Ухвала суду № 24562819, 07.06.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2012 р. Справа № 85493/09

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Старунського Д.М., Гінди О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Глорія-Буд-Плюс» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16.10.2009 року у справі за позовом Приватного підприємства «Глорія-Буд-Плюс» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна податкова адміністрація у Волинській області, Державна податкова адміністрація України про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА :

У серпні 2009 року Приватне підприємство «Глорія-Буд-Плюс» звернулось до суду з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна податкова адміністрація у Волинській області, Державна податкова адміністрація України про скасування податкового повідомлення-рішення №0000012301/0 від 9 січня 2009 року.

В позові Приватне підприємство «Глорія-Буд-Плюс» покликається на те, що Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного підприємства «Глорія-Буд-Плюс» з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків приватним підприємцем ОСОБА_1 за період з 1 січня 2006 року по 1 січня 2007 року. По результатам перевірки відповідач 23 грудня 2008 року оформив акт за №2088/23-1/33170692, яким встановлено заниження належної до сплати суму податку на додану вартість за березень місяць 2006 року в розмірі 9718,40 грн., а також прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012301/0 від 9 січня 2009 року. ПП «Глорія-Буд-Плюс» 26 лютого 2009 року оскаржено податкове повідомлення-рішення №0000012301/0 від 9 січня 2009 року в Державну податкову адміністрацію у Волинській області. Однак, Державна податкова адміністрація у Волинській області у визначений термін не надіслала ПП «Глорія-Буд-Плюс» рішення за наслідками розгляду скарги. Відповідно до абзацу 3 підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків. Позивач вважає податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню. В судовому засіданні представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить скасувати податкові повідомлення-рішення №0000012301/0 від 9 січня 2009 року, №0000012301/1 від 11 лютого 2009 року, №0000012301/2 від 18 березня 2009 року та №0000012301/3 від 11 червня 2009 року.

Оскаржуваною постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16.10.2009 року в позові Приватного підприємства «Глорія-Буд-Плюс» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна податкова адміністрація у Волинській області, Державна податкова адміністрація України про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною обґрунтовує тим, що Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного підприємства «Глорія-Буд-Плюс» з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків приватним підприємцем ОСОБА_1 за період з 1 січня 2006 року по 1 січня 2007 року. По результатам перевірки відповідач 23 грудня 2008 року оформив акт за №2088/23-1/33170692, яким встановлено заниження належної до сплати суму податку на додану вартість за березень місяць 2006 року в розмірі 9718,40 грн., а також прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012301/0 від 9 січня 2009 року. ПП «Глорія-Буд-Плюс» 26 лютого 2009 року оскаржено податкове повідомлення-рішення №0000012301/0 від 9 січня 2009 року в Державну податкову адміністрацію у Волинській області. Однак, Державна податкова адміністрація у Волинській області у визначений термін не надіслала ПП «Глорія-Буд-Плюс» рішення за наслідками розгляду скарги.

Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.

Відмовляючи в позові приватного підприємства «Глорія-Буд-Плюс» суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №№0000012301/3 від 11 червня 2009 року також до задоволення не підлягають враховуючи наступне.

Підпунктом 2.1 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що платником податку є: будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Підпунктами 7.2.1, 7.2.3 та 7.2.4 пункту 7.2 статті 7- Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до підпунктів 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 даного Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності .платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, іншими подібними документами. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Постановою господарського суду Волинської області від 18 вересня 2008 року по справі №9/35-74А визнано недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість - підприємця ОСОБА_1 №5346632 з моменту його видачі 3 березня 2005 року.

Відповідно до пункту 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №165, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку.

Оскільки на момент складання податкових накладних підприємець ОСОБА_1 не був платником податку на додану вартість, тому ПП «Глорія-Буд-Плюс» не має права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкової; платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Судом не береться до уваги твердження позивача про направлення Державною податковою адміністрацію у Волинській області приватному підприємству «Глорія-Буд-Плюс» рішення №1268/10/25-006 від 13 березня 2009 року про результати розгляду повторних скарг з пропущенням двадцяти календарних днів, оскільки, як вбачається із наданого суду конверта №4302700483933 рішення Державної податкової адміністрації у Волинській області №1268/10/25-006 від 13 березня 2009 року про результати розгляду повторних скарг було направлено приватному підприємству «Глорія-Буд-Плюс» 13 березня 2009 року, про що свідчить відмітка (штамп) пошти. Даний конверт був не вручений ПП «Глорія-Буд-Плюс» та повернутий ДПА у Волинській області у зв'язку з відсутністю позивача за місцем обслуговування (довідка пошти).

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією 23 грудня 2008 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного підприємства «Глорія-Буд-Плюс» з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків приватним підприємцем ОСОБА_1 за період з 1 січня 2006 року по 1 січня 2007 року, про що було складено акт за №2088/23-1/33170692.

Перевіркою встановлено порушення пп.7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.4, пп. 7.2.6 п. 7.2; пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7; ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 2, п. 5 Порядку заповнення податкової накладної заниження належної до сплати суму податку на додану вартість 9718,40 грн., в т.ч. за березень 2006 року на суму 9718,40 грн.

