Ухвала суду № 24580583, 30.05.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2012 р. Справа № 17713/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Гулида Р.М., Улицького В.З.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта-Панхім» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2009 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Нафта-Панхім» звернувся до суду з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просив скасувати повністю податкове повідомлення-рішення відповідача від 09.07.2009 року № 0001082399/0, від 01.12.2009 року № 0001082399/2 яким було донараховано 281817 грн. податку на додану вартість і 140908,50 грн. штрафних санкцій, всього 422725,50 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2010 року позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 9 липня 2009 року за №0001082399/0, від 18 вересня 2009 року за №0001082399/1 та від 1 грудня 2009 року за №0001082399/2.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, його оскаржив відповідач, який покликаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, в зв'язку з чим просить оскаржувану постанову скасувати та повністю відмовити у задоволенні позову.

Як на доводи в своїй апеляційній скарзі покликається на те, що відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Оскільки в ході перевірки позивачем не представлено жодних доказів отримання податкових накладних попередніх звітних періодів у липні 2007 року та пояснень щодо причин їх неотримання у періоди фактичного придбання товарів, які були охоплені попередньою документальною перевіркою, не проводилось коригування податкового кредиту в послідуючих звітних періодах, а також до податкового органу не надходили заяви про відмову з боку постачальників товарів (послуг) надати покупцю податкові накладні, тому за наслідками перевірки товариству «Нафта-Панхім» зменшено суму податкового кредиту за липень місяць 2007 року на суму 281817 грн.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Луцької об'єднаної державної податкової інспекції проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта-Панхім» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2008 року .

За результатами проведеної перевірки складено акт за №233/23-99/34051917 від 24 червня 2009 року, згідно якого встановлено порушення вимог підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пунктів 5.7, 5.8 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 281817 грн., в тому числі за липень 2007 року в сумі 256070 грн., серпень 2007 року в сумі 15187 грн. та за травень 2007 року в сумі 10569 грн.

На підставі зазначеного акту Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення від 9 липня 2009 року за №0001082399/0 в якому визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 422725,50 грн., в тому числі за 281817 грн. за основним платежем та 140908,50 грн. штрафних санкцій.

За результатами розгляду первинної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта-Панхім» від 22 липня 2009 року скаргу за №33 Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією винесено рішення від 18 вересня 2009 року за №16632/10/25-006, яким скаргу залишено без задоволення та винесено податкове повідомлення-рішення №0000492302/1 від 18 вересня 2009 року.

Державною податковою адміністрацією у Волинській області рішенням від 26 листопада 2009 року за №5968/10/25-006 про результати розгляду повторну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта-Панхім» від 25 вересня 2009 року за №48 залишено без змін податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 9 липня 2009 року за №0001082399/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 422725,50 грн. та рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 18 вересня 2009 року №16632/10/25-006 про результати розгляду первинної скарги.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно не погодився із висновками податкового органу щодо наявність зазначених порушень позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Віднесення до податкового кредиту Позивачем здійснено за вимогами підпунктами 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з якими податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, та не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) чи дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З аналізу Закону України «Про податок на додану вартість» вбачається, що Закон визначає лише один випадок невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної, згідно з абзацом 2 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку зазначений Закон не передбачає. У випадку коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та отримання товарів (робіт, послуг), суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Нафта-Панхім» в липні місяці 2007 року отримало податкові накладні від ТОВ «Агрохем» за №706134 від 18.06.2007р.,за №705219 від 30.05.2007р. та за №706168 від 26.06.2007р., від ТзОВ НК «Альфа-Нафта» філія №11 «Луцька» за №508в\11ф від 02.04.2007р., від ПП «Агрофісон» за №102 від 23.06.2007р., від МПП «Феон» за №244 від 15.06.2007р. та від ТзОВ «Київнафтобуд» за №26 від 27.06.2007р. Факт отримання позивачем зазначених податкових накладних у липні місяці 2007 року підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних за липень місяць 2007 року та книгою реєстрації вхідних податкових накладних.

Таким чином, платник має право включення суми податку, що підтверджується податковими накладними, отриманих після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та отримання товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні відображені у податковому обліку.

Позивачем правомірно включені до складу податкового кредиту за липень місць 2007 року суми ПДВ визначені спірними податковими накладними в розмірі 281817 грн. сплаченого в попередні звітні періоди.

Твердження апелянта, що товариством «Нафта-Панхім» включено вищенаведені податкові накладні до складу податкового кредиту в квітні-червні місяцях 2007 року не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи. Задекларовані товариством в деклараціях з ПДВ за квітень-червень місяці 2007 року суми податкового кредиту відповідають висновкам виїзної планової документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта-Панхім» за період з 16 січня 2006 року по 30 червня 2007 року. За результатами планової виїзної перевірки за період з 16 січня 2006 року по 30 червня 2007 року ревізорами ДПА у Волинській області розбіжностей між встановленими та задекларованими сумами, а також порушень по податковому кредиту з ПДВ за квітень-червень місяці 2007 року не встановлено. В реєстрах отриманих та виданих податкових накладних за квітень-червень місяці 2007 року в розділі «Отримані податкові накладні» ТзОВ «Нафта-Панхім» податкові накладні (№706134 від 18.06.2007р., №705219 від 30.05.2007р. та №706168 від 26.06.2007р. отримані від ТОВ «Агрохем»; №508в\11ф від 02.04.2007р. отримана від ТзОВ НК «Альфа-Нафта» філія №11 «Луцька»; №102 від 23.06.2007р. отримана від ПП «Агрофісон»; №244 від 15.06.2007р. отримана від МПП «Феон» та №26 від 27.06.2007р. отримана від ТзОВ «Київнафтобуд») також відсутні.

Таким чином, апелянтом не надано суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не доведено правомірності прийнятих ним рішень щодо визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 422725,50 грн.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного всновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно та повно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2010 року у справі № 2а-19486/09 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя Р.М. Гулид

суддя В.З. Улицький