Ухвала суду № 24672492, 31.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4446/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"31" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання: Гуменюк С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.10.11р. у справі №2а-4446/11/1070 за позовом Публічного акціонерного товариства «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»до Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення -рішення

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення № 0000552301 від 22.09.11р.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.10.11р. адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що контрагент позивача ТОВ «Агрофонд Україна», згідно висновків акта перевірки від 08.04.11р. за адресою місцезнаходження відсутній, в нього відсутні власні чи орендовані складські, торговельні, виробничі та інші приміщення, які цей суб'єкт господарювання міг би використовувати для здійснення фінансово-господарської діяльності, директор цього підприємства Рєзников О.А. за даними податкової міліції за адресою реєстрації в місті Одеса не знаходиться, а отже, на думку апелянта, господарські відносини між позивачем та вказаним контрагентом носять фіктивний характер.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ДПІ у Миронівському районі Київської області проведено планову виїзну перевірку ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.09р. по 31.03.11р. валютного та іншого законодавства за період з 01.10.09р. по 31.03.11р., за результатами якої складено акт № 328/23-011/00951770.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п.5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок завищення валових витрат за перевіряємий період у загальній сумі 7 369 178,43 грн. в тому числі за 3 квартал 2010 року в сумі 7 369 178,43 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в загальній сумі 1 842 294,61 грн., в тому числі за 3 квартал 2010 року в сумі 1 842 294,61 грн.

На підставі акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення -рішення № 0000552301 від 22.09.11р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 2 595 689,03 грн., в тому числі: 2 076 551,23 грн. за основним платежем та 519 137,80 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Як вбачається з акту перевірки, висновок податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток ґрунтується на тому, що ТОВ «Агрофонд Україна»за адресою місцезнаходження, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців не знаходиться, а встановити фактичне місцезнаходження цього контрагента органи податкової міліції не змогли; операції з поставки товарів, здійснені ТОВ «Агрофонд Україна»на користь ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»мають ознаки нікчемних, оскільки ТОВ «Агрофонд Україна»не має достатньої кількості персоналу для здійснення відповідної діяльності (за даними податкової звітності у 2010 році загальна чисельність працюючих в цьому підприємстві становила 18 осіб), в нього відсутні основні засоби, власні чи орендовані складські, торговельні, виробничі та інші приміщення. В акті перевірки також відображено, що

Задовольняючи позов, суд першої інстанції ґрунтував свій висновок на недоведеності податковим органом фактів порушення позивачем вимог податкового законодавства, які б свідчили про заниження податкового зобов'язання у вказаній сумі, оскільки матеріалами справи підтверджується дійсність та реальність господарських операцій позивача з його контрагентом: зернові культури фактично отримані з метою подальшого використання у власній господарській діяльності; товар оплачений позивачем безготівковим шляхом, витрати з придбання товару підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи, основна діяльність позивача за КВЕД: виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах, виробництво нерафінованих олії та жирів, виробництво продуктів борошномельно - круп'яної промисловості, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту.

Як встановлено судом першої інстанції, впродовж липня грудня 2010 року та січня 2011 року позивач придбавав у ТОВ «Агрофонд Україна»сільськогосподарську продукцію: кукурудзу, макуху соняшникову, висівок пшеничний, олію соєву.

Придбання товарів здійснювалось позивачем без укладення договорів на підставі рахунків-фактур, що виписувались ТОВ «Агрофонд Україна», оплата за придбаний товар здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки постачальника ТОВ «Агрофонд Україна», що не заперечується податковим органом.

Так, у період з липня по грудень 2010 та у січні 2011 року ТОВ «Агрофонд Україна» виставило позивачу для оплати рахунки-фактури на загальну суму 15566255,89 грн., у тому числі: на суму 13553848,69грн. через центральний офіс позивача; на суму 2012407,20 грн. через філію позивача.

Згідно з банківськими виписками позивач впродовж червня грудня 2010 року, січня 2011 року перерахував на рахунок ТОВ «Агрофонд Україна»на підставі рахунків-фактур кошти на загальну суму 15133629,39грн., у тому числі 7 369 178,43 грн. у ІІІ кварталі 2010 року.

Поставка і транспортування товарів здійснювалась силами ТОВ «Агрофонд Україна» на склади позивача, факт поставки товару оформлювався видатковими накладними, що підписувались уповноваженими особами вказаного контрагента та позивача.

Згідно з видаткових накладних, ТОВ «Агрофонд Україна» у період з липня по грудень 2010 року поставило позивачу сільськогосподарську продукцію на загальну суму 12061344,16 грн.

Факт поставки товару також підтверджується наявними у матеріалами справи копіями товарно-транспортних накладних, складених уповноваженими особами автотранспортних підприємств, постачальника ТОВ «Агрофонд Україна»та позивача, журналом зважування надходження вантажів на автомобільних вагах, накладними на відпуск сільськогосподарської продукції зі складу позивача у переробку.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок податкового органу про нікчемність господарських операцій ґрунтується на висновках акта Фастівської ОДПІ Київської області № 201/34/23-36937309 від 22.06.11р. (а/с 5-17, том 5) про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Агрофонд Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування по податку на додану вартість за період з 10.03.10р. по 31.03.11р., яким встановлено, що правочини укладені підприємством з його контрагентами, включаючи позивача мають нікчемний характер.

При цьому, податковим органом доказів нікчемності правочинів суду не доведено та окрім акта перевірки інших доказів не надано.

Так, відповідно до ч.1 ст.234 ЦК України фіктивним є правочин, вчинений без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися правочином.

Обов'язковою ознакою фіктивності правочину є відсутність у сторін наміру створити правові наслідки, які передбачені цим правочином.

У разі виконання своїх обов'язків хоча б однією із сторін, фіктивність правочину не може вважатися встановленою.

Наведені обставини та документальні докази свідчать про реальне виконання покладених обов'язків.

Отже, доводи апелянта про безтоварність операції -необґрунтовані.

Доказів анулювання платника податку на прибуток суду не надано. Статус юридичної особи ТОВ «Агрофонд Україна»підтверджено.

Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

Наявні у справі документи містять обов'язкові реквізити, розкривають зміст та обсяг господарських операцій, ідентифікують осіб, які брали участь у їх здійсненні. Такі документи та господарські операції були предметом окремих перевірок податкових органів, за результатами яких порушень податкового законодавства не встановлено.

Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись субґєктом владних повноважень при прийнятті ними рішень та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень (ст.2 КАС України), є, зокрема, принцип законності, відповідно до якого субґєкт владних повноважень зобовґязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення субґєкта вланих повноважень має прийматися обгрунтовано, тобто у урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути обґрунтованим, вмотивованим та несуперечливим.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.

Відповідачем, вспуреч вимогам ч.2 ст. 71 КАС України, не доведено правомірність оспрюваного рішення.

Отже, вимоги позивача обгрунтовано задоволено судом першої інстанції.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.10.11р. у справі №2а-4446/11/1070 - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.10.11р. у справі №2а-4446/11/1070 - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.