Ухвала суду № 24582414, 30.05.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2012 р.Справа № 2-а/1570/2805/11

Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Бойка А.В., Яковлєва О.В.,

за участю секретаря Родіонова Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, товариства з обмеженою відповідальністю «Оверсіс Транспорт Україна», прокуратури Приморського району м.Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Оверсіс Транспорт Україна»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, за участю прокуратури Приморського району м.Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Оверсіс Транспорт Україна»звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.12.2010р. №0001061530/0, №0001041530/0, №0001051530/0 та від 26.01.2011р. №0000031530, №0000011530, №0000021530.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки прийняті на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки. Зокрема, вказує, що позивачем з АК «Аркас Шіпінг Енд Транспорт»укладена агентська угода, суми відшкодування якої не є доходом ТОВ «Оверсіс Транспорт Україна»у розумінні п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а доходом товариства є лише сума посередницької винагороди; сума відшкодування від АК «Аркас Шіпінг Енд Транспорт»не є оплатою послуг позивача, тобто винагородою, а є транзитними коштами, що не належать агенту на праві власності. Також, позивач не погоджується з висновками Акту перевірки про завищення ним валових витрат на суму витрат на придбання вантажно-розвантажувальних робіт у ТОВ «Одемара», оскільки перевіряючими не прийнята до уваги і не відображена в Акті перевірки додаткова угода №3 від 02.02.2009р. до лінійної агентської угоди №3 від 05.03.2008р., згідно якої оплата послуг щодо навантаження/вивантаження контейнерів для всіх судозаходів, починаючи з 01.02.2009р., здійснюється Агентом самостійно, без участі Принципала "НАРАG-LLOYD AG". Позивач зазначає, що суми демереджу, які включені до валових витрат, до їх перерахування за належністю, підприємство відносило також і до валового доходу, але в Акті перевірки ці обставини не відображені.

Вважає висновки перевіряючих про завищення товариством валових витрат по сумах сплачених в межах договорів транспортно-експедиторського обслуговування з ТОВ "ЗІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШІППІНГ УКРАЇНА ЛТД" та ТОВ «Транс-Фаворіт»з посиланням на відсутність первинних документів неправомірними, оскільки при проведенні перевірки посадовим особам відповідача були надані всі первинні документи, які підтверджують виконані роботи. Не ґрунтується на законодавстві висновок перевіряючих щодо завищення валових витрат та податкового кредиту за сумами комунальних платежів при оренді приміщень, оскільки зазначені витрати відповідають поняттю валових витрат. В обґрунтування своїх доводів щодо неправомірності висновків Акту перевірки про завищення ним податкового кредиту за несвоєчасно отриманими податковими накладними від ДП «Одеський морський торговельний порт», ТОВ «Голден Телеком»позивач зазначає, що чинне законодавство України не зв'язує право покупця на віднесення суми ПДВ до податкового кредиту з обставинами чи своєчасно продавець надав податкову накладну. Щодо висновків акту про завищення податкового кредиту за податковими накладними виписаними ТОВ "ЗІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШІППІНГ УКРАЇНА ЛТД", з підстав не розшифровки в них комплексу послуг з обробки контейнерів, то, на думку позивача, це не є підставою для не включення до податкового кредиту зазначених в податковій накладній сум. При наявності такого порушення, відповідальність несе контрагент.

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі проти позову заперечила зазначивши, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та підстави для їх скасування відсутні.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23.09.2011р. позов задоволено частково. Визнати протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі №0001041530/0 від 27.12.2010р. та №0000011530 від 26.01.2011р.; №0001061530/0 від 27.12.2010р. та № 0000031530 від 26.01.2011р.; №0000021530 від 27.12.2010р. в частині визначення податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 1927269,74 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі та прокуратура Приморського району м.Одеси подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування судом обставин справи, та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ТОВ «Оверсіс Транспорт Україна»відмовити в повному обсязі.

