Ухвала суду № 24671435, 22.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12094/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Блажівська Н.Є.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" травня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва про визнання недійсним повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2011 року позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва про визнання недійсним повідомлення-рішення, в якому просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення форми «Р»Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва від 12.08.2011 року № 0000452302.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2011 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2011 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилався на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2011 року -без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції проведені позивачем з контрагентом -ПП «Югтрансагро»підтверджуються наявними у справі податковими та видатковими накладними, які видані та оформлені без порушень норм чинного законодавства; розрахунки між контрагентами підтверджуються наявними у справі платіжними дорученнями; нікчемність договорів нічим не доведена, окрім того, з матеріалів справи вбачається реальність господарської операції та подальшого використання товару, придбаного позивачем у власній господарській діяльності.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Аскоп Україна»(код за ЄДРПОУ 30579869) з питань своєчасності, достовірності та повноти сплати податків і зборів по взаємовідносинах з ПП «Югтрансагро»(код за ЄДРПОУ 36580289) за період з 1 вересня 2010 року по 30 вересня 2010 року.

За результатами перевірки складено Акт № 3976/23-222-30579869 від 29 липня 2011 року, яким встановлено порушення:

1) підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 83819 грн., у тому числі за вересень 2010 року на суму 83819 грн.;

2) пункту 1, пункту 5 статті 203, пункту 1, пункту 2 статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228, статті 626, статті 629, статті 650, статті 655, статті 658, статті 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Аскоп Україна»з зазначеним у акті перевірки постачальником ПП «Югтрансагро»(код за ЄДРПОУ 36580289).

На підставі вищевказаного акту перевірки Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 12 серпня 2011 року № 0000452302, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Аскоп Україна»за платежем «Податок на додану вартість по вітчизняних товарах»на загальну суму 104774,00 грн., в тому числі основний платіж 83819,00 грн. та штрафні санкції 20 955,00 грн.

Щодо нікчемності правочинів, вчинених Товариством з обмеженою відповідальністю «Аскоп -Україна»та його контрегантом та неправомірності формування податкового кредиту колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктами 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

При цьому в пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що 29 вересня 2010 року між ПП «Югтрансагро»Постачальник) та ТОВ «Аскоп-Україна»Покупець) було укладено Договір поставки № 01-28/09-10, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар українського походження, виробництва Постачальника, зерно сої (надалі товар), врожаю 2010 року на умовах, зазначених у цьому договорі (пункт 1.1 Договору).

Відповідно до пункту 1.2 Договору кількість товару 160,00 тон +/- 10 %, загальна вартість товару 512000,00 грн.

Пунктом 2.2 Договору визначено, що датою поставки товару вважається дата оформлення зерновим складом складського документа на покупця.

Датою поставки Товару є дата переоформлення складських документів на Товар з Продавця на Покупця. При поставці товару Продавець зобов'язується надати продавцю:

- рахунок-фактуру;

- картку аналізу зерна;

- копію свідоцтва платника ПДВ Продавця.

За фактом оплати товару Продавець надає Покупцю:

- податкову накладну;

- товарну накладну, виписану в день поставки товару (датою оформлення складського документі на ім'я Покупця) (пункти 2.5, 2.6 Договору).

В підтвердження реального виконання умов вказаного договору поставки № 01-28/09-10 від 29 вересня 2010 року позивачем були надані контролюючому органу відповідні первинні документи, а саме:

- податкова накладна № 793 від 29 вересня 2010 року на загальну суму з ПДВ 502912,00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000760 від 29 вересня 2010 року на загальну суму з ПДВ 502912,00 грн.;

- акт приймання-передачі від 29 вересня 2010 року, відповідно до якого ПП «Югтрансагро»передало ТОВ «Аскоп-Україна»157160 тон 160 кг зерна сої 2010 р.;

- рахунок-фактура № СФ-00769 від 29 вересня 2010 року (всього на суму 502912,00 грн.);

- платіжне доручення № 90 від 30 вересня 2010 року на суму 502912,00 грн.

На підтвердження факту зберігання придбаного у ПП «Югтрансагро» зерна сої Позивачем надано наступні документи:

- Договір зберігання № 43 від 29 вересня 2010 року, укладений між ТОВ «ЕРА ГРЕЙН»(Зерновий склад) ТОВ «Аскоп-Україна»(Поклажодавець), відповідно до якого Поклажодавець передає, а Зерновий склад приймає на платне тривале або тимчасове зберігання зерно що є власністю Поклажодавця згідно накладних або актів приймання-передачі. На відповідальне зберігання прийнято 2000 тон сої.

