Ухвала суду № 24582430, 30.05.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2012 р.Справа № 2-а-5857/11/1470

Категорія:8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Бойка А.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пласт»до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2011р. ТОВ «Пласт»звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Первомайської ОДПІ Миколаївської області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000242301 від 20.04.2011р. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що висновки перевіряючих про завищення товариством податкового кредиту є помилковими, оскільки податкові накладні, що включені позивачем до податкового кредиту, належним чином оформлені та підтверджують господарські відносини з підприємствами-постачальниками. Під час проведення виїзної документальної перевірки посадові особи відповідача ігнорували пояснення директора та головного бухгалтера товариства щодо предмету перевірки, а також безпідставно не долучили до її матеріалів наданих первинних документів.

Первомайська ОДПІ Миколаївської області проти позову заперечила, зазначивши, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000242301 від 20.04.2011р. є правомірними, оскільки перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1 п.п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ТОВ «Пласт»завищено податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за грудень 2010 року на суму 34417 грн. та абз. «а»п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що вплинуло на завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в податковій декларації з ПДВ за січень 2011р. на суму 36917 грн. В задоволенні позову Первомайська ОДПІ Миколаївської області просила відмовити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.09.2011р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Первомайської ОДПІ Миколаївської області №0000242301 від 20.04.2011р. про зменшення ТОВ «Пласт»бюджетного відшкодування на суму 36917 грн.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Первомайська ОДПІ Миколаївської області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування судом обставин справи, та прийняти нову постанову, якою позов ТОВ «Пласт»залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлення від 12.04.2011р. №369/07 та наказу від 07.04.2011р. №483, Первомайською ОДПІ Миколаївської області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Пласт»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за січень 2011р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2010р. по 31.01.2011р., за результатами якої складено акт перевірки №601/07/31843955.

У висновку акту перевірки зазначено, що документальною позаплановою перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ТОВ «Пласт»завищено податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за грудень 2010р. на суму 34417 грн.; абз. «а»п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що вплинуло на завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у податковій декларації з ПДВ за січень 2011р. на суму 36917 грн.

На підставі вказаного акту перевірки 20.04.2011р. Первомайською ОДПІ Миколаївської області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000242301, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 36917 грн. Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням рішенням ТОВ «Пласт»оскаржило їх в адміністративному порядку до контролюючого органу вищого рівня -ДПА в Миколаївській області, яка рішенням №1692/10/25-014 від 24.06.2011р. скаргу товариства залишила без задоволення, а податкове повідомлення-рішення -без змін.

Задовольняючи позов ТОВ «Пласт»та скасовуючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення суд першої інстанції прийшов до висновку, що висновки акту перевірки про порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та абз. «а»п.200.4 ст.200 ПК України спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, а тому підстави для зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у Первомайської ОДПІ Миколаївської області були відсутні. Колегія суддів погоджується з таким висновком Миколаївського окружного адміністративного суду.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Пласт»уклало з ПП «Вознесенськ Транзит»договори про надання послуг по перевезенню вантажу (сипучих будівельних матеріалів) №б/н від 12.05.2009р. та №б/н від 09.03.2010р. Під час перевірки відповідач не визнав права позивача на податковий кредит по коштам, сплаченим на користь ПП «Вознесенський Транзит», у зв'язку з тим, що товарно-транспортні накладні на перевезення не були належним чином оформлені, а саме: відсутні підпис водія, кількість перевезень, штамп вантажоодержувача та ін. Вказане, на думку Первомайської ОДПІ, не підтверджує виконання перевезення позивачем, а тому він не має права на податковий кредит за цим фактом.

Відповідно до п.п. 7.7.1., п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як від'ємна різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Підтвердженням цієї сплати є відповідні платіжні доручення, а підтвердженням виконання господарської операції є податкова накладна, акти виконаних робіт та інші документи, які можуть підтвердити реальність операції.

Реальність надання ТОВ «Пласт»послуг по перевезенню вантажів ПП «Вознесенськ Транзит»підтверджується довідкою Вознесенської ОДПІ Миколаївської області про результати зустрічної перевірки ПП «Вознесенськ Транзит»від 14.03.2011р. №35/23/34024422, якою встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ТОВ «Пласт». Крім того, отримання вантажу підтверджує ДП «Миколаївського річкового порту»АСК «Укррічфлот»відповідними актами приймання. Позбавлення позивача права на податковий кредит у зв'язку з відсутністю у товарно-транспортних накладних деяких реквізитів при фактичній наявності таких накладних у позивача, на думку колегії суддів, є незаконним, оскільки це не ставить під сумнів реальність здійснення перевезень ПП «Вознесенськ Транзит»на замовлення ТОВ «Пласт».

