Постанова № 24575180, 01.06.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2012 року Справа № 1170/2а-630/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Сагуна А.В.;

при секретарі -Мітіній І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000281710 від 06.02.2012,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - ФОП ОСОБА_1 або позивач) звернулась в суд з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі по тексту - Кіровоградська ОДПІ Кіровоградської області ДПС або відповідач), в якому просила визнати незаконним і скасувати рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції -Дозвіл на проведення перевірки голови комісії з проведення реорганізації Кіровоградської ОДПІ, начальника ГВПМ -першого заступника начальника Кіровоградської ОДПІ, наданий на підставі доповідної записки № 17/1710 від 12.01.2012 щодо проведення документальної невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1; визнати незаконним і скасувати рішення суб'єкта владних повноважень - Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції оформлене податковим повідомленням-рішенням № 0000281710 від 06.02.2012 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 12533,33 грн. за основним платежем та 6266,67 грн. штрафних (фінансових санкцій).

Ухвалою суду від 01.06.2012, провадження по справі у частині вимог щодо визнання незаконним і скасування рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції -Дозвіл на проведення перевірки голови комісії з проведення реорганізації Кіровоградської ОДПІ, начальника ГВПМ -першого заступника начальника Кіровоградської ОДПІ, наданий на підставі доповідної записки № 17/1710 від 12.01.2012 щодо проведення документальної невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - закрито.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкове повідомлення-рішення винесено необґрунтовано. Позиція податкового органу про безтоварність господарських відносин між позивачем та ТОВ «Рівне», та на цій основі висновок про нікчемність правочинів, є безпідставним припущенням. Стосунки позивача з ТОВ «Рівне» мали реальний характер.

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав законності оскаржуваного рішення, яке прийнято на підставі обґрунтованих висновків перевірки, в ході якої встановлено порушення податкового законодавства з боку позивача (а.с.88-89).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав суду пояснення згідно позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення адміністративного позову, пославшись на обґрунтованість висновків акту та законність податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши представників сторін, допитавши свідка, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Судом встановлено, що у період з 13.01.2012 по 16.01.2012 проведена документальна невиїзна перевірка фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 з питань достовірності декларування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Рівне» за період з 01.08.2011 по 31.08.2011, за наслідками якої складено акт від 23.01.2012 за №11/1710/2882600402 (а.с.7-20).

Як вбачається з письмових заперечень відповідача та вказаного акту, в ході перевірки, виявлено порушення:

- ч.ч.1,5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.ст. 655, 656, 662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків;

- порушення п.198.2, п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 ПК України, в результаті чого завищено дозволений податковий кредит з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 12533,33 грн.

На підставі акту перевірки, 06.02.2012 Кіровоградською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000281710, яким за порушення п.198.2, п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 18800 грн., в тому числі основний платіж -12533,33 грн., штрафні (фінансові) санкції -6266,67 грн.(а.с.21).

З акту перевірки вбачається, що в порушення вимог п.198.2, п.198.3, 198.6 ст.198 ПК України, позивачем сформовано податковий кредит на підставі неіснуючих операцій, які відповідно не можуть використовуватись в оподаткованих операціях, та податкових накладних виписаних ТОВ «Рівне» з порушенням вимог п.201.6 ст.201 ПК України, в результаті чого за серпень 2011 року завищено дозволений податковий кредит на суму 12533,33 грн.

Позиція податкового органу про нікчемність правочинів між позивачем та ТОВ «Рівн廴рунтується на висновках акту відповідача від 08.11.2011 за №1195/1520/23694318 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Рівне»з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.08.2011 по 31.08.2011, яким зафіксовано порушення ТОВ «Рівне»п. 3 ст.5, ст.7 Господарського кодексу України, п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 185.1 ст. 185, п.п. а) п. 187.1 ст. 187 п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України; п. 1 ст. 9, п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ч.1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Рівне», як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже на думку службових осіб Кіровоградської ОДПІ, мають ознаки нікчемності та є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача". А тому на думку службових осіб Кіровоградської ОДПІ ТОВ «Рівне» безпідставно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, згідно податкових накладних, виписаних вказаними в акті підприємствами у серпні 2011 року на суму 833957,69 грн., та безпідставно сформовано податкові зобов'язання за серпень 2011 року на вказану суму (а.с. 107-113).

Відповідно до пп.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пп.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно пп. 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що між ТОВ «Рівне» (постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) укладені договори № 454 від 02.08.2011, № 455 від 04.08.2011, № 534 від 31.08.2011 про постачання непродовольчих товарів (а.с. 49-51).

