Постанова № 24563803, 28.05.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2012 р. м. Львів № 2а-13499/11/1370

10 год.20 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Задорожної М.М., представника позивача Рісної Ю.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Бізнес Ойл»до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Приватне підприємство «Бізнес-Ойл»(далі - ПП «Бізнес-Ойл») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова з позовними вимогами: скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000132340/14920 від 14 червня 2011 року та податкове повідомлення-рішення № 0000142340/14921 від 14 червня 2011 року.

У зв'язку із завершенням реорганізації відповідача, згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, суд на підставі статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) замінив відповідача - державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Львова, його правонаступником - державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всі операції позивача з ПП «Топаз ЛТД» є реальними, товарними, а висновки відповідача стосовно нікчемності правочинів з контрагентом базуються на припущеннях та не підтверджені належними доказами. Зокрема, зазначив, що висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки № 954/150/23-4/37205605 від 31.05.2011 року щодо завищення податкового кредиту на загальну суму 292 035 грн., не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки протягом березня 2011 року приватним підприємством «Топаз ЛТД»(далі- ПП «Топаз») на підставі договору поставки № 020711 від 14.02.2011 р. поставлено на користь ПП «Бізнес-Ойл»паливно-мастильні матеріали (дизпаливо) на загальну суму 1752212,40 грн. (в т.ч. ПДВ 292035,00 грн.), що підтверджується оформленими сторонами видатковими накладними, податковими накладними та актами прийому-передачі товару. На підтвердження реальності господарських операцій з ПП «Топаз ЛТД», представник позивача надав усі первинні документи, копії яких долучено до матеріалів справи, а також додаткові письмові пояснення на обґрунтування позовних вимог. Відтак оскаржувані податкові повідомлення -рішення підлягають скасуванню. Представник позивача позовні вимоги підтримала, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач заперечив позовні вимоги з підстав викладених у письмових запереченнях поданих у судовому засіданні від 14.03.2012 року. Зазначив, що податковий орган діяв у повній відповідності до вимог чинного законодавства та правомірно встановив порушення позивачем вимог Податкового кодексу України з підстав безтоварності операцій з контрагентом ПП «Топаз ЛТД». Вважає, що ПП «Бізнес-Ойл»не представлено до перевірки товарно-транспортні накладні, документи складського обліку зберігання нафтопродуктів, акти прийомки-передачі нафтопродуктів. Крім того, аналіз податкової звітності ПП «Топаз ЛТД»свідчить про відсутність працівників та власних основних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності. Представник відповідача проти позову заперечив, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, оцінивши їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи:

ПП «Бізнес-Ойл»зареєстроване 28.07.2010 року виконавчим комітетом Львівської міської ради. Одними із основних видів діяльності позивача відповідно до копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців № 11227632 від 26.09.2011 року є функціонування інфраструктури автомобільного транспорту; посередництво в торгівлі паливом, металами та хімічними речовинами; оптова торгівля, роздрібна торгівля пальним.(а.с.109-110 том І).

Позивача взято на облік платника податків до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова 30.07.2010 року за № 139, що підтверджується довідкою форми 4-ОПП (а.с. 5 том ІІ).

У період з 17.05.2011 року по 23.05.2011 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Бізнес-Ойл»(код ЄДРПОУ 37205605), з питань перевірки показників декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року. За наслідками перевірки 31.05.2011 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова було складено акт № 954/150/23-4/37205605.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту на загальну суму 292 035 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати у бюджет у розмірі 270 325 грн. та заниження від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ у сумі 21 710 грн.

Зокрема, на підставі акту перевірки 14.06.2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000132340/14920, яким відповідно до акту перевірки ПП «Бізнес-Ойл»визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість: за основним платежем у розмірі 270 325,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1,00 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0000142340/14921, яким відповідно до акту перевірки ПП «Бізнес-Ойл»зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 21 710,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 1,00 грн.

Вказані рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку до ДПА у Львівській області, однак рішенням про результати розгляду первинної скарги від 02.09.2011 р. № 23537/10/25-005/1904 оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, скарга -без задоволення. Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 10.11.2011 року № 5221/6110-2115 ДПА України також відмовила у задоволенні скарги, податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Позивач не погоджуючись з висновками посадових осіб державної податкової служби та з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив останні в судовому порядку.

Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних міркувань:

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п. 14.1.179. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК) податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Згідно ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

Щодо господарських правовідносин ПП «Бізнес-Ойл» з ПП «Топаз ЛТД»та визначення податкового кредиту за період який перевірявся.

