Постанова № 24629605, 07.06.2012, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 червня 2012 року Справа № 5020-1047/2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сікорської Н.І.,

суддів Проценко О.І.,

Євдокімова І.В.,

за участю представників сторін:

позивача, ОСОБА_2, на підставі довіреності за № б/н від 26.05.11, (Підприємство об'єднання громадян "Авік Плюс" Севастопольської міської організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України");

відповідача, ОСОБА_3, на підставі довіреності за № б/н від 06.01.12, (Фонд комунального майна Севастопольської міської ради);

відповідача, не з'явився, (Міська комісія з оренди комунального майна - конкурсна комісія);

розглянувши апеляційну скаргу Підприємства об'єднання громадян "Авік Плюс" Севастопольської міської організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Ребриста С.В. ) від 20 грудня 2011 року у справі № 5020-1047/2011

за позовом Підприємства об'єднання громадян "Авік Плюс" Севастопольської міської організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" (вул. Очаковцев, 25-а,Севастополь,99011)

до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5,Севастополь,99011)

Міської комісії з оренди комунального майна - конкурсна комісія (вул. Луначарського, 5,Севастополь,99011)

про визнання недійсними дій Міської комісії з оренди комунального майна-конкурсної комісії та Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

ВСТАНОВИВ:

Підприємство об'єднання громадян "Авік Плюс" Севастопольської міської організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" звернулось до суду з позовною заявою до Міської комісії з оренди комунального майна-конкурсної комісії та Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, в якій просить суд визнати недійсними рішення, яке оформлено протоколом засідання Міської комісії з оренди комунального майна конкурсної комісії за №5(4)-11г від 12.04.11 відносно надання в оренду на конкурсній основі нежитлових приміщень комунальної власності за адресами: м.Севастополь, пр.Перемоги,12 (загальною площею 137,0 кв.м.), вул. Комуністична,40 (загальною площею 20,1 кв.м.), вул.Адм. Октябрьського19 (загальною площею20,35 кв.м.), вул.Миру,5 (загальною площею 19,20 кв.м.). Зобов`язати Міську комісію з оренди комунального майна конкурсну комісію та Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради виконати дії з передання нежитлових приміщень комунальної власності за адресами: м.Севастополь, пр.Перемоги,12 (загальною площею 137,0 кв.м.), вул. Комуністична,40 (загальною площею 20,1 кв.м.), вул.Адм. Октябрьського,19 (загальною площею20,35 кв.м.), вул.Миру,5 (загальною площею 19,20 кв.м.) ПОГ «АВіК Плюс»СМО ВОІ СОІУ в оренду без конкурсу відповідно до звернень. Зобов`язати Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради укласти договори оренди нежитлових приміщень комунальної власності за адресами: м.Севастополь, пр.Перемоги,12 (загальною площею 137,0 кв.м.), вул. Комуністична,40 (загальною площею 20,1 кв.м.), вул.Адм. Октябрьського19 (загальною площею20,35 кв.м.), вул.Миру,5 (загальною площею 19,20 кв.м.) з ПОГ «АВ і К Плюс»СМО ВОІ СОІУ.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на положення ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закон України «Про оренду державного та комунального майна»та Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 20 грудня 2011 року у справі № 5020-1047/2011 в задоволенні позовних вимог Підприємства об'єднання громадян "Авік Плюс" Севастопольської міської організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради відмовлено повністю.

В частині позовних вимог до Міської комісії з оренди комунального майна - конкурсна комісія - провадження припинено.

Рішення мотивовано тим, що за обраним способом захисту та поданими суду в їх обґрунтування письмовими доказами до визначеного складу відповідачів позивачем не доведено порушення його прав та в чому саме полягає безпосередньо їх вина за визначеним у позові суб`єктним складом учасників судового процесу.

Щодо припинення провадження в частині вимог, заявлених до Міської комісії з оренди комунального майна -конкурсної комісії, господарський суд вказав, що остання не є юридичною особою, згідно з даними спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.12.2011 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не значиться.

