Ухвала суду № 24582425, 30.05.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2012 р.Справа № 2-а/1570/3592/11

Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Бойка А.В., Яковлєва О.В.,

за участю секретаря Родіонова Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Цемент»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Цемент»до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2011р. ТОВ «Цемент»звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Суворовському районі м.Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення №0000792301 від 04.05.2011р. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що висновок податкового органу про нікчемність угоди, укладеної між позивачем та ТОВ «ТД Інтермаркет Лтд», є надуманим та таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства України, скільки виконання усної угоди на придбання електродів та кругів для різання арматури підтверджене необхідними первинними документами. Також, позивач не погоджується з наявністю у податкової інспекції підстав для проведення позапланової перевірки, оскільки відповідач посилається на п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України -ненадання відповіді на запит ДПІ від 25.03.2011р. №9800/10/23-611, в той час як ТОВ «Цемент»листом від 08.04.2011р. №219 надано відповідь на запит ДПІ у Суворовському районі м.Одеси.

ДПІ у Суворовському районі м.Одеси проти позову заперечила, зазначивши, що проведеною документальною перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виявилось у завищенні ТОВ «Цемент»суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «ТД Інтермаркет Лтд»за грудень 2010р. у розмірі 4448 грн. Відповідно до акту від 18.03.2011р. №598/23-0302/37305586 та враховуючи той факт, що у ТОВ «ТД Інтермаркет Лтд»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, достатні трудові ресурси, згідно ч.1, ч.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, ст.228 ЦК України угоди з контрагентами за період грудень 2010р. -січень 2011р., як наслідок, не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача». Вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним, а вимоги позову -безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08.09.2011р. позов ТОВ «Цемент»залишено без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ТОВ «Цемент»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування судом обставин справи, та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що 15.04.2011р. ДПІ у Суворовському районі м.Одеси проведено документальну позапланову невиїзну перевірку суб'єкта господарювання ТОВ «Цемент»щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків -ТОВ «ТД Інтермаркет Лтд»за грудень 2010р., за результатами якої складено акт перевірки №1146/23-6/31519010 від 18.04.2011р.

В матеріалах перевірки вказується на порушення позивачем п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого встановлено заниження ПДВ за грудень 2010р. у розмірі 4448 грн. Зокрема, зазначено, що ТОВ «Цемент»на підставі усного договору придбало у ТОВ «ТД Інтермаркет Лтд» електротовари (круги та електроди), згідно наданих до перевірки первинних документів, суми ПДВ за якими включено позивачем до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, який відповідає даним податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року, наданої до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси. Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі; станом на кінець періоду, що перевірявся, дебіторська/кредиторська заборгованість по розрахунках з ТОВ «ТД Інтермаркет Лтд»по даній операції, відсутня. Також, зазначено, що згідно з інформацією ДПІ у м. Іллічівську від 18.03.2011р. №6299/8/23-0401 «Про надання нікчемних правочинів»встановлено, що ДПІ у м. Іллічівську була проведена позапланова перевірка ТОВ «ТД Інтермаркет Лтд»з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2010р. по 31.01.2011р., за результатами якої складений акт від 18.03.2011р. №598/23-0302/37305586, в якому зафіксовано порушення ТОВ «ТД Інтермаркет Лтд»ч.1. ст. 203, ст. 215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ТД Інтермаркет Лтд»за період з 01.12.2010р. по 31.01.2011р., як наслідок, не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача». ТОВ «ТД Інтермаркет Лтд»завищено за період з 01.12.2010р. по 31.01.2011р. податкові зобов'язання на суму 17266483 грн. та податковий кредит на суму 16767778 грн., в тому числі й за правочинами, укладеними з ТОВ «Цемент». Враховуючи те, що ТОВ «ТД Інтермаркет Лтд»виписало для ТОВ «Цемент»видаткові накладні №РН-000019 від 02.12.2010р. на суму 6787,20 грн. та №РН-000341 від 29.12.2010р. на суму 19900, 80 грн., із зазначенням в них сум ПДВ, які фактично до бюджету не сплачувались, то податковий кредит з ПДВ, заявлених покупцем товарів (робіт, послуг) в податкових деклараціях з ПДВ, ДПІ у Суворовському районі м. Одеси не зарахований, оскільки податковий кредит не підтверджується податковим зобов'язанням продавця цих товарів (робіт, послуг). Враховуючи те, що у ТОВ «ТД Інтермаркет Лтд»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності відсутні основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, достатні трудові ресурси, згідно з ч.1, ч.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, ст.228 ЦК України угоди з контрагентами за період грудень 2010р., січень 2011р. як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків.

