Рішення № 24565021, 08.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-67/6086-2012 08.06.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна»ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ЕКМІ»Простягнення 23 170,68 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивача:Тринєєв Д.Д. Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна» (далі-позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ЕКМІ»(далі-відповідач) про стягнення 23 170,68 грн., з яких: основний борг в сумі 18 558,77 грн., пеня в сумі 674,66 грн., штраф 3 711,75 грн., 3% річних в сумі 132,71 грн., інфляційні збитки 92,79 грн.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. Між позивачем та відповідачем був укладений договір №К86/2010-01 від 17.05.2010 р., відповідно до якого позивач зобов'язався надати та організувати транспортно-експедиційні та додаткові послуги з перевезення вантажів на умовах, визначених у зазначеному договорі, а відповідач зобов'язався оплатити належним чином послуги з перевезення.

На виконання умов вказаного договору позивач надав, а відповідач отримав послуги з перевезення на загальну суму 28 158,87 грн., проте відповідач за надані послуги не розрахувався належним чином, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість. Таким чином, останній повинен сплатити позивачу суму основного боргу, пеню, штраф, 3% річних та інфляційні збитки.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.05.2012 р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 25.05.2012 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.05.2012 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача у судове засідання розгляд справи відкладено до 08.08.2012 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольни ти у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103019796080, що отримано відповідачем 30.05.2012 р.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

17.05.2010 р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) був укладений договір №К86/2010-01 (надалі - Договір).

Згідно п. 1.1 Договору виконавець зобов'язується за плату, на користь та за рахунок замовника надавати та організовувати транспортно-експедиційні послуги та надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів по території України, а замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до п. 1.2. Договору об'єм і кількість перевезень, терміни їх виконання, маршрути, вартість послуг визначаються за угодою сторін в додаткових угодах або заявках-договорах, що є невід'ємною частиною цього договору (далі-заявка).

На виконання умов договору в період з 04.11.2011 р. по 25.11.2011 р. відповідачем були подані, а позивачем прийняті до виконання Заявки на перевезення вантажу автотранспортом.

Факт надання позивачем послуг з перевезення вантажу автотранспортом за договором та Завками підтверджується товарно-транспортними накладними - 12049961, 12051173, 12051181, 12051175, 12051174, 12050582, 12051183, 12049960, 12050580, 12050581, 12050579, 12051182, 12049951, 12051184, 12049956, 12049992, 12050589, 12050583, 12049630, 12049986, 12050588, 12049954, 12049996, 12049990, 12048110, 12048116, 12048112, 12048113, 12048115, 12048118, 12049168, 12049167, 12049636, 12049631, 12049169, 12049170, 12049716, 12049172, 12049651, 12049639, 12048547, 12048560, 12048582, 12049166, 12048562, 0531860 копії яких наявні в матеріалах справи.

Позивачем по вказаним перевезенням були виставлені та передані відповідачу Рахунки-фактури, Акти надання послуг, Податкові накладні та Специфікації:

Рахунок-Фактура №111130139 від 25.11.2011 р. на суму 14 473,38 грн., Акт надання послуг №111130139 від 25.11.2011 р., Податкова накладна №1130139 від 25.11.2011 р. та відповідна Специфікація.

Рахунок-Фактура №111130140 на суму 13 685,49 грн. від 30.11.2011 р., Акт надання послуг №111130140 від 30.11.2011 р., Податкова накладна №1130140 від 30.11.2011 р. та відповідна Специфікація.

Відповідно до п. 4.4. договору Акт виконаних робіт повинен бути підписаний замовником та повернутий виконавцю протягом 3 днів з дати його отримання або 7 днів з дня направлення Акту рекомендованим листом. У випадку відсутності у вказаний строк письмових зауважень замовника, послуги вважаються виконані належним чином, а Акт затвердженим і таким, відносно якого у замовника немає зауважень.

Акти надання послуг №111130139, 111130140 відповідачем підписано та повернуто не було.

Оскільки від відповідача жодних зауважень щодо підписання Актів виконаних робіт до позивача не надходило, то відповідно до умов п. 4.4. договору вказані Акти вважаються затвердженими і таким, відносно яких у відповідача немає зауважень.

Відповідно до п. 4.3 договору оплата наданих послуг здійснюється замовником по безготівковому розрахунку на розрахунковий рахунок виконавця, який вказано у рахунку. Оплата здійснюється протягом 7 банківських днів з дня отримання рахунку. Моментом оплати вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

24.01.2012 р. позивачем на адресу відповідача було надіслано Лист-вимогу вих. №КІ 1201-052 з вимогою сплатити борг, у тому числі по рахункам-фактурам №111130139 від 25.11.2011 р. та №111130140 від 30.11.2011 р. Крім того, позивачем було додано повторно зазначені вище Рахунки-фактури, Акти надання послуг, Податкові накладні, Специфікації та Акт звірки взаєморозрахунків, що підтверджується поштовими описами вкладення в цінний лист по Ф.107 та фіскальним чеком про сплату за поштові послуги від 24.01.2012 р. №8480.

Відповідно до Рахунків-фактур №111130139 від 25.11.2011 р. та 111130140 від 30.11.2011 р. загальна сума наданих послуг становить 28 158,87 грн. (14 473,38 грн. + 13 685,49 грн. відповідно).

