Рішення № 24656810, 24.05.2012, Апеляційний суд Тернопільської області

Справа № 1990/22-ц-473/12 Головуючий у 1-й інстанції Грицак Р.М. Провадження № 22-ц/1990/473/12 Доповідач - Щавурська Н.Б.Категорія - 57

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2012 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Щавурської Н.Б.

суддів - Гурзеля І. В., Фащевської Н. Є.,

при секретарі - Бріль В.Л.

з участю сторін - представників апелянта Авдєєнка В.В., Рожука Е.О., позивача ОСОБА_3, представника позивачів ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 17 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник", треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Міське бюро технічної інвентаризації", управління архітектури та містобудування Тернопільської міської ради про стягнення збитків внаслідок неналежного виконання зобов`язань за договорами про дольову участь у фінансуванні житлового будівництва,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2007 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до ТОВ "Домобудівник" про стягнення збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язань за договорами про дольову участь у фінансуванні будівництва.

Позовні вимоги обгрунтовували тим, що 14.05.2003 року уклали з відповідачем три договори, за якими профінансували будівництво відповідно трьох нежилих приміщень: аптеки площею 60 кв.м, перукарні площею 109,78 кв.м і універсального магазину площею 312, 45 кв.м. Посилаючись на те, що ТОВ "Домобудівник" неналежно виконав умови договорів, оскільки побудував та передав їм у власність приміщення меншою площею, ніж передбачено умовами договорів, а саме: 51,2 кв.м, 104,2 кв. м та 280,6 кв.м, позивачі просили відшкодувати завдані їм збитки в сумі 276540 грн., виходячи з ринкової вартості 1 кв. м нежилих приміщень у м.Тернополі.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 23 травня 2008 року позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Домобудівник" на користь ОСОБА_3, ОСОБА_5 276 540 грн.

Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 19 серпня 2008 року рішення суду першої інстанції змінено: стягнуто з ТОВ "Домобудівник" в користь ОСОБА_3, ОСОБА_5 21944 грн. 65 коп. збитків, завданих порушенням зобов'язань. Розподілено судові витрати.

Ухвалою Верховного Суду України від 29 квітня 2009 року рішення апеляційного суду Тернопільської області від 19 серпня 2008 року скасовано, а рішення Тернопільського міськрайонного суду від 23 травня 2008 року залишено в силі.

У липні 2009 року ТОВ "Домобудівник" звернулося до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Тернопільського міськрайонного суду, ухваленого 23 травня 2008 року.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 31 серпня 2009 року заяву ТОВ "Домобудівник" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задоволено. Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 23.05.2008 року, ухвалу Верховного Суду України від 29.04.2009 року по даній скасовано.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 17.02.2012 року позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Домомбудівник" на користь ОСОБА_3, ОСОБА_5 276540 грн. завданих збитків.

В апеляційній скарзі ТОВ "Домобудівник" просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Апелянт зазначає, що оскаржуване рішення підлягає до скасування внаслідок невірної оцінки судом зібраних у справі доказів, неправильного застосування норм матеріального права та істотного порушення норм процесуального права. Зокрема, на думку апелянта, судом безпідставно відхилено висновок експерта Тернопільського відділення Київського НДІСЕ і взято до уваги висновок будівельно-технічної експертизи, проведеної експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, яким невірно застосовано норми матеріального права та невірно обраховано загальну площу приміщень, що є предметом укладених з позивачами договорів. Також, вважає необгрунтованою відмову суду у призначенні повторної колегіальної будівельно-технічної експертизи при наявності двох взаємосуперечливих висновків.

У судовому засіданні представники апелянта Авдєєнко В.В., Рожук Е.О. підтримали апеляційну скаргу, просять її задовольнити.

Позивач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 у судовому засіданні апеляційної скарги не визнали з підстав, викладених у письмових запереченнях. Вважають рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, у зв'язку з чим просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення сторін та їх представників, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок неналежного виконання ТОВ "Домобудівник" договірних зобов`язань позивачі недоотримали 46,23 кв.м. загальної площі профінансованих ними нежилих приміщень, а також - з ринкової вартості 1 кв.м нежилих приміщень у м.Тернополі, яка на день пред'явлення позову складала 5981,83 грн.

Однак, висновок суду першої інстанції в частині недоотримання позивачами 46,23 кв. м площі згідно укладених з відповідачем договорів, на думку колегії суддів, зроблений внаслідок невірної оцінки зібраних у справі доказів.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності до положень ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Так, зі змісту договорів, укладених між сторонами, вбачається, що предметом даних договорів є загальні розрахункові площі приміщень, які становлять відповідно: для аптеки - 60 кв.м, перукарні - 109,78 кв.м і універсального магазину - 312, 45 кв.м.

Вказані у договорах про дольову участь площі нежилих приміщень повністю співпадають із загальними площами тих самих приміщень, вказаних у проектній документації.

Як пояснив у судовому засіданні представник відповідача Рожук Е.О., який підписував договори від імені ТОВ "Домобудівник", і чого не заперечила позивач ОСОБА_3, дані договори укладались на основі проектної документації, з якими позивачі були ознайомлені в повному обсязі. Загальні площі об'єктів у договорах були названі загальними розрахунковими площами, оскільки розраховувались на підставі проекту. Саме ці площі є предметами договорів і саме цих площ вказана вартість 1 кв. м у договорах.