Як вбачається з представлених позивачем первинних документів, 14 лютого 2011 року між ПП «Бізнес-Ойл» (покупець ) та ПП «Топаз ЛТД.»(продавець) було укладено договір поставки № 020711, згідно якого продавець протягом строку дії договору зобов'язується на замовлення покупця, за умови їх підтвердження, поставляти та передавати у власність покупця світлі нафтопродукти, належної якості, що відповідає державним стандартам, а покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його на умовах цього договору.

На підставі даного Договору у березні 2011 року ПП «Топаз ЛТД»поставлено у власність ПП «Бізнес-Ойл»паливно-мастильні матеріали (далі - ПММ) на загальну суму 1 752 212,40 грн. (в т.ч. ПДВ 292 035,00 грн.). Вказане стверджується наявними у матеріалах справи первинними документами, зокрема: видатковими накладними № 71 від 02.03.2011 р., № 72 від 02.03.2011 р., № 73 від 03.03.2011 р., № 74 від 03.03.2011 р., № 118 від 10.03.2011 р., № 119 від 10.03.2011 р., № 125 від 11.03.2011 р., № 138 від 14.03.2011 р., № 161 від 18.03.2011 р., № 193 від 22.03.2011 р., № 230 від 25.03.2011 р., № 239 від 28.03.2011 р. та актами прийому-передачі № 10, 11, 12, 12.1, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, оформленими сторонами у відповідні дні поставок.

Судом встановлено, що представлені позивачем видаткові накладні та акти прийому-передачі нафтопродуктів є належними доказами факту здійснення поставок ПММ та тими первинними бухгалтерськими документами, на підставі яких ведеться податковий та бухгалтерський облік згідно ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту з ПДВ у березні 2011 року ПП «Бізнес-Ойл»представлено податкові накладні № 50 від 02.03.2011 р., № 51 від 02.03.2011 р., № 100 від 03.03.2011 р., № 101 від 03.03.2011 р., № 241 від 10.03.2011 р., № 242 від 10.03.2011 р., № 248 від 11.03.2011 р., № 337 від 14.03.2011 р., № 422 від 18.03.2011 р., № 474 від 22.03.2011 р., № 501 від 25.03.2011 р., № 512 від 28.03.2011 р.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Отже, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем як умову для формування податкового кредиту.

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція -це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 11 Глави перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р., основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Чинним законодавством не передбачена заміна згаданих транспортних документів будь-якими іншими документами, тому здійснення поставки товарів на будь-яких умовах не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Щодо заперечень ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС про неможливість здійснення вказаних поставок з огляду на відсутність виробничих та трудових ресурсів, то позивачем на спростування цього представлено:

Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 27.09.2010 року, які підтверджують перебування у його власності складів, насосної станції, доріг, залізничних шляхів та інших об'єктів нерухомого майна у смт. Куликів Жовківського району Львівської області (а.с. 115 том І). Саме з використанням вказаного нерухомо майна (відповідні фотографії даного майна також наявні у матеріалах справи (а.с. 1-4 том ІІ) ПП «Бізнес-Ойл»надавало ПП «Топаз ЛТД»послуги зі зберігання нафтопродуктів згідно договору № 3/01, копії акту про надані послуги зі зберігання ПММ у березні 2011 року, а також приймальних актів ПММ на зберігання , податкової накладної № 45 на загальну суму 1028,23 грн. в тому числі ПДВ 6169,39 грн. (а.с. 181-201 том І). Крім того, сума ПДВ з вартості наданих послуг зі зберігання нафтопродуктів включена до обсягу податкових зобов'язань ПП «Бізнес-Ойл»з податку на додану вартість за березень 2011 року.

Податковим органом не надано жодних висновків про безпідставність формування ПП «Бізнес-Ойл»вказаних податкових зобов'язань, чим фактично визнано правомірність декларування цього показника і реальність наданих послуг.

Довідкою про обсяги співпраці між ПП «Бізнес-Ойл»та ПП «Топаз ЛТД»у лютому -березні 2012 році, підтверджується, що ПП «Топаз ЛТД»поставляло на користь ПП «Бізнес-Ойл»нафтопродукти, окрім спірних поставок, на загальну суму 1 999 711,28 грн. у лютому 2011 р. Поряд з цим, за даний період ДПІ у Шевченківському районі м. Львова не встановлено неможливості здійснення господарських операцій через відсутність виробничих та трудових ресурсів у позивача та/або ПП «Топаз ЛТД».

