Рішення № 24568797, 25.04.2012, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2012 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Яремка В. В.

суддів: Галичанського А.Д., Перепелюк І.Б.,

секретар Цимбал-Семенчук І.Ю.,

з участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 21 грудня 2011 року,

встановила:

У жовтні 2011року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»(далі -ПАТ КБ «Приватбанк») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави.

Позивач зазначав, що між ним та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитно-заставний договір від 8 жовтня 2008 року, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у сумі 17959,81 доларів США зі сплатою 15 % річних за користування кредитом з кінцевим терміном повернення кредиту 7 жовтня 2015 року.

На забезпечення виконання позичальником зобов'язань за даним кредитно-заставним договором відповідач надав у заставу автомобіль Nissan Tida, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить йому на праві власності.

Посилаючись на те, що відповідач належним чином умов договору про повернення кредиту частками не виконує, станом на 13 вересня 2011 року заборгованість за кредитним договором складає 14864,50 доларів США, що еквівалентно 147204 грн. 51 коп., позивач просив звернути стягнення на предмет застави.

Заочним рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 21 грудня 2011 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Посилається на неповне з'ясування обставин справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно частин 1, 3 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач умов договору належним чином не виконує, станом на 13 вересня 2011 року заборгованість за кредитним договором складає 14864,50 доларів США, що еквівалентно 147204 грн. 51 коп., а тому є підстави для звернення стягнення на предмет застави.

Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки суд дійшов його внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що згідно п.п.1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким у позові слід відмовити.

У справі встановлено, що між ПАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_2 укладено кредитно-заставний договір від 8 жовтня 2008 року, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у сумі 17959,81 доларів США зі сплатою 15 % річних за користування кредитом з кінцевим терміном повернення кредиту 7 жовтня 2015 року.

Позов про звернення стягнення на предмет застави ПАТ КБ «Приватбанк»заявлено з підстав наявності на час звернення до суду заборгованості за кредитно-заставним договором.

Водночас, як встановлено у справі, на час пред'явлення позову відповідач не мав простроченої заборгованості зі сплати чергових платежів з погашення суми кредиту, відсотків тощо.

Це слідує зі змісту розрахунку заборгованості, поданого представником позивача суду апеляційної інстанції (а.с.99-102).

Станом на 13 вересня 20011 року відповідач дійсно мав поточну заборгованість, яку він погасив до 31 жовтня 2011 року, тобто до дня пред'явлення позову.

Крім того, сторони уклали додаткову угоду від 13 жовтня 2011 року (а.с.89), якою уточнили розмір поточної заборгованості, новий графік її погашення, тобто врегулювали порядок подальшого виконання відповідачем зобов'язань за первісним кредитно-заставним договором.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу»заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

З урахуванням уточнених умов договору, якими самі сторони у договорі врегулювали спірні відносини та порядок подальшого виконання відповідачем умов договору, сплати відповідачем чергових платежів, відсутності заборгованості на час пред'явлення позову, позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк»про звернення стягнення на предмет застав є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Як встановлено у справі предмет застави застраховано на підставі договору страхування наземного транспортного транспорту № CVHMAH36461061 від 8 жовтня 2008 року (а.с.55), згідно з умовами якого страховик, яким є ЗАТ Страхова компанія «Інгосстрах», зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування страхувальнику або вигодонабувачеві, яким є ПАТ КБ «Приватбанк». Страхова сума складає 110000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 581 ЦК України у разі настання страхового випадку предметом застави стає правом вимоги до страховика.

У справі встановлено, і це визнається сторонами, що 18 грудня 2011 року, тобто до постановлення судом першої інстанції оскаржуваного рішення, предмет застави - автомобіль Nissan Tida, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 пошкоджено внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

На виконання умов договору страхування сума страхового відшкодування у розмірі 7025,67 доларів США або 56133 грн. перерахована ПАТ КБ «Приватбанк» в рахунок погашення поточної заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором (а.с.104).

З урахуванням наведеного, позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави задоволенню не підлягають.

Указаного суд першої інстанції до уваги не прийняв та безпідставно задовольнив позов.

Тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Що ж до доводів апелянта про необхідність ухвалення судом апеляційної інстанції рішення про припинення застави, розірвання кредитно-заставного договору, то вони виходять за межі вимог, заявлених у суді першої інстанції.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 21 грудня 2011 року скасувати.

У позові Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: