Ухвала суду № 24573872, 17.04.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2012 р.справа № 2а-11853/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М.,

суддів: Католікяна М.О. Коршуна А.О. ,

при секретарі судового засідання Мамалат І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2011 р. у справі № 2а-11853/10/0470

за позовом Відкритого акціонерної товариства " ДніпроАЗОТ"

до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську

третя особа - Спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

23 вересня 2010р. Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпродзержинську № 0002262301/0 від 14.09.2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання ВАТ «ДніпроАЗОТ»з податку на додану вартість в розмірі 2 225 776,00 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпродзержинську № 0002272301/0 від 14.09.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ВАТ «ДніпроАЗОТ»з податку на додану вартість за червень 2010 року у розмірі 4 354 494 грн.

Постановою суду позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську № 0002262301/0 від 14.09.2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання ВАТ «ДніпроАЗОТ»з податку на додану вартість в розмірі 2 225 776,00 грн.

Визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську № 0002272301/0 від 14.09.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ВАТ «ДніпроАЗОТ»з податку на додану вартість за червень 2010 року у розмірі 4 354 494 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, третя особа в справі оскаржує її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач подав апеляційному суду письмові заперечення проти апеляційної скарги, в яких просить залишити постанову суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні представник заявника апеляційної просив її задовольнити.

Представники позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечували.

Представник відповідача не з'явився до суду, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Вислухавши пояснення представників, дослідивши матеріали справи, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Згідно висновку акту перевірки від 07.09.2010 року № 5969/134-т/23- -07/05761620, на підставі якого винесені спірні податкові повідомлення-рішення, встановлене порушення Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого відповідачем зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за червень 2010 року на суму 4 354 494,00 грн. та донараховано ПДВ у сумі 1 590 886,00 грн. у тому числі за:

- травень 2010 року на суму 1 576 245,00 грн.,

- червень 2010 року на суму 14 641,00 грн.

Висновок акту перевірки обґрунтований тим, що ПАТ «ДніпроАЗОТ»неправомірно здійснило коригування податкових зобов'язань з ПДВ на суму 5 945 380,00 грн. в декларації за травень 2010 року внаслідок повернення товару, який був поставлений на користь TOB «Компанія «Ресурс»у квітні 2010 року.

Таке коригування було враховане позивачем при нарахування ПДВ за травень 2010 року, за наслідками якого було задеклароване бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок платника в банку в розмірі 12 200 620 грн. та від'ємне значення поточного звітного періоду в розмірі 4 369 135 грн.

З урахуванням наведеного від'ємного значення в червні 2010 року позивачем було заявлене бюджетне відшкодування з ПДВ в розмірі 4 354 494 грн.

Податкова інспекція вважала, що законодавством не передбачено підстав для підтвердження та, відповідно, отримання бюджетного відшкодування ПАТ ДніпроАЗОТ», оскільки за даними автоматизованої бази ДПІ, згідно даних програмного забезпечення "БЕСТ ЗВІТ FOR ORACLE" декларація з ПДВ TOB «Компанія «Ресурс»за травень 2010 року значиться "не дійсною".

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується наявними в ній доказами, у квітні 2010 року ПАТ «ДніпроАЗОТ»поставило на користь TOB «Компанія «Ресурс»продукцію на загальну суму 35 672 280 грн., у т.ч. ПДВ 5 945 380 грн.

Сума ПДВ у розмірі 5 945 380 грн., яка підтверджена належним чином оформленими податковими накладними, була включена до податкових зобов'язань ПАТ «ДніпроАЗОТ»у квітні 2010 року.

Однак у травні 2010 року наведена вище продукція була повернута TOB «Компанія «Ресурс»на користь ПАТ «ДніпроАЗОТ», що підтверджується актами повернення товарів від 05.05.2010 року.

Згідно п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Таким чином, Закон України «Про податок на додану вартість»передбачає обов'язок постачальника здійснити відповідне коригування (зменшення) податкових зобов'язань та надіслати отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку. При цьому Закон не ставить таке коригування в залежність від здійснення коригування податкового кредиту отримувачем товарів та подання ним відповідної звітності.

На підставі вимог п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем у травні 2010 року було здійснено коригування (зменшення) податкових зобов'язань з ПДВ на суму 5 945 380 грн. внаслідок повернення товарів від TOB «Компанія «Ресурс».