Як вбачається з проектної документації, на підставі якої укладались договори, крім величин загальних площ, які є предметом цих договорів, вказані і корисні площі. На час укладення договорів для приміщень аптеки, перукарні та універсального магазину вони відповідно складали: 56,42 кв.м, 101,5 кв.м і 280,88 кв.м. Величини площ приміщень, які зазначені в експлікації проектної документації, відповідають корисним площам аптеки, перукарні, універсального магазину, а також загальним площам тих самих приміщень, вказаних у свідоцтвах про право власності, виданих БТІ.

Даний факт, а саме те, що для видачі свідоцтва про право власності обраховується корисна площа, підтвердила у судовому засіданні про перегляд справи за нововиявленими обставинами і представник третьої особи ТзОВ БТІ Шахраюк Г.Й. (а.с.155, звор.).

Наведене дає підстави колегії суддів зробити висновок про те, що корисні площі приміщень, договори про дольову участь яких укладені ТОВ "Домобудівник" з ОСОБА_3 і ОСОБА_5 та вказані у проектній документації, і загальні площі тих самих приміщень, які обраховані згідно Інструкції "Про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна", затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 року № 127, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 року за № 582/5773 (а.с.137), і вказані у свідоцтвах про право власності, виданих БТІ на ім'я позивачів, є поняттями тотожними. Обраховані експертом Львівського НДІСЕ площі приміщень, які названі ним загальними, також відповідають корисним площам приміщень, вказаним у проектній документації, на підставі якої позивачами укладалися договори про дольову участь.

Аналізуючи висновок № 3815 будівельно-технічної експертизи, проведеної по справі експертом Львівського НДІСЕ, суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що експертом у зв'язку із застосуванням нормативних документів, які повинні застосовуватись при обчисленні корисних площ, фактично були визначені не загальні, а корисні площі, які не є предметом договорів. З висновку експертизи вбачається, що при її проведенні використано Державні будівельні норми України ДБН В.2.2-23:2009 «Будинки і споруди. Підприємства торгівлі», тобто нормативний акт, виданий після укладення угод про фінансування будівництва та здачі об'єктів у експлуатацію, що є недопустимим.

У відповідності до п.1 додатку Д до ДБН В.2.2-9-99 Громадські будинки та споруди загальна площа (і зокрема та, що була предметом договору), повинна визначатись у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін. Правильність застосування саме цих ДБН для визначення загальної площі громадських приміщень (якими у даному випадку є приміщення аптеки, перукарні, універсального магазину), що вбудовані чи прибудовані до житлових будинків, стверджується листом філії державного підприємства "Укрдержбудекспертиза" у Тернопільській області (а.с.138). Саме за такою методикою загальні площі приміщень, які є предметом договорів, правильно обраховані експертом-будівельником Тернопільського відділення Київського НДІСЕ Тернопільського відділення Київського НДІСЕ у висновку № 10 від 20.09.2010 року. Із вказаного висновку, який безпідставно відхилений судом першої інстанції, вбачається, що загальні площі приміщень аптеки, перукарні та універсального магазину складають відповідно: 56,3 кв.м, 111,65 кв.м і 306,58 кв.м. Поряд із загальними площами експертом Тернопільського відділення Київського НДІСЕ, обраховані й корисні площі приміщень аптеки, перукарні, універсального магазину, які повністю співпадають з тими, що обраховані експертом Львівського НДІСЕ.

Висновок будівельно-технічної експертизи № 10 від 20.09.2010 року, проведеної експертом Тернопільського відділення Київського НДІСЕ, колегія суддів бере до уваги як обгрунтований і такий, що узгоджується з іншими матеріалами справи та вважає, що відповідач фактично передав позивачам приміщення аптеки, перукарні та універсального магазину, які складають відповідно: 56,3 кв.м, 111,65 кв.м і 306,58 кв.м. Разом з тим, колегія суддів враховує, що згідно з укладеними договорами відповідач повинен був передати позивачам приміщення загальними площами: аптеки - 60 кв.м, перукарні - 109,78 кв.м і універсального магазину - 312, 45 кв.м. Таким чином, фактична загальна площа аптеки менша від договірної на 3,7 кв.м, фактична загальна площа перукарні більша за площу, визначену договором, на 1,87 кв.м, а фактична загальна площа універсального магазину менша від договірної на 5,87 кв.м.

Отже, загальні площі приміщень, які були предметами договорів, укладених між сторонами в даній справі, і які фактично передані позивачам, у загальному на 7,7 кв. м. менші від загальних площ, визначених умовами цих договорів.

У відповідності до вимог ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Судом першої інстанції встановлено, що станом на 10 жовтня 2007 року (дата пред'явлення позову) вартість 1 кв.м зданої в експлуатацію спірної нежилої нерухомості становила 5981 грн. 83 коп. (а.с.19-20), інших даних позивачі не надали. У договорі зазначені правовідносини не врегульовані.

За таких обставин, з урахуванням різниці між загальними площами нежилих приміщень, які є предметом договорів і розраховані згідно проектної документації, і такими ж загальними площами нежилих приміщень, які в даний час знаходяться у фактичному користуванні позивачів, колегія приходить до висновку, що розмір збитків складає: 7,7 кв.м х 5881,83 грн. = 46060,09 грн.

Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.3, 313, 314 ч.2; 316; 317; 319 ч.1; 324 ч.1 п.1; 325 ч.1 Цивільно-процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" - задовольнити частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 17 лютого 2012 року - змінити та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_3, ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" в користь ОСОБА_3, ОСОБА_5 46060 грн. 09 коп. завданих збитків.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Н.Б. Щавурська