Ухвала суду № 24582737, 30.05.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2012 р.Справа № 2а/1570/10610/2011

Категорія:Головуючий в 1 інстанції:

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Романішина В.Л.,

за участю секретаря - Обозної Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 березня 2012 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд БДС Інтернейшнл» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 березня 2012 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд БДС Інтернейшнл» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000212334 від 21.10.2011 року, задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Вимоги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення не взято до уваги висновки податкового органу, які здійснено за наслідками документальної виїзної перевірки позивача з питань правових відносин з ПП «Бізнесіндустрія», в ході якої встановлено порушення:- відсутність обєктів, які підпадають під визначення ст.ст. 185, 188, 200 Податкового кодексу України. Дані, наведені в деклараціях з податку на додану вартість за червень 2011 року, з відповідними додатками, не підтверджують реальність здійснення фінансово-господарських операцій з ПП «Бізнесіндустрія»; порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ТОВ «Прайд БДС Інтернейшнл», суми податкових зобовязань по податку на додану вартість, в тому-числі за рахунок завищення податкового кредиту на загальну суму 111690 грн., а навпаки встановлено відсутність порушення податкового законодавства.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін з наступних підстав. Судом першої інстанції вставлено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд БДС Інтернейшнл», з питань правових відносин з ПП «Бізнесіндустрія», за період червень 2011 року, що підтверджується актом №2435/23-34/20009173/62 від 26.09.2011 року, в ході якої встановлено порушення, а саме:- відсутність обєктів, які підпадають під визначення ст.ст. 185, 188, 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI. Дані, наведені в деклараціях з податку на додану вартість за червень 2011 року, з відповідними додатками, не підтверджують реальність здійснення фінансово-господарських операцій з ПП «Бізнесіндустрія»; порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, що призвело до заниження ТОВ «Прайд БДС Інтернейшнл», суми податкових зобовязань по податку на додану вартість, в тому-числі за рахунок завищення податкового кредиту, на загальну суму 111690 грн.

За наслідком перевірки податковим органом прийнято податкове-повідомлення рішення №0000212334 від 21.10.2011 року, яким ТОВ «Прайд БДС Інтернейшнл» визначено грошове зобовязання, у сумі 111691 грн., у тому числі за основним платежем -111690 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.

Позивачем здійснювалось адміністративне оскарження податкового повідомлення-рішення, однак скарга залишена без задоволення.

Перевіряючими встановлено, що договір поставки товару №504 від 10.12.2010 року, укладений між ТОВ «Прайд БДС Інтернейшнл»та ПП «Бізнесіндустрія», має ознаки нікчемного, операції за цим договором не мають реального характеру, оскільки останній не має необхідних основних засобів, матеріальних ресурсів, достатньої кількості персоналу для здійснення відповідної діяльності.

В результаті перевірки податковим органом зроблено висновок, що ТОВ «Прайд БДС Інтернейшнл» завищено податковий кредит за червень 2011 року, у сумі 111690 грн., по господарським відносинам з ПП «Бізнесіндустрія» та дані, наведені в деклараціях з податку на додану вартість за червень 2011 року, з відповідними додатками, не підтверджують реальність здійснення фінансово-господарських операцій з ПП «Бізнесіндустрія».

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, зроблено висновок щодо відсутності порушення податкового законодавства позивачем з наступних підстав.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у

зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг,

не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Також, ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи, тобто податкові, видаткові накладні, рахунки, довіреності, акти виконаних робіт, акти прийому - передачі товарів, робіт, послуг оформлені на паперових носіях та при наявності таких обов'язкових реквізитів: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судовою колегією встановлено, що між ТОВ «Прайд БДС Інтернейшнл»та ПП «Бізнесіндустрія»укладено договір поставки товару №504 від 10.12.2010 року та додаткова угода №1 від 24.12.2010 року до нього, предметом якого є поставка будівельно-оздоблювальних матеріалів в асортименті, які підписані та скріплені печатками повноважними представниками сторін (а.с.33-35).

На виконання умов договору позивачем надано належним чином оформлені податкові накладні, а саме: №22 від 07.06.2011 року (а.с.36), №59 від 23.06.2011 року (а.с.39), №75 від 27.06.2011 року (а.с.42) та №76 від 29.06.2011 року (а.с.45).