Не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції, Підприємство об'єднання громадян "Авік Плюс" Севастопольської міської організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 20 грудня 2011 року у справі № 5020-1047/2011 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до п.1.1 Положення про міську комісію з оренди комунального майна, остання створюється та формується Фондом комунального майна Севастопольської міської ради, за п.5.10 вказаного Положення рішення комісії затверджуються Фондом комунального майна Севастопольської міської ради. Таким чином, заявник апеляційної скарги вважає, що Фонд комунального майна Севастопольської міської ради є відповідальною особою за рішення, дії чи бездіяльність міської комісії з оренди комунального майна -конкурсної комісії, а тому обраний спосіб захисту відповідає закону та суб'єктному складу.

Також заявник апеляційної скарги зазначив, що 04.03.2011 року за вих. № 082,083,084 та 05.04.2011 року за вих. № 105 позивач звернувся до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради з заявою про передачу в оренду не житлових приміщень, які належать до комунальної власності. Фонд відмовив позивачу та повідомив, що до зазначених приміщень буде проведений конкурс відповідно до рішення Міської комісії з оренди комунального майна -конкурсної комісії за № 5(4)-11р від 12.04.2011 року. Заявник апеляційної скарги вважає зазначене рішення та відмову у передачі в оренду не житлових приміщень позивачу незаконними, посилаючись на ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ч. 7 ст. 9 Закону України від 10.04.1992 за № 2269-ХІІ "Про оренду державного та комунального майна", ст.. 14-1, 14-2 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", відповідно до яких позивач, як підприємство громадських організацій інвалідів, якому визначена доцільність надання державної допомоги, має право на отримання не житлових приміщень комунальної власності в оренду поза конкурсом.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2012 року Підприємству об'єднання громадян "Авік Плюс" Севастопольської міської організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" було відновлено строк на подання апеляційної скарги, апеляційна скарга останнього прийнята до провадження та призначена до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Сікорська Н.І., судді Остапова К. А., Ткаченко М.І.

Розгляд справи неодноразово відкладався в межах строку розгляду справи.

Розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 07.05.2012 року, в зв`язку з відпусткою, суддю Ткаченко М.І. у складі колегії замінено на суддю Євдокімова І.В., у зв`язку з чим відповідно до п. 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процессуального кодексу України судами першої інстанції" спочатку починається перебіг строку вирішення спору.

Розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 07.06.2012 року, в зв`язку з находженням судді Остапової К.А. на лікарняному, остання замінена на суддю Проценко О.І.

В судовому засіданні, 07 червня 2012 року, представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, надав клопотання про вихід за межи позових вимог, відповідно до яких просив, скасувати рішення Господарського суду м. Севастополя від 20.12.2011 року по справі № 5020-1047/2011 повністю і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі: визнати недійсним рішення, оформлене Протоколом засідання Міської комісії з оренди коммунального майна -конкурсної комісії за № 5 (4)-11 від 12.04.2011 відносно надання в оренду на конкурсній основі нежитлових приміщень комунальної власності за адресами: м. Севастополь, пр. Перемоги 12(загальною площею 137,0 кв. м), м. Севастополь вул. Комуністична,40 (загальною площею 20,1 кв.м.), м. Севастополь, вул.Адм. Октябрьського19 (загальною площею20,35 кв.м.), м. Севастополь, вул.Миру,5 (загальною площею 19,20 кв.м.).Зобов`язати Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради в інтересах Підприємства об'єднання громадян "Авік Плюс" Севастопольської міської організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" виконати дії з передання Підприємству об'єднання громадян "Авік Плюс" Севастопольської міської організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" нежитлових приміщень комунальної власності за адресами: м.Севастополь, пр.Перемоги,12 (загальною площею 137,0 кв.м.), вул. Комуністична,40 (загальною площею 20,1 кв.м.), вул.Адм. Октябрьського,19 (загальною площею20,35 кв.м.), вул.Миру,5 (загальною площею 19,20 кв.м.) в оренду без конкурсу, зокрема: видати наказ про укладення договорів оренди на вищевказані приміщення з Підприємством об'єднання громадян "Авік Плюс" Севастопольської міської організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України", здійснити підготовчі дії для укладання договорів оренди на вищевказані приміщення з Підприємством об'єднання громадян "Авік Плюс" Севастопольської міської організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України". Зобов`язати Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради укласти договори оренди нежитлових приміщень комунальної власності за адресами: м.Севастополь, пр.Перемоги,12 (загальною площею 137,0 кв.м.), вул. Комуністична,40 (загальною площею 20,1 кв.м.), вул.Адм. Октябрьського19 (загальною площею20,35 кв.м.), вул.Миру,5 (загальною площею 19,20 кв.м.) з ПОГ «АВ і К Плюс»СМО ВОІ СОІУ.

