків) платника податків, не зазначено порушення порядку їх заповнення, складання підсумків, неправильність застосування ставок податків і податкових пільг, не зазначено виявлених порушень при відображенні показників, тощо.

У акті перевірки також не встановлено порушень відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або порушень методології проведення цих розрахунків, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Оскільки предметом камеральної перевірки є правильність складання податкових декларацій, суд зазначає, що документами, які мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші, а у разі, якщо при проведенні камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, відповідач має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку позивача з дослідженням та оцінкою всіх первинних документів за спірними відносинами, а сама перевірка повинна проводитись у т.ч. на підставі наказу керівника ДПІ та направлення на перевірку.

Натомість у Акті про неможливість проведення перевірки відповідачем фактично надається правова оцінка господарським відносинам позивача з третіми особами на підставі наявної у розпорядженні відповідача довідки про відсутність підприємства за місцезнаходженням та висновків спеціаліста. Тобто відповідач при проведенні камеральної перевірки вийшов за межі предмету такої перевірки та обставин, які перевіряються під час проведення камеральної перевірки.

Враховуючи вищезазначене суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що дії ДПІ у Вишгородському районі Київської області по проведенню камеральної перевірки, що оформлено актом № 764/15-2/37649152 від 03 листопада 2011 року є протиправними.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області -залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Чаку Є.В.

Старова Н.Е.