ТОВ «Оверсіс Транспорт Україна»також подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування Одеським окружним адміністративним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову в частині вимог, що залишено без задоволення, та прийняти нову постанову про задоволення вимог товариства в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлень від 27.10.2010р. №419/15-3 та від 23.11.2010р. №463/15-3, у період з 28.10.2010р. по 08.12.2010р. СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Оверсіс Транспорт Україна»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.06.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.06.2010р., за результатами якої складено акт перевірки №720/15-3/35769865/21 від 13.12.2010р.

В матеріалах перевірки вказано про порушення позивачем п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.5, п.п.5.3.9 п.5 ст.5, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.п.11.2.1 п.11.2, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2662306 грн. (у т.ч. за 2 квартал 2009р. в сумі 820065 грн., за 3 квартал 2009р. на суму 519298 грн., за 4 квартал 2009р. на суму 445946 грн., за 1 квартал 2010р. на суму 362270 грн., за 2 квартал 2010р. на суму 514727 грн.); п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено від'ємне значення ПДВ за липень та грудень 2009р. на загальну суму 154877 грн., задекларовану у рядку 25.2 Декларації з податку на додану вартість «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів»у тому числі за липень 2009р. -62944 грн., за грудень 2009р. -91933 грн., а також занижено «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду», що відображається у р.26 Декларації з податку на додану вартість у розмірі 126648 грн., у тому числі по періодах: липень -34715 грн., грудень -91933 грн.; п.п.4.5 ст.4, п.п. «е», п.п. «д»п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено ПДВ за період з 01.04.2009р. по 30.06.2010р. у розмірі 1739531 грн.; п.п.3.1.1 п.3.1, п.3.4 ст.3, п.п. «е»п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.п.16.3.5 п.16.3 ст.16, п.п. «а»п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб в сумі 637,9 грн. (у т.ч. вересень 2009р. -364,3 грн., червень 2010р. -273,6 грн.). Зазначено, що у ході проведення перевірки отримано копії фінансово-господарських документів, які свідчать заниження об'єктів оподаткування, відповідно до п.9 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

На підставі вказаного акту перевірки 27.12.2010р. СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі прийняла податкові повідомлення-рішення:

- 0001061530/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого за рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 154877 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 77438 грн.;

- 0001051530/0, яким товариству визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 2609296,60 грн.;

- 0001041530/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 4659241,40 грн.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями 30.12.2010р. ТОВ «Оверсіс Транспорт Україна»оскаржило їх в адміністративному порядку, в результаті чого СДПІ скасовано податкове повідомлення-рішення №0001051530/0 від 27.12.2010р. в частині 400365 грн. основного платежу та 200185,5 грн. застосованих штрафних санкцій. З урахуванням зменшеної суми податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення №0000021530 від 26.01.2011р., згідно якого нарахований ПДВ в сумі 1339166 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 669580 грн. Поряд з цим, прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.01.2011р. №0000011530 та №0000031530.

Задовольняючи частково позов ТОВ «Оверсіс Транспорт Україна»суд першої інстанції прийшов до висновку про неправомірність податкових повідомлень-рішень №0001041530/0 від 27.12.2010р., №0000011530 від 26.01.2011р., №0001061530/0 від 27.12.2010р., №0000031530 від 26.01.2011р. та №0000021530 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1927269,74 гривень. Колегія суддів погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду.

В акті перевірки, серед іншого, податковим органом зазначено, що позивачем завищено валові витрати по взаємовідносинах з ТОВ «ЗІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШІППІНГ УКРАЇНА ЛТД», ТОВ «Транс-Фаворіт»та ТОВ «ЕКО-Лагуна», оскільки документально не підтверджено придбання послуг у зазначених контрагентів для їх використання у власній господарській діяльності. Податкова інспекція прийшла до висновку, що договори позивача з ТОВ «ЕКО-Лагуна»та ТОВ «Транс-Фаворіт»мають ознаки нікчемності, а в податкових накладних виписаних ТОВ "ЗІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШІППІНГ УКРАЇНА ЛТД" не розшифрований опис товарів (робіт, послуг) та їх кількість.