Представник Фонду коммунального майна проти задоволення апеляційної скарги заперечував за мотивами, викладеними у відзиві на скаргу, посилаючись на відсутність підстав для скасування оспорюваного рішення, а також на те, що клопотання про вихід за межі позовних вимог не було предметом розгляду в суді першої інстанції.

Представник Міської комісії з оренди коммунального майна -конкурсної комісії в засідання суду не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія визнала можливим розглянути скаргу за відсутності незявившихся представників сторін, оскільки їх неявка ніяким чином цьому не перешкоджає.

Повторно переглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, прийнятий у справі судовий акт, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як убачається з матеріалів справи, позивач ПОГ «АВіК Плюс»СМО ВОІ СОІУ 04.03.2011 року за вих. №082,083,084 та 05.04.2001 року за вих. №105 зверталось до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради з проханням передати в оренду нежитлові приміщення за адресами: м. Севастополь, пр. Перемоги,12; м. Севастополь, вул. Коміністична,40; м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського,19; м. Севастополь, вул. Миру,5, які належать до комунальної власності.

Листом від 18.04.2011 р. №01-15/1265 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради повідомив ПОГ «АВіК Плюс»СМО ВОІ СОІУ про неможливість передання цих приміщень в оренду та про проведення конкурсу щодо визначення майбутнього орендаря цих приміщень. Підставою проведення конкурсу на ці приміщення є рішення Міської комісії з оренди комунального майна - конкурсної комісії за №5(4)-11г від 12.04.2011 року.

Наказом Голови Фонду комунального майна СМР №01-03/416 від 13.04.2011 р. затверджено рішення Міської комісії з оренди комунального майна - конкурсної комісії, яке оформлено протоколом №5(4)-11 г від 12.04.2011 р.

Позивач вважає, що зазначене рішення Міської комісії з оренди комунального майна - конкурсної комісії, яке оформлено протоколом №5(4)-11 г від 12.04.2011 р, є таким, що порушує його права, як підприємства громадської організації інвалідів, якому за законом надані пільги, у тому числі щодо передачі майна в оренду поза конкурсом, у зв'язку з чим й звернулось до суду із зазначеним позовом.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Так, підприємство об`єднання громадян «АВ і К Плюс»Севастопольської міської організації Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організації інвалідів України»звернулось до господарського суду з позовною заявою про визнання недійсним рішення, оформленого протоколом засідання Міської комісії з оренди комунального майна конкурсної комісії за №5(4)-11г від 12.04.11 відносно надання в оренду на конкурсній основі нежитлових приміщень комунальної власності за адресами: м.Севастополь, пр.Перемоги,12 (загальною площею 137,0 кв.м.), вул. Комуністична,40 (загальною площею 20,1 кв.м.), вул.Адм. Октябрьського19 (загальною площею20,35 кв.м.), вул.Миру,5 (загальною площею 19,20 кв.м.); про зобов`язання Міської комісії з оренди комунального майна - конкурсну комісію та Фонд комунального майна Севастопольської міської ради виконати дії з передання нежитлових приміщень комунальної власності за адресами: м.Севастополь, пр.Перемоги,12 (загальною площею 137,0 кв.м.), вул. Комуністична,40 (загальною площею 20,1 кв.м.), вул.Адм. Октябрьського19 (загальною площею20,35 кв.м.), вул.Миру,5 (загальною площею 19,20 кв.м.) ПОГ «АВ і К Плюс»СМО ВОІ СОІУ в оренду без конкурсу відповідно до звернень; про зобов`язання Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради укласти договори оренди нежитлових приміщень комунальної власності за адресами: м.Севастополь, пр.Перемоги,12 (загальною площею 137,0 кв.м.), вул. Комуністична,40 (загальною площею 20,1 кв.м.), вул. Адм. Октябрьського,19 (загальною площею20,35 кв.м.), вул.Миру,5 (загальною площею 19,20 кв.м.) з ПОГ «АВ і К Плюс»СМО ВОІ СОІУ.