На підставі вказаного акту перевірки 04.05.2011р. ДПІ у Суворовському районі м.Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення №0000792301, яким ТОВ «Цемент»збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 5560 грн. (в т.ч. за основним платежем -4448 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -1112 грн.).

Відмовляючи в задоволенні позову ТОВ «Цемент»про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надані всі первинні документи, що підтверджують факт здійснення господарської операції з ТОВ «ТД Інтермаркет Лтд», а документи, які надані -викликають сумнів у їх достовірності. Колегія суддів погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду.

Відповідно до підпункту 7.7.3 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредитного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Згідно п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. У разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з п.п.7.7.1 цієї статті Закону має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Як правильно зазначив суд першої інстанції право на відшкодування податку на додану вартість з бюджету виникає лише при фактичному надходженні ПДВ до Державного бюджету від продавця, а не з самого факту здійснення відповідної операції та сплати покупцем в ціні товару. Таким чином, однією з обов'язкових підстав для включення сум до податкового кредиту з ПДВ є сплата цих сум до Державного бюджету України. Законом встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням цього податку.

З акту перевірки ДПІ у м. Іллічівську від 18.03.2011р. №593/23-0302/37305586 вбачається, що фактично суми ПДВ не надійшли до Державного бюджету України.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, серед іншого, посилається на те, що виконання усної угоди між позивачем та ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»на придбання товару підтверджене необхідними первинними документами. Колегія суддів критично ставиться до таких тверджень апелянта, оскільки надання податковому органу належним чином оформлених усіх передбачених законодавством документів з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та суперечливі. Апелянтом не спростовано висновки акту перевірки, що його контрагент ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»не мав фізичної, технічної та технологічної можливості вчинення господарської операції, як наслідок, відомості, зазначені в первинних документах, є суперечливими та викликають сумнів у їх достовірності.

Поряд з цим, ні до суду першої ні до суду апеляційної інстанції ТОВ «Цемент»не надано всі первинні документи, що підтверджують факт здійснення господарської операції, а саме, належні докази на підтвердження перевезення вантажів, товарно-транспортні накладні. Дорожній лист, який міститься в матеріалах справи, не може братися судом до уваги як належний доказ, оскільки у ньому відсутній запис про виконання завдання щодо перевезення товару.

В апеляційній скарзі апелянт також зазначає, що у ДПІ у Суворовському районі м. Одеси були відсутні підстави для проведення перевірки, передбачені ст.ст. 77, 78 Податкового кодексу України. Колегія суддів не бере до уваги такі твердження ТОВ «Цемент», оскільки копія наказу від 14.04.2011р. №752 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки з питань взаємовідносин ТОВ «Цемент»з ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»за грудень 2010 року»була вручена під розписку головному бухгалтеру підприємства, а також ТОВ «Цемент»було належним чином та завчасно повідомлено про проведення невиїзної документальної перевірки рекомендованим листом від 25.03.2011р. 9800/10/23-611, направленим ДПІ у Суворовському районі м. Одеси на адресу позивача. Позивач, вважаючи, що у податкової інспекції відсутні підстави для проведення перевірки, мав можливість оскаржити наказ про її здійснення, однак нею не скористався. Допустивши посадових осіб відповідача до проведення перевірки, позивач тим самим, визнав наявність підстав для проведення перевірки.

Суд апеляційної інстанції вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 196, 199 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Цемент»залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року -без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 31.05.2012р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Бойко А.В.

Яковлєв О.В.