Рішення № 24651357, 13.06.2012, Голосіївський районний суд міста Києва

№ 2-88/12

РІШЕННЯ

іменем України

13.06.2012 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Сеніна В.Ю.

при секретарі Распутній Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

у травні 2010 року ПАТ «ОТП Банк»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що 24.10.2006 між акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № СL-001/637/2006 (далі - договір), відповідно до умов якого банк зобов'язався надати відповідачу кредит в сумі 37850,08 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,49% річних з кінцевим строком повернення кредиту 24.10.2012.

23 квітня 2012 року протокольною ухвалою суду позивача ПАТ «ОТП Банк», відповідно до вимог ст. 37 ЦПК України, було замінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», як правонаступника банку, оскільки відповідно до Договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 05 листопада 2010 року та відповідно до ст.ст. 512, 514, 1077-1079, 1082, 1084 ЦК України, ПАТ «ОТП Банк»відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна»прийняло право вимоги за зазначеним вище кредитним договором.

Станом на 24.04.2012 у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість, що складається із залишку заборгованості за кредитом в розмірі 22284,72 доларів США, що еквівалентно 178003,65 грн. за офіційним курсом НБУ на день нарахування, та пені за несвоєчасне повернення кредиту -809817,87 грн. Просить стягнути з відповідача зазначені грошові суми, а також судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача -Мілімко А.А. позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача -ОСОБА_3 позов визнав в частині основної заборгованості, але заперечив проти визначеної позивачем суми пені та просив суд зменшити її розмір.

Заслухавши пояснення представників та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 24.10.2006 між акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №СL-001/637/2006, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати відповідачу кредит в сумі 37850,08 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,49% річних з кінцевим строком повернення кредиту 24.10.2012.

Пунктом 3.1.1 договору передбачено, що за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені договором строки, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожний день прострочки.

Умови кредитного договору Банк виконав, надавши відповідачу кредит у зазначеній вище сумі, що сторонами не заперечується.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

ОСОБА_1 умови договору належним чином не виконує. Станом на 24.04.2012 у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість, що складається із залишку заборгованості за кредитом в розмірі 22284,72 доларів США, що еквівалентно 178003,65 грн. за офіційним курсом НБУ на день нарахування, та пені за несвоєчасне повернення кредиту -809817,87 грн.

Причини невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором правового значення для справи не мають.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Судом також встановлено, що 05.11.2010 між ПАТ «ОТП Банк»та ТОВ «ОТП Факторинг Україна»було укладено Договір купівлі-продажу кредитного портфелю (а.с.73-82), згідно якого останнє прийняло на себе право вимоги за кредитним договором № СL-001/637/2006 від 24.10.2006, укладеним між ЗАТ «ОТП Банк»та ОСОБА_1, що підтверджується даними витягу з додатку №1 до зазначеного договору купівлі-продажу кредитного портфелю (а.с.83).

Статтею 1 зазначеного договору купівлі-продажу визначено, що кредитний портфель -це права вимоги до боржників (їх поручителів) щодо сплати загальної суми заборгованості боржників перед продавцем за кредитними договорами, яка включає суму основного боргу, проценти, нараховані на суму такого боргу, усі та будь-які штрафні санкції (у разі їх наявності).

Таким чином, на підставі викладеного суд вважає, що визнання відповідачем пред'явленого позову в частині стягнення залишку заборгованості за кредитом в розмірі 22284,72 доларів США, що еквівалентно 178003,65 грн. за офіційним курсом НБУ на день нарахування, на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна»не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому суд задовольняє позов у цій частині.

Щодо розміру неустойки суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

З огляду на викладене та враховуючи, що розмір неустойки (809817,87 грн.) значно перевищує розмір основної заборгованості (178003,65 грн.), неустойка не є платою за користування грошима, а є засобом цивільно-правової відповідальності, а також те, що відповідач не ухиляється від сплати боргу, суд вважає за можливе зменшити розмір неустойки до 21996,35 грн.

Згідно з викладеним суд, оцінюючи зібрані по справі докази, дійшов висновку, що позивач частково довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 551, 625, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, проживаючого: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»(п/р 26507002333333 в ПАТ «ОТП Банк», МФО 300528, ЄДРПОУ 36789421) заборгованість за кредитним договором в розмірі 22284 (двадцять дві тисячі двісті вісімдесят чотири) долара 72 центи США, що за офіційним курсом НБУ складає 178003 (сто сімдесят вісім тисяч три) гривні 65 коп. та 21996 (двадцять одна тисяча дев'ятсот дев'яносто шість) гривень 35 коп. пені, а також 2000 гривень судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя