Рішення № 24623191, 05.06.2012, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0308/2837/2012 провадження № 22-ц/0390/1010/2012 Головуючий у 1 інстанції:Ковтуненко В.В. Категорія: 27 Доповідач: Веремчук Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.06.2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області:

головуючого - судді Веремчук Л. М.,

суддів - Стрільчука В.А., Бовчалюк З.А.

при секретарі Масляній С.В.

з участю представника позивача Плеханова О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк (далі - ПАТ КБ) «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою позивача -ПАТ КБ «ПриватБанк»на рішення Луцького міськрайонного суду від 23 квітня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

17 лютого 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк»звернулося до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що 16 березня 2007 року між сторонами було укладено кредитний договір № VOXRRСО2910039, згідно з умовами якого Банк надав відповідачу ОСОБА_2 кредит в сумі 4427.50 грн. зі сплатою 12 % з кінцевим терміном повернення 16.03.2008 року.

В результаті неналежного виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору в нього виникла заборгованість по сплаті отриманого кредиту, яка станом на 4 січня 2012 року становить 27631.62 грн., яка складається із заборгованості за кредитом 1279.54 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом 9648.46 грн., 14911.64 грн. пені, 500 грн. штрафу (фіксована частина), 1291.98 грн. штраф (процентна складова).

Просив стягнути на його користь заборгованість за кредитом та судові витрати по справі.

В ході розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги, просив з врахуванням здійснених відповідачем проплат стягнути заборгованість в сумі 24 346.93 грн., в тому числі 1279,54 грн. заборгованості за кредитом, 9648.46 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 11626.95 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов»язань за договором, 500.00 грн. фіксованої складової штрафу та 1291.98 грн. процентної складової штрафу та судові витрати по справі.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 23 квітня 2012 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк»в даній справі задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 10927.00 грн. заборгованості за кредитним договором, з яких 1279.54 грн. заборгованості за кредитом, 9648.46 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом та 214.60 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить змінити це рішення в частині відмови у стягненні неустойки та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному об»ємі.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового з наступних підстав.

Статтею 303 ч.3 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов»язковою підставою для скасування судового рішення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 16.03.2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено споживчий кредитний договір № VOXRRСО2910039 (а.с.4-7) відповідно до умов якого банк перерахував на рахунок торгівельно-сервісному підприємству 4 427,50 грн. Термін користування кредитом 12 місяців з 16.03.2007 року по 16.03.2008 року з умовами сплати за користування кредитом 1% на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 48,7 грн. та одноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 402,50 грн. в обмін на зобов»язання ОСОБА_2 з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії у визначені в заяві та умовах надання споживчого кредиту фізичним особам строки.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Місцевим судом також встановлено, що ОСОБА_2 свої зобов»язання за кредитним договором № VOXRRСО2910039 від 16.03.2007 року належним чином не виконав. В результаті чого у нього утворилась заборгованість відповідно до розрахунку позивача станом на 28.03.2012 року в сумі 24346,93 грн., з яких 1279,54 грн. -заборгованість за кредитом, 9648,46 грн. -заборгованість по процентах за користування кредитом, 11626,95 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов»язань за договором, 500,00 грн. фіксованої складової штрафу та 1291,98 грн. процентної складової штрафу.

Загальна позовна давність в межах якої особа може звернутись до суду про захист свого цивільного права або інтересу встановлюється в три роки (ст.257 ЦК України), для стягнення неустойки застосовується позовна давність в один рік (п.1 ч.2 ст.258 ЦК України).

Позивач звернувся в суд з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором після закінчення цих строків. Перебіг позовної давності за даним договором починається з 16.03.2008 року. Позивач із позовом до суду звернувся з пропуском цього строку - 17.02.2012 року, тобто з пропущеним строком позовної давності.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 заявив у суді першої інстанції про застосування строків позовної давності до даних правовідносин до винесення судом рішення по суті. Даної обставини не заперечив представник позивача.

Задовольняючи частково позов ПАТ КБ «ПриватБанк»суд цієї обставини не врахував і помилково стягнув на користь позивача заборгованість за кредитним договором.

Покликання позивача на Умови надання споживчого кредиту фізичним особам (а.с.5-7) відповідно до яких терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки -пені, штрафів за даним договором встановлюються сторонами тривалістю 5 років не може бути прийняте судом із наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Укладаючи кредитний договір «Новий кредит + кредитка»позивач у заяві вказував, що ознайомився та згідний із Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), які були надані йому у письмовій формі. Своїм підписом він підтвердив факт про надану йому повної інформації про умови кредитування в ПриватБанку, а саме мету, для якої кредит може бути витрачений, форми його забезпечення, назви форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов»язаннями Позичальника, тип відсоткової ставки, суму, на яку кредит може бути виданий, орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору (перелік усіх витрат, пов»язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема такі, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); строк, на який кредит може бути одержаний; варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; можливість дострокового повернення кредиту та його умови; необхідність здійснення оцінки майна, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які Позичальник має право і їх відомості про те, від кого Позичальник може одержати докладнішу інформацію, переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

Стаття 259 Цивільного кодексу України передбачає, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Із змісту заяви відповідача не вбачається, що сторони домовились про збільшення позовної давності з дотриманням усіх вимог, передбачених статтею 259 ЦК України.

Крім того, Умови, надані стороною позивача, ніким не затверджені, не є Типовими і не зареєстровані, не містять дати, на яку вони діяли, підписані лише головою правління банку. А тому суд не має можливості перевірити, чи саме ці Умови діяли на час укладення кредитного договору, чи містили вони положення про збільшення позовної давності на час його укладення і чи не вносились у них зміни щодо цього після укладення договору між сторонами по справі.

Дані обставини залишились поза увагою суду першої інстанції.

З врахуванням наведеного, на думку колегії суддів висновки суду зроблені з порушенням норм матеріального права та без належного з'ясування дійсних обставин справи що призвело до неправильного її вирішення, воно підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні вимог позивача відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України.

У зв'язку з наведеними порушеннями норм матеріального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи, оскаржуване рішення слід скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу позивача ПАТ КБ «ПриватБанк»задовольнити частково.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 23 квітня 2012року в даній справі частині задоволення позову і стягнення судових витрат скасувати і постановити в цій частині нове рішення.

В позові ПАТ КБ «Приватбанк»до ОСОБА_2 про стягнення на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором № VOXRRСО2910039 від 16 березня 2007 року тіла кредиту та відсотків за користування кредитом та судових витрат відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді