СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
07 червня 2012 року Справа № 5002-15/43-2012
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дмитрієва В.Є.,
суддів Рибіної С.А.,
Голика В.С.,
представники сторін у судове засідання не з'явились,
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Кримська регіональна дирекція" публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А.) від 03 квітня 2012 року у справі № 5002-15/43-2012
за позовом публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (бул.Т.Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, місто Київ, 01004)
в особі відділення "Кримська регіональна дирекція" публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (пр. Перемоги, 26, місто Сімферополь, 95034)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Авто-Експрес" (вул. Московська, б. 8, к. 3, місто Ялта, 98612)
третя особа ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 Крим, 98600)
про стягнення 70633,75 грн.
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство „ВТБ Банк" в особі відділення „Кримської регіональної дирекції" ПАТ „ВТБ Банк" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Крим-Авто-Експрес" про стягнення 70633,75 грн. на підставі кредитного договору №486-08-06 від 22.08.2006 року, а саме: 68351,12 грн. заборгованості по кредиту та 30% річних, 1444,01 грн. 3% річних та 838,62 грн. пені.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок невиконання зобов'язань за кредитним договором №486-08-06 від 22.08.2006 року та договором поруки №07.02-10-ДП03 від 22.02.2010 року виникла заборгованість у розмірі 70633,75 грн.
Представник позивача у судовому засіданні першої інстанції представив суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 7042,03 грн. 30% річних, 13,90 грн. 3% річних та 172,67 грн. пені. (а.с. 8-9, том 2).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 квітня 2012 року у справі №5002-15/43-2012 заяву позивача про зменшення позовних вимог залишено без задоволення, у зв'язку з тим, що заборгованість та штрафні санкції нараховані за нові періоди, які не були предметом спору.
В частині стягнення 68351,12 грн. заборгованості по кредиту та 30% річних провадження у справі припинено.
В частині стягнення 1444,01 грн. 3% річних у задоволенні позову відмовлено.
В частині стягнення 838,62 грн. пені позов залишено без розгляду.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Севастопольського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що при прийняті рішення, судом першої інстанції було неповністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи, справа розглянута з порушенням норм матеріального права, внаслідок чого судом винесено незаконне рішення.
Заявник апеляційної скарги вважає, що при розгляді справи, нарахування заборгованості 30 % річних та 3 % річних, а також пені безпідставно розцінено судом як штрафні санкції.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 травня 2012 року апеляційна скарга публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк" в особі відділення „Кримська регіональна дирекція" публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк" прийнята до провадження та призначена до розгляду у складі судової колегії: головуючий суддя -Дмитрієв В.Є., судді -Гоголь Ю.М. та Рибіна С.А.
Розгляд справи був відкладений з 24 травня 2012 року на 07 червня 2012 року.
Розпорядження секретаря судової палати від 24 травня 2012 року замінено суддю Гоголя Ю.М. на суддю Голика В.С.
05 червня 2012 року банк направив заяву про уточнення вимог апеляційної скарги, у якій просить суд прийняти апеляційну скаргу до розгляду, скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення по суті позовних вимог:
Стягнути з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „Крим-Авто-Експрес" на користь банку 30% річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо повернення кредиту -7042,03 грн.; прострочену заборгованість за процентами за період з 16.09.2011 року по 27.02.2012 року з урахуванням 3% річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом -13,90 грн.; неустойку -пеню, нараховану у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів в розмірі подвійної облікової ставки НБУ -172,67 грн. Всього - 7228,60 грн.
Стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1412,67 грн. та 804,75 грн.
Судова колегія приймає заяву про уточнення апеляційної скарги та долучає до матеріалів справи.
У судове засідання апеляційної інстанції 07 червня 2012 року представники сторін не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України -це право, а не обов'язок сторін та третіх осіб, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а явку представників сторін не було визнано обов'язковою, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутністю таких представників.
Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.
З матеріалів справи вбачається, що 22 серпня 2006 року між акціонерним комерційний банком „Мрія" (далі-Банк) та ОСОБА_3 (далі- Позичальник) був укладений кредитний договір №4886-08-06 (а.с. 7, том 1) із змінами і доповненнями внесеними додатковими угодами №1 від 28 листопада 2008 року, №2 від 01 липня 2009 року, №3 від 23 листопада 2009 року, №4 від 22 лютого 2010 року (а.с. 8-15, том 1).
