Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 2а-5237/11/0170/13
24.04.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Привалової А.В.,
суддів Щепанської О.А. ,
Омельченка В. А.
секретар судового засідання Карпова І.І.
за участю сторін:
не з'явились,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Ольшанська Т.С.) від 15.11.11 у справі №2а-5237/11/0170/13
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Трест "Шахтспецстрой" (вул.Бакунінська, 15, м.Моска, Російська Федерація; вул.Новоселів, 1-а, с.Рибаче, м.Алушта, Автономна Республіка Крим, 98522)
до Державної податкової інспекції у м.Алушті АР Крим (вул.Леніна, 22а, м.Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.11.11р. позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Трест "Шахтспецстрой" до Державної податкової інспекції у м.Алушті АР Крим про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково.
Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим від 22.09.2010 №0000322200/0, від 15.11.2011 №0000412200/1, від 23.02.2011 №000005220 в частині основного платежу -101523,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій-55272,00 грн., а усього-156795,00 грн.
Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Алушті АР Крим від 22.09.2010 №0000332200/0, від 15.11.2010 №0000422200/1, від 23.02.2011 №0000422200 в частині основного платежу 8074,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій 4037,00грн., а усього у сумі 12111,00 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим від 23.02.2011 №0000042200.
В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у м.Алушті АР Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Правом на участь у судовому засіданні сторони не скористались. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, є підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження. Судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.
Розглянувши справу в порядку ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що Державною податковою інспекцією у м.Алушта проведена планова виїзна перевірка Постійного представництва Відкритого акціонерного товариства «Трест «Шахтспецстрой»- Пансіонат "Рибаче", код за ЄДРПОУ 19441787, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 31.03.2010, за результатами якої складений акт від 10.08.2010 №1202/22/19441787.
Зокрема, перевіркою встановлено порушення ПП ВАТ "Трест "Шахтспецстрой"- Пансіонат Рибаче" пп.5.3, пп.5.2.5 п.5.2, п.6.1 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 116 146,25грн., у тому числі за 2008 рік на суму 116 146,25 грн.; за 2009 рік -завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на 8427,00 грн.; за 1 квартал 2010 року -завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на 14 124,79грн. Також встановлено порушення п.п.5.1.9 п.5.1 ст.5, пп.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 7934,00грн.
На підставі акту від 10.08.2010 №1202/22/19441787 Державною податковою інспекцією в м. Алушті АР Крим прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0000332200/0 від 22.09.2010 про сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 8183,00 грн. за основним платежем та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4092,00 грн., у загальній сумі 12275,00 грн.;
- №0000322200/0 від 22.09.2010 про сплату податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 113097,00 грн. за основним платежем та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 56548,00 грн., у загальній сумі 169645,00 грн.;
За результатами оскарження зазначених рішень в порядку апеляційного узгодження рішенням ДПІ у м.Алушта про результати розгляду первинної скарги №5893/10/23 від 15.11.2010 податкове повідомлення-рішення №000332200/0 від 22.09.2010 про нарахування податкового зобов'язання по податку на додану вартість скасовано в частині 54,39 грн. за основним платежем та 27,70 грн. за штрафними санкціями, у зв'язку з арифметичною помилкою при розрахунку об'єкта оподаткування, а також скасовано податкове повідомлення-рішення № 000322200/0 від 22.09.2010 в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 10150,00 грн. за основним платежем та 5074,50грн. за штрафними санкціями.
У зв'язку з цим Державною податковою інспекцією в м.Алушта прийняті податкові повідомлення рішення:
-№0000412200/1 від 15.11.2010 про нарахування сум податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 154420,50 грн. (у т.ч. 102947 грн. за основним платежем та 51473,50 грн. за штрафними санкціями)
-№0000422200/1 від 15.11.2010 про нарахування сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 12 192,91 грн. (у т.ч. 8128,61 грн. за основним платежем та 4064,30грн. за штрафними санкціями).
За результатами розгляду повторної скарги позивача рішенням ДПА в АР Крим №1677/7/25-023 від 10.02.2011 скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Алушта від 22.09.2010 №0000322200/0 на загальну суму 6901,00 грн. з податку на прибуток та рішення від 15.11.2010 №5893/10/23 прийняте за розглядом первинної скарги у частині скасування вказаного повідомлення-рішення в сумі 8323,50грн. Збільшено податкове зобов'язання з ПДВ на 1821,00 грн. та за штрафними санкціями з ПДВ на 910,00 грн., визначені у податковому повідомленні-рішенні від 22.09.2010 №0000332200/0, та скасовано рішення від 15.11.2010 №5893/10/23, прийняте за розглядом первинної скарги, у частині скасування податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 54,39грн. та 27,70 грн. штрафних санкцій.