З матеріалів справи вбачається, що 06.03.2009р. між позивачем та ТОВ «ЗІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШІППІНГ УКРАЇНА ЛТД»укладено договір №19/03.09, згідно якого позивач уповноважений обслуговувати лінійні судозаходи і лінійні контейнери суднохідної компанії контрагента. 27.08.2009р. та 06.10.2008р. між позивачем та ТОВ «Транс-Фаворіт»і ТОВ «ЕКО-Лагуна»укладено договір транспортної експедиції №04-НL -428 та договір №22 про надання послуг по екологічному та радіаційному обстеженню вантажів відповідно. Наявними в матеріалах справи первинними документами підтверджено факт виконання вказаних договорів сторонами у повному обсязі. Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що висновки перевіряючих щодо завищення валових витрат по господарських операціях за вищевказаними договорами у зв'язку з не підтвердженням використання наданих послуг у власній господарській діяльності, є безпідставними, оскільки позивач здійснює операції по організації і виконанню від імені і за рахунок замовників операцій, пов'язаних з морськими і змішаними перевозами транспортно-експедиторським обслуговуванням транспортно-імпортних і транзитних вантажів, які перевозяться в контейнерах, щодо організації вантажно-розвантажувальних робіт, зберігання вантажів, оформлення документів, послуг інфраструктури порту, тощо. Сама по собі наявність в інформаційній базі даних податкового органу інформації про платників податку ТОВ «ЕКО-Лагуна»та ТОВ «Транс-Фаворіт»не може свідчити про нікчемність правочинів, як таких, що не спричиняють реального настання правових наслідків, оскільки договори позивача з вищезазначеними контрагентами відповідають вимогам законодавства, а первинні документи свідчать про виконання їх умов.

В матеріалах перевірки також зазначено, що за період з 01.04.2009р. по 30.06.2010р. позивачем необґрунтовано занижено суму валових доходів у розмірі 3467026,08 грн., а також занижено валові витрати у сумі 670231,80 грн. та завищено задекларовані показники валових витрат у сумі 7852425 грн. Заниження валових доходів виникло у зв'язку з не включенням до складу валових доходів надання послуг по обслуговуванню вантажних контейнерів, вартість по яким було відшкодовано компанією АК «Аркас Шіпінг Енд Транспорт»у загальній сумі 3431216,08грн., а також на суму 35810 грн. у зв'язку з невірним застосуванням офіційного валютного курсу Національного банку України, що діяв на дату надання робіт (послуг). Висновок СДПІ ґрунтується на тому, що позивач порушив при здійсненні господарської діяльності п.4.1 ст.4 Закону України не включивши до складу валових доходів господарські операції по обробці вантажних контейнерів, вартість яких була відшкодована компанією АК «Аркас Шіпінг Енд Транспорт», які обліковувались по бухгалтерському рахунку 3774. Витрати з надання послуг по угоді обліковувались по рахункам 361, 631, які відповідно до правил ведення податкового обліку, враховуються при обчислені валових доходів та валових витрат, що повинно бути відображено за рядками 01.1 та 04.1 Декларації з податку на прибуток підприємства, а також по рахункам 3774 «розрахунки з різними дебіторами в іноземній валюті»та 6852 «розрахунки з іншими кредиторами, які не беруть участь у податковому обліку, а відповідно підприємством не враховані у складі валових доходів та валових витрат у перевіряємому періоді.

05.03.2008р. між ТОВ «Оверсіс Транспорт Україна»та АК «Аркас Шіпінг Енд Транспорт»укладена лінійна агентська угода №3, відповідно до якої позивач -Агент виконує діяльність в інтересах АК «Аркас Шіпінг Енд Транспорт»- Принципала, який виплачує комісію Агенту як винагороду за надання послуг та компенсує його витрати, крім оплати праці, офісних витрат, витрат на телефони, відрядження та ін. Згідно вказаної угоди позивач є фактично повіреним, який діє в інтересах та за рахунок довірителя, доходом підприємства є винагорода, а інші кошти витрачені на надання послуг не його власністю. Відповідно до п.п.7.9.1 п.7.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти, залучені платником податку на підставі договору комісії та інших цивільно-правових договорів, що не передбачають передачі права власності на такі кошти. Не є доходами кошти залучені платником податку на підставі договорів, які не передбачають передачі права власності на такі кошти.