Відповідно до пункту 1.1 предметом кредитного договору є надання банком позичальникові грошових коштів (кредиту) на таких умовах:
- сума кредиту 29654,00 доларів США;
- строк кредитування - 5 років до 22.08.2011року;
- відсотки за користуванням кредитом - 13% річних.
Згідно з умовами кредитного договору №486-08-06 від 22.08.2006 та додаткових угод до нього, Банк надав ОСОБА_2 грошові кошти кредиту у розмірі 29654,00 доларів США (а.с.90, том 1).
Відповідно до пункту 2.3 кредитного договору визначено, що банк надає позичальнику кредит на купівлю автомобілю Toyota Camry в ПП „ЮгАвтоМоторс".
Згідно з пунктом 6.2 кредитного договору, у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником зобов'язань за кредитним договором та/або порушення умов договору, що забезпечує виконання зобов'язань позичальником за кредитним договором, банк має право вимагати повернення кредиту в повному обсязі, строк повернення якого ще не настав, та звернути стягнення на предмет застави (у т.ч. вилучити предмет застави у заставодавця), що забезпечує виконання зобов'язань позичальника, вимагати виконання зобов'язань за кредитним договором від поручителя (гаранта).
Відповідно до додаткової угоди №2 до кредитного договору від 22.08.2006 року №486-08-06 пункт 7.1 договору викладено у новий редакції: спосіб погашення кредиту та процентів: щомісячно відповідно до графіку погашення кредиту і сплати процентів та розрахунку вартості сукупних послуг платежі рівними частинами -регулярні щомісячні платежі, що направляються на погашення кредиту рівними частками і процентів за фактичну кількість днів користування кредитом розрахунок щомісячного платежу наведено в п. 3.8 цього договору.
Відповідно до додаткової угоди №2 до кредитного договору від 22.08.2006 року №486-08-06 пункт 8.1. договору викладено у новій редакції: у разі несвоєчасного повернення кредиту позичальник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30% річних від простроченої суми.
Відповідно до додаткової угоди №2 до кредитного договору від 22.08.2006 року №486-08-06 пункт 8.2. договору викладено у новій редакції: у разі несвоєчасної (неналежної) сплати процентів за користування кредитом, позичальник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до додаткової угоди №2 до кредитного договору від 22.08.2006 року №486-08-06 пункт 11.1 визначено, що цей договір вступає в дію з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
29.10.2010 року за вих. №1406/2000-08-2 банк звернувся до ОСОБА_2 з вимогою про погашення заборгованості по кредитному договору. Позичальник отримав дану претензію, але кошти банку не повернув (а.с.25, том 1).
Також, 22 лютого 2010 року між відкритим акціонерним товариством „ВТБ Банк" в особі відділення „Кримська регіональна дирекція" (далі -Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю „Крим-Авто-Експрес" (далі -Поручитель), ОСОБА_2 (далі - Боржник) був укладений договір поруки № 07.02-10-ДПо3 (а.с. 16-17 том 1).
Відповідно до пункту 1.1 договору поруки, сторони договору встановлюють, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед банком відповідати по борговим зобов'язанням боржника - ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору №486-08-06 від 22.08.2006 року, а саме: повернути кредит в розмірі 29654,00 доларів США, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штраф), в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі.
Згідно з пунктом 2.1. договору поруки, сторони договору визначають, що у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед банком у повному обсязі боргових зобов'язань боржника по кредитному договору, включаючи повернення суми кредиту, сплату нарахованих процентів за користування кредитом, комісійної винагороди, неустойки (пені, штрафу) та відшкодування збитків, пов'язаних з неналежним виконанням зобов'язань боржником.
Відповідно до пункту 2.4 договору поруки передбачено, що у випадку невиконання боржником боргових зобов'язань перед банком за кредитним договором, банк має право звернутись до поручителя з письмовою вимогою про виконання боргових зобов'язань в повному обсязі чи частково. погашення поручителем боргових зобов'язань за кредитним договором в іншій валюті, ніж валюта кредиту, здійснюється лише за згодою сторін, що оформляється у вигляді додаткової угоди до цього договору.
Банк звертався до поручителя з вимогою №1457/2000-08-2 від 18.09.2011 року про сплату заборгованості за кредитним договором. Поручитель отримав дану претензію, але кошти банку не повернув (а.с.24, том 1).
