Ухвала суду № 24567489, 29.05.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1995/11/0170/12

29.05.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Горошко Н.П. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін: сторони не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 15.03.12 у справі № 2а-1995/11/0170/12

за позовом Дочірнього підприємства "Центральний аптечний склад" Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканська компанія "Крим-Фармація" (вул. Крилова, 137, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95001)

до Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

заявник апеляційної скарги: Державна податкова інспекція в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Мате Залки 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.03.2012 адміністративний позов Дочірнього підприємства "Центральний аптечний склад "Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканська компанія "Крим-Фармація" задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим від 04.02.2011 №0000632301/0 про донарахування податку на прибуток у сумі 131875,00грн., у тому числі: 105500,00грн.- основний платіж, 26375,00грн.- штрафні санкції.

На зазначене судове рішення від Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що Дочірнє підприємство "Центральний аптечний склад "Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканська компанія "Крим-Фармація" (далі-позивач) звернулось до суду адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі -відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.02.2011 №0000632301/0 про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 131875,00грн., у тому числі: 105500,00грн.- основний платіж, 26375,00грн. -штрафні санкції, мотивуючи свої вимоги тим, що зазначене рішення прийняте із порушенням норм податкового законодавства.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність достатніх належних доказів, які б свідчили про наявність виявлених та зафіксованих у відповідному акті порушень чинного податкового законодавства та, як наслідок, доказів правомірності вчинення дій, що є безумовною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення від 04.02.2011 №0000632301/0 про донарахування податку на прибуток у сумі 131875,00грн., у тому числі: 105500,00грн.- основний платіж, 26375,00грн.- штрафні санкції.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи податковим повідомленням-рішенням від 04.02.2011 №0000632301/0 позивачу донараховано податок на прибуток у сумі 131875,00грн., у тому числі: 105500,00грн.- основний платіж, 26375,00грн.- штрафні санкції.

Передумовою визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 131875,00грн. став акт №350/23-7/01978245 від 26.01.2011 планової виїзної перевірки Дочірнього підприємства "Центральний аптечний склад" Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканська компанія "Крим-Фармація" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2010.

Перевіркою встановлені порушення: пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 105500,00грн; пункту 2.1, пункту 2, пункту 4.1 пункту 4, підпункту 6.2 пункту 6 Інструкції "Про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне водокористування в частині використання води", в результаті чого донараховане податкове зобов'язання по збору за спеціальне використання водних ресурсів у сумі 53,72грн., у тому числі: за 2 квартал 2010 року -53,72грн.; Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб": підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4, підпункту 8.1.1пункту 8.1 статті 8 з урахуванням вимог пункту 3.4 статті 3- не нараховано та не утримано податок з доходу, що сплачено само зайнятій особі -приватному нотаріусу. Донараховано ПДФО в сумі 567,72грн.; підпункту 4.2.9 "е", "г", пункту 4.2 статті 4 з урахуванням вимог пункту 3.4 статті 3 -не утримано податок з доходу фізичних осіб -працівників підприємства, отриманих як додаткове благо. Донараховано ПДФО в сумі 137,38грн., підпункту 4.2.10 пункту 4.2 статті 4 -підприємством, за рахунок власних коштів, компенсовані витрати працівників по сплаченим адміністративним штрафам. Донараховано ПДФО в сумі 370,34грн.; підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 з урахуванням вимог пункту 3.4 статті 3 -не нараховано та не утримано податок з доходу, що сплачений фізичним особам -не працівникам підприємства за придбаний товар та як відшкодування витрат за договором страхування власників наземних транспортних засобів. Донараховано податку з доходу фізичних осіб в сумі 970,08грн. Донараховано всього ПДФО в сумі 2045,52грн.

Недоречними визнаються судовою колегією твердження в апеляційній скарзі про завищення позивачем валових витрат за 4 квартал 2009 року та за 3 квартал 2010 року в загальній сумі 422000,00грн., сформованих за рахунок господарських відносин позивача щодо отримання інформаційно-консультаційних послуг від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на суму 105802,00грн., ТОВ "АМЕТТ" на суму 73298,00грн., виготовлення та монтажу рекламної продукції від ТОВ "Так Надо"на суму 65568,00грн., оренди виробничого приміщення №07/2008 від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на суму 51883,00грн. (4 квартал 2009 року), ремонтно-будівельних робіт від ТОВ "Стройпромгаз"на суму 75049,00грн. (4 квартал 2009 року), оренди автомобілю від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на суму 50400,00грн. (4 квартал 2009 року).

