Ухвала суду № 24671436, 17.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4006/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.

Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"17" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Файдюка В.В.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд»до державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва, прокуратури міста Києва про скасування повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2011 в задоволені позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд»(далі -позивач, апелянт) подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Працівниками державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва було проведено позапланову виїзну перевірки апелянта з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2009 року, яка виникла внаслідок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в періоди з 01.05.2008 року по 31.05.2008 року, з 01.07.2008 року по 31.07.2008 року, з 01.09.2008 року по 30.09.2008 року, з 01.09.2008 року по 30.09.2008 року, з 01.10.2008 року по 31.10.2008 року.

За результатами перевірки було складено акт № 1790/23-02/03362123 від 19.07.2010 року, в якому встановлено порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2 302 957 грн., також зменшено 26 рядок декларації ( залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 1 138 320 грн.), та порушення п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п.п. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9, п.п «а»п. 17.2 ст. 17, п.п. «а»п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого занижено податкове зобов'язання в сумі 628 грн. 05 коп.

В акті перевірки встановлено, що договір на виконання робіт по будівництву виробничої бази № 04/11-2008 від 04.11.2008 року, який був укладений між філією апелянта МДР «Теремки»та ТОВ «НВК УКРТЕХБУД», не мав реального характеру правочину.

Апелянтом не було подано до суду першої інстанції та не надано колегії суддів жодних документів на підтвердження обставин реального характеру вищезазначеного договору.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Тобто, податковий кредит з податку на додану вартість, сформований апелянтом на підставі договору, який не мав реального господарського характеру, є безпідставно сформованим.

Апелянтом було подано уточнюючу податкову декларацію від 17.07.2009 року № 322803 за січень 2009 року.

Згідно з декларацією апелянт зменшив рядок 25.1 (сума, що підлягає бюджетному відшкодування за рахунок платника у банку) на суму податку на додану вартість, що підтверджується податковими накладними, виданими на імя філії ККОЗБЕЗН «Київзеленбуд»міського декоративного розсадника «Теремки»(далі -МДР «Теремки») та переніс суму у рядок 26 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду).

Вищезазначені податкові накладні були видані на імя МДР «Теремки»у період, коли він був зареєстрований як окремий платник податку на додану вартість. У зв'язку із скасуванням свідоцтва платника податку на додану вартість МДР «Теремки», позивач з 01.01.2009 року подає консолідовану звітність з податку на додану вартість.

Пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної від 30.05.1997 року № 165 визначено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Якщо не зареєстровані платниками податку на додану вартість філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють поставку товарів (послуг) та проводять розрахунки з постачальниками/ споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі філії, може делегувати філії та структурному підрозділу право виписки податкових накладних. Для цього платник податку повинен кожній філії та структурному підрозділу присвоїти окремий код (номер, шифр), про що письмово доводить до відома державного податкового органу за місцем його реєстрації як платника податку на додану вартість. Відповідальність за недотримання вимог даного порядку філіями та структурними підрозділами несе платник податку на додану вартість.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що податкова накладна спричиняє правові наслідки, які передбачені Законом України «Про податок на додану вартість», саме для тієї особи, на чиє ім'я вона видана. За наслідками втрати статусу платника податку на додану вартість МДР «Теремки»було втрачено право нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. Оскільки Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено процедури переходу прав платника податку на додану вартість за конкретною податковою накладною у разі втрати платником свого статусу, то апелянт не мав права вносити до податкової декларації податковий кредит, який виник на підставі накладних, виданих на ім'я іншого платника податку на додану вартість, а саме його філії.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Файдюк В.В.

Повний текст виготовлено: 22.05.2012 року.