Ухвала суду № 24580929, 31.05.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2012 р. Справа № 4241/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Носа С.П., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ДПІ в Іршавському районі на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року у справі №2а-3188/10/0770 за позовом ДПІ в Іршавському районі до Загатського споживчого товариства про стягнення штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

19.08.2010 року представник ДПІ в Іршавському районі звернувся в суд із позовом до Загатського споживчого товариства про стягнення штрафних санкцій в сумі 3400 грн. Під час судового розгляду справи позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, а саме просить сягнути 1400,00 грн. штрафних санкцій, оскільки відповідачем решту суми вже сплачено.

Позовні вимоги мотивовані тим, що актом перевірки № 26/200/07/23/04592612 від 16.02.2010 року встановлено порушення відповідачем ст.15 Закону України від 19.12.1995р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме, зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місці зберігання, не внесеного до Єдиного реєстру. За результатами перевірки прийнято рішення № 246/04592612 від 22.02.2010 року, яким застосовано штрафні санкції на суму 3400,00 грн. за зберігання алкогольних напоїв у місці зберігання не внесеного до Єдиного державного реєстру.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року у задоволенні позову Державної податкової інспекції в Іршавському районі Закарпатської області до Загатського споживчого товариства про стягнення штрафних санкцій в сумі 1400,00 грн. - відмовлено повністю.

Представник ДПІ в Іршавському районі постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає те, що податковою інспекцією заявлено позов про стягнення штрафних санкцій. На час проведення перевірки - 04.01.2010 року діяла норма, передбачена ст.15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» - зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру. Абзацом десятим частини другої статті 17 зазначеного Закону за назване порушення передбачено фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн. Дана сума узгодилася 24.03.2010 року. Суд не мав підстав для розгляду спору про притягнення до відповідальності відповідача чи звільнення від неї. Притягнення до відповідальності за дане порушення віднесено законом до компетенції органу державної податкової служби, а не суду. Питання про притягнення Загатського СТ до відповідальності було вирішено 22.02.2010 року коли було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 246/04592612.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали цієї справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід задоволити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд першої інстанції виходив з того, що 09.02.2010 актом перевірки № 26/200/07/23/04592612 від 16.02.2010 року встановлено порушення відповідачем ст.15 Закону України від 19.12.1995р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме, зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місці зберігання, не внесеного до Єдиного реєстру. За результатами перевірки прийнято рішення № 246/04592612 від 22.02.2010 року, яким застосовано штрафні санкції на суму 3400,00 грн. за зберігання алкогольних напоїв у місці зберігання не внесеного до Єдиного державного реєстру.

Частиною 33 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта підприємницької діяльності таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Зазначена норма встановлює обов'язок суб'єктів господарювання зберігати спирт, алкогольні напої та тютюнові вироби виключно в спеціальних місцях зберігання.

При цьому, абзацом 18 статті 1 зазначеного Закону визначено, що місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Відповідно, вказаним Законом передбачено обов'язковість внесення відомостей про місце зберігання до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта підприємницької діяльності з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (частина 34 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів").

Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 28 травня 2002 року N 251.

Пунктом 4.3 зазначеного Порядку визначено, що у разі зміни відомостей про заявника місця зберігання (найменування або місцезнаходження юридичної особи, прізвища або місця проживання фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності) або характеристик місця зберігання орган державної податкової служби, який вносив місце зберігання до Єдиного реєстру, на підставі заяви суб'єкта підприємницької діяльності протягом семи календарних днів уносить зміни до Єдиного реєстру та видає суб'єкту підприємницької діяльності довідку, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Абзацом 9 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено відповідальність за зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700,00 гривень.

Як випливає з аналізу наведеної норми, об'єктивною стороною встановленого нею правопорушення є зберігання спирту, алкогольних напоїв або тютюнових виробів у місцях, не внесених до Єдиного реєстру.

Актом перевірки від 09.02.2010 року встановлено, що відповідач зберігав спиртні напої у місці, яке не внесено до Єдиного реєстру, чим порушив вимоги ст. 15 Закону№ 481/95-ВР. Відтак ДПІ в Іршавському районі обґрунтовано застосувала до відповідача штрафні санкції.

Суд першої інстанції на це уваги не звернув, натомість на порушення Закону сам взявся вирішувати питання притягнення до адміністративної відповідальності відповідача, хоча цей обов'язок покладено на ДПІ.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, виніс постанову з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями ст. 160, 195, 197, 198 п. 3, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Іршавському районі Закарпатської області задовольнити.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року у справі № 2а-3188/10/0770 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Державної податкової інспекції в Іршавському районі Закарпатської області до Загатського споживчого товариства про стягнення штрафних санкцій задоволити повністю.

Стягнути з Загатського споживчого товариства 1400 грн. штрафних санкцій.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

ГОЛОВУЮЧИЙ: В.П. ДЯКОВИЧ

СУДДІ С.П. НОС

А.І. РИБАЧУК