Ухвала суду № 24581175, 05.06.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2012 р. Справа № 19591/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Коваля Р.Й.,

з участю секретаря судового засідання Саган Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Вулкан-Бріз" на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2010 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Вулкан-Бріз" до Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

24 грудня 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,Вулкан-Бріз" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції (МДПІ) №0000252301/0 від 14.09.2009 року, №0000252301/1 від 12.10.2009 року, №0000252301/2 від 09.11.2009 року, №0000292301/2 від 09.11.2009 року, №0000252301/3 від 16.12.2009 року, №0000292301/3 від 16.12.2009 року

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2010 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ТзОВ ,,Вулкан-Бріз" подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального права, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, допущено невідповідність висновків обставинам справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги ті обставини, що твердження Любомльської МДПІ про завищення валових витрат на суму послуг по перевезенню вантажів за межами митного кордону по території республіки Польща по маршруту Варшава - Ягодин, отриманих від ПП ОСОБА_2 за період І-й кв. 2007року по 1-й кв. 2009 року на суму 104684 грн. є безпідставним.

Основним видом діяльності підприємства є оптова торгівля миючими засобами на території України, які товариство імпортує з Польщі. Куплений товар для подальшої реалізації підприємство транспортує за власний кошт. Послуги по транспортуванню товару підприємству надає ПП ОСОБА_2, з яким проведено повний розрахунок, що підтверджується належним чином оформленими документами.

Крім того, суд першої інстанції не прийняв до уваги роз'яснення ДПА України, які містяться в листі від 06.05.2006р. №8665/7/16-1517-26, в якому зазначено, що умови поставки згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів ,,Інкотермс-2000" регулюють цивільно-правові відносини при виконанні договорів купівлі-продажу і не визначають дату виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Позивач вважає, що всі витрати пов'язані з придбанням товару (миючих засобів), його транспортуванням до покупця, реалізацією товариством правомірно віднесено до валових витрат, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання апеляційного суду не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Представник відповідача заперечив вимоги апеляційної скарги та просить залишити їх без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи суд вбачає, що за наслідками проведеної планової виїзної документальної перевірки ТзОВ ,,Вулкан-Бріз" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року Любомльською МДПІ складено акт від 26.08.2009 року №18/23/33425087.

На підставі висновків акту перевірки та за наслідками розгляду в адміністративному порядку скарг Любомльською МДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000252301/0 від 14.09.2009 року, №0000252301/1 від 12.10.2009 року, №0000252301/2 від 09.11.2009 року, №0000252301/3 від 16.12.2009 року, якими ТзОВ ,,Вулкан-Бріз" визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 36511,40 грн. ( 26170 грн. основний платіж та 10341,4 грн. штрафна (фінансова) санкція); №0000292301/2 від 09.11.2009 року, №0000252301/3 від 16.12.2009 року, якими товариству визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 1245 грн.( штрафна (фінансова) санкція).

Висновки податкового органу базуються на тому, що в порушення підпунктів 5.2.1, 5.2.5, 5.2.15 пункту 5.2, пунктів 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України ,,Про оподаткування прибутку підприємств" товариством занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 26170, 00 грн. за період з першого по четвертий квартали 2007 року, та з першого по четвертий квартали 2008 року.

Крім того, під час перевірки встановлено факти недотримання Правил Інкотермс, що є порушенням пункту 1 Указу Президента України від 04.10.1994 року №567/94 ,,Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів", а також встановлено факти невідповідності заявлених до митного оформлення відомостей щодо транспортних витрат, фактичним затратам підприємства, відображеним в бухгалтерському обліку та первинних документах (рахунки, акти виконаних робіт, наданих послуг тощо).

Суд першої інстанції встановив, що згідно умов контрактів міжнародної купівлі-продажу товарів №3 від 07.04.2006 року, №4 від 04.01.2008 року, №5 від 25.07.2008 року, укладених між ТзОВ ,,Вулкан-Бріз" (Україна) та фірмою ,,Belinwest Polska Sp.z.o.o" (Польща), товари поставляються автомобільним транспортом партіями на умовах: СІР Ягодин згідно Правил Інкотермс 2000; DAF Ягодин згідно правил Інкотермс 2000; DAF кордон України (м/п ,,Ягодин") згідно правил Інкотермс 2000.

Відповідно до пункту 12.4 згаданих контрактів вбачається, що усі витрати та збори, які стягуються на території України оплачуються за рахунок покупця, а за межами вказаної території за рахунок продавця.

Послуги по транспортуванню товару за маршрутом Варшава (Польща) м/п Ягодин ,,Україна" для ТзОВ ,,Вулкан-Бріз" надавались приватним підприємцем ОСОБА_2, що підтверджується договором на транспортно-експедиційне обслуговування №05/01-РL від 05.01.2007 року, актами приймання-передачі виконаних робіт, розрахунками-фактурами. Вартість транспортних послуг на загальну суму 104684 грн. позивачем віднесено до складу валових витрат.