Як слідує з акту перевірки та досліджених в судовому засіданні письмових доказів, позивачем включено до податкового кредиту за серпень 2011 року суми ПДВ у розмірі 12533,33 грн., на підставі податкових накладних: № 138 від 30.08.2011, № 100 від 22.08.2011, № 85 від 18.08.2011, № 81 від 16.08.2011, № 70 від 12.08.2011, № 60 від 10.08.2011, № 38 від 04.08.2011, № 33 від 02.08.2011, виписаних ТОВ «Рівне» (а.с. 27, 30,33,36,39,42,45,48).

На дату складання податкової накладної ТОВ «Рівне» було зареєстроване як юридична особа у встановленому порядку та як платник податку на додану вартість на підставі свідоцтва.

Оплата товару та фактичне його отримання підтверджується видатковими накладними № РН-0000773 від 30.08.2011, № РН-0000735 від 22.08.2011, № РН-0000720 від 18.08.2011, № РН-0000716 від 16.08.2011, № РН-0000704 від 12.08.2011, № РН-0000694 від 10.08.2011, № РН-0000672 від 04.08.2011, № РН-0000667 від 02.08.2011 (а.с.26,29,32,35,38,41,44,47), рахунками-фактур № СФ-0000512 від 22.08.2011, № СФ-0000509 від 17.08.2011, № СФ-0000505 від 16.08.2011, № СФ-0000502 від 12.08.2011, № СФ-0000501 від 10.08.2011, № СФ-0000455 від 04.08.2011, № СФ-0000454 від 02.08.2011 (а.с. 28,31,34,37,40,43, 46), платіжними дорученнями №167 від 30.08.2011, №163 від 22.08.2011, №160 від 17.08.2011, №158 від 16.08.2011, №156 від 12.08.2011, №153 від 10.08.2011, №150 від 04.08.2011, №149 від 02.08.2011, №148 від 02.08.2011 (а.с. 61-69), а також випискою по рахунку позивача (а.с. 56-60).

Згідно даних ЄДРПОУ та акту перевірки зареєстрованим видом діяльності позивача є, в тому числі, надання інших місць для тимчасового проживання (а.с. 8,24)

Відповідно договору №2 від 01.04.2011, позивачу надана частина номерного фонду готельного комплексу «Аерополь» (а.с. 160-162).

Зазначена частина номерного фонду готельного комплексу «Аерополь» була передана позивачу, що підтверджується актом прийому-передачі (а.с. 163).

В судовому засіданні встановлено, що перевезення зазначеного товару здійснювалось автотранспортом, який належить ОСОБА_2 (а.с.70).

Також встановлено, що вищевказана продукція використовувалась позивачем для забезпечення функціонування частини готельного комплексу та з метою реклами своєї діяльності.

Таким чином, на підставі комплексного аналізу встановлених обставин, суд вважає, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження необхідні факти, які надавали право позивачу віднести сплачену позивачем суму ПДВ у розмірі 12533,33 грн. до податкових кредитів за серпень 2011 року, що свідчить про необґрунтованість висновку відповідача про відсутність підстав у позивача для підтвердження фактичного отримання товару.

Щодо визнання договорів між позивачем та ТОВ «Рівне»нікчемним, то суд, надавши оцінку представленим доводам, дійшов висновку про відсутність у податкового органу підстав для цього. Суд вважає за необхідне зазначити, що при визнанні договорів нікчемними податковим органом не дотримано приписів законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку, не надано доказів про умисність укладання угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. А безтоварність здійснених позивачем господарських операцій, на що посилається відповідач, не підтверджена у встановленому законом порядку жодним доказом, сам висновок носить характер припущення.

Також, представником відповідача, в судовому засіданні, не наведено доказів порушення позивачем вимог п.201.6 ст.201 ПК України.

З огляду на викладене вище, суд, перевіривши відповідно до вимог ч. 2 ст. ст. 2 КАС України оскаржене податкове повідомлення-рішення, дійшов висновку, що воно прийнято з порушенням принципів законності та обґрунтованості, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.

Так як, судове рішення ухвалене на користь позивача, що не є суб'єктом владних повноважень, у частині позовних вимог закрито провадження, то у відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 94 КАС України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати по справі, що складаються із половини судового збору в сумі 94 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000281710 від 06.02.2012, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання податку на додану вартість у розмірі 18800 грн., у тому числі за основним платежем збільшено суму податку на додану вартість у розмірі 12533,33 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 6266,67 грн.

Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби грошові кошти в розмірі 94 гривні (дев'яносто чотири гривні).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Дата складання постанови в повному обсязі - 07.06.2012.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду А.В. Сагун