Ухвала суду № 24577895, 12.06.2012, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/4447/2012Головуючий суду першої інстанції:Малухін В.В. Доповідач суду апеляційної інстанції:М'ясоєдова Т. М.

"12" червня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіМясоєдової Т.М., СуддівБілоусової В.В. Летягіної О.В. При секретаріБірковському А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця» до ОСОБА_6 про стягнення зайво виплачених грошових коштів, за апеляційною скаргою представника Державного підприємства «Придніпровська залізниця» ОСОБА_7 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10 травня 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10 травня 2012 року у задоволенні позову ДП «Придніпровська залізниця» відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду представник Державного підприємства «Придніпровська залізниця» ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог, оскільки вважає, що воно не відповідає нормам матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника Державного підприємства «Придніпровська залізниця» ОСОБА_7 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Наведеним вимогам закону оскаржуване рішення відповідає.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Як вбачається із матеріалів справи, з 01 березня 1982 року по 30 квітня 2011 року ОСОБА_6 працював машиністом-кочегаром відокремленого структурного підрозділу «Сімферопольське пасажирське вагонне депо ДП «Придніпровська залізниця» (а.с. 4 - 5). 13 жовтня 2010 року платіжним дорученням № 447 відповідачу було перераховано по платіжним відомостям від 13 жовтня 2010 року № 1988 заробітну плату за жовтень місяць 2010 року в сумі 1706 грн. 17 листопада 2010 року платіжним дорученням № 5294 відповідачу було перераховано по платіжній відомості від 17 листопада 2010 року № 2179 заробітну плату за жовтень 2010 року в сумі 3036 грн. 83 коп. Актом перевірки правильності нарахування заробітної плати № 123-НКРСв/01074741 від 26 серпня 2011 року встановлено, що через неналежне виконання своїх посадових обов'язків бухгалтером ОСОБА_8 допущено порушення на загальну суму 65 510 грн. 59 коп., а саме в порушення вимог пункту 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV проведені виплати працівникам депо на їх карткові рахунки без відображення в розділі «Утримання» особових рахунків на загальну суму 65 510 грн. 59 коп., що призвело до зайвої виплати коштів, в тому числі відповідачу в сумі 1706 грн. (а.с. 6 - 10).

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Статтею 1215 ЦК України передбачено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.

За правилами частини 1 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

При розгляді справи судом першої інстанції ретельно перевіренні доводи позивача щодо порушення його прав та правильно визначено, що у порушення частини 1 статті 60 ЦПК України ним не доведений факт порушення його прав, а обраний ним спосіб захисту не відповідає вимогам матеріального закону, зокрема статті 16 ЦК України.

По суті між сторонами виник спір, що випливає із трудових правовідносин щодо сум, зайво виплачених роботодавцем внаслідок лічильних помилок, до яких належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той же період тощо.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, по суті не спростовують висновків суду першої інстанції і не можуть бути прийняті до уваги, тому що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, матеріалам справи і вимогам закону в зв'язку з чим оскаржуване рішення не може бути скасовано чи змінено по суті.

Додаткових доказів, які б спростували правильність висновків суду першої інстанції позивачем суду апеляційної інстанції не надано.

Спір вирішено судом першої інстанції з дотриманням положень частини 1 статті 11 ЦПК України в межах заявлених вимог із дотриманням норм матеріального і процесуального права і доводи скарги про неправильність застосуванн6я норм матеріального права слід визнати безпідставними.

Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 313, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника Державного підприємства «Придніпровська залізниця» ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: