Ухвала суду № 24582415, 30.05.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2012 р.Справа № 2-а-4139/11/1470

Категорія:8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Бойка А.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року у справі за позовом Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2011р. ДП «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект»звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.04.2011р. №0000473600. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що податковий кредит сформований підприємством відповідно до вимог діючого законодавства, оскільки перевіркою не встановлено та в Акті перевірки належним чином не доведено, що угоди, укладені між позивачем та ТОВ «Діал-Сервіс», ТОВ «ТК «Алуніт», ТОВ «Ксімекс-Електро», ПП «Світолюкс-Миколаїв», ТОВ «Восток-Сервіс-Миколаїв», ПП «Турботех», ТОВ «Турбо-центр», ТОВ «Турбопроект», ОСОБА_2, ТОВ «Владіс»спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Між вказаними контрагентами було укладено реальні угоди, за якими позивач фактично отримав товар, що підтверджується первинними документами, наданими посадовим особам відповідача під час проведення перевірки. Позивач повністю розрахувався з постачальниками, які на момент видачі податкових накладних мали свідоцтво платника ПДВ та були включені до ЄДРПОУ.

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві проти позову заперечила зазначивши, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та підстави для його скасування відсутні. Зазначила, що позивачем не враховано, що наявність належним чином оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, не є безумовною підставою для відшкодування ПДВ, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій, або якщо угоди, результати виконання яких відобразились в податковому обліку збільшенням податкового кредиту, є нікчемними в силу спрямованості на порушення публічного порядку, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави. Факт недекларування постачальниками позивача ПДВ, отриманого від останнього у складі ціни за продану продукцію або зменшення ними суми зобов'язань з ПДВ сумою податкового кредиту, який не відповідає податковим зобов'язання їх постачальників, свідчить про спрямованість всіх укладених угод на порушення публічного порядку, а тому ці угоди є нікчемними та не можуть породжувати жодних наслідків. В задоволенні позову СДПІ просила відмовити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.09.2011р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.04.2011р. №0000473600.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування судом обставин справи, та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ДП «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект»відмовити в повному обсязі.

ДП «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект»проти апеляційної скарги заперечило, вважаючи її вимоги безпідставними, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.09.2011р. законною та обґрунтованою.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 31.03.2011р. по 13.04.2011р. посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2011р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р., за результатами якої складено акт перевірки №453/36/31821381 від 20.04.2011р.

В матеріалах перевірки вказано на порушення позивачем п.п.7.4.1., 7.4.5. п.7.4., п.п.7.5.1. п.п.7.5. ст.7, п.п.7.7.1., п.п.7.7.2, п.п.7.7.10. п.п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 271708,65 грн. Зокрема, в акті перевірки податковий орган прийшов до висновку, що угоди, укладені між позивачем та ТОВ «Діал-Сервіс», ТОВ «ТК «Алуніт», ТОВ «Ксімекс-Електро», ПП «Світолюкс-Миколаїв», ТОВ «Восток-Сервіс-Миколаїв», ПП «Турботех», ТОВ «Турбо-центр», ТОВ «Турбопроект», ОСОБА_2, ТОВ «Владіс»спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, незаконне заволодіння ним і, як наслідок, є нікчемними. Фактично проведеною документальною виїзною перевіркою позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2011 року не було виявлено будь-яких порушень податкового законодавства або іншого законодавства з питань оподаткування зі сторони позивача - всі недоліки та претензії сформульовано в акті перевірки щодо контрагентів третьої особи по справі, а не до позивача та його безпосереднього контрагента.

На підставі вказаного акту перевірки 26.04.2011р. СДПІ ВПП у м. Миколаєві прийнято податкове повідомлення-рішення №0000473600, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок погашення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 271708,65 грн.