За наслідками перевірки Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією сформоване податкове повідомлення-рішення №0000012301/0 від 9 січня 2009 року щодо стягнення податку на додану вартість в розмірі 14 577грн., в тому числі 9 718 грн. основний платіж та 4859 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Приватне підприємство «Глорія-Буд-Плюс» не погоджуючись із отриманим податковим повідомленням-рішенням подало 23 січня 2009 року скаргу за №1.

Луцька об'єднана державна податкова інспекція рішенням від 10 лютого 2009 року №2654/10/25-006 про результати розгляду первинної скарги залишила без задоволення скаргу та 11 лютого 2009 року винесла податкове повідомлення-рішення №0000012301/1.

25 лютого 2009 року приватним підприємством «Глорія-Буд-Плюс» подано до Державної податкової адміністрації у Волинській області скаргу №2. Державна податкова адміністрація у Волинській області рішенням №1268/10/25-006 від 13 березня 2009 року про результати розгляду повторних скарг залишила без змін податкові повідомлення-рішення №0000012301/0 від 9 січня 2009 року та №0000012301/1 від 11 лютого 2009 року та рішення Луцької ОДПІ від 10 лютого 2009 року №2654/10/25-006 про результати розгляду первинної скарги, а скарги без задоволення.

Державна податкова адміністрація України рішенням від 29 травня 2009 року за №5026/6/25-0115 про результати розгляду повторної скарги залишила без змін податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ №0000012301/0 від 9 січня 2009 року та рішення ДПА у Волинській області від 13 березня 2009 року №1268/10/25-006, прийняте за розглядом повторних скарг, а скаргу ПП «Глорія-Буд-Плюс» №3 від 20 березня 2009 року без задоволення.

Згідно підпункту 5.3 пункту 5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року за №253,після закінчення розгляду скарги структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення, підшиває другий примірник вмотивованого рішення за скаргою платника податків, у тому числі рішення про продовження терміну розгляду скарги, або рішення про податковий компроміс до справи платника податків поряд з корінцем податкового повідомлення, що оскаржувалося, та: а) у разі часткового скасування раніше прийнятого рішення про нарахування суми податкового зобов'язання складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком нове податкове повідомлення, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення вважається відкликаним; б) у разі збільшення податковим органом суми податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги платника податків складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком окреме податкове повідомлення на суму збільшення податкового зобов'язання, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається.

З метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні, податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання.

Враховуючи, що 11 червня 2009 року Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення №0000012301/3 та згідно положень Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, податкові повідомлення-рішення №0000012301/0 від 9 січня 2009 року, №0000012301/1 від 11 лютого 2009 року, №0000012301/2 від 18 березня 2009 року вважаються відкликаними. Оскільки податкові повідомлення-рішення №0000012301/0 від 9 січня 2009 року, №0000012301/1 від 11 лютого 2009 року, №0000012301/2 від 18 березня 2009 року відкликані, колегія суддів вважає що відсутній предмет спору.

Оскільки, представник позивача в судовому засіданні наполягав на скасування податкових повідомлень-рішень №0000012301/0 від 9 січня 2009 року, №0000012301/1 від 11 лютого 2009 року, №0000012301/2 від 18 березня 2009 року, які вважаються відкликаними, суд вважає позовні вимоги в даній частині безпідставними та необґрунтованими.

Позовні вимоги в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №№0000012301/3 від 11 червня 2009 року також до задоволення не підлягають враховуючи наступне.

Підпунктом 2.1 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що платником податку є: будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Підпунктами 7.2.1, 7.2.3 та 7.2.4 пункту 7.2 статті 7- Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до підпунктів 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 даного Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності .платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, іншими подібними документами. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Постановою господарського суду Волинської області від 18 вересня 2008 року по справі №9/35-74А визнано недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість - підприємця ОСОБА_1 №5346632 з моменту його видачі 3 березня 2005 року.

Відповідно до пункту 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №165, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку.

Відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту в тій самій редакції не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що позивач не підтвердив своє право на податковий кредит з огляду на визнання судом недійсними установчих документів контрагента позивача, які видали податкові накладні, та фактичну несплату податку до бюджету іншими його контрагентом.

Анулювання свідоцтва платника ПДВ самі по собі не призвели до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи, та не позбавляло правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

У п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97-ВР платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 10.2 ст. 10 того самого Закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Наявність у платника податку (позивача у справі) виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету.

На підставі викладеного і статті 202 КАС України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а тому колегія суддів в частині відмови в позові вважає вірним рішення суду першої інстанції - скасувати і в цій частині прийняти нове рішення про часткове задоволення в позові.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Глорія-Буд-Плюс» - задоволити частково.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16.10.2009 року у справі № 2а-18642/09 - скасувати, та прийняти нову постанову якою позов Приватного підприємства «Глорія-Буд-Плюс» - задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №№0000012301/3 від 11 червня 2009 року. В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді Д.М. Старунський

О.М. Гінда