Ухвала суду № 24674174, 05.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17785/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"05" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Старової Н.Е.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольтенія Білд» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про скасування рішення про відмову у прийнятті податкової звітності, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2012 року адміністративний позов ТОВ «Ольтенія Білд» до ДПІ у Святошинському районі м. Києва про скасування рішення про відмову у прийнятті податкової звітності -задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Ольтенія Білд»зареєстровано у статусі юридичної особи 23 червня 2009 року Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією з ідентифікаційним кодом 36546782.

ТОВ «Ольтенія Білд»взято на облік в ДПІ у Святошинському районі м. Києва 24 червня 2009 року за № 10871 про що останньому видано довідку ф. № 4-ОПП. Товариство в період виникнення спірних відносин зареєстровано платником ПДВ

08 липня 2011 року позивачем складено та 14 липня 2011 року направлено поштовим зв'язком на адресу ДПІ податкову декларацію з ПДВ за червень 2011 року разом з додатком № 5 (розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів), додатком № 6.

При цьому, у декларації проставлено помітка, що одночасно з декларацією направлено копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді. Направлення реєстру податкових накладних поштою в електронному вигляді підтверджується описом вкладення до поштового відправлення.

22 липня 2011 року за № 15681/10/28-323 ДПІ прийнято рішення у формі листа-повідомлення де, з посиланням на пп. 48.1, 46.5, 49.15, 48.4, 201.15 Податкового кодексу України, зазначено, що декларацію заповнено всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку: звітність (податкова декларація з ПДВ за грудень 2010 року) подана не в повному обсязі (відсутній реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді). У зв'язку з цим податкова декларація з ПДВ за червень 2011 року не приймається податковим органом та вважається неподаною.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Відповідно до п. 203.1 статті 203 ПК України - податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

При цьому, відповідно до п. 49.5 статті 49 ПК України (в редакції на час направлення спірної декларації поштою) - у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу державної податкової служби не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею.

За змістом п. 46.1. ПК України - податкова декларація, це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 14 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 41 від 25 січня 2011 року та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за № 197/18935 - копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді не визначено у переліку документів, які є невід'ємною частиною податкової декларації з ПДВ.

Тобто, зазначений реєстр не є невід'ємною частиною декларації, на що вказує і зміст абзацу 3 п. 13 Порядку № 13 де додатки до декларації та реєстр визначені як окремі категорії.

Невід'ємними частинами декларації, відповідно до п. 46.1. ПК України, є власне додатки до декларації, до яких, виходячи з наведеного, не входять копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді.

Колегія суддів зазначає, що саме подання податкової декларації у неповному обсязі з підстав неподання разом з нею електронного реєстру отриманих та виданих податкових накладних, визначено ДПІ єдиною підставою для відмови у прийнятті декларації.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, суд зазначає, що відповідно до п. 3 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 24 грудня 2010 року № 1002 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1402/18697 - зазначений Реєстр ведеться в електронному вигляді у форматі, затвердженому центральним органом податкової служби, та за власним бажанням платника у паперовому вигляді.

Згідно цього Порядку платники податку щомісяця в строки, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Реєстри можуть подаватися: за допомогою телекомунікаційних мереж загального користування з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису (за умови отримання їх у визначеному законодавством України порядку) у форматі, затвердженому центральним органом податкової служби; на електронних носіях.

З наведеного також додатково вбачається, що копії вищезгаданих записів у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних не є додатком, а відтак і не є складовою частиною декларації. Ці записи подаються як окремий електронний документ у ті самі строки, що і декларація.

Відповідно до п. 49.8. ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу.

Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Оскільки копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, не є додатком до декларації (не є її невід'ємною частиною), а також враховуючи те, що положення статті 49 та, зокрема, п. 49.11 ПК України стосуються саме подання декларації та наслідків подання декларації з недоліками, а не копій зазначених реєстрів, колегія суддів приходить до висновку, що подання або неподання зазначених копій записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних не може бути підставою для висновку про подання податкової декларації не в повному обсязі або про подання декларації неналежним чином (в неналежному вигляді), а отже і не може бути підставою для висновку та рішення про відмову у прийнятті декларації, що має місце в даному випадку з боку ДПІ.

Враховуючи те, що спірне рішення ґрунтується на тому, що декларація подана не в повному обсязі, що на думку ДПІ полягає є ненаданні зазначених вище копій записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних, оскаржуване рішення з цих підстав є протиправним, як таке, що не ґрунтується на наведених вище нормах законодавства та не враховує фактичних обставин, а отже підлягає скасуванню внаслідок чого та на підставі п. 49.13. ПК України спірна декларація позивача з ПДВ за червень 2011 року в даному випадку визнається поданою датою її фактичного надходження до ДПІ.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку про те, що при винесенні оскаржуваної постанови судом було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Старова Н.Е.

Чаку Є.В.