Відповідачем вказується, що по відносинам із контрагентами щодо отримання інформаційно-консультаційних послуг та щодо оренди виробничого приміщення, до актів здачі-приймання наданих послуг не надано додатків комплектів документів, які б свідчили про фактичне виконання вказаних послуг та які передбачені укладеними договорами; по відносинам щодо виготовлення та монтажу рекламної продукції та щодо щодо ремонтно-будівельних робіт -не вказано у актах виконаних робіт номеру аптеки, неможливо зробити висновок чи належить об'єкт виконання рекламних робіт до основних фондів Дочірнього підприємства "Центральний аптечний склад"Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканська компанія "Крим-Фармація"та пов'язати виконані роботи з господарською діяльністю підприємства.

Згідно з пункту 4.1. статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включаються , зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) , доходи від операцій, передбачених статтею 7 зазначеного закону ( підпункти 4.1.1 та 4.1.3) .

Стаття 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначає, що валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).Підпункт 5.3.9 пункту 5.3. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначає, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У разі знищення або зіпсування зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів .

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено поняття первинного документу, - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Слід зазначити, що проведеним підчас судового розгляду експертним дослідженням (висновок судово-економічної експертизи №48/11) встановлено, що по взаємовідносинам з зазначеними в акті перевірки контрагентам,первинними документами бухгалтерського обліку підтверджується фактичне отримання товару (послуг), його (їх) оплата, а також його подальше списання покупцями, а саме: за даними журналу ордеру по рахунку 3771 "Розрахунки з дебіторами"за 4 квартал 2009 року та аналізу рахунку "інші витрати", встановлено, що позивач проводкою Кт3771Дт39 включив у валові витрати 04.1 декларації витрати по виконанню консультаційних послуг від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 у сумі 30235,00грн.: договір б/н від 23.12.2009 (договірна вартість послуг з податком на додану вартість складає 15115,00грн., акт здачі-приймання послуг від 28.12.2009 за №1 на суму 15115,00грн., аналіз фармацевтичного ринку за 9 місяців 2009 року); договір б/н від 24.11.2009 (договірна вартість послуг з податком на додану вартість складає 5040,00грн., акт здачі-приймання послуг від 24.11.2009 на суму 5040,00грн., аналіз руху торгівельних запасів за жовтень 2009 року у розрізі виробників лікарських товарів та торгівельних найменувань фармацевтичного ринку за 9 місяців 2009 року); договір б/н від 15.10.2009 (договірна вартість послуг з податком на додану вартість складає 10080,00грн., акт здачі-приймання послуг від №15/10/09ЦАС від 15.10.2009 на суму 10080,00грн., аналіз аптечних продаж по Автономній Республіці Крим у розрізі торгівельних найменувань виробників за 9 місяців 2008-2009 років з помісячною деталізацією); за даними журналу ордеру та відомостей по рахунку 3771 "Розрахунки з дебіторами" за 3 квартал 2010 року та аналізу рахунку «інші витрати", встановлено, що позивач проводкою Кт3771Дт921 включив у валові витрати 04.1 декларації витрати по виконанню консультаційних послуг від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 у сумі 75567,00грн.: договір б/н від 18.03.2010 (договірна вартість послуг з податком на додану вартість складає 35264,00грн., акт здачі-приймання послуг від 18.03.2010 за №18.03.10ЦАС на суму 35264,00грн., аналіз асортименту ДП "ЦАС"та пропозиції про його оптимізацію); договір б/н від 10.03.2010 (договірна вартість послуг з податком на додану вартість складає 40303,00грн., аналіз аптечних продаж по Автономній Республіці Крим у розрізі торгівельних найменувань виробників за 9 місяців 2008-2009 років з помісячною деталізацією); за даними журналу ордеру та відомостей по рахунку 3771"Розрахунки з дебіторами"за 4 квартал 2009 року та аналізу рахунку "інші витрати", встановлено, що позивач проводкою Кт3771Дт39 включив у валові витрати 04.1 декларації витрати по виконанню рекламних послуг від ТОВ "Так Надо"у сумі 65568,00грн.: по актах виконаних робіт на виготовлення табличок №ОУ -0000120 від 17.12.2009 на суму 1160,00грн., №ОУ -000097 від 06.10.2009 на суму 290,00грн., №ОУ -000098 від 13.11.2009 на суму 580,00грн., №0000099 від 22.10.2009 на суму 18386,00грн., були надані копії ліцензії серія АВ №518097 і копії макету табличок, що виготовлялися, самі таблички розташовані при вході в структурні підрозділи Дочірнього підприємства "Центральний аптечний склад"Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканська компанія "Крим-Фармація" згідно умов ліцензійних умов; по акту виконаних робіт №ОУ -000090 від 06.10.2009 на виготовлення та монтаж рекламної конструкції на аптеку №6 -на підтвердження використання виконаних робіт у своїй господарській діяльності -копії ліцензії на Аптеку №6 за адресою: місто Сімферополь,вул. Севастопольська/Самокіша, 3/2; по акту виконаних робіт №ОУ -0000109 від 04.11.2009 на виготовлення та монтаж рекламної конструкції за адресою: місто Ялта, вул. Боткінська, 1 на підтвердження використання виконаних робіт у своїй господарській діяльності -копії ліцензії на Аптеку №26 за адресою: місто Ялта, вул. Боткінська. 1; по акту виконаних робіт №ОУ -0000106 від 28.10.2009 на виготовлення та монтаж рекламної конструкції за адресою: місто Ялта, вул. Київська, 50 на підтвердження використання виконаних робіт у своїй господарській діяльності -копії ліцензії на Аптеку №223 за адресою: місто Ялта, вул. Київська, 50; валові витрати по оренді виробничого приміщення від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 у сумі 51883,00грн. в 4 кварталі 2009 року: за договором оренди виробничого приміщення №07/2008 від 11.04.2008, укладеного з Фізичною особою-підприємця ОСОБА_5 було надано свідоцтво платника єдиного податку, виданого податковою інспекцією Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 на діяльність "здача приміщень в оренду"- із періодом дії на 2008 рік і продовжено на 2009 рік; валові витрати по наданню інформаційно-консультаційних послуг від ТОВ "АТМЕТТ"у сумі 73298,00грн. в 4 кварталі 2009 року: за договором про надання інформаційно-консультаційних послуг від 21.09.2009 -за результатом виконання договору надані: копія протоколу та узгодження договірної вартості до договору від 21.09.2009; копія акту виконаних робіт по договору від 21.09.2009; копії комплекту документів по проведенню інформаційного семінару; валові витрати по наданню підряду на виконання ремонтних будівельних робіт від ТОВ "Стройпромгаз"у сумі 75049,00грн. в 4 кварталі 2009 року: договір підряду №б/н від вересня 2009 року на виконання ремонтних будівельних робіт по ремонту покрівлі в приміщенні Аптеки №20 місто Феодосія, вул. Революційна, 16; валові витрати щодо оренди автомобілю у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на суму 50400,00грн. в 4 кварталі 2009 року: договір оренди автомобілю від 01.07.2009. Оренда плата за зазначеним договором становить 16800,00грн., термін дії договору до 30.06.2010, оренда надана за жовтень, листопад, грудень 2009 року склала 50400,00грн. Згідно пункту 13 договору, орендар зобов'язаний своєчасно сплачувати орендодавцю компенсаційну плату (згідно пункту 8, орендна плата за календарний місяць складає 16800,00грн.).