Як убачається з матеріалів справи Міська комісія з оренди комунального майна-конкурсна комісія згідно даних спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.12.2011 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не значиться (а.с.91).

Інших доказів наявності у міської комісії з оренди комунального майна-конкурсної комісії правосуб`єктності (статусу юридичної особи) сторони господарському суду першої та апеляційної інстанції не надали.

Відповідно до положень ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 21 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред`явлено позовну вимогу.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про необхідність припинення провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України в частині заявлених до Міської комісії з оренди комунального майна-конкурсна комісія вимог, є правильним та з ним погоджується судова колегія.

Разом з тим, судова колегія не може погодитися з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності порушення прав позивача за обраним способом захисту з наступних підстав.

Як вже було зазначено вище, провадження у справі в частині вимог, заявлених до Міської комісії з оренди комунального майна - конкурсної комісії, припинено.

Отже, позивні вимоги про визнання недійсним рішення, яке оформлено протоколом засідання Міської комісії з оренди комунального майна конкурсної комісії за №5(4)-11г від 12.04.11 відносно надання в оренду на конкурсній основі нежитлових приміщень комунальної власності за адресами: м.Севастополь, пр.Перемоги,12 (загальною площею 137,0 кв.м.), вул. Комуністична,40 (загальною площею 20,1 кв.м.), вул.Адм. Октябрьського19 (загальною площею20,35 кв.м.), вул.Миру,5 (загальною площею 19,20 кв.м.); про зобов`язання виконати дії з передання нежитлових приміщень комунальної власності за адресами: м.Севастополь, пр.Перемоги,12 (загальною площею 137,0 кв.м.), вул. Комуністична,40 (загальною площею 20,1 кв.м.), вул.Адм. Октябрьського19 (загальною площею20,35 кв.м.), вул.Миру,5 (загальною площею 19,20 кв.м.) ПОГ «АВ і К Плюс»СМО ВОІ СОІУ в оренду без конкурсу відповідно до звернень; про зобов`язання укласти договори оренди нежитлових приміщень комунальної власності за адресами: м.Севастополь, пр.Перемоги,12 (загальною площею 137,0 кв.м.), вул. Комуністична,40 (загальною площею 20,1 кв.м.), вул. Адм. Октябрьського,19 (загальною площею20,35 кв.м.), вул.Миру,5 (загальною площею 19,20 кв.м.) з ПОГ «АВ і К Плюс»СМО ВОІ СОІУ стосуються тільки Фонду комунального майна Севастопольської міської ради -відповідача по вказаній справі.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи відповідач - Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради є юридичною особою, зареєстрованою 17.11.1999, ідентифікаційний код юридичної особи 25750044.