Згідно з пунктом 4.1 договору поруки, при прострочені виконання своїх обов'язків, які визначені в п. 2.6 цього договору, поручитель зобов'язаний виплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення, за кожний день прострочення.
Відповідно до пункту 5.1 цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання боржником або поручителем зобов'язань за кредитним договором та поручителем за цим договором. Відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов'язань в повному обсязі.
Всупереч взятих на себе зобов'язань, позичальником не було погашено у встановлений строк заборгованість за кредитним договором, у зв'язку з чим банк звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк" в особі відділення „Кримської регіональної дирекції" ПАТ „ВТБ Банк" з огляду на наступне.
Спірні правовідносини виникли з приводу виконання кредитних договорів, у зв'язку з чим підлягають регулюванню положеннями глави 71 Цивільного кодексу України та загальними положеннями про виконання господарських зобов'язань.
Відповідно статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У зв'язку з частковим погашення боржником заборгованості, а саме 65605,65 грн. за період з моменту виникнення заборгованості по 15.09.2011 року та 112,95 доларів США, банк 03 квітня 2012 року надав суду першої інстанції заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 30% річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо повернення кредиту -7042,03 грн.; прострочена заборгованість за процентами за період з 16.09.2011 року по 27.02.2012 року з урахуванням 3% річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом -13,90 грн.; неустойки -пені, нарахованої у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів в розмірі подвійної облікової ставки НБУ -172,67 грн. Всього - 7228,60 грн. Стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1412,67 грн.
Рішенням господарського суду Автономної республіки Крим від 03 квітня 2012 року на підставі частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України залишив заяву позивача без задоволення, у зв'язку з тим, що позивач просить суд стягнути заборгованість та штрафні санкції за нові періоди які не були предметом спору. Проте на зменшення позивачем ціни позову у зв'язку з частковою сплатою заборгованості суд першої інстанції уваги не звернув.
Судова колегія не погоджується з даним висновком, оскільки відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Згідно з пунктом 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року №6 „Про судове рішення" зміна предмета або підстав позову за заявою позивача допустима лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та якщо при цьому не порушено процесуальних прав відповідача, передбачених статтями 22 і 23 ГПК, і відповідачеві було надано можливість подання доказів щодо нового предмета або підстав позову та наведення його доводів у судовому засіданні. Волевиявлення позивача повинно викладатись у письмовій формі.
Про зміну предмета або підстав позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, якщо відповідну заяву прийнято господарським судом, зазначається в описовій частині рішення, і подальший виклад рішення, в тому числі його резолютивної частини, здійснюється з урахуванням такої заяви. При цьому у господарського суду відсутні підстави для припинення провадження у справі в частині, на яку зменшився розмір позовних вимог.
У зв'язку із збільшенням позивачем розміру позовних вимог відповідач вправі вимагати відкладення розгляду справи (у межах строків вирішення спору, передбачених статтею 69 ГПК) для подання відповідних доказів, але лише в тому випадку, коли таке збільшення обґрунтовується обставинами, про які не було зазначено в позовній заяві, та/або доказами, відсутніми у матеріалах справи.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції помилково припинив провадження у справі в частині стягнення 68351,12 грн. заборгованості по кредиту, оскільки в період з 21.02.2012 по 27.02.2012 позичальником була погашена заборгованість по кредитному договору, що підтверджується: заочним рішенням Ялтинського міського суду від 07.12.2011 року по справі №2-3029/2011, яким стягнута сума боргу за кредитним договором в розмірі 65605,65 грн. (а.с. 134-135, том 1), постановою державного виконавця по закінченню виконавчого провадження згідно даного рішення, виписками банку за відповідний період, довідкою банку №404/200-2 від 15.02.2012 року та не заперечується представником банку.
Тобто, матеріалами справи підтверджується стягнення 65605,65 грн., а стосовно сплати заборгованості у розмірі 2745,47 грн., сторонами суду доказів погашення не надано.
05 червня 2012 року банк направив заяву про уточнення вимог апеляційної скарги, у якій просить суд прийняти апеляційну скаргу до розгляду, скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення по суті позовних вимог:
Стягнути з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „Крим-Авто-Експрес" на користь банку 30% річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо повернення кредиту -7042,03 грн.; прострочену заборгованість за процентами за період з 16.09.2011 року по 27.02.2012 року з урахуванням 3% річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом -13,90 грн.; неустойку -пеню, нараховану у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів в розмірі подвійної облікової ставки НБУ -172,67 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості визначена позивачем в розмірі 7228,60 грн.