На підставі рішення про результати розгляду повторної скарги №1677/7/25-023 від 10.02.2011 Державною податковою інспекцією в м.Алушта прийняті податкові повідомлення рішення:
-№000052200 від 23.02.2011 з податку на прибуток у сумі 162 744грн. (у т.ч. 105489,00 грн. за основним платежем та 57255,00 грн. за штрафними санкціями:
-№000042200 від 23.02.2011 року з податку на додану вартість у сумі 2731,00 грн. (у т.ч. 1821 грн. за основним платежем та 910 грн. за штрафними санкціями);
-№0000422200 від 23.02.2011 року з податку на додану вартість у сумі 12275 грн. (у т.ч. 8183,00грн. за основним платежем та 4092,00 грн. за штрафними санкціями);
За результатами розгляду скарги позивача Державна податкова адміністрація України податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Алушта від 15.11.2010 №0000422200/1, №0000412200/1 з урахуванням рішення ДПА в АР Крим від 10.02.2011 №459/10/25-023/1677/7/25-023 прийнятого за результатами розгляду скарг залишила без змін.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов в частині скасування в сумі 156795,00грн. податкових повідомлень-рішень про донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток та в частині скасування податкових повідомлень-рішень з податку на додану вартість виходив з того, що податковим органом неправомірно донараховано позивачу податкової зобов'язання в цій частині, оскільки позивачем правильно сформовано валові витрати в декларації за 2008 рік відповідно до вимог закону та обгрунтовано застосовано пільгу до вартості послуг з оздоровлення дітей віком до18-ти років відповідно до п.п.5.1.9 п.5.1 ст.5 Закону України "Про податок додану вартість".
Податковий орган вважає, що заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток в частині задоволених позовних вимог спричинено завищенням валових витрат позивачем в декларації за 2008 рік в рядку 04.9 на суму 3627,00грн, яке сталося внаслідок включення до складу валових витрат в порушення п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного року -за звітний період 9 місяців 2008 року в сумі 42628грн., а також завищенням валових витрат в рядку 04.13 декларації за 2008 рік на суму 565000,00грн., яке сталося внаслідок необґрунтованого включення до складу валових витрат витрат з придбання юридичних послуг у приватних підприємців ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Проте, такі висновки податкового органу не відповідають вимогам податкового законодавства і обгрунтовано визнані протиправними судом першої інстанції.
Пунктом 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі Закон №334/94) передбачено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
В ході попередньої планової перевірки (акт від 19.12.2008 №552/22/19441787) відповідачем було встановлено, що за результатами звітного періоду півріччя 2008 платником податку у рядку 04.9 була відображена сума збитку 42628грн.
Порушень в визначені суми такого збитку не встановлено - тобто відповідач при проведенні попередньої перевірки не зазначив того, що при включенні від'ємного об'єкта оподаткування попереднього року до складу валових витрат наступного податкового року позивач, який має статус постійного представництва нерезидента, порушує п.6.1 ст.6 Закону № 334/94. У декларації за звітний період 2008 року у рядку 04.9 була відображена сума від'ємного значення об'єкта оподаткування у розмірі 46255грн. Це обумовлено тім, що 22.10.2008 до ДПІ у м. Алушта позивачем було подано уточнюючий розрахунок на суму завищення показника валового доходу по рядку 01.2 за 2007 рік. Оскільки зазначена помилка вплинула на показник від'ємного об'єкта оподаткування за 2007 рік, при складанні декларації за 2008 рік дана сума була відображена у складі показника рядка 04.9. Але, це не було враховано при проведенні перевірки.
Перелік осіб - платників податку на прибуток наведено в п.2.1 ст.2 Закону №334/94. П.п.2.1.1 п.2.1 ст.2 Закону № 334/94 визначено платників податку з числа резидентів, а нормою п.п.2.1.2 п.2.1 ст.2 Закону № 334/94 - з числа нерезидентів. Постійні представництва нерезидентів визначені платниками податку на прибуток відповідно до п.п.2.1.4 п.2.1 ст.2 цього Закону.
У взаємовідносинах між Україною і Російською Федерацією діє Угода між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків, ратифікована Законом України від 06.10.1995 № 369/95-ВР
Відповідно до п.3 ст.23 даної Угоди оподаткування постійного представництва, яке підприємство договірної держави має в другій договірній державі, не повинно буті менш сприятливі у цій другій державі, ніж оподаткування підприємств цієї другої держави, які здійснюють подібну діяльність у цій другій державі.
Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції, що відповідно до спеціальних правил, які передбачені нормами п.18.1 ст. 18 Закону №334/94 щодо застосування норми міжнародного договору, якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, та з урахуванням п.3 ст.23 Угоди про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна, Пансіонат "Рибаче" мав право включити до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року від'ємне значення об'єкта оподаткування за результатами попереднього податкового року та відобразити його у рядку 04.9 декларації з податку на прибуток підприємства за відповідні звітні періоди.
Щодо завищення валових витрат в рядку 04.13 декларації за 2008 рік на суму 565000грн. податковий орган вважає, що витрати на придбання юридичних послуг та послуг з вивчення матеріалів та надання консультації з питань правового регулювання узгодженості права власності між Україною та Російською Федерацією не пов'язані з витратами, які зв'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та продажу продукції, а тому не повинні включатись до складу валових витрат у рядку 04.13 декларації «інші витрати».