- складська квитанція на зерно № 528 від 29 вересня 2010 року, якою підтверджується те, що зерновий склад (ТОВ «ЕРА ГРЕЙН») прийняв на зберігання від ТОВ «Аскоп-Україна»зерно сої, 2010 року урожаю, вага фізична 157160 кг (примітка переоформлено від ПП «Югтрансагро»);

- Картка № 47 від 29 вересня 2010 року аналізу зерна;

- акт № РЗ-0000319 здачі-прийняття робіт (надання послуг) (на зберігання сої 2010 року, кількість 10477 тон за період з 29 по 30 вересня 2010 року);

- рахунок-фактура № РЗ-0000319 від 30 вересня 2010 року (оплата послуг зберігання сої в розмірі 199,07 грн.);

- платіжне доручення № 939 від 22 жовтня 2010 року на суму 199,07 грн.;

- акт № РЗ-0000356 здачі-прийняття робіт (надання послуг) (на зберігання сої 2010 року, кількість 157,160 тон за період Жовтень 2010 року);

- акт № РЗ-0000417 здачі-прийняття робіт (надання послуг) (на зберігання сої 2010 року, кількість 57,625 тон за період з 1 по 12 листопада 2010 року);

- рахунок-фактура № РЗ0000356 від 31 жовтня 2010 року (оплата послуг зберігання сої в розмірі 2986,04 грн.);

- платіжне доручення № 1025 від 12 листопада 2010 року на суму 4122,92 грн.;

- Витяг № 2561 з Реєстру складських документів.

На підтвердження факту подальшого використання у власній господарській діяльності придбаного у ПП «Югтрансагро»зерна сої (продажу на користь ТОВ «Укр Агро»), Позивачем надано суду наступні документи:

- Договір №29/10-10-1 купівлі-продажу від 29 жовтня 2010 року, укладеного між ТОВ «Укр Агро»та ТОВ «Аскоп-Україна»;

- видаткова накладна № РН-2910/09 від 29 жовтня 2010 року;

- акт прийому-передачі зерна від 29 жовтня 2010 року;

- Договір поставки № 01-06/10-10 від 6 жовтня 2010 року;

- видаткова накладна № РН-1110/01 від 11 жовтня 2010 року;

- акт прийому передачі зерна від 11 жовтня 2010 року.

Крім того, в матеріалах справи містяться копії вантажно-митних декларацій щодо митного оформлення зерна сої.

Також, колегія суддів звертає увагу на той факт, що при дослідженні податкових накладних, наявних в матеріалах справи, останні заповнені у відповідності до вищезазначених норм. Відповідач не надав суду доказів щодо спростування даного факту.

Відповідно до пункту 18 порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165 всі складені примірники податкової накладної-підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Досліджені судом податкові накладні виписані контрагентами та скріплені печатками. Чинне законодавство не зобов'язує і не наділяє юридичних осіб правами перевіряти відповідність законодавству установчих документів своїх контрагентів за договорами.

Податкова накладна видається для покупця, отримувача робіт або послуг, однак вона є податковим документом постачальника (продавця), і саме останній несе персональну відповідальність за порядок її складання та оформлення.

Відповідно до змісту ст. 204, 215, 228 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Проте відповідачем, всупереч ст.. 71 КАС України, не доведено тих фактів, що оспорюваний договір був укладений не з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності та наявність умислу на укладання договору купівлі -продажу зерна сої з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому вказаний правочин не можє розглядатися як нікчемний з мотивів його завідомої суперечності інтересам держави і суспільства.

Дана правова позиція викладена також у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, відповідно до якого для встановлення дійсності укладеного договору необхідно враховувати, що особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

При цьому для висновків про наявність порушення податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника податку щодо дефекту в у правовому статусі його контрагентів. Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Як було встановлено в суді першої інстанції, на момент вчинення відповідної господарської операції контрагент позивача знаходився у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, а отже позивачем було вчинено усіх можливих дій щодо встановлення правосуб'єктності контрагента.

Окрім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду України у справах, пов'язаних із отриманням права на податковий кредит та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, судам для встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість необхідно з'ясувати наступні факти та їх документальне підтвердження:

1. Встановлення факту здійснення господарської операції.

2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. Включенню до складу податкового кредиту підлягають лише суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку (пункт 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

5. Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Враховуючи те, що судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи факт здійснення господарської операції, наявність у позивача та його контрагента податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, встановлено зв'язок між фактом придбання товарів (зерна сої) та господарською діяльністю платника податку, усі витрати підтверджені належним чином оформленими первинними документами, підстави для винесення оскаржуваного повідомлення -рішення у посадових осіб контролюючого органу були відсутні.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2011 року -без змін.

Керуючись ст. ст. 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2011 року -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2011 року -без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.