Відповідно до Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської ради , яке затверджено рішенням 26 сесії 5 скликання Севастопольської міської ради від 26.01.2010 року, Фонд комунального майна Севастопольської міської ради є виконавчим органом Севастопольської міської ради з управління майном, яке є комунальною власністю територіальної громади міста Севастополя. Фонд є юридичною особою, укладає договори оренди комунального майна, відносно якого є орендатором, здійснює контроль за їх виконанням, організує проведення конкурсу по встановленню орендатора комунального майна відповідно до порядку, затвердженим міською Радою. ( п.2,п. 3, п. 10.23) ( а.с. 52-56)

Згідно з наданим до суду апеляційної інстанції Положенням про міську комісію з оренди комунального майна, яке затверджено рішенням Севастопольської міської ради № 1260 від 23.01.2007 року, міська комісія з оренди комунального майна створюється Фондом комунального майна Севастопольської міської ради, персональний склад якої затверджує голова Фонду за погодженням Президією міської ради. Зазначена комісія створюється для рішення питань надання в оренду нерухомого майна, іншого індивідуально-визначеного комунального майна, внесення змін та доповнень до договору оренди цілісних майнових комплексів підприємств, установ, організацій та питань про їх розірвання за угодою сторін. (п. 1, 2.1 Положення)

За правилом п.п. 3.1. вказаного Положення для розгляду питань, віднесених до компетенції комісії, заявник звертається з відповідним клопотанням до Фонду комунального майна. Формування повістки засідання Комісії й підготовку матеріалів здійснюють спеціалісти Фонду ( п.п. 4.1 Положення)

Рішення комісії затверджується наказом Фонду (п.п. 5.10 п. 5 вказаного Положення)

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що особою, відповідальною за рішення, дії чи бездіяльність Міської комісії з оренди комунального майна -конкурсної комісії, та яка є юридичною особою та наділена правосуб'єктністю в розумінні ст..1, 21 Господарського процесуального кодексу України є Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради.

Таким чином, вимоги позивача до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради про визнання недійсним рішення, яке оформлено протоколом засідання Міської комісії з оренди комунального майна - конкурсної комісії за №5(4)-11г від 12.04.11 відносно надання в оренду на конкурсній основі нежитлових приміщень комунальної власності за адресами: м.Севастополь, пр.Перемоги,12 (загальною площею 137,0 кв.м.), вул. Комуністична,40 (загальною площею 20,1 кв.м.), вул.Адм. Октябрьського19 (загальною площею20,35 кв.м.), вул.Миру,5 (загальною площею 19,20 кв.м.), є такими, що відповідають способам захисту, передбаченому ст.. 16 Цивільного Кодексу України.

Заперечення представника Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, що міська комісія з оренди комунального майна -конкурсна комісія, не є органом Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, у зв'язку з чим останній не може відповідати за її рішення, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Крім того, суд не може прийняти до уваги постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 04.04.2012 року по справі 2а-4616/11, з огляду на вимоги, які містяться в ст.. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Згідно з ч. 7 ст. 9 Закону України від 10.04.1992 р. за №2269-ХІІ «Про оренду державного та комунального майна» передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах, крім державного та комунального майна, що передається в оренду: громадським організаціям ветеранів; громадським організаціям інвалідів; центрам професійної, соціальної реабілітації інвалідів та центрам ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів, а також підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів, яким визначена доцільність надання державної допомоги відповідно до статей 14-1 і 14-2 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Відповідно до ст.ст. 14-1, 14-2 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» до підприємств громадських організацій інвалідів, яким визначена доцільність надання державної допомоги, можна віднести підприємства та організації громадських організацій інвалідів, які мають право на пільги із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до Законів України з питань оподаткування. Застосувати зазначені пільги такі підприємства та організації мають право за наявності дозволу на право користування пільгами з оподаткування.

