Постанова № 24575134, 05.06.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2012 року 2а-2291/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., при секретарі судового засідання Корінному С.О., за участю представників

позивача: Величко І.М.,

відповідача: Завальської С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРСМ - Нафта»доДержавної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової службипровизнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БРСМ-Нафта» (далі -ТОВ «БРСМ-Нафта») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області Державної податкової служби (далі -ДПІ у Обухівському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.04.2012 № 0003371502/1214.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неправомірне застосування відповідачем розміру штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасне подання ним податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року. На думку позивача, за порушення термінів подання податкової звітності у період з 01.01.2011 по 30.06.2011, відповідач зобов'язаний був застосовувати штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, тобто у розмірі, не більше 1 гривні за кожне правопорушення. Оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем невірно застосовано норми закону, позивач вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у його задоволені відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що оскаржуване рішення прийняте ним з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував з мотивів, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «БРСМ-Нафта», як юридична особа зареєстроване Обухівською районною державною адміністрацією Київської області 27.03.2002 за № 13421200000000231, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 130254. Як платник податків ТОВ «БРСМ-Нафта»перебуває на податковому обліку у ДПІ у Обухівському районі.

17 квітня 2012 року посадовими особами ДПІ у Обухівському районі проведено камеральну перевірку своєчасності подання ТОВ «БРСМ-Нафта», податкової звітності з податку на прибуток за звітний податковий період, а саме І квартал 2011 року, за результатами якої складений Акт перевірки від 17.04.2012 № 861/1501/31826526.

Як вбачається з матеріалів справи, у ході проведення перевірки посадовими особами ДПІ у Обухівському районі встановлено порушення ТОВ «БРСМ-Нафта», зокрема, пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, що виявилось у порушенні терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 56501,40 грн.

На підставі вказаного Акта перевірки ДПІ у Обухівському районі прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Ш»від 27.04.2011 № 0003371502/1214, відповідно до якого, з огляду на положення статті 126 Податкового кодексу України до позивача застосовано штраф за платежем «податок на прибуток приватних підприємств»у розмірі 5650, 14 грн. (10% від несвоєчасно сплаченої суми грошового зобов'язання).

У ході судового розгляду справи судом встановлено, що позивач визнає факт порушення ним строків сплати грошового зобов'язання. Таким чином, у частині наявності даного правопорушення ТОВ «БРСМ-Нафта» рішення податкового органу не оспорює.

Згідно з частиною третьою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

З урахуванням відсутності у суду підстав до сумніву щодо достовірності цих обставин, а також добровільності їх визнання, суд дійшов висновку про те, що ТОВ «БРСМ-Нафта»порушено граничні строки сплати грошового зобов'язання у періоді, що перевірявся.

Щодо твердження ТОВ «БРСМ-Нафта», про неправомірність оскаржуваного рішення відповідача з огляду на безпідставність застосування штрафних санкцій у розмірах, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

У ході розгляду справи судом встановлено, що спірні відносини між сторонами виникли внаслідок існуючої неоднозначності у трактуванні порядку застосування штрафних санкцій у розмірі 1 гривня за порушення податкового законодавства, що відбулось у період з 01.01.2011 по 30.06.2011.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 Податкового кодексу України).

Таким чином, починаючи з 01.01.2011 регулювання відносин у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, кола суб'єктів податкових правовідносин та відповідальності за порушення податкового законодавства належать до сфери дії Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 113.3 статті 113 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кодексом та іншими законами України.

Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

Отже, податкові органи здійснюють контроль за дотриманням норм законів з питань оподаткування, а штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм таких законів застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Податковим кодексом України та іншими законами України, чинними на момент застосування таких санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, факт порушення строків сплати грошового зобов'язання за звітний податковий період І квартал 2011 року відбувся у 2011 році, тобто у період дії Податкового кодексу України.

За нормами Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу згідно з пунктом 126.1 статті 120 Податкового кодексу України.

Однак, відповідно до пункту 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня 2011 року по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Разом з цим, як зазначає відповідач у наданих запереченнях, з 06.08.2011 набули чинності зміни, внесені до підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, який був доповнений пунктом 11 та відповідно до якого штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Оскільки перевірка була проведена після 06.08.2011, відповідач вважає що при здійсненні розрахунку штрафних (фінансових) санкцій ним правомірно не було застосовано норми пункту 7 цього підрозділу.

Проте, суд звертає увагу на ту обставину, що як вбачається із змісту пункту 11 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Дана норма є чіткою, безальтернативною та не допускає неоднозначного чи множинного тлумачення. А відтак, при застосуванні штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, яке були вчинено у період з 1 січня 2011 року по 30 червня 2011 року необхідно застосовувати норми пункту 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, відповідно до якого штрафні санкції застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Визначення «порушення податкового законодавства»у Податковому кодексі України не наведено, однак є визначення «податкового правопорушення». Так, згідно пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Аналізуючи положення глави 11 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що будь-яке порушення норм Кодексу є податковим правопорушенням, яке в свою чергу є синонімом «порушення податкового законодавства».

Отже, порушуючи терміни сплати узгоджених сум податкових зобов'язань, платники податків порушують податкове законодавство і до них повинні бути застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Податковий кодекс не робить будь-яких обмежень, порівнянь та ототожнень стосовно порушень податкового законодавства. Для нього існує лише одне визначення «податкове правопорушення».

Таким чином, якщо порушення термінів сплати самостійно узгодженої суми податкового зобов'язання мало місце у період з 1 січня по 30 червня 2011 року, то відповідно до норм пункту 7 у взаємозв'язку з положеннями пункту 11 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, за таке правопорушення повинна бути застосована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 1 гривня.

Зазначені висновки, викладені в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 24.11.2011 № 2198/11/13-11. Крім цього, аналогічна практика запроваджена також і Державною податковою інспекцією у Київській області Державної податкової служби та Державною податковою службою України (лист від 19.10.2011 №2704/10/25-017/271-1358 щодо розгляду звернення ТОВ «Промет»).

У контексті наведених норм законодавства та враховуючи обставини справи суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 27.04.2011 № 0003371502/1214, за яким позивачеві нараховано штраф у розмірі 5650, 14 грн. на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, підлягає частковому скасуванню у розмірі 5649, 14 грн., оскільки відповідач повинен був застосувати до позивача штраф за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 1, 00 грн., як то передбачено пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Водночас, відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, законодавець в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, покладає саме на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів та довести його недобросовісність.

Однак, відповідачем не надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження позиції щодо правомірності застосування норм податкового законодавства у частині визначення розміру застосованих штрафних санкцій у більшому розмірі ніж 1,00 грн., а відтак, відповідач не довів суду правомірність прийняття оскаржуваного рішення.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.

Керуючись статтями 11, 14, 70 - 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області Державної податкової служби від 27.04.2011 №0003371502/1214 у розмірі 5649 (п'ять тисяч шістсот сорок дев'ять) грн. 14 коп.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРСМ - Нафта» понесені судові витрати у формі судового збору у сумі 56 (п'ятдесят шість) грн. 50 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 07 червня 2012 р.