Позивачем були виписані та надані TOB «Компанія «Ресурс»розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних № 1/4350 від 5.05.2010 року, № 1/4351 від 05.05.2010 року, № 1/4352 від 05.05.2010 року на загальну суму ПДВ 5 945 380 грн.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що висновок відповідача про те, що заявлені позивачем суми до відшкодування на момент перевірки не підтверджені результатами зустрічних документальних перевірок (довідок) по відповідному ланцюгу постачання суперечить Закону України «Про податок на додану вартість».

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків передбачені п. 7.7 ст. 7 закону України "Про податок на додану вартість".

Позивач за результатами червня 2010 року задекларував суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі частини від'ємного значення попереднього податкового періоду, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій позивачем у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Всі суми податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ, задекларовані Позивачем, підтверджені належним чином оформленими податковими накладними та первинними документами, на підставі яких здійснювались господарські операції.

У той же час, норми п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не передбачають в якості підстави для отримання бюджетного відшкодування фактичного надходження суми податку до бюджету.

У разі невиконання контрагентом позивача зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків, яким є Позивач, права на його відшкодування, оскільки Позивачем були виконані усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і наявне документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Щодо доводів відповідача, що податкова декларація TOB "Компанія "Ресурс" за травень 2010 року значиться "не дійсною" необхідно зазначити наступне.

По-перше, як зазначено вище, обов'язок позивача здійснити коригування внаслідок повернення товару шляхом зменшення суми податкових зобов'язань не залежить від того, чи було здійснено покупцем товару відповідне коригування податкового кредиту.

По-друге, матеріали справи містять копії податкових декларацій з ПДВ TOB "Компанія "Ресурс" за квітень та травень 2010 року з додатками, супровідними листами та доказами відправки до ДПІ, що підтверджує, що TOB «Компанія «Ресурс»наведені операції з ПАТ «ДніпроАЗОТ»були належним чином відображені в податковій звітності. В декларації з ПДВ за травень 2010 року TOB «Компанія «Ресурс»здійснила коригування (зменшення) податкового кредиту по операціям з поставки товарів з ПАТ «ДніпроАЗОТ»на суму 5 945 380 грн.

Крім того, згідно вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Закону України «Про податок на додану вартість" статус "Звіт не дійсний" до податкової звітності з ПДВ не застосовується.

Незалежно від невизнання податковою інспекцією податкової декларації TOB «Компанія «Ресурс», її дані мають прийматись "до відома" та враховуватись при проведенні перевірок.

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідачем вже була здійснена позапланова виїзна перевірка нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2010 року, за наслідками якої була складена Довідка № 5156/121 -т/23-407/05761620 від 10.08.2010 року, за висновками якої не встановленого жодного порушення з боку позивача при нарахуванні бюджетного відшкодування ПДВ у червні 2010 року.

Наведене вказує на відсутність підстав для проведення в подальшому повторної перевірки цього ж бюджетного відшкодування та складення акту від 07.09.2010 року № 5969/134-т/23-407/05761620. Даний акт суперечить результатам раніше проведеної перевірки. Однак даний акт не спростовує висновки раніше складеної довідки та здійснює донарахування і зменшення суми бюджетного відшкодування виключно внаслідок "недійсності" декларації нашого контрагента, не встановлюючи при цьому жодних порушень з боку позивача.

До того ж, довідкою ДПІ у м. Дніпродзержинську № 4825/103-т/23-407/05761620 від 26.07.2010 року, складеною за результатами виїзної перевірки правильності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ у травні 2010 року також не встановленого жодного порушення з боку позивача при нарахуванні суми податкового кредиту, податкових зобов'язань та бюджетного відшкодування ПДВ у травні 2010 року, тобто податкова інспекція підтвердила правомірність коригування податкових зобов'язань позивача у травні 2010 року по операціям з TOB "Компанія "Ресурс" та правильність нарахування бюджетного відшкодування за той податковий період.

Колегія суддів також вважає за необхідне наголосити, що у відповідності з нормою ч. 1 ст. 193 Кодексу адміністративного судочинства України, яка діяла на час подання апеляційної скарги відповідачем (07.10.2011 року), особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.

В апеляційній скарзі, поданій спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, не зазначено підстав скасування постанови суду першої інстанції та на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції жодних доповнень до апеляційної скарги не надано.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, та відсутні підстави для скасування постанови суду першої інстанції, яким обставини в справі встановлені вірно, порушень норм матеріального та процесуального закону не допущено.

Керуючись ст. 196, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Ухвалив:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську - залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2011 р. у справі № 2а-11853/10/0470 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 31.05.2012 року.

Головуючий: О.М. Панченко

Суддя: М.О. Католікян

Суддя: А.О. Коршун