Судом першої інстанції встановлено, що юридичні послуги надавалися представництву на підставі договору №19 від 14.09.2007, договору №20 від 14.01.2008 та договору №1 від 01.07.2008 про проведення аналізу наявних документів, підготовку необхідних процесуальних документів і представництва інтересів клієнта в Господарському суді АР Крим, Севастопольському апеляційному господарському суді, а так само проведення аналізу наявних документів і представництво консультацій з питань правового регулювання узгодження права власності між Україною і Російською Федерацією на пансіонат "Рибаче" укладених позивачем з приватним підприємцем ОСОБА_3, з приватним підприємцем ОСОБА_4
Належне виконання договорів підтверджується матеріалами справи актами виконаних робіт від 29.08.2008, від 31.03.2008, від 29.02.2008, від 14.12.2007, від 30.05.2008, платіжними документами та відповідними судовими рішеннями, що не заперечується відповідачем.
Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону №334/94 валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Господарською діяльністю відповідно до п.1.32 ст.1 Закону є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Пунктами 5.3 -5.7 статті 5 встановлені певні обмеження щодо витрат, які не включаються до складу валових витрат, до яких понесені позивачем витрати у звітному періоді не відносяться.
Таким чином, висновки податкового органу про не пов'язаність понесених представництвом витрат з придбання юридичних та консультаційних послуг з господарською діяльністю не відповідають наведеним положенням закону і спростовуються матеріалами справи.
Також вірним є висновок суду про помилковість тверджень відповідача, що витрати з надання юридичних послуг мало нести саме ВАТ "Трест "Шахтспецтрой".
Для визначення об'єкта оподаткування представництво застосовує загальний порядок, встановлений п.п.3.1 ст.3 Закону №334/94 - тобто суми валових доходів підлягають зменшенню на суми нових витрат і амортизації. Витрати на оплату юридичних послуг були здійснені з поточного рахунку Представництва, повністю відповідають п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94 і на цій підставі підлягають включенню до складу валових витрат Представництва.
Стосовно нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями в сумі 15006грн., в тому числі за основним платежем 10004грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5002грн., судова колегія зазначає наступне.
Податковий орган вважає, що позивач необгрунтовано застосував пільгу до вартості послуг з оздоровлення дітей віком до18-ти років всупереч п.п.5.1.9 п.5.1 ст.5 Закону України "Про податок додану вартість" від 03.04.1997 №168/97, оскільки відсутнє підтвердження права на застосування цієї пільги копіями документів (немає завірених копій свідоцтв про народження або паспортів дітей, яким були надані послуги). Обсяг наданих позивачем послуг складає 84635,00грн., в тому числі в липні 2008 року - 42882,00грн., в серпні 2008 року - 34202,00грн., у вересні 2008 року - 1024,00грн., у червні 2009 року - 6527,00грн.
Підпунктом п.5.1.9 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що звільняються від оподаткування операції з поставки путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років.
Підставою для застосування норм п.п.5.1.9. п.5.1 ст.5 Закону №168/97 щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з поставки путівок, призначених для фізичних осіб у віці до 18 років, є сама путівка з відповідною позначкою "Дитяча" або "Фізична особа у віці до 18 років", на бланку якої позивач при реєстрації відпочиваючих на підставі наданого оригіналу паспорта або свідоцтва про народження робить відповідну позначку "Дитяча" або фізична особа до 18 років".
Саме такі путівки були надані позивачем до перевірки і цей факт відзначено в акті перевірки. Крім того, позивачем було надано Журнал обліку відпочиваючих, в якому внесено інформацію про кожного відпочиваючого, в тому числі у віці до 18 років, із зазначенням дати народження та документа, що засвідчує особу (паспорт, свідоцтво про народження).
Згідно частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Копії свідоцтв про народження або паспортів фізичних осіб у віці до 18 років до первинних документів не відносяться, оскільки не фіксують факт здійснення господарської операції, а посвідчують відповідну особу.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неправомірне збільшення податковим органом з підстав відсутності завірених копій свідоцтв про народження або паспортів фізичних осіб у віці до 18 років податкових зобов'язань позивача та відповідно збільшення податкового кредиту на суми, що були розподілені між оподатковуваними та звільненими від оподаткування операціями з постачання путівок на оздоровлення та відпочинку осіб у віці до 18 років.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ДПІ у м.Алушта не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване судове рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись статтями ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим - залишити без задоволення.
2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.11.11 у справі № 2а-5237/11/0170/13 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення виготовлений 28 квітня 2012 р.
Головуючий суддя підпис А.В.Привалова
Судді підпис О.А.Щепанська
підпис В.А.Омельченко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя А.В.Привалова
Судове рішення № 24567478, Севастопольський апеляційний адміністративний суд було прийнято 24.04.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-5237/11/0170/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: