Ухвала суду № 24617045, 29.05.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-13017/11/0170/5

29.05.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Горошко Н.П.,

суддів Лядової Т.Р. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Романенко Г.О.

за участю сторін:

представник позивача, Державної податкової інспекції в м.Керчі Автономної Республіки Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Малого приватного підприємства "Космос-Центр"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-13017/11/0170/5 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м.Керчі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В.) від 06.12.11 у

за позовом Державної податкової інспекції в м.Керчі Автономної Республіки Крим (вул.Борзенко буд.40, м.Керч, Автономна Республіка Крим,98300)

до Малого приватного підприємства "Космос-Центр" (вул. Танкистів, буд.7, м.Керч, Автономна Республіка Крим,98300)

про стягнення заборгованості в сумі 29318,40 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.12.11 у справі № 2а-13017/11/0170/5 в задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції в м.Керчі Автономної Республіки Крим до Малого приватного підприємства "Космос-Центр" про стягнення заборгованості в сумі 29318,40 грн. відмовлено.

Не погодившись з даною постановою, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін у судове засідання 29 травня 2012 року не з'явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно ч.4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач -Державна податкова інспекція у м. Керчі АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Малого приватного підприємства «Космос-центр»заборгованості в сумі 29318,40 грн. з податку на додану вартість.

Судом встановлено, що позивачем 19.05.11 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку МПП «Космос-Центр» з питань дотримання вимог п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»за жовтень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 398/23-1/20740395 від 19.05.11, в якому зазначено про порушення відповідачем п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про подат ок на додану вартість», що виявилось у не нарахуванні податкового зобов'язання з податку на додану вартість з умовного продажу товарів на загальну суму.20384,00 грн.

На підставі даних акту перевірки позивачем 31.05.11 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000892301, в якому визначено суму податкового зобов'язання відповідача з податку на додану вартість, у тому числі 20384,00 грн. за основним платежем та 5096,00 грн. за штрафними санкціями.

Позивачем 02.09.11 проведені камеральні перевірки МПП «Космос-Центр»з питання своєчасності сплати податку на додану вартість за жовтень та листопад 2010 року.

Перевірками встановлено порушення відповідачем п.п.5.3.1 п. 5.3 ст. 5 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявилось у затриманні сплати податку на додану вартість за жовтень та листопад 2010 року.

На підставі даних проведених перевірок позивачем 02.09.11 прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002801502 про застосування 426,15 грн. фінансової санкції (штрафу), № 0002831502 про застосування 300,00 грн. фінансової санкції (штрафу) та № 0002811502 про застосування 1179,40 грн. фінансової санкції (штрафу).

Вказані податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем 12.09.11 про що свідчить відмітка на корінці цих рішень.

Пунктом 5.3.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинному на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон № 2181) встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість», який втратив чинність 01.01.2011 року з дня набрання чинності Податковим кодексом України, визначались порядок та підстави реєстрації, а також анулювання реєстрації осіб в якості платників податку на додану вартість, у п. 9.8 якої було визначено, що платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Відповідальність платників податків за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету було встановлено пунктом 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з думкою суду про правомірність донарахування відповідачу податку на додану вартість у сумі 20384,00 грн., а також застосування до нього фінансових санкцій в сумі 7001,55 грн.

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що відповідачем 21.02.11 до податкового органу було подано декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 року, в якій визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 8167,00 грн.

Однак, сума самостійно задекларованих зобов'язань за січень 2011 року відповідачем сплачено не у повному обсязі, у зв'язку з чим, за ним утворилась заборгованість у розмірі 1219,70 грн., що підтверджується обліковою карткою платника податків станом на 27.09.11.

Також, судом встановлено, що позивачем 02.09.11 проведено камеральну перевірку відповідача з питань своєчасності сплати податку на додану вартість за грудень 2010 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 267/15-2/20740395 від 02.09.11, в якому зафіксовано порушення відповідачем п.п.16.1.4 п.16.4 ст. 16, п.п.57.1 ст. 57, п.п.203.2 ст. 203 ПК України, що виявилось у несвоєчасній сплаті податку на додану вартість за грудень 2010 року.

На підставі акту перевірки позивачем 02.09.11 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002861502 про застосування до відповідача 1,00 грн. фінансової санкції (штрафу).

Пунктом 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 54. 1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Порядок оподаткування з податку на додану вартість визначений Розділом т Податкового кодексу України.

Також, згідно з ст. 203 Розділу V Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п.54.3.5 п.54.3 ст. 55 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

При цьому, у п.7 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

За таких обставин, судова колегія погоджується з судом першої інстанції, що позивачем правомірно застосовано до відповідача суму штрафних санкцій у розмірі 1,00 грн.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України).

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України).

Отже, несплачена платником податків сума податкового боргу за податковими деклараціями є узгодженою з моменту отримання ним податкової вимоги.

Проте, позивачем не було представлено доказів узгодження суми боргу відповідача у розмірі 29318,40 грн., а саме: не було надано доказів направлення на адресу відповідача відповідних податкових вимог.

Позивачем було представлено податкову вимогу № 1/300 від 06.12.10 про сплату боргу станом на 03.12.10, проте вказана вимога не включає суму податкової заборгованості, яка є предметом розгляду даної справи.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд дійшов до правомірного висновку про необґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 29318,40 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволені позовних вимог.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 159, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Керчі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.12.11 у справі № 2а-13017/11/0170/5 - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.12.11 у справі № 2а-13017/11/0170/5 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко

Судді підпис Т.Р.Лядова

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.П.Горошко