Підприємство об'єднання громадян "АВІК ПЛЮС" Севастопольської міської організації всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" є підприємством об'єднанням громадян. ( а.с. 13,14)

Згідно з дозволами №75, 31,44, 22, 30, 103,103/1,167,102, які видані Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, ПОГ «АВіК Плюс»СМО ВОІ СОІУ має право на користування пільгами з оподаткування. ( а.с. 15-23 том 1)

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки ПОГ «АВіК Плюс»СМО ВОІ "СОІУ" є підприємством громадської організації інвалідів, якому визначена доцільність надання державної допомоги та має дозволи на право користування пільгами з оподаткування, то в силу вищезазначених норм закону ПОГ «АВіК Плюс»СМО ВОІ СОІУ має право на отримання приміщень за адресами: м. Севастополь, пр. Перемоги,12; м. Севастополь, вул. Коміністична,40; м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського,19; м. Севастополь, вул. Миру,5, які належать до комунальної (державної) власності, поза конкурсом.

Отже, позовні вимоги в частині визнання недійним рішення Міської комісії з оренди комунального майна - конкурсної комісії, яке оформлено протоколом №5(4)-11 г від 12.04.2011 р, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з позовними вимогами та з доводами апеляційної скарги в частині задоволення вимог щодо зобов'язання Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради виконати дії з передання позивачу не житлових приміщень комунальної власності та укласти з позивачем договори оренди зазначених не житлових приміщень.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого порушеного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При цьому, предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення.

Таким чином, основною метою подання позову до суду є захист своїх прав та законних інтересів направлених на відновлення порушеного права або припинення дій, які порушують права особи, яка звернулася до суду.

Разом з тим, захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або утримання від їх вчинення.

Отже, рішення суду повинне вирішити питання щодо захисту права і законного інтересу особи, яка звернулася до суду, тобто усунути перешкоди, які виникли на шляху здійснення особою своїх прав, визначити ціль і суть виконання дій, які будуть направлення на реалізацію захисту цього права.

Водночас, відповідно до норм статті 84 ГПК України, резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).

Проте, заявлена позивачем вимога про зобов'язання відповідача виконати дії з передання позивачу не житлових приміщень комунальної власності не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення. Крім того, позивач не визначив конкретний перелік дій, які повинен здійснити відповідач щодо здійснення передачі в оренду спірного приміщення.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не призводить до його відновлення, а також не змінює існуючі між сторонами правовідносини, в зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення таких вимог позивача.

Відносно вимог позивача про зобов'язання відповідача укласти договори оренди не житлових приміщень, колегія суддів також вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, в зв'язку з наступним.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Особливості укладення господарських договорів, передбачені статтею 181 Господарського кодексу України, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 179 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Так відповідно до статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що у договорах з досягненням домовленості у належній формі щодо всіх істотних умов для їх укладення необхідно передати майно або вчинити певні дії, що є предметом виконання договірного зобов'язання, першим за все є направлення оферти (пропозиції) у вигляді проекту договору іншій стороні.

Щоб пропозиція до вступу у договірні відносини визнавалась офертою (пропозицією), вона повинна відповідати сукупності ознак, а саме:

- заява про бажання укласти договір має бути зроблена рішуче, щоб інша сторона мала можливість зробити однозначний висновок про спрямованість волі оферента на встановлення договірних зобов'язань;

- вона повинна містити всі істотні умови договору, тобто проект договору;

- бути адресованою конкретно визначеній особі.

Крім цього норма статті 181 Господарського кодексу України визначає порядок акцептування оферти, а саме акцепт оферти у формі єдиного документа робиться шляхом підписання договору та поставлення печатки на обох екземплярах договору, один з яких повертається контрагенту.

Однак, доказів надсилання пропозиції щодо укладення договорів оренди, до звернення до суду із відповідним позовом, матеріали справи не містять, а тому судова колегія вважає дії позивача такими, що суперечать загальному порядку укладання договорів у відповідності зі статтею 181 Господарського кодексу України.

З урахуванням викладеного судова колегія дійшла висновку про те, що вказане звернення позивача, з вимогами зобов'язати укласти договір, не може вважатися офертою (пропозиція) на укладання договору купівлі - продажу у передбаченому законом порядку, оскільки звернення до суду із вимогою укласти договір, який не був направлений відповідачу до виникнення спору, не може вважатися пропозицією, так як вказані дії не відповідають ознакам оферти (пропозиції) в розумінні статті 181 Господарського кодексу України.