Задовольняючи позов ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект»суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач має належним чином оформлені податкові накладні, що надають право на віднесення сум до складу податкового кредиту, а також ним надано суду достатні докази на підтвердження реальності господарських операцій та дійсності укладених з контрагентами правочинів, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню. Зазначив, що ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект» виконало всі обов'язкові умови для виникнення права платника податку на бюджетне відшкодування. Колегія суддів погоджується з таким висновком Миколаївського окружного адміністративного суду.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не дозволяється включення до складу податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Згідно п.198.6 мст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. З матеріалів справи вбачається, що ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект»надало копії документів, що підтверджують факт поставки та доставки товарів на підприємство, факт надання послуг, факт оплати цих товарів та послуг на підставі укладених договорів у період, що перевірявся. В акті перевірки відсутні відомості щодо того, що на момент проведення перевірки позивачем не надано до перевірки податкові накладні, або податкові накладні оформлені із порушеннями пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України. Більше того, позивачем надані докази, що при укладенні договорів позивач переконався у тому, що підприємства-контрагенти були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також зареєстровані як платники податку на додану вартість.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, серед іншого, зазначає, що наявність у ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект»належним чином оформлених документів, що передбачені Законом України «Про податок на додану вартість», не є безумовною підставою для відшкодування ПДВ, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності. Стверджує, що угоди, операції з яких відображені у податкових накладних, є нікчемними в силу спрямованості на незаконне заволодіння майном держави та підставі відсутності реальності факту придбання платником податку товарів та відсутності реальних взаємовідносин між собою у позивача зі своїми постачальниками.

Колегія суддів критично ставиться до таких тверджень СДПІ ВПП у м. Миколаєві, оскільки останньою не доведено факту наявності у позивача податкових накладних, які містять відомості, що не відповідають дійсності.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що факт не декларування іншими підприємствами (в ланцюгу постачання) до сплати податку на додану вартість у певному місяці не може свідчити про те, що ці підприємства не відображали у своєму податковому та бухгалтерському обліку суму податкових зобов'язань з ПДВ за операціями поставки з ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект». Несплата ПДВ продавцем (підрядником, замовником) і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену разом із ціною товару (послуги) продавцю. Відсутність доказів сплати або декларування постачальниками позивача по ланцюгу ПДВ до бюджету не може слугувати достатньою підставою для відмови позивачеві в одержанні бюджетного відшкодування. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Висновки ж про нікчемність правочинів, а тим більше визнання правочинів нікчемними, відноситься виключно до компетенції судів, а не податкових органів. Перевіркою не встановлено та не доведено суду, що угоди, укладені між позивачем та ТОВ «Діал-Сервіс», ТОВ «ТК «Алуніт», ТОВ «Ксімекс-Електро», ПП «Світолюкс-Миколаїв», ТОВ «Восток-Сервіс-Миколаїв», ПП «Турботех», ТОВ «Турбо-центр», ТОВ «Турбопроект», ОСОБА_2, ТОВ «Владіс»спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. В матеріалах справи є копії договорів між вказаними контрагентами, на підставі яких здійснювалися господарські операції, копії накладних, рахунків, платіжних доручень, прибуткових ордерів, накладних, що підтверджують реальність взаємовідносин сторін. Позивач своєчасно перерахував податки та надав звітність щодо їх оплати.

Поряд з цим, в матеріалах справи є копія листа податкової міліції №2379/10/26311 від 23.05.2011р., в якому зазначено, що на підставі ст.97 КПК України податковою міліцією СДПІ з ВПП у м.Миколаєві було проведено розгляд матеріалів невиїзної документальної перевірки, що була проведена відповідачем. За результатами перевірки податковою міліцією було винесено постанову і прийнято рішення про відмову у порушені кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст.15 КК України «замах на злочин», ст.191 КК України «привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем», ст.212 КК України «ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)». Вказане підтверджує, що в діях посадових осіб позивач відсутні ознаки злочину направленого на заволодіння державними коштами внаслідок протиправного завищення сум бюджетного відшкодування.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що наявні у позивача податкові накладні та сплата на користь постачальників товарів суми ПДВ, які були заявлені ним в подальшому до відшкодування, в повній мірі виконують функції, покладені на них Законом України «Про податок на додану вартість»та підтверджують фактичність здійснення господарських операцій.

Колегія суддів вважає, що СДПІ з ВПП у м.Миколаєві при проведенні перевірки не надано належної оцінки наявним первинним документам позивача, а також не надано суду першої та апеляційної інстанцій доказів безтоварності або нереальності господарських операцій ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект», невірно застосовано норми податкового законодавства, що призвело до прийняття незаконного повідомлення-рішення. В свою чергу позивачем надано суду достатні докази на підтвердження реальності господарських операцій та дійсності укладених з контрагентами правочинів.

При розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 197, 199 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Бойко А.В.

Яковлєв О.В.