Суд першої інстанції правильно встановив, що згідно з умовами договору суми відшкодування від АК «Аркас Шіпінг Енд Транспорт»не є доходом ТОВ «Оверсіс Транспорт України»у розумінні п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону, оскільки доходом позивача є лише сума посередницької винагороди. Як наслідок, висновок податкової інспекції щодо заниження товариством суми валових доходів у розмірі 3431216,08грн. у зв'язку з не включенням до складу валових доходів надання послуг по обслуговуванню вантажних контейнерів, вартість по яким було відшкодовано компанією АК «Аркас Шіпінг Енд Транспорт»є необґрунтованими. У зв'язку з цим, безпідставним являється також висновок про заниження валового доходу на суму 35810 гривень у зв'язку з невірним застосуванням офіційного валютного курсу Національного банку України, що діяв на дату отримання доходів, оскільки встановлено, що сума відшкодування від АК «Аркас Шіпінг Енд Транспорт» не є оплатою послуг позивача, а є транзитними коштами, що не належать агенту на праві власності та висновок щодо заниження валових витрат у сумі 670231,8 грн. по обслуговуванню вантажних контейнерів, вартість по яких було відшкодовано компанією АК «Аркас Шіпінг Енд Транспорт».

Висновок перевіряючих щодо завищення позивачем валових витрат у зв'язку з безпідставним віднесенням витрат на придбання вантажно-розвантажувальних робіт у сумі 5091659 грн. щодо придбання послуг у ТОВ «Одемара» ґрунтуються на тому, що згідно Лінійної угоди від 05.03.2008р. №3 Принципал "НАРАG-LLOYD AG" погоджуватиме та здійснюватиме оплату вантажно-розвантажувальних робіт порту самостійно, без участі Агента. За умови оплати цих робіт на рахунок Агента, останній зобов'язується перерахувати отримані суми на рахунок Принципала. Послуги по обслуговуванню вантажів підприємством ТОВ «Одемара», які оплачені ТОВ «Оверсіс Транспорт Україна», є не його витратами, а витратами Принципала.

05.03.2008р. між ТОВ «Оверсіс Транспорт Україна»та компанією АК «Аркас Шіпінг Енд Транспорт»укладено Лінійну угоду №3, згідно якої АК «Аркас Шіпінг Енд Транспорт»визначає ТОВ «Оверсіс Транспорт Україна»своїм лінійним субагентом для власних, зафрахтованих та керованих судів судноплавної лінії "НАРАG-LLOYD AG". Пунктом 3.8 вказаної угоди визначено, що Принципал буде погоджувати та здійснювати оплату вантажно-розвантажувальних робіт порту самостійно, без участі Агента.

02.02.2009р. між сторонами укладено додаткову угоду, відповідно до якої п.3.8 викладено у новій редакції та визначено, що сторони дійшли до погодження, що Судовий агент у розумінні Додаткової угоди №3 інтерпретірується у відповідності до пп. «г»п.3.8 Лінійної агентської угоди №3 від 05.03.2008р., як юридична особа, зареєстрована згідно з законодавством України та яка є платником податку на прибуток на загальних підставах - ТОВ «Одемара». Правовідносини між Судовим агентом та Агентом регулюються окремими договірними зобов'язаннями. Згідно наведених в Акті перевірки опису виконаних робіт, наданих підприємством ТОВ «Одемара» та віднесених до складу валових витрат акти виконаних робіт для віднесення витрат до валових складались у період з 11.04.2009р. по 29.06.2010р., тобто після укладення додаткової угоди; кошти від АК «Аркас Шіпінг Енд Транспорт»на рахунок позивача за вантажно-розвантажувальні роботи надходили у межах додаткової угоди №3 від 02.02.2009 року, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відсутність в Акті перевірки посилання на наявність додаткової угоди є недопустимим. Витрати ж позивача по оплаті вантажно-розвантажувальних робіт підприємству ТОВ «Одемара»в межах своєї господарської діяльності обґрунтовано віднесені до валових витрат.

Відповідно до пп.5.3.5 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включаються до складу валових витрат витрати на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін, договору або за рішенням відповідних державних органів, суду.