Слід зазначити, що експертом був зроблений висновок, що формування валових витрат позивача в 4 кварталі 2009 року, 3 кварталі 2010 року відповідає своїй господарській діяльності та підтверджено первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що ТОВ "Стройпромгаз"на суму 75049,00грн. у 4 кварталі 2009 року укладено договір підряду на виконання ремонтних будівельних робіт від вересня 2009 року. Зазначеним договором №б/н від вересня 2009 року передбачено виконання ремонтних будівельних робіт по ремонту покрівлі в приміщенні Аптеки №30 в місті Феодосія, договірна вартість об'єкту становить 75050,00грн.

Відповідач проти понесення позивачем за зазначеним договором витрат, не заперечував, проте зазначив, що у документах відсутня адреса зазначеної аптеки. Відповідач також не спростував той факт, що внаслідок здійснених робіт було збільшено вартість основних засобів.

Слід зазначити, що відсутність адресу об'єкту не робить акт виконаних робіт недійсним, до того, ж в матеріалах справи достатньо документів для ідентифікування зазначеного об'єкту.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що помилки в окремих документах бухгалтерського обліку, так само в їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарських операцій, якщо з інших документів вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов'язань платника податку, у зв'язку з його господарською діяльністю, мали місце.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що локальний кошторис №2-1-1 на ремонт покрівлі в приміщенні Аптеки №20 міста Феодосія, вул. Революційна, 16 складає 75050,00грн. За актом виконаних підрядних робіт №б/н за листопад 2009 року по ремонту покрівлі в приміщенні Аптеки №20 у місті Феодосія, сума склала 75050,00грн. Вказаний акт виконаних робіт має підписи як зі сторони замовника- позивача, так і зі сторони виконавця -ТОВ "Стройпромгаз" та скріплений печатками.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що здійснення ремонтних робіт основних засобів ТОВ "Стройпромгаз"в 4 кварталі 2009 року на суму 75049,00грн. та використання результатів зазначених робіт в господарській діяльності позивача підтверджується документами первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Для встановлення обставин, зазначених у частині першої цієї статті, у судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджуються письмові та речові докази, у тому числі носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів.

Слід зазначити, що судом була призначена судова економічна експертиза з питання підтвердження документами бухгалтерського та податкового обліку позивача висновків Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим, які викладені в акті перевірки №350/23-7/01978245 від 26.01.2011.

