Ухвала суду № 24567439, 15.05.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-10654/11/0170/3

15.05.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Привалової А.В.,

суддів Щепанської О.А. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Привалова А.В.

за участю сторін:

представника позивачів, Центру зайнятості АР Крим - ОСОБА_2, довіреність № 13-12-2312/0-11 від 22.06.11, Сімферопольського міського центру зайнятості - ОСОБА_2, довіреність № 09-2265 від 02.08.11,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкляр Т.О.) від 13.10.11 у справі № 2а-10654/11/0170/3

за позовом Центру зайнятості АР Крим (вул.Дибенка, 50, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

Сімферопольського міського центру зайнятості (вул.О.Невського, 7а, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95043)

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.10.11 позов Центру зайнятості АР Крим, Сімферопольського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Центру зайнятості АР Крим витрати на професійне навчання у сумі 3021,99 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Сімферопольського міського центру зайнятості грошові кошти, виплачені як допомога по безробіттю та матеріальна допомога на період навчання у загальній сумі 3466,67 грн.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.10.11 року та прийняти нове рішення по справі про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник позивачів наполягав на відмові у задоволенні апеляційної скарги з підстав її необґрунтованості.

Правом на участь у судовому засіданні відповідач не скористався. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив. Проте, неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце судового засідання не є перешкодою для апеляційного розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 26.01.2009 ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) звернулась до Сімферопольського міського центру зайнятості із заявою про надання їй статусу безробітної (а.с.8), в якій вказала, що не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності та повідомила про відсутність заробітку та інших передбачених законодавством доходів.

Відповідно до Витягу з наказів про прийняті рішення (персональна картка НОМЕР_2) ОСОБА_3 з 26.01.2009 привласнено статус безробітної із призначенням виплати допомоги по безробіттю за наказом № НТ 090126 з 26.01.2009 по 20.01.2010.

30.06.09 між Сімферопольським міським центром зайнятості та ОСОБА_3 укладений договір про направлення останньої на підвищення кваліфікації до ДЖАМП навчально-ділового центру за навчальною програмою автоматизація робочого місця за допомогою комп'ютерних технологій, 1С Бухгалтерія строком на 3 міс. (465 год.) з метою сприяння подальшому працевлаштуванню.

Наказом ДЖАМП навчально-ділового центру № 33 від 30.06.09 ОСОБА_3 зарахована до складу навчальної групи №81, про що свідчить корінець направлення на навчання.

Згідно довідки Кримського республіканського центру зайнятості вих.№ 13-08-579/0-10 від 10.02.10 витрати на навчання ОСОБА_3 з 30.06.09 по 29.09.09 склали 3021,99грн.

Відповідно до довідки Сімферопольського міського центру зайнятості ОСОБА_3 за період знаходження на обліку як безробітна з 26.01.09 по 11.12.09 отримала дохід у сумі 3466,67 грн.

Наказом Сімферопольського міського центру зайнятості від 24.12.2009 №НТ 091224 відповідача знято з обліку та припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з виявленням факту подання недостовірних даних та призначенням виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості, відповідно до п.п.8 п. 1 ст.31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Наказом НТ №091225 від 25.12.2009 позивачем прийнято рішення про повернення ОСОБА_3 у встановленому порядку отриману суму допомоги по безробіттю з 26.04.2009 р. по 11.12.2009 у сумі 3466,67 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було проведено перевірку обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_3, за результатами якої складено акт №43 від 11.12.2009. Зокрема, за запитом Сімферопольського міського центру зайнятості вих.№11/03-03/345 від 23.12.09 було встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності і 10.12.2009 державним реєстратором Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим було проведено реєстраційну дію з внесення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, що не пов'язано з її банкрутством (а.с.34).

У зв'язку з чим Сімферопольським міським центром зайнятості винесено наказ №505 від 29.12.2009 про стягнення з ОСОБА_3 суми коштів по безробіттю у розмірі 3466,67грн. (а.с.13), який був направлений відповідачу та отриманий нею 31.12.09, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія поштового повідомлення про вручення (а.с. 15).

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що відповідач не мала права на отримання статусу безробітного, у зв'язку з тим, що належить до категорії зайнятого населення, а тому виплачені їй суми матеріального забезпечення підлягають стягненню, оскільки в порушення ч.2 ст.36 Закону України «Про зайнятість населення»відповідач не повідомила позивача про те що, була зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності, державна реєстрація припинення якої не проведена.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, вважає, що судом повно встановлені обставини справи, яким надана належна правова оцінка.

Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною 3 статті 36 цього Закону передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Як вбачається із ч.1, 2 ст.22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" право на виплату допомоги по безробіттю мають застраховані та незастраховані особи, які в установленому законом порядку визнані безробітними.

Згідно ст.2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Порядок призначення та виплати особі державної допомоги по безробіттю передбачений Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України N 307 від 20.11.2000 та зареєстрованим в Мінюсті України 14.12.200р. №915/5136.

Відповідно до п.6.14. зазначеного Положення, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Згідно п. б ч. 3 ст. 1 Закону України " Про зайнятість населення" в Україні до зайнятого населення належить громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Як свідчать матеріали справи ОСОБА_3 була зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності виконавчим комітетом Залізничної районної ради м.Сімферополя 17.01.2001 №04055570ф0040036. Рішенням господарського суду АРК від 27.04.2004 у справі №2-20/5417-2004 скасована державна реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, у зв'язку з неподанням нею більше року податкової звітності.

На думку відповідача наявність судового рішення про скасування її підприємницької діяльності свідчить про відсутність в неї статусу підприємця, а тому на день звернення до Сімферопольського міського центру зайнятості 26.01.2009 вона не була самозайнятою особою.

Проте, такі твердження відповідача є помилковими і ґрунтуються на невірному розумінні норм діючого законодавства щодо порядку припинення підприємницької діяльності.

Відповідно до ч.3 ст.46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»(далі -Закон №755) фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за судовим рішенням, що не пов'язано з її банкрутством, визначений ст.49, 49-1 цього Закону.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 23.12.2009 державним реєстратором внесено запис 10.12.2009 щодо судового рішення про припинення підприємницької діяльності (а.с.24). Процедура реєстрації припинення підприємницької діяльності відповідача не проведена. Запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності відповідача відсутній.

Таким чином, наявність судового рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та внесення до Єдиного державного реєстру запису про таке рішення суду без проведення процедури реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, передбаченої Законом №755, не позбавляє відповідача статусу підприємця і така особа, відповідно до ст.1 закону України «Про зайнятість населення» належить до зайнятого населення.

З урахуванням викладених обставин, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги, які спростовуються матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки відповідач будучи зареєстрованою в якості суб'єкта підприємницької діяльності не мала права на отримання статусу безробітної, у зв'язку з тим, що належить до категорії зайнятого населення. А отже, висновок суду першої інстанції про стягнення з ОСОБА_3 на користь Центру зайнятості АР Крим, Сімферопольського міського центру зайнятості заборгованості у розмірі 6488,66 грн. є обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване судове рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.10.11 у справі № 2а-10654/11/0170/3 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 травня 2012 р.

Головуючий суддя підпис А.В.Привалова

Судді підпис О.А.Щепанська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.В.Привалова