Кодексом торговельного мореплавства України визначено поняття сталійного, контрсталійного та надконтрсталійного часу. Термін протягом якого вантаж повинен бути навантажений на судно або вивантажений із судна (сталійний час), визначається угодою сторін, а за відсутності такої угоди - нормами, прийнятими в порту навантаження (розвантаження). Угодою сторін можуть бути встановлені додаткові після закінчення терміну навантаження (розвантаження) час очікування судном закінчення вантажних робіт (контрсталійний час). Демередж -це розмір плати перевізнику за простій судна протягом контрсталійного часу.

Згідно зі ст.150 вказаного Кодексу під час завантаження судна у разі закінчення контрсталійного часу перевізник має право стягнути завдані йому подальшою затримкою судна збитки і відправити судно в рейс, якщо навіть весь обумовлений вантаж не навантажено на судно з причин, що не залежать від перевізника.

З матеріалів справи вбачається, що при проведені перевірки посадові особи відповідача визначили оплату демереджу штрафною санкцією, яка застосовується до відправника або одержувача вантажу за простій судна протягом контрсталійного часу. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який визнав неправомірними такі дії податкової інспекції, оскільки демереджем являється плата за додатковий час перебування судна під вантажно-розвантажними роботами, передбачена угодою сторін або прийнятих у відповідному порту. Зазначена плата (демередж) відповідно до Лінійної угоди не може бути штрафом (санкцією) для Агента, оскільки вона нараховувалась Агентом третім особам за перебування судна під вантажно-розвантажними роботами в додатковий час. Як наслідок, посилання в акті перевірки на порушення ТОВ «Оверсіс Транспорт Україна»пп.5.3.5 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є недоведеним.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ «Оверсіс Транспорт Україна»правомірно віднесено до валових витрат витрати на утримання будинку 29 по вул.Успенській у м.Одесі на суму 87418 грн. Висновок перевіряючих про завищення товариством валових витрат ґрунтується на тому, що позивачем укладені договори оренди на приміщення за вказаною адресою і оскільки позивач є орендарем та сплачує орендну плату щомісячно, витрати на утримання будинку не є витратами орендаря. Однак вказане спростовується договором оренди нежитлового приміщення від 01.07.2008р., в якому сторонами визначено, що комунальні платежі, пов'язані з використанням приміщення орендар сплачує орендодавцю, якщо договори електро-, газо-, водопостачання та водовідведення укладені між орендодавцем та постачальниками цих послуг, та безпосередньо постачальникам послуг, якщо договори укладені між орендарем та постачальниками послуг. Договором №Аr/01-06 від 01.06.2010р. сторонами також визначено, що орендар сплачує комунальні платежі за електро-, газо-, водопостачання та водовідведення безпосередньо постачальникам послуг на підставі укладених з ними договорів. Ні в суді першої, ані в суді апеляційної інстанцій податковою інспекцією не спростовані твердження позивача щодо отримання ним комунальних послуг, але у зв'язку з відсутністю у нього договорів з постачальниками цих послуг до 01.06.2010 року ним оплачувались вказані послуги на підставі договору від 01.09.2008 року з ОСББ «Успенський-39», який мав безпосередні договори з постачання послуг по обслуговуванню всього будинку.

Щодо тверджень податкового органу про порушення позивачем вимог абз. 2 пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого товариством завищено податковий кредит на 2532,33 грн. у зв'язку з віднесенням до його складу сум податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним в іншому ніж звітний податковий період та сплата за отримані товари (роботи, послуги) відповідно яких відбулась в попередніх ніж звітний періодах: по податкових накладних, отриманих від ТОВ «Голден Телеком»на суму ПДВ 16,33 грн., ДП «Одеський морський торговельний порт»на 2500 грн., ЗАТ Одеська філія «ДХЛ Інтернешнл Україна»на суму16 грн. колегія суддів приходить до наступного.

Згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 вказаного Закону податкова накладна видається платнику податку, якій поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні порядку її заповнення, отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

В матеріалах перевірки зазначено, що позивач не подавав до СДПІ заяви зі скаргами на таких постачальників у звітному періоді, у якому виникло право на податковий кредит; зазначені податкові накладні було включено до податкового кредиту по факту отримання. Як правильно зазначив суд першої інстанції відображення як податкових зобов'язань так і податкового кредиту в деклараціях повинно відбуватися саме за звітний період, в якому ці податкові зобов'язання та право на податковий кредит виникли. Визначення податкового кредиту як право, а не обов'язок, платника податку зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, передбачає лише одне, що саме в звітному періоді він може скористатись цим своїм правом при підставах, які зазначені в законі. Такими підставами відповідно до підпункту 7.2.6. пункту 7.2 статті 7 Закону були наявність у нього відповідних податкових накладних, оформлених належним чином.

Підпункт 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону вимагав від платника податку, який хоче скористатися правом на податковий кредит в звітний період, отримати податкову накладну від постачальника товарів (послуг), а у разі відмови останнього надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення, платник податку все одно може скористатися своїм правом на податковий кредит та зазначити його в декларації за звітний період, але при умові надання скарги на такого постачальника товарів (послуг) з копією розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є також підставою для проведення позапланової перевірки такого постачальника для з'ясування та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою господарською операцією. В акті перевірки перевіряючі не спростовують того факту, що позивач здійснив господарські операції з зазначеними в акті контрагентами, але порушенням є включення до складу податкового кредиту ПДВ від цих операцій в декларацію з ПДВ період, в якому отримані податкові накладні, у той час коли податкові накладні були виписані під час здійснення операцій у попередні періоди. Саме у зв'язку з тим, що позивач не скористався своїм правом на податковий кредит у відповідний звітний період на підставах, визначених в Законі йому на цю суму ПДВ збільшена сума податкових зобов'язань.

Більше того, згідно довідки про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ №576/15-2/35769865/160 від 17.09.2009р. СДПІ за результатами перевірки зробило висновок про правомірність заявленої на бюджетне відшкодування суми 97659 грн. В оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні №0000031530 від 26.01.2011р. позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 189592 грн., у тому числі за період, який вже перевірявся відповідачем та було підтверджено право позивача на отримання бюджетного відшкодування на зазначену суму 97659 грн.

Висновок перевіряючих щодо завищення ТОВ «Оверсіс Транспорт Україна»валових витрат у зв'язку з віднесенням до них витрат по придбанню паливо-мастильних матеріалів від ТОВ «Континент Нафто Трейд»на суму 646 грн., у ТОВ «Континіум-Галичина»на суму 860 грн. для службового автомобіля ВМW-310 під час відпустки генерального директора, у розпорядженні якого знаходиться вказаний автомобіль позивачем не спростовано ні в суді першої, а ні в суді апеляційної інстанцій, а тому висновок СДПІ про необґрунтованість віднесення зазначених сум до складу валових витрат є законним та обґрунтованим.

Позивачем також не спростовано висновок податкового органу про завищення ним задекларованих показників у рядку Декларацій «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів»за 2 квартал 2009р. на суму 64908 грн., внаслідок того, що підприємством не проведено корегування валових витрат у 2 кварталі 2009р. у зв'язку зі зміною кредитового сальдо по рахункам 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 68 «Розрахунки з іншими кредиторами», що призвело до завищення валових витрат на цю суму.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що доводи позивача, що згідно облікової політики підприємства рахунок 685 не відноситься до складу валових витрат, а на рахунку 63 також можуть бути витрати, які не відносяться до складу валових, є необгрутованими, оскільки відповідно до ст.3 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. У зв'язку з обізнаністю позивача про його комплексну перевірку органами податкової служби за період з 03.03.2008р. по 31.03.2009р. включно, він повинен був провести корегування валових витрат у зв'язку зі зміною вартості робіт (послуг) придбаних у попередніх періодах на суму 64908,67грн.

Суд апеляційної інстанції вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка.

Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційних скарг не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 196, 199 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, товариства з обмеженою відповідальністю «Оверсіс Транспорт Україна», прокуратури Приморського району м.Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2011 року -без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 05.06.2012р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Бойко А.В.

Яковлєв О.В.