Ухвала суду № 24580733, 01.03.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2012 р. Справа № 2225/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оволайн ЛТД» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2009 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оволайн ЛТД» до державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про скасування рішень ,-

В С Т А Н О В И Л А :

товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оволайн ЛТД» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську в якому просило скасувати рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003182303 від 23.06.2009р. та № 00003472303 від 10.07.2009р.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оволайн ЛТД» оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушення норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що підставою прийняття рішення став акт перевірки ДПА в м. Суми №7790/09/15/23/34623849 від 23.06.09 р. та акт перевірки ДПА в м. Чернігові № 030150 від 04.06.09 р.

В процесі розгляду справи позивачем (скаржником) було заявлено клопотання про витребовування від ДПІ в м. Івано-Франківську актів перевірки, на підставі яких було винесено оскаржувані рішення, відповідачем було подано заперечення на позовну заяву №30688/10-10-039/2024 від 18.11.2009 р., до якого додано два акти на підставі яких було винесено Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій: №4498/18/19/23/34623849/771 від 23.06.09 р та №0403/25/26/23/346238 49 від 04.06.09 р.

В Рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.07.2009 р. №00003472303 зазначено, що воно прийняте на підставі акта перевірки №7790/09/15/23/34623849 від 23.06.2009 р., проте ДПІ в м. Івано-Франківську в своєму запереченні подала акт №4498/18/19/23/34623849/771 від 23.06.09 р., який не може вважатися підставою винесення Рішення №00003472303 від 10.07.2009 р.

Так само і в Рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.06.2009 р. №0003182303 зазначено, що воно прийняте на підставі акта перевірки 030150 від 04.06.2009 р., а ДПІ в м. Івано-Франківську в своєму запереченні подала акт №0403/25/26/23/34623849 від 04.06.09 р. який не може вважатися підставою винесення Рішення №0003182303 від 23.06.2009 р.

Однак судом першої інстанції даний факт взятий до уваги не був.

Окрім того, відповідач у порушення ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» здійснив перевірку без попереднього повідомлення позивача за 10 днів про планову перевірку. Згідно ч. 2 ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби.

Однак направлення № 334411 від 23.06.2009 р., яке було надіслано ТзОВ «Торговий дім «Оволайн ЛТД» в м. Суми по вул. Огарьова не скріплене печаткою органу державної податкової служби, а отже не є дійсним. Таким чином, працівники органу державної податкової служби незаконно приступили до проведення позапланової виїзної перевірки, чим порушили ч. 2 ст 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Судом при винесенні оскаржуваної постанови не було дано оцінки вказаним доводам позивача.

Крім того, апелянт зазначає, що згідно ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» вважаються позаплановими перевірками і здійснюються на підставі виникнення обставин, вказаних в цій статті, за рішенням начальника податкового органу, яке оформляється наказом, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення. Право на проведення перевірок з контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу органів державної податкової служби закріплено у п. 2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» і ч. 1 ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством України. Тобто безпосередньо цей Закон не регулює порядок і підстави для проведення такого виду перевірок. Не існує з цього питання й будь-якого іншого нормативно-правового акту, який би регламентував окремий порядок їх проведення, ніж передбачено Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Отже, на проведення перевірок по контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового і безготівкового обігу, контролю за дотриманням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» поширюється порядок, встановлений ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Тому в порушення приписів ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» відповідачем було проведено планову перевірку позивача. Доказів дотримання порядку проведення планової перевірки позивача, встановленого ст. 11-1, 11-2 згаданого вище Закону відповідачем суду не надано.

Оскільки перевірка проведена без наявності підстав та з недотриманням порядку її проведення, акти перевірки № 4498/18/19/23/34623849/771 від 23.06.2009р. та №0403/25/26/23/346238 49 від 04.06.09 р. отримані з порушенням закону, отже не є належним доказом здійснення позивачем відповідних порушень, а самі порушення не підтверджені належними доказами.

Однак судом при винесенні оскаржуваної постанови всупереч норм чинного законодавства України не було взято до уваги вказані докази позивача.