Примусовий порядок укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється статтею 187 Господарського кодексу України та статтею 649 Цивільного кодексу України, виходячи зі змісту яких, і в силу принципу свободи договору, переддоговірні спори, зокрема, про спонукання до укладення договору, тобто, коли одна з сторін ухиляється від його укладення, можуть вирішуватись судом лише якщо спір виник стосовно договору, обов'язковість укладення якого обумовлена законом або правовим актом органу державної влади чи місцевого самоврядування.

Отже, позивач мав довести, а суд першої інстанції мав встановити, чи відповідає вимога про зобов'язання укласти договір оренди за рішенням суду, за відсутності належної пропозиції (оферти) з боку позивача на укладення відповідного договору, вимогам вищезазначених норм законодавства, та чи наявне за таких обставин у позивача права вимагати укладення договору оренди.

Більш того, що прохальна частина позову не містить умов, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору, в порушення норм ст. 57 ГПК України.

Також позивач не врахував, що статтею 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України, відповідному орендодавцеві, зазначеному у ст.. 5 цього Закону. Проте, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем вищевказаних дій, а тому звернення позивача із позовом про зобов'язання відповідача укласти договір оренди спірних приміщень, є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що клопотання позивача, яке подане до апеляційного суду про вихід за межі позовних вимог, а саме у частині вимог щодо виконання відповідачем певних дій, суд вважає таким, що не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст.. 101 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом при вирішенні даного спору було неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваного судового акту частково, із винесенням в цій частині нового рішення.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, п.1,4 ст. 104, статтею 105 Господарського процессуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Підприємства об'єднання громадян "Авік Плюс" Севастопольської міської організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду м. Севастополя (суддя Ребриста С.В.) від 20 грудня 2011 року у справі № 5020-1047/2011 в частині відмови в задоволенні позовних вимог, заявлених до Фонду коммунального майна Севастопольської міської Ради про визнання недійсним рішення, яке оформлено протоколом засідання Міської комісії з оренди коммунального майна -конкурсної комісії за № 5(4)-11р від 12.04.2011 року щодо надання в оренду на конкурсній основі нежитлових приміщень комунальної власності за адресами: м. Севастополь, пр. Перемоги 12 (загальною площею 137,0 кв. м), м. Севастополь, вул. Комуністична, 40 (загальною площею 20,1 кв. м), м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 19 (загальною площею 20,35 кв.м), м. Севастополь, вул. Миру, 5 (загальною площею 19,20 кв. м) - скасувати.

В цій частині прийняти нове рішення.

Визнати недійсним рішення, яке оформлено протоколом засідання Міської комісії з оренди коммунального майна -конкурсної комісії за № 5(4)-11р від 12.04.2011 року щодо надання в оренду на конкурсній основі нежитлових приміщень комунальної власності за адресами: м. Севастополь, пр. Перемоги 12 (загальною площею 137,0 кв. м), м. Севастополь, вул. Комуністична, 40 (загальною площею 20,1 кв. м), м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 19 (загальною площею 20,35 кв.м), м. Севастополь, вул. Миру, 5 (загальною площею 19,20 кв. м).

В іншій частині рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Ребриста С.В.) від 20 грудня 2011 року у справі № 5020-1047/2011 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.І. Сікорська

Судді О.І. Проценко

І.В.Євдокімов

Розсилка рекомендованою кореспонденцією:

1. Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5,Севастополь,99011)

2. Міська комісія з оренди комунального майна - конкурсна комісія (вул. Луначарського, 5,Севастополь,99011)

3. Підприємство об'єднання громадян "Авік Плюс" Севастопольської міської організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України" (вул. Очаковцев, 25-а,Севастополь,99011) .

4. представник Підприємства об'єднання громадян "Авік Плюс" Севастопольської міської організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України" - ОСОБА_2 -місто Севастополь, вул. Вороніна,11,99011)