Виконуючи зобов'язання за договором відповідач частково сплатив суму наданих йому послуг за Рахунком-Фактурою №111130140 у розмірі 9 600,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 07.02.2012 р. на суму 5 000,00 грн., від 01.03.2012 р. на суму 1 600,00 грн. та від 02.03.2012 р. на суму 3 000,00 грн.

Таким чином, оскільки відповідач за надані послуги з перевезення розрахувався частково, на момент звернення позивачем із позовом до суду за ним залишилася заборгованість в сумі 18 558,77 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що позовну заяву позивачем було подано до суду 11.05.2012 р., що підтверджується відміткою штемпеля відділу канцелярії Господарського суду м. Києва.

В судовому засіданні представником позивача було надано банківську виписку від 16.05.2012 р. з якої вбачається, що відповідачем 16.05.2012 р. частково сплачено заборгованість за Рахунком-фактурою №111130139 від 25.11.2011 р. у розмірі 5 000,00 грн.

Тобто, відповідачем частково оплачено заявлену до стягнення суму боргу за Рахунком-фактурою №111130139 від 25.11.2011 р. у розмірі 5 000,00 грн. після звернення позивача із позовною заявою до суду.

Відповідно до п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідачем було сплачено позивачу частину заборгованості за Рахунком-фактурою №111130139 від 25.11.2011 р. у розмірі 5 000,00 грн., стягнення якої у тому числі є предметом спору у дані справі, то предмет сопору у цій частині позовних вимог відсутній, у зв'язку із чим провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 5 000,00 грн. підлягає припиненню згідно п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, на момент розгляду справи судом заборгованість відповідача на користь позивача за надані послуги становить 13 558,77 грн. (18 558,77 грн. -5 000,00 грн.)

Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.3 договору оплата наданих послуг здійснюється замовником по безготівковому розрахунку на розрахунковий рахунок виконавця, який вказано у рахунку. Оплата здійснюється протягом 7 банківських днів з дня отримання рахунку. Моментом оплати вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 4.3 Договору строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості за надані позивачем послуги на момент розгляду справи настав.

Оскільки, на день вирішення спору у відповідача існує непогашена перед позивачем заборгованість за надані послуги з перевезення в сумі 13 558,77 грн., що підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги про її стягнення обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 674,66 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті наданих транспортно-експедиційних послуг, нарахованої від суми заборгованості (18 558,77 грн.), у період з 01.02.2012 р. по 27.04.2012 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до п. 5.3.6 Договору за порушення замовником термінів оплати послуг, він сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення та штраф у розмірі 20 % від вартості замовлених послуг за користування цими коштами.

Оскільки сторони договору передбачили забезпечення виконання зобов'язання шляхом встановлення пені, а наданий позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, позовні вимоги про стягнення пені у сумі 674,66 грн. підлягають задоволенню.

Крім цього, позивачем заявлено вимогу про стягнення штрафу у розмірі 3 711,75 грн. нарахованого за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті наданих послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Із змісту п. 5.3.6 Договору вбачається, що за порушення замовником термінів оплати послуг, він сплачує виконавцю штраф у розмірі 20 % від вартості замовлених послуг за користування цими коштами.

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором не суперечить приписам ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України -видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, що підтверджується постановами Верховного Суду України у справі №06/5026/1052/2011 від 27.04.2012 р. та Вищого господарського суду України у справі №15/101-10 від 19.01.2011 р. та у справі 14/137-10 від 08.02.2011 р.

Суд перевірив та погоджується з наданим позивачем розрахунком штрафу за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів у розмірі 3 711,75 грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 132,71 грн. та інфляційні збитки у сумі 92,79 грн., які нараховані за період з 01.02.2012 р. по 27.04.2012 р. від суми не сплаченого боргу -18 558,77 грн. (кінцева дата нарахування 3% річних та інфляційних збитків визначено позивачем, у розрахунку).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних збитків є арифметично вірним, позовні вимоги про стягнення 3% річних у сумі 132,71 грн. та інфляційні збитки у сумі 92,79 грн. підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача про заборгованості у розмірі 13 558,77 грн., пені у розмірі 674,66 грн., інфляційних збитків у розмірі 92,79 грн., 3% річних у розмірі 132,71 грн. та штрафу у розмірі 3 711,75 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 5 000,00 грн. підлягає припиненню згідно п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки часткове погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду, то судові витрати за подачу позову в цій частині покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 5 000,00 грн. припинити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ЕКМІ»(03049, м. Київ, вул. Курська, 16, код ЄДРПОУ 31107961) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна»(02090, м. Київ, вул. Сосюри, 6, код ЄДРПОУ 32306522) 13 558 (тринадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 77 коп. -основного боргу, пеню у розмірі 674 (шістсот сімдесят чотири) грн. 66 коп., 132 (сто тридцять дві) грн. 71 коп. -3% річних, 92 (дев'яносто дві) грн. 79 коп. -інфляційні збитки, 3 711 (три тисячі сімсот одинадцять) грн. 75 коп. штрафу, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Б. Куркотова

Рішення підписано 11.06.2012 р.