Постанова № 24674153, 29.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/2985/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Кульчицький С.О.

Суддя-доповідач: Троян Н.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"29" травня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Твердохліб В.А., Костюк Л.О.

при секретарі - Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків,-

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за 2010 року в сумі 1447 грн. 98 коп.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 26 травня 2011 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 травня 2011 року, та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги.

Крім того, позивач також просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Оцінюючи обставини справи, що перешкоджали здійсненню процесуального права на апеляційне оскарження колегія суддів приходить до висновку, що заявник за таких обставин не мав реальної можливості своєчасно реалізувати право на апеляційне оскарження, а тому відсутні правові підстави окремо вирішувати питання щодо поновлення пропущеного строку.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є фізичною особою -суб'єктом підприємницької діяльності та зареєстрована платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а тому відповідно до підпункту 6 пункту 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»зобов'язана нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Управлінням Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі було проведено перевірку відповідача щодо нарахування, обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року, за результатами якої було складено акт перевірки від 11.02.2011 року №171.

Перевіркою позивача було встановлено, що розмір сплачених відповідачем страхових внесків за період з серпня по грудень 2010 року менший мінімального страхового внеску. Сума недоїмки, розрахована як різниця між встановленим розміром мінімального страхового внеску та частиною фіксованого податку, яка надійшла від розмежування згідно Закону України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»у розмірі 10 %, становить 1447 грн. 98 коп.

На підставі частини 3 статті 106 Закону № 1058-IV, прийнято вимогу про сплату боргу № Ф-242/01 від 11.02.2011 року(а.с.10).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997р. №400/97-ВР (надалі за текстом -Закон №400/97-ВР), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом №400/97-ВР, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. №1058-IV (далі по тексту -Закон №1058-IV), в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 14 Закону №1058-IV страхувальниками є - фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру та згідно п.6 ч.2 ст. 17 вище зазначеного Закону страхувальник зобов'язаний - нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно з підпунктом 4 пункту 8 Прикінцевих положень Закону №1058-IV зазначено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Пунктом шостим статті 20 Закону №1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до п. 2 ч. 8 Прикінцевих положень Закону №1058-IV суб'єкти підприємницької діяльності, які знаходяться на загальній системі оподаткування сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених для платників збору (юридичних і фізичних осіб) Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», але не менше мінімального страхового внеску.

Згідно з ч. 3 ст. 106 Закону №1058-IV встановлено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, страхувальник узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Відповідно до ст. 4 Закону №400/97-ВР страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2% від фонду оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 - 5% сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.

Визначення мінімального страхового внеску наведено у ст. 1 Закону №1058 -IV та визначається з урахуванням мінімального розміру заробітної плати згідно з п. 4.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Мінімальний розмір заробітної плати згідно Законів України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»від 20.10.2009 року №1646-VI та «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27.04.2010 року №2154-VI з 1 липня по 1 жовтня 2010 року становив 888грн., тобто, розмір мінімального страхового місячного внеску за ці періоди відповідно становив: з 1 липня по 1 жовтня 2010р. - 294,82 грн. (888грн. х 33,2%); з 1 жовтня по 1 грудня 2010р. - 301,12грн. (907грн. х 33,2%); з 1 по 31 грудня 2010р. - 306,10грн. (922грн. х 33,2%).

Судом першої інстанції встановлено, що сума страхових внесків на пенсійне страхування за місяць, сплачених відповідачем нижча мінімального страхового внеску, то за період з серпня по грудень 2010 року відповідачу було донараховано за ІІІ-й та IV-й квартали 2010р. страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1447 грн. 98 коп.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції зіслався на відсутність доказів на підтвердження отримання відповідачем вимоги про заборгованість зі сплати страхових внесків за 2010 року в сумі 1447 грн. 98 коп. При цьому, суд в своєму рішенні зазначив, що вимога про сплату боргу була направлена відповідачу та повернута позивачу, у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 за зазначеною адресою не проживає, за таких обставин вимога є неузгодженою.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції та обґрунтовує це наступним.

Відповідно до ч. 7 пункту 8.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до ч. 8 пункту 8.3 вищезазначеної Інструкції, вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України.

Аналізуючи вищевикладені норми діючого законодавства судова колегія приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позивачем вимог, оскільки факт неузгодження відповідачем вимоги про сплату боргу з відповідним органом Пенсійного фонду не позбавляє останнього права на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Отже, відповідачем не було виконано обов'язок по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове держане пенсійне страхування за 2010 року в сумі 1447 грн. 98 коп., що безумовно вказує на порушення останнім норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги повністю спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 26 травня 2011 року та ухвалення нового рішення, яким позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області слід задовольнити.

Керуючись ст.ст., 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 травня 2011 року, скасувати прийнявши нову, якою адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість зі сплати страхових внесків за ІІІ -ІV квартал 2010 року у розмірі 1447,98 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області на розрахунковий рахунок р/р 25607301363, в обласному управлінні ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 354507 код 21366656.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А.

Костюк Л.О.