Ухвала суду № 24612119, 12.06.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2012 р. Справа № 39581/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Кузьмича С.М., Каралюса В.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного суду від 21.04.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до голови Волинського окружного адміністративного суду про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

встановила:

У квітні 2011 року позивач звернувся з позовом до голови Волинського окружного адміністративного суду про визнання дій незаконними і зобов'язання розглянути звернення, де зазначив, що будучи на особистому прийомі у голови суду подав скаргу, яку неналежним чином зареєстрували.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 21.04.2011 року позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 29.04.2011 року.

Ухвалу суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_1 Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою направити справу в суд першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до частини 3 статті 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що в позові не сформульовані позовні вимоги з врахуванням частини 3 статті 105 КАС України, позивачем не вказано суть його прохання процесуально-правового характеру з переліком конкретних вимог до відповідача та спосіб захисту судом прав, свобод чи інтересів, які він вважає порушеними.

Крім того, частина 3 статті 106 КАС України передбачає, що до позовної заяви слід додати документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до пункту 3 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору: судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита; розмір судового збору визначається відповідно до підпункту «б» пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», крім випадків, встановлених підпунктом 3 цього пункту. Так, в підпункті «б» пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1993 року №7-93 передбачено, що із скарг на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, які ущемляють права громадян встановлюється ставка державного мита в розмірі 0,2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (3,40 грн.). Судовий збір сплачується на розрахунковий рахунок 31113095700002, МФО 803014, код платежу 22090200, одержувач УДК у м. Луцьку, банк одержувача ГУ ДКУ у Волинській області, ЄДРПОУ 21741605.

Так, в порушення вищенаведених приписів частини 3 статті 106 КАС України позивачем до позову не додано доказів про сплату судового збору. Отже, у випадку несплати судового збору позивачу необхідно подати клопотання, в якому зазначити причину або підставу для звільнення його від сплати судового збору та надати документи для підтвердження таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Відтак, враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу управління ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 21.04.2011 року у справі №2а-1086/11/0370- без змін.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: С. Кузьмич

В. Каралюс