Ухвала суду № 24672007, 29.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16832/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" травня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.,

суддів: Бабенка К.А., Федотова І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва -ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Пакувальні технології»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2011 року Приватне підприємство «Пакувальні технології»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання дій протиправними. Свої вимоги мотивує тим, що вважає дії відповідача по проведенню позапланової невиїзної документальної перевірки позивача, за результатами якої було складено акт від 29.09.2011 року № 1134/3/23-40-33691258 протиправними, оскільки дану перевірку було проведено з порушенням норм податкового законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2012 року задоволено даний позов. Визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва в частині ненаправлення наказу про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства «Пакувальні технології». В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва -ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції -без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідачем оскаржується судове рішення суду першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог.

Відповідно до правил ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягають апеляційному перегляду в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

29 вересня 2011 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за червень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт № 1134/3/23-40-33691258 від 29.09.2011 року.

За змістом даного акту перевірку позивача здійснено на підставі наказу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 2794 від 28.09.2011 року та відповідно до пп. 20.1.27 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України.

Предметом дослідження в даній справі є правомірність проведення відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності позивача, за результатами якої складено вказаний вище акт перевірки.

Задовольняючи позов в частині визнання неправомірними дій відповідача в частині ненаправлення наказу про проведення спірної перевірки суд першої інстанції виходив з того, що вказані дії відповідачем були здійсненні в порушення вимог Податкового кодексу України, а тому є неправомірними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 75 Податкового кодексу України визначено право органів державної податкової служби проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно ч. 1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для призначення позапланової перевірки стало виявлення недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих позивачем, та у зв'язку з відсутністю відповіді на запити.

Статтями 77 та 78 Податкового кодексу України передбачено ряд вимог до порядку проведення документальних перевірок органами, в тому числі визначені обставини, за наявності яких може бути проведена перевірка.

Пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Відповідно до ч. 4 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті, органу державної податкової служби та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту, якщо інше не передбачено цим Кодексом (в даному випадку протягом 10 днів). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Судом першої інстанції було встановлено, що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва листами від 22.08.2011 року № 13708/15-211 та від 29.08.2011 року № 6454/10/26-1190 зверталась до позивача із письмовим запитом про подання інформації.

28 вересня 2011 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва видала наказ № 2794 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Згідно ч. 2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до пункту 2.4 Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків та внесення змін до наказу ДПА України від 27.05.2008 року № 355, затверджених Наказом ДПС України від 14.04.2011 року № 213, підрозділи органу ДПС, які очолюють здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки, забезпечують надсилання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення (посадовій особі або законному (уповноваженому) представнику) під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки за формою згідно з додатком 9 до Методичних рекомендацій.

Зазначене повідомлення підписується керівником (або заступником керівника) органу ДПС, завіряється гербовою печаткою цього органу та реєструється у єдиному Журналі реєстрації повідомлень про проведення перевірок платників податків у порядку, визначеному пунктом 2.1 цього розділу.

На вимогу суду першої інстанції відповідач докази направлення наказу № 2794 від 28.09.2011 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Пакувальні технології" не надав.

За вказаних обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, всупереч зазначеним вимогам, не надсилав на адресу ПП "Пакувальні технології" рекомендовані листи з копією наказу про проведення перевірки та повідомленням про дату та місце її проведення та не вручав відповідним особам такі документи, хоча місцезнаходження ПП "Пакувальні технології" було відоме відповідачу.

Отже, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва порушено вимоги статті 79 Податкового Кодексу України в частині недотримання обов'язку щодо вручення, направлення копії наказу та повідомлення об'єкту контролю про дату та місце здійснення перевірки.

При цьому судом першої інстанції було встановлено, що місцезнаходження ПП "Пакувальні технології" відповідно до реєстраційних документів визначено за адресою 03039, м. Київ, вул. Віктора Забіли, буд. 7, кв. 67. Дана адреса не змінювалась з моменту реєстрації позивача.

Місцезнаходження юридичної особи -адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи: місцезнаходження юридичної особи

Згідно статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції проте, що позивач знаходився за адресою, яка вказана в реєстраційних документах підприємства та була відома ДПІ у Голосіївському районі м. Києва. Крім цього, відповідач надсилав листи від 22.08.2011 року № 13708/15-211 та від 29.08.2011 року № 6454/10/26-1190 із письмовим запитом про подання інформації за вищевказаною адресою, які були отримані позивачем 01.09.2011 року та 06.09.2011 року, що дозволяло відповідачу належним чином виконати вимоги статті 79 Податкового Кодексу України та повідомити платника про дату та місце проведення перевірки.

Відповідно до пункту 2.8 розділу II Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, що затверджений наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772, акт документальної перевірки повинен містити, зокрема, інформацію про надсилання (вручення) платнику податків повідомлення про проведення документальної перевірки, якщо таке передбачено законом.

Разом з тим, судом першої інстанції було встановлено, що акт перевірки не містить інформації про повідомлення платника податків.

Отже, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва не було дотримано вимог чинного законодавства, не надіслано та не вручено ПП "Пакувальні технології" копії наказу про призначення перевірки та повідомлення про дату та місце її проведення.

У відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем під час призначення та проведення перевірки ПП "Пакувальні технології" було порушено норми чинного законодавства України.

Враховуючи наведені обставини колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення даного позову.

Доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним вище, а тому підстави для її задоволення відсутні.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 25 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва -ОСОБА_2 -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Бабенко К.А

Федотов І.В.