Судова колегія дослідивши висновок судової економічної експертизи №48/11(згідно якому формування валових витрат Дочірнього підприємства "Центральний аптечний склад"Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканська компанія "Крим-Фармація"в 4 кварталі 2009 року, 3 кварталі 2010 року відповідає своїй господарській діяльності та підтверджено первинними документами бухгалтерського та податкового обліку), оцінив його в порядку статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, не знайшла підстав не довіряти висновкам експерта.

Також експертом був зроблений висновок, що висновки Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим щодо заниження ДП "Центральний аптечний склад"ТОВ "Республіканська компанія "Крим-Фармація"податку на прибуток в сумі 105500,00грн. та донарахування штрафних санкцій в сумі 26375,00грн. документами первинного та бухгалтерського обліку не підтверджуються.

Колегія суддів вважає викладені у акті висновки про визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток згідно зі спірним податковим повідомленням-рішенням є неправомірним і висновки акту перевірки №350/23-7/01978245 від 26.01.2011 згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, мали бути підтверджені відповідачем.

Отже акт перевірки №350/23-7/01978245 від 26.01.2011 щодо фіксування факту порушення позивачем норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", як доказ у справі, одержано з порушенням закону.

Відповідно до частини третьої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

На підставі наявних у справі доказів, відповідно до вимог статей 69, 70, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, судовою колегією не приймається акт перевірки №350/23-7/01978245 від 26.01.2011, як доказ встановлення факту порушення позивачем норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" .

Згідно зі статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому судова колегія виходить з того, що акт перевірки є основним джерелом фіксації та закріплення доказів правопорушення. Інші докази, окрім акту перевірки, що підтверджували б факт вчинення позивачем зазначених порушень, відповідачем суду не надані через їх відсутність.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, доказів правомірності і законності обґрунтованості спірного податкового повідомлення-рішення про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 131875,00грн. колегії суддів не надано. Висновки перевіряючих, що викладені в акті перевірки №350/23-7/01978245 від 26.01.2011 не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

За таких умов факти порушення позивачем норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" слід вважати неналежно встановленим, отже, визначення позивачу податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 131875,00грн. - неправомірно.

Таким чином, відповідач не надав докази, що підтверджують заперечення та факти, викладені в акті перевірки відносно донарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі131875,00грн., що послужило підставою до винесення спірного податкового повідомлення-рішення, документально не спростував надані позивачем вимоги.

Згідно з частиною четвертою статті 13 Конституції України, Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Такі міжнародні договори підлягають переважному застосуванню перед актами національного законодавства (стаття 19 Закону України "Про міжнародні договори України").

Таким міжнародним договором у даному випадку є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до названої Конвенції, ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства. Встановлено також виняток, відповідно до якого позбавлення майна держава може передбачити, якщо це необхідно для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права. Це означає, що статтю 1 Першого протоколу слід розуміти так, як вона розуміється в практиці Європейського Суду з прав людини.

Зокрема, у багатьох рішеннях Європейського Суду з прав людини під майном розуміється будь-який економічний актив. Наприклад, у справі "Шмалько проти України" Європейський Суд з прав людини кваліфікував тривале невиконання судового рішення на користь заявника як втручання в його право на мірне володіння майном у розумінні статті 1 Першого протоколу.

У даному випадку визначення позивачу податкових зобов'язань: по податку на прибуток в сумі131875,00грн. передбачає вилучення у Дочірнього підприємства "Центральний аптечний склад"Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканська компанія "Крим-Фармація"грошових коштів у зазначеній сумі. Це дає підстави для кваліфікації спірного податкового повідомлення-рішення, як його втручання у право власності позивача.

У даному випадку дії позивача не завдають будь-якої шкоди інтересам держави, суспільства або споживачів. За відсутності такої шкоди чи загрози її завдання позивачу було визначено неправомірно податкове зобов'язання. Слід також враховувати, що актом перевірки не встановлено будь-яких фактів, які б свідчили про намагання позивача приховати доходи.

Викладене дає підстави для висновку про те, що відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини спірне податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Зазначена норма кореспондується із приписами частини другої статті 19 Конституції України.

Статтею 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

За таких умов факти вказаних порушень слід вважати неналежно встановленими, отже, визначення позивачу податкового зобов'язання по податку на прибуток сумі131875,00грн. згідно зі спірним податковим повідомленням-рішенням, неправомірно.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії (стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані грошові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Порушення Державною податковою інспекцією в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим конституційного принципу забезпечення правопорядку в Україні, закріпленого у статті 19 Конституції України, є підставою для задоволення позовних вимог позивача.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.03.2012 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.03.2012 у справі № 2а-1995/11/0170/12 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 05 червня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко