Ухвала суду № 24562821, 29.05.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2012 р. Справа № 28994/10

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді - Заверухи О.Б.,

суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання - Янош М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Стрийському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2010 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Стрийський завод «Металіст» до Державної податкової інспекції в Стрийському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2009 року ВАТ «Стрийський завод «Металіст» звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції в Стрийському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 26.12.2008 р. № 0000632303/2 на суму податку на прибуток 161093,75 грн., у тому числі 123834,75 грн. - основний платіж, 37259 грн. - штрафні (фінансові) санкції та № 0001022303/2 на суму 808,03 грн. штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток приватних підприємств.

В процесі судового розгляду справи в суді першої інстанції позивач уточнив позовні вимоги та просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.12.2008 р. № 0000632303/2 в частині 149887,40 грн. основного платежу та штрафної санкції.

В обґрунтування позову зазначав про те, що податкове повідомлення - рішення є протиправним, оскільки суперечить вимогам чинного станом на час його винесення податкового законодавства, а відтак, підлягає скасуванню.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2010 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.12.2008 року № 0000632303/2, винесене Державною податковою інспекцією у Стрийському районі Львівської області в частині 149887,40 грн. основного платежу та штрафної санкції.

Зазначена постанова мотивована тим, що висновки податкового органу про неправомірність включення позивачем до валових витрат 461192 грн. витрат, понесених у зв'язку з поліпшенням основних фондів є помилковими та не відповідають вимогам законодавства, а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення слід скасувати.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ДПІ у Стрийському районі Львівської області подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просила скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 30.05.2008 р. по 11.07.2008 р. відповідач проводив планову перевірку позивача, що підтверджується актом від 18.07.2008 р. № 1096/23-3/01423079 "Про результати виїзної планової документальної перевірки Відкритого акціонерного товариства "Стрийський завод "Металіст" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 03.12.2007 р., яким було встановлено, зокрема, порушення позивачем п.п. 1.22 ст. 1, п.п. 4.1.6 п.4.1 ст. 4, п. 8.8.1 п.8.8 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижене податок на прибуток за 2007 р. на суму 124197 грн. Інші, зазначені в акті висновки, позивач не оспорює.

На підставі вказаного акту, були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 26.12.2008 р № 0000632303/2 на суму податку на прибуток 161093,75 грн., у т.ч. 123834,75 грн. - основний платіж 37259 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0001022303/2 на суму 808,03 грн. штрафних (фінансових санкцій з податку на прибуток приватних підприємств.

Як вбачається з уточнення до позовних вимог та акту перевірки, вказані податкові повідомлення-рішення включають, зокрема, суму обчислену із заниженого позивачем скоригованого валового доходу за період з 01.01.07 - 31.12.07 в сумі 35594 грн., внаслідок заниження валових доходів на суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповернутою на кінець звітного періоду на суму 35594 грн., чим порушено п. п. 1.22 ст. 1, 4.1.6 п.4.1 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». В уточненні до позовних вимог позивач визнав, що рішення в частині зазначеної суми він не оскаржує. Решта суми була донарахована відповідачем як така, що утворилась внаслідок завищення загальної суми валових витрат в сумі 461192 грн. у 4 кв. 2007 р. за наслідками господарської операції з ТзОВ "Ай Ді Ем Україна" (правонаступника ТзОВ "ПМП Україна" - згідно із п. 1.1. статуту, зареєстрованого 17.10.2006 р.).

Судом першої інстанції також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 31.08.2006 року між позивачем (наймодавець) та ТзОВ «ПМП Україна» (наймач) укладений договір найму (оренди) нерухомого майна №1/09/06, згідно із яким наймодавець передає, а наймач приймає у строкове платне користування нерухоме майно: капітальні споруди, офісні та виробничі будівлі, їх приміщення, їх частини, розташовані у м. Стрий, вул. Яворницького, 41. Наймодавець зобов'язаний у випадку дострокового розірвання договору або його не переукладення на тих же умовах, негайно передати наймачу своє майно у рахунок компенсації фактично затраченої наймачем суми грошових коштів на ремонт нерухомого майна та / або проведення іншого поліпшення нерухомого майна