На підставі викладеного просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріли справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що інспекторами ДПІ в м. Чернігові 04.06.2009 року, проведено перевірку дотримання суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності патентів і ліцензій торгового місця товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оволайн ЛТД», що розташоване за адресою: м.Чернігів, вул. Примакова, 1. За результатами перевірки виявлено порушення вимог п.1 ст. 3, ст. 7 Закону України «Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», про що складно акт від 04.06.2009 року за №0403/25/26/23/34623849, на підставі якого ДПІ в м.Івано-Франківську прийняла рішення від 23.06.2009 року за №0003182303, яким застосовано штрафні санкції до позивача за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в сумі 340 грн. З вказаного акту перевірки вбачається, що позивач проводив розрахункові операції через неналежним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій. А саме, проведено розрахункові операції через РРО, зареєстрований в ДПІ м. Івано-Франківська 18.12.2008 року, але до початку використання не взятий на облік в ДПІ м. Чернігова.

Постановляючи рішення суд першої інстанції, в даній спірній ситуації, вірно вказав, що у відповідності до п.3 Переліку форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №1336 від 23.10.2000 року при здійсненні роздрібної торгівлі в кіосках, проведення розрахункових операцій із застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій є обов'язковим. Згідно п.1 ст.3 Закону України «Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Оскільки судом першої інстанції встановлено, що РРО, який використовувався позивачем, зареєстрований в ДПІ м. Івано-Франківська та не поставлений на облік в органах ДПІ м. Чернігова, а відповідно до п.2 ст.17 за порушення вимог вища названого Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі: - двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій, то відповідно, суд правильно вважав, що рішення від 23.06.2009 року за №0003182303 є правомірним.

Також, судом першої інстанції встановлено, що інспекторами ДПІ в м. Суми 23.06.2009 року, проведено перевірку дотримання суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності патентів і ліцензій торгового місця. товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оволайн ЛТД», що розташоване за адресою: м.Суми. вул. Огарьова - П-Павлівська, за результатами якої виявлено порушення вимог п.1,2 ст. 3 Закону України «Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», про що складно акт від 23.06.2009 року за №7790/09/15/23/34623849 на підставі якого відповідачем прийнято рішення №00003472303 від 10.07.2009 року, яким застосовано штрафні санкції до позивача за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в сумі 1397 грн.

Згідно акту перевірки позивач проводив розрахункові операції без застосування реєстратора розрахункових операцій при продажу товарів, а саме, не проведено через РРО розрахункової операції за реалізований товар та не роздрукувано відповідного розрахункового документа на повну суму покупки - 34.20 грн.: невидача особі, яка отримує товар, відповідного розрахункового документа на повну суму покупки; не проведено через РРО розрахункових операцій на загальну суму 279.40 грн. (з урахуванням суми покупки - 34.20 грн.), отриману від реалізації яєць 23.06.2009 року. Відсутність на місці реалізації ТзОВ «Оволайн» продукції на час проведення перевірки, реєстратора розрахункових операцій та відповідно і продаж товару без проведення розрахункової операції на суму покупки через РРО, підтверджено поясненнями продавця, описом готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій.

Розглядаючи спір в даній ситуації суд першої інстанції правильно зазначив, що у відповідності до п.3 Переліку форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №1336 від 23.10.2000 року при здійсненні роздрібної торгівлі в кіосках, проведення розрахункових операцій із застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій є обов'язковим. Відповідно до п.1,2 ст.3 Закону України «Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Відповідно до п.1 ст.17 за порушення вимог вказаного вище Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі: - п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

З огляду на наведене суд першої інстанції обгрунтовано вважав, що застосовані до позивача штрафні санкції згідно №00003472303 від 10.07.2009 року є правомірним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання позивача на ту обставину, що номера Атків зазначених в оспірних рішеннях податкового органу не відповідає номерам Актів поданих представником відповідача, не заслуговують на увагу, бо ця обставина не спростовує факт вчинення позивачем порушень та не може бути підставою для скасування оскаржуваних рішень. Більше того згідно Актів перевірок за результатами, яких були прийняті оскаржувані рішення в першому рішенні при написанні номеру Акту було внесено номер бланку рішення, а в другому - вхідний реєстраційний номер органу ДПС за місцем державної реєстрації суб'єкта господарювання.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оволайн ЛТД» - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2009 року у справі № 2а-2896/09/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Р.Й. Коваль

Н.М. Судова-Хомюк