Постанова № 24671832, 29.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1756/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"29" травня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.,

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-упроваджувальна фірма «Охорона-Сервіс»»до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2011 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо - упроваджувальна фірма «Охорона-Сервіс»»звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення, в якому просив скасувати податкове повідомлення -рішення № 0000252300 від 11 березня 2011 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідачем було подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просив скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області -задовольнити, постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року -скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог позивача суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено існуючих порушень інтересів саме держави і суспільства при укладенні між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»договору від 01.10.2009 року на виконання роботи з прокладки кабелів системи оповіщення по вул.. Північна 26 в Оболонському районі м. Києва у розумінні приписів ст.. 228 Цивільного кодексу України, а тому підстави для винесення оскаржуваного податкового повідомлення -рішення у контролюючого органу були відсутні.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він суперечить нормам матеріального права та не відповідає фактичним обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо - упроваджувальна фірма «Охорона - Сервіс»(надалі ТОВ ВУФ «Охорона - сервіс»), як юридична особа зареєстроване Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області 29.12.1993 року.

Як платник податку перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції в Вишгородському районі Київської області (надалі ДПІ у Вишгородському районі), з 16.08.2007 року позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість, про що видано Свідоцтво № 100059295.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, у період з 11.02.2011 року по 17.02.2011 року посадовими особами ДПІ у Вишгородському районі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ ВУФ «Охорона - сервіс»щодо дотримання податкового законодавства при здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «С.Дж.Р.Груп»за жовтень, грудень 2009 року.

У ході перевірки встановлено, зокрема, порушення позивачем підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 №168/97-ВР (надалі - Закон України «Про податок на додану вартість»), в результаті чого ним занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість за четвертий квартал 2009 року у розмірі 18833,33 грн.

За результатами перевірки відповідачем складений акт від 24.02.2011 року № 357/23-2/19422152 (надалі Акт перевірки).

На підставі Акта перевірки позивачеві донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів у розмірі 23541,66 грн., в тому числі за основним платежем 18833,33 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 4708,33 грн., про що прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 11.03.2011 року №0000252300.

Щодо нікчемності правочинів, вчинених Товариством з обмеженою відповідальністю «ВУФ «Охорона - Сервіс»та його контрагентом -ТОВ «С.Дж.Р.Груп»та неправомірності формування податкового кредиту колегія суддів зазначає наступне.

01.10.2009 року між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»було укладено договір на виконання роботи з прокладки кабелів системи оповіщення по вулиці Північна, 26 в Оболонському районі м. Києва з використанням наданих замовником матеріалів, який підписано сторонами та скріплено їх печатками.

Відповідно до пункту 3.1 даного договору вартість робіт складає 98000,00 грн., в тому числі ПДВ 16333,33 грн.

Як встановлено перевіряючими під час проведення перевірки, позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ «С.Дж.Р.Груп»згідно платіжних доручень № 157 від 15.10.2009 року та № 175 від 01.12.2009 року перераховано грошові кошти на загальну суму 113000,00 грн. в тому числі ПДВ 18333,33 грн.

В свою чергу, ТОВ «С.Дж.Р.Груп»позивачеві були видані податкові накладні № 8500 від 15.10.2009 року на суму 80000,00 грн. в тому числі ПДВ 13333,33 грн. (за виконані монтажні роботи) та № 10328 від 01.12.2009 року на суму 33000,00 грн., в тому числі ПДВ 5500,00 грн. (за виконання роботи з прокладки кабелю).

Приймання передача виконаних ТОВ «С.Дж.Р.Груп»робіт на суму 113000,00 грн., в тому числі ПДВ 18833,33 грн., оформлене актом б/н від 14.12.2009 року.

Крім цього, результати виконаних ТОВ «С.Дж.Р.Груп»робіт були передані позивачем, як генпідрядником, до ЗАТ «Оболонь»(замовник), про свідчать наявні в матеріалах справи акти № 104-1 та № 104-2.

З матеріалів справи вбачається що даний договір, акти виконаних робіт були підписані від імені директора виконавця - TOB «С.ДЖ.Р.Груп»- ОСОБА_3

Перевіркою встановлено, що в провадженні СУ ПМДПА України знаходиться кримінальна справа №079010/10 ч.5 ст. 191, ч.2 ст.205 КК України, яка порушена відносно директора TOB «С.Дж.Р.Груп»ОСОБА_3

В ході розгляду вищевказаної кримінальної справи ОСОБА_3 повідомив, що фактично жодного відношення до діяльності даного підприємства не мав, за винагороду погодився зареєструвати ТОВ, ніяких документів фінансово-господарської діяльності підприємства від імені TOB «С. Дж. Р. Груп»не підписував, угод не укладав та нікого не уповноважував на здійснення підприємницької діяльності від імені Товариства.

В ході аналізу податкової звітності, податковим органом також було встановлено, що загальна чисельність працюючих на ТОВ «С.Дж.Р.Груп»(код ЄДРПОУ 34981754) відповідно до даних 1-ДФ склала -1 особа.

Окрім того, встановлено також відсутність будь-якої інформації про наявність у TOB «С. Дж. Р. Груп»складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Перевіркою також встановлено, що у поданих TOB «С. Дж. Р. Груп» деклараціях з податку на прибуток в рядку 7 «амортизаційні відрахування»відсутні будь-які нарахування.

Отже перевіркою встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, сировинних матеріалів для здійснення основного виду діяльності.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року N 168/97-ВР (у редакції Закону України від 30.11.2006 р. N 398-V), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

За вимогами п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 18 наказу ДПА України від 30.05.97р. №165, зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.97р. за №233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податків здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку -продавця.

За наведених правових норм та враховуючи те, що з пояснень самого ОСОБА_3 вбачається, що жодних паперів він не підписував, відсутні підстави вважати такі податкові накладні первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону, тобто документами, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції.

За відсутності управлінського і технічного персоналу та нездійснення підприємницької діяльності вказаним Товариством, податкові накладні, підписані невстановленою особою не можуть підтверджувати факт виконання робіт, що зазначені у цих накладних.

Вчинення господарської операції невстановленою особою, що не займалась і не мала наміру займатися підприємницькою діяльністю від імені юридичної особи, на яку законодавством покладено конкретні обов'язки у сфері оподаткування, є підставою вважати, що стороння особа вчиняла вказані дії умисно з тим, щоб не здійснювати господарську діяльність і приховувати прибутки, одержані на підставі угод з іншими суб'єктами підприємництва.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не вірно встановлено фактичні обставини справи, надано невірну оцінку дослідженим доказам та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області -задовольнити, постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року -скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року -задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року -скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо - упроваджувальна фірма «Охорона-Сервіс»»-відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.