29.01.2009р. та 15.07.2009р. між ТОВ «Пласт»та ПАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.»і ВАТ «Укртелеком»укладено договори про надання послуг стільникового мобільного зв'язку стандартів GSM-900 та GSM-1800 та про надання телекомунікаційних послуг відповідно. Суми ПДВ згідно вказаних договорів позивач відніс до податкового кредиту за січень 2011р. Під час перевірки податковий орган не погодився з можливістю віднести оплату послуг мобільного зв'язку до податкового кредиту, оскільки у підприємства на рахунку 10 «Основні засоби»відсутній мобільний телефон. Колегія суддів вважає безпідставним такий висновок Первомайської ОДПІ Миколаївської області, оскільки з матеріалів справи вбачається, що на балансі товариства рахуються мобільні телефони Nokia 1200 та Sony Ericsson W200i Black 24, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 11 «Необоротні активи». Вказане свідчить про те, що зазначений рахунок під час перевірки не перевірявся.

Суд апеляційної інстанції також вважає безпідставним висновок відповідача, що не відносяться до господарської діяльності витрати, понесені ТОВ «Пласт»у зв'язку з залученням юридичної фірми «Лексформ»до участі у справі за позовом ТОВ «Мінерал»до ТОВ «Пласт»про стягнення заборгованості на суму 126135,53 гр. Суму ПДВ за договором про надання юридичних послуг позивач відніс до податкового кредиту за січень 2011 року. Як правильно зазначив суд першої інстанції п.п. 1.32. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.14.1.36 Податкового кодексу України передбачено, що господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до п.п. «е»п.138.10.2 Податкового кодексу України витрати на врегулювання спорів у судах відносяться до адміністративних витрат, спрямованих на обслуговування та управління підприємством, а тому відносяться до господарської діяльності.

Також, під час перевірки працівники ОДПІ не прийняли витрати на відрядження керівника підприємства до м. Києва та його проживання у готелі до податкового кредиту (сума ПДВ 225,09 грн.), у зв'язку з неправильним оформленням журналу обліку відряджень. Однак, в матеріалах справи містяться наказ про відрядження, посвідчення про відрядження та журнал обліку службових відряджень, які належним чином оформлені, що спростовує висновки ДПІ в цій частині.

Не знаходять свого підтвердження й висновки Первомайської ОДПІ Миколаївської області про неможливість підтвердження необхідності використання другого комплекту шин канцтоварів та паливно-мастильних матеріалів у господарській діяльності ТОВ «Пласт». В матеріалах справи містяться документи про наявність на балансі підприємства автомобіля KIA SORENTO, придбаного у березні 2010р., який на момент продажу був укомплектований літніми шинами. Для використання автомобіля в зимовий період був куплений другий комплект шин, спеціально визначений для експлуатації в зимовий період часу. Витрати ж на канцтовари та паливно-мастильні матеріали, відповідно до п.«ж», п. «в»п.138.10.2 Податкового кодексу України, можливо віднести до інших витрат загальногосподарського призначення та адміністративних витрат, спрямованих на обслуговування та управління підприємством, а тому вони відносяться до господарської діяльності і впливають на податковий кредит позивача.

Під час перевірки податковим органом зроблено, серед іншого, висновок про необґрунтованість віднесення коштів за угодою з ВАТ «Первомайський спеціалізований кар'єр»від 04.01.2010р. про оренду навантажувача tachi»до податкового кредиту, оскільки грошові кошти ТОВ «Пласт»перераховано на рахунок ВАТ «Первомайський спецкар'єр»в грудні 2010р., а акти виконаних робіт підписані у січні 2011 року.

Колегія суддів критично ставиться до таких висновків Первомайської ОДПІ, оскільки відповідно до п.198.2 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку або дата отримання платником податку товарів. В матеріалах справи міститься довідка Первомайської ОДПІ за результатами невиїзної документальної перевірки ВАТ «Первомайський спецкар'єр», якою підтверджено надходження останньому коштів та надання послуг. Факт подвійного декларування сум у грудні 2010р. та січні 2011р. спростовується наданими позивачем копіями податкових декларації.

В поданій апеляційній скарзі Первомайська ОДПІ Миколаївської області вказує, що постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.09.2011р. винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, однак на жодне порушення, яке, на його думку, порушено судом, не вказує. В апеляційній скарзі податковою інспекцією лише продубльовано заперечення, які спростовано оскаржуваною постановою суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 197, 199 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2011 року -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Бойко А.В.

Яковлєв О.В.