Постанова № 24563818, 15.05.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2012 р. № 2а-12415/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Костецького Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Голоднікова О.В.

представника позивача Яремко В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державна податкова інспекція у Сокальському районі Львівської області Державної податкової служби до комунального підприємства «Сокальжитлокомунсервіс»про стягнення податкового боргу -

в с т а н о в и в :

Державна податкова інспекція у Сокальському районі Львівської області звернулась в суд з позовною заявою до комунального підприємства «Сокальжитлокомунсервіс»(далі - КП «Сокальжитлокомунсервіс») та просить з підстав, наведених у ній, стягнути з відповідача 188 129, 00 грн. 51 коп. податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача існує заборгованість по сплаті узгоджених податкових зобов'язаннях, штрафних санкцій, яка залишається непогашеною.

У зв'язку із проведенням реорганізації Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області, позивача протокольною ухвалою суду було замінено його правонаступником Державною податковою інспекцією у Сокальському районі Львівської області Державної податкової служби.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, навела пояснення, аналогічні викладеним в позові, просила суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явися, хоча повідомлявся про розгляд справи належним чином, що підтверджується розпискою від 25.04.2012р. Згідно поданого письмового заперечення вбачається, що відповідач заперечує проти задоволення позову та покликається на те, що позивачем неправомірно було зараховано платежі в залік зарахованих раніше фінансових санкцій, не беручи до уваги вказане призначення платежу в платіжному документі.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, покази свідка, дослідивши докази по справі, суд виходив з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, КП «Сокальжитлокомунсервіс»зареєстроване 14.03.2003р. Сокальською райдержадміністрацією, ідентифікаційний код 31963156, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 591051.

Відповідач взятий на облік платника податків у ДПІ в Сокальському районі Львівської області, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 26.10.2011р. №150.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість у відповідача по узгоджених податкових зобов'язаннях, штрафних санкціях, що пред'являється до стягнення становить 188 129,51 грн. та складається з 87 402, 00 грн. згідно податкової декларації з ПДВ за листопад 2010р., 57 618, 00 грн. згідно податкової декларації з ПДВ за грудень 2010р. та 43 109,51 грн. -пеня нарахована за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань з ПДВ.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинний на момент виникнення податкового зобов'язання) податкове зобов'язання -зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 згаданого Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Пунктом 5.3.1 ст. 5 цього Закону передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

Податковим боргом (недоїмкою), у відповідності до п. 1.3 ст. 1 цього ж Закону, вважається податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно вимог ст. 20 Закону України «Про систему оподаткування», контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законом.

У відповідності до вимог пп.7.1.1 п.7.1 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Таким чином, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за №377/8976, з наступними змінами та доповненнями, передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

Згідно пункту 3.8 даної Інструкції Реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином, право визначати призначення платежу, відповідно до чинного законодавства України на момент погашення податкових зобов'язань визначених у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року та грудень 2010 року, належало виключно платнику, а тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням пп.16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ в Сокальському районі Львівської області вживались заходи щодо погашення заборгованості відповідачем. Зокрема, згідно Постанови Господарського суду Львівської області від 12.07.2007р. у справі №13/163А за позовом ДПІ в Сокальському районі Львівської області до КП «Сокальжитлокомунсервіс»про спонукання до вчинення дій зобов'язано відповідача виділити та узгодити з Сокальською міською радою склад майна, кошти від реалізації якого підуть на погашення податкового боргу, а також надати позивачу документальне підтвердження факту виділення та узгодження переліку складу майна, кошти від реалізації якого підуть на погашення податкового боргу. 16.09.2010р. КП «Сокальжитлокомунсервіс»виділено майно, яке повинно бути реалізовано для погашення податкового боргу. Постановою ВДВС Сокальського районного управління юстиції від 30.12.2010р. закінчено виконавче провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем задекларовано 87 402, 00 грн. податку на додану вартість, що підлягає до сплати в бюджет, згідно податкової декларації за листопад 2010 р. Відповідно до наявного в матеріалах справи платіжного доручення №1734 від 13.12.2010 р. відповідачем сплачено13.12.2010 р. 30 000, 00 грн. ПДВ за листопад 2010 р.

Згідно податкової декларації за грудень 2010р. відповідачем задекларовано суму ПДВ в 57618 грн., що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет. Відповідно до наявних в матеріалах справи платіжних доручень №100 від 26.01.2011р. відповідачем сплачено 19 000, 00 грн. ПДВ за грудень 2010р., №116 від 31.01.2011р. -18 618, 00 грн., №76 від 21.01.2011р. -20 000, 00 грн.

Актом від 27.12.2010р. про спрямування готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків, складеного працівниками ДПІ в Сокальському районі Львівської області, проведено опис готівки на загальну суму 955, 00 грн., (в тому числі 10, 00 грн. -послуги банку)

У судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_2, працівника органу державної податкової служби. Даний свідок пояснив суду, що вилучення готівки проводилося у рахунок погашення його податкового боргу.

Суд також зазначає, що оскільки чинним на момент погашення податкових зобов'язань визначених у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року та грудень 2010 законодавством не було передбачено повноважень органу державної податкової служби погашати податковий борг при цьому змінюючи призначення платежу, відповідач без достатніх на те правових підстав, частково зарахував суму сплачену позивачем в погашення податкового боргу, який виник за попередні періоди.

Щодо своєчасності сплати решти суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного в податковій декларації за листопад 2010 року, в розмірі 87 402,00 грн., то відповідачем подано лише платіжне доручення №17374 від 13.12.2010 року, яким частково сплачено самостійно узгоджена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість за листопад 2010 року у сумі 30 000, 00 грн., а тому органом державної податкової служби правомірно звернено стягнення на решту зобов'язання.

Отже, судом встановлено, що відповідачем вчасно сплачено суму податкового зобов'язання з ПДВ за листопад 2010 року в розмірі 30 000, 00 грн. та за грудень 2010 року - в розмірі 57 618, 00 грн. Відтак, не сплаченою залишається сума 100 511, 51грн., а отже вона підлягає стягненню. Також до стягнення підлягає сума штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підставні і обґрунтовані, а тому адміністративний позов підлягає частковому задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, зокрема, частин 2 та 4, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 49, 51, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства «Сокальжитлокомунсервіс»в дохід Державного бюджету України борг в сумі 100 511 (сто тисяч п'ятсот одинадцять) гривень 51 коп. податкового боргу.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 18.05.2012 р.

Суддя Костецький Н.В.