Також, на підтвердження фактично виконаних робіт (послуг), сторонами належним чином оформлені (підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками) видаткові накладні (а.с.37,40,43,46) та акти прийняття-передання товарів (а.с.38,41,44,47).

Позивачем здійснено частково оплату за товар, отриманий у червні 2011 року, на суму 162810 грн., що підтверджується випискою банку та платіжним дорученням №343 від 28.07.2011 року (а.с.48-49).

Листом №16 від 05.09.2011 року (а.с.137) ТОВ «Прайд БДС Інтернейшнл»повністю визнало борг перед ПП «Бізнесіндустрія», у сумі 507330 грн. Відповідно до додаткової угоди №2 від 05.09.2011 року (а.с.136), підприємствами продовжено строк погашення заборгованості, на загальну суму 507330 грн., до 01.12.2011 року.

Колегія вважає, що у відповідності до вищезазначених норм позивачем належним чином здійснено оформлення податкових накладних та первинних документів, які обґрунтовують відомості, викладені у податковій накладній, і є підтвердженням належного ведення бухгалтерського обліку позивача та дотримання вимог законодавства України при веденні господарської діяльності.

Крім того, судовою колегією перевірено реальність проведеної операції, а саме основною діяльністю ТОВ «Прайд БДС Інтернейшнл» є оптова торгівля будівельними матеріалами, що підтверджується довідкою з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №326905 (а.с.12).

Позивач, відповідно до договору оренди №60 від 31.12.2009 року, орендує у ТОВ «Одесапроммашімпорт ЛТД»(а.с.50-54) складські приміщення, за адресою: м.Одеса, 6-й км. Овідіопольської дороги, вул. Аеропортівська,9, загальною площею 987 кв.м., куди і здійснювалась фактична поставка товару від ПП «Бізнесіндустрія»до ТОВ «Прайд БДС Інтернейшнл», згідно умов договору №504 від 10.12.2010 року, що підтверджується бухгалтерською довідкою №78 від 07.11.2011 року (а.с.66), у тому числі по накладним: №22 від 07.06.2011 року на суму 162810 грн. (декоративна стінова панель у кількості 1350 шт.); №59 від 23.06.2011 року на суму 325620 грн. (декоративна стінова панель у кількості 2700 шт.); №75 від 27.06.2011 року на суму 162810 грн. (декоративна стінова панель у кількості 1350 шт.); №76 від 29.06.2011 року на суму 18900 грн. (шпаклівка SATENGUP EURO по 25 кг -225 штук, шпаклівка IZOGIPS 30 кг. -225 штук).

В подальшому, вище перелічений товар (декоративна стінова панель, шпаклівка SATENGUP EURO, шпаклівка IZOGIPS), реалізований наступним контрагентам: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ СП «Прайд Колумб»., відповідно до накладних, податкових накладних, виписок банку (а.с.75-93),.

Таким чином, зазначений факт підтверджує фактичне перебування його у розпорядженні позивача, а як наслідок товарність проведеної операції між ТОВ «Прайд БДС Інтернейшнл»та ПП «Бізнесіндустрія».

Крім того, той факт, що 12.12.2011 року здійснено державну реєстрацію припинення юридичної особи ПП «Бізнесіндустрія», у звязку з визнанням її банкрутом, судова колегія зазначає, що відповідно до умов укладеного договору сторона не несе відповідальність за наслідки господарської діяльності контрагента. На думку суду, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Висновок податкового органу щодо відсутності об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст. 185, 188, 200 Податкового кодексу України, є безпідставним з підстав викладених вище, а також з того, що у відповідності до ст.202, ч.1,3 ст.203, ст.ст.204, 207, 228, 234, 627 ЦК України, договір поставки товарів є правомірним та укладений з метою, яка не суперечить інтересам держави та суспільства або іншим охоронюваним правам, та направлений на реальне здійснення господарської діяльності, яка відповідає статутній діяльності та цілям підприємства.

Такої правової позиції дотримується і Верховний суд України у постановах від 9 вересня 2008 року у справі N 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі N 21-573во10, згідно яких судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Крім того, рішення Верховного суду України узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява N 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Враховуючи вищевикладене колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.185, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАСУ, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 березня 2012 року -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

В.Л. Романішин