Згідно акту за №0012/9/205000000/33425087 від 07.09.2009 року, проведеної Ягодинською митницею перевірки дотримання ТзОВ ,,Вулкан-Бріз" законодавства України з питань митної справи за період з 01.01.2007 року по 30.06.2009 року, транспортування товару є складовою частиною зобов'язань іноземного контрагента.

В акті також зазначено, що в деклараціях митної вартості, які надавалися підприємством до митного оформлення (ДМВ-2), умови поставки зазначені DAF та СІР, в зв'язку з чим митна вартість визначалася за 6 методом, графа 17 транспортування не заповнювалася.

Під час перевірки встановлені та зафіксовані в акті факти недотримання позивачем Правил Інкотермс, що є порушенням пункту 1 Указу Президент України від 04.10.1994 року №567/94 ,,Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів" та факти невідповідності заявлених до митного оформлення відомостей щодо транспортних витрат, фактичним затратам підприємства, відображених у бухгалтерському обліку та первинних документах товариства, що призвело до заниження бази оподаткування товарів, імпортованих підприємством шляхом не включення до митної вартості транспортних витрат.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було порушено пункт 1 Указу Президента України ,,Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів", оскільки ТзОВ ,,Вулкан-Бріз", уклавши зовнішньоекономічні контракти в яких передбачило умови поставки товару на умовах СІР і DAF Правил Інкотермс не забезпечив їх додержання, а саме: умови поставки передбачають оплату транспортних витрат по поставці товарів до митного перетину ,,Ягодин" за рахунок постачальника, а не замовника (позивача).

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем неправомірно включені до валових витрат витрати на транспортне перевезення товарів по території Республіки Польща, що є порушенням підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України ,,Про оподаткування прибутку підприємств" .

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права і є вірними.

Так, згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР ,,Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час виникнення даних спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР).

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (підпункт 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР).

Таким чином, платник податку - покупець має право збільшити валові витрати після оприбуткування товарів за обов'язкової умови, що зазначені витрати сплачені (нараховані) у зв'язку з підготовкою, організацією, і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці та використані ним в господарській діяльності.

Відповідно Офіційних Правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ,,Інкотермс 2000" умови термiна CIP визначають, що продавець здiйснює поставку товару шляхом його передання перевiзнику, призначеному ним самим. Додатково до цього продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого мiсця призначення.

Умови термiна DAF визначають, що продавець виконав свої обов'язки щодо поставки, коли товар, що пройшов митне очищення для експорту, але ще не для iмпорту, наданий у розпорядження покупця нерозвантаженим на прибулому транспортному засобi в названому мiсцi та пунктi на кордонi, але перед митним кордоном сумiжної країни. Пiд термiном ,,кордон" може розумiтися будь-який кордон, включаючи кордон країни експорту.

Статтею 1 Указу Президента України № 567/94 від 04.10.1994 року ,,Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів" визначено установити, що при укладанні суб'єктами підприємницької діяльності України всіх форм власності договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), предметом яких є

товари, застосовуються Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів, підготовлені Міжнародною торговою палатою у 1953 році (далі - Правила ІНКОТЕРМС).

Суб'єктам підприємницької діяльності України при укладанні договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів(контрактів), забезпечувати додержання Правил ІНКОТЕРМС.

На підставі викладеного, апеляцій ний суд вважає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо правомірності податкових повідомлень-рішень Любомльської МДПІ, оскільки позивач безпідставно відніс до складу валових витрат вартість доставки товару з Варшави до митного кордону України, позаяк дані витрати за умовами термiнів CIP, DAF та умов контракту несе продавець.

Витрати на доставку товару до кордону позивачем вже були оплачені продавцю за умовами контракту та включені до складу валових витрат.

Таким чином податковий орган обґрунтовано визначив податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та застосував штрафні(фінансової) санкції у відповідності до вимог підпункту 17.1.3 пункту 17.1 ст. 17 чинного на час виникнення спірних правовідносин Закону України ,,Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Наведене спростовує доводи апеляційної скарги про невідповідність оскаржуваного судового рішення нормам матеріального права.

Покликання позивача на роз'яснення ДПА України, які містяться в листі від 06.05.2006р. №8665/7/16-1517-26, суд визнає безпідставними, оскільки дані роз'яснення стосуються податку на додану вартість, а не податку з прибутку підприємств.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195,196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Вулкан-Бріз" залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2010 року у справі № 2а-19669/09/0370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

Р.Й. Коваль

ёУхвала в повному обсязі складена 08 червня 2012 року.