Як вбачається з актів приймання ПММ на зберігання, а також відповіді ПП «Топаз ЛТД»на адвокатський запит представника позивача, доставка частини ПММ на зберігання у смт. Куликів Жовківського району Львівської області проводилась саме за допомогою залізничного транспорту, про що представлено залізничну накладну № 35295294 (копія наявна у матеріалах справи). Долучені до матеріалів справи договір про подачу та забирання вагонів, а також договір про організацію перевезення вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги підтверджують реальність господарських операцій.

Договір № 15-02/11 ТР на перевозку нафтопродуктів від 15.02.2011 р. та товарно-транспортні накладні, згідно з якими встановлено, що доставка нафтопродуктів на зберігання на нафтобазу позивача здійснювалась з смт. Смига ЛВДС5С до смт. Куликів з використанням послуг підприємства -ТОВ «Актив ХХІ».

Судом не беруться до уваги покликання представника відповідача щодо відсутності у ПП «Топаз ЛТД»найманих працівників, оскільки при цьому відповідач покликається на розрахунок комунального податку за 4 квартал 2010 року, однак спірним періодом по даній справі є березень 2011 року. Крім цього відсутність у ПП «Топаз ЛТД»власних основних засобів не може свідчити про нереальність господарських операцій з огляду на те, що позивачем надані первинні документи (залізничні накладні, товарно-транспортні накладні, договір про організацію перевезення вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № 238 від 12.10.2010 року, договір № 421 про подачу та збирання вагонів), з яких вбачається, що доставка товару здійснювалась ПП «Топаз ЛТД»із залученням послуг Львівської залізниці та ТОВ «Актив ХХІ», а не за допомогою власної автомобільної техніки.

Таким чином, судом встановлено, що доставка ПММ у смт. Куликів Жовківського району Львівської області проводилась залізничним та автомобільним транспортом згідно наявних залізничних накладних та товарно-транспортних накладних. Вказані ПММ, власником яких був ПП «Топаз ЛТД», перебували на зберіганні у ПП «Бізнес-Ойл». У випадку досягнення домовленостей сторін про здійснення поставки частини цих ПММ у власність ПП «Бізнес-Ойл»згідно укладених сторонами додаткових угод, складався акт на внутрішнє переміщення вказаних ПММ, оскільки вони вибували з обсягу тих ПММ, що перебували на зберіганні, і оформлялись відповідні видаткові накладні, які підтверджують факт здійснення поставки та відповідно перехід права власності на товар від ПП «Топаз ЛТД»до ПП «Бізнес-Ойл».

На підтвердження використання придбаних у ПП «Топаз ЛТД»ПММ у господарській діяльності позивача з метою одержання прибутку, останнім представлено копії видаткових накладних, які підтверджують подальшу реалізацію ПММ на користь третіх осіб. Крім того, судом також враховано, що ПП «Топаз ЛТД»у відповідь на адвокатський запит представника позивача, надано копію поданої ним податкової декларації з ПДВ за березень 2011 року, з якої вбачається, що останнім задекларовано свої податкові зобов'язання щодо ПП «Бізнес-Ойл»на підставі виданих у березні 2011 року податкових накладних (а.с. 154-155 том І).

Щодо твердження відповідача про нікчемність господарських операцій, які мали місце між ПП «Бізнес-Ойл»та ПП «Топаз ЛТД», то у Постанові Пленуму від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»Верховний Суд України відзначив, щоб вважати правочин нікчемним необхідні виключно законом передбачені для цього підстави, але й встановлення цього факту не входить до компетенції органу ДПС.

Зважаючи на викладене, податковим органом не надано суду належних та допустимих доказів нікчемності (недійсності) правочину, укладеного між ПП «Бізнес-Ойл»та ПП «Топаз ЛТД».

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості відповідачем прийнятих податкових повідомлень-рішень суду не надано.

Зважаючи на викладене вище податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова від 14 червня 2011 року за № 0000132340/14920 та 14 червня 2011 року за № 0000142340/14921 не відповідають ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийняті необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). В той же час позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що такі податкові повідомлення-рішення слід скасувати як протиправні.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у виді судового збору.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова від 14 червня 2011 року за № 0000132340/14920.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова від 14 червня 2011 року за № 0000142340/14921.

Стягнути з державного бюджету на користь приватного підприємства «Бізнес Ойл» (м. Львів, вул. Хімічна,4-А , ідентифікаційний код 37205605) 28 (двадцять вісім) грн. 23 коп. сплаченого судового збору.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 01 червня 2012 року.

Суддя Сподарик Н.І.