Судом встановлено, що заборгованість була погашена лише частково (в сумі 65605,65 грн. та 112,95 доларів США), банк зменшив розмір позовних вимог в цій частині, отже сума 65605,65 грн. не входить до розрахунку заборгованості, відповідно у суду першої інстанції були відсутні підстави припиняти провадження в цій частині.
Судова колегія не погоджується з висновком суду, стосовно припинення провадження у справі щодо стягнення 30% річних, оскільки відповідно до додаткової угоди №2 до кредитного договору від 22.08.2006 року №486-08-06 пункт 8.1. договору викладено у новій редакції: у разі несвоєчасного повернення кредиту позивальник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 (тридцять) процентів річних від простроченої суми.
Отже, сторонами було обумовлено, що за несвоєчасне повернення кредиту нараховується 30 % річних від простроченої суми.
Судовою колегією була прийнята заява позивача про зменшення позовних вимог, у якій позивач просить стягнути 30% річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо повернення кредиту в розмірі 7042,03 грн.
Судом першої інстанції в рішенні встановлено, що 30 % річних вже були сплачені позивачу, але дане ствердження спростовується, оскільки в матеріалах справи немає доказів стосовно погашення заборгованості за кредитом з урахуванням 30% річних.
Період прострочки за порушення зобов'язань з повернення кредиту за кредитним договором №486-08-06 від 22.08.2006 року з 16.09.2011 року по 21.02.2012 року (159 днів) отже заборгованість складає 7042,03 грн.
Судова колегія перевірила правильність розрахунку позивача (а.с. 11, том 2) та вважає, що в частині стягнення 30% річних в розмірі 7042,03 грн. позов підлягає задоволенню.
Судова колегія також не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 1444,01 грн. на підставі того, що зазначена сума є тільки стягненням 3% річних та не може бути стягнута, так як мотивована положенням статті 536 Цивільного кодексу України „за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами", а розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Так, колегія звертає увагу на те, що пунктом 8.1. договору передбачено нарахування 30% річних за несвоєчасне повернення суми кредиту, в той же час 3% річних позивач нараховує за несвоєчасну сплату процентів за кредитом на підставі норми статті 625 Цивільного кодексу України.
Судовою колегією була прийнята заява позивача про зменшення позовних вимог, у якій позивач просить стягнути за прострочену заборгованість за процентами за період з 16.09.2011 року по 27.02.2012 року з урахуванням 3% річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом в розмірі 13,90 грн., як така що відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, оскільки предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором №4886-08-06 від 22 серпня 2006 року, отже, збільшуючи розмір позовних вимог в частині нарахування сум 30% річних, 3% річних та пені, предмету спору позивач не змінив.
Період прострочкиКількість днів3% річнихПрострочена заборгованість по процентах3% річних (дол.. США)3% річних по курсу НБУ,грн..16.09.201128.09.2011133%---2909.201130.10.2011323%78,680,211,6831.10.201128.11.2011293%150,780,362,8829.11.201128.12.2011303%150,780,383,0329.12.201121.02.2012553%160,400,745,9122.02.201226.02.201253%112,950,050,427.02.201227.02.201213%---Всього-1,7413,90Кількість днів 165
Судова колегія перевірила правильність розрахунку позивача (а.с. 12, том 2) та вважає, що в частині стягнення 3% річних в розмірі 13,90 грн. позов підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції в частині стягнення 838,62 грн. пені, позов залишив без розгляду, мотивував це тим, що позивачем не надано належних витребуваних з нього судом доказів. З даним висновком судова колегія не погоджується, у зв'язку з наступним.
Судова колегія зазначає, що відповідно до додаткової угоди №2 до кредитного договору від 22.08.2006 року №486-08-06 пункт 8.2. договору викладено у новій редакції: у разі несвоєчасної (неналежної) сплати процентів за користування кредитом, Позичальник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання. Тобто кредитним договором передбачено нарахування пені за кожен день прострочення виконання, а отже інших доказів для перевірки розміру нарахованої суми з цього приводу не потрібно.
Судовою колегією була прийнята заява позивача про зменшення позовних вимог, у якій позивач просить стягнути пеню, нарахованою у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів в розмірі 172,67 грн.
Курс НБУ -7,9867 дол. США
Період прострочкиКількість днівОблікова ставка НБУ, %заборгованість по прострочених відсотках (дол.. США)Сума пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (дол.. США)Еквівалент пені по курсу НБУ, грн..20.08.201125.08.201167,751281,653,3126,4426.08.201129.08.201147,751184,692,0416,2930.08.201112.09.2011147,751273,767,6861,3413.09.201115.09.201137,75---16.09.201128.09.2011137,75---29.09.201130.10.2011327,7578,681,088,6331.10.201128.11.2011297,75150,781,8815,0129.11.201128.12.2011307,75150,781,9515,5729.12.201121.02.2012557,75160,403,8030,3522.02.201226.02.201257,75112,950,241,92Кількість днів 175 Сплачено пені (дол.. США)0,36 Сума пені (дол.. США)21,62172,67 Судова колегія перевірила правильність розрахунку позивача (а.с. 13, том 2) та вважає, що в частині стягнення пені в розмірі 172,67 грн. позов підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду у зв'язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, прийняття у справі нового рішення у справі про задоволення позову.
Судовий збір по справі суд апеляційної інстанції покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 3 та 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк" в особі відділення „Кримської регіональної дирекції" ПАТ „ВТБ Банк" задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 квітня 2012 року у справі №5002-15/43-2012 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
4. Позов задовольнити.
5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Крим-Авто-Експрес" (вул. Московська, б. 8, кім. 3, місто Ялта, 98612; ідентифікаційний код 34836741; р/р 26004023000578 у ВАТ „ВТБ Банк", МФО 321767) на користь публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк" в особі відділення „Кримської регіональної дирекції" ПАТ „ВТБ Банк" (б. Т.Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, місто Київ, 01004; пр. Перемоги, 26, місто Сімферополь, 95034; рахунок №3619300000112 в ПАТ „ВТБ Банк", МФО 321767, код ЄДРПОУ 14359319) 30% річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо повернення кредиту за період з 16.09.2011 по 21.09.2012 в розмірі 7042,03 грн.; прострочену заборгованість по процентах за період з 16.09.2011 по 27.02.2012 з урахуванням 3% річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом в розмірі 13,90 грн.; пеню, нараховану у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів за період з 20.08.2011 по 26.02.2012 в розмірі 172,67 грн.
6.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Крим-Авто-Експрес" (вул. Московська, б. 8, кім. 3, місто Ялта, 98612; ідентифікаційний код 34836741; р/р 26004023000578 у ВАТ „ВТБ Банк", МФО 321767) на користь публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк" в особі відділення „Кримської регіональної дирекції" ПАТ „ВТБ Банк" (б. Т.Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, місто Київ, 01004; пр. Перемоги, 26, місто Сімферополь, 95034; рахунок №3619300000112 в ПАТ „ВТБ Банк", МФО 321767, код ЄДРПОУ 14359319) витрати по сплаті судового збору в сумі 144,58 грн. за подання позову до суду.
7. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Крим-Авто-Експрес" (вул. Московська, б. 8, кім. 3, місто Ялта, 98612; ідентифікаційний код 34836741; р/р 26004023000578 у ВАТ „ВТБ Банк", МФО 321767) на користь публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк" в особі відділення „Кримської регіональної дирекції" ПАТ „ВТБ Банк" (б. Т.Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, місто Київ, 01004; пр. Перемоги, 26, місто Сімферополь, 95034; рахунок №3619300000112 в ПАТ „ВТБ Банк", МФО 321767, код ЄДРПОУ 14359319) витрати по сплаті судового збору в сумі 804,75 грн. за подання апеляційної скарги до суду.
Господарському суду Автономної Республіки Крим видати судові накази.
Головуючий суддя В.Є. Дмитрієв
Судді С.А. Рибіна
В.С. Голик
Розсилка:
1. Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (бул. Т.Шевченка/вул.Пушкінська, 8/26,Київ,01004)
Кримська філія відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк (пр. Перемоги, 26,Сімферополь,95034)
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Крим-Авто-Експрес" (вул. Московська, б. 8, к. 3, місто Ялта, 98612)
3. ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 Крим, 98600)
Судове рішення № 24629634, Севастопольський апеляційний господарський суд було прийнято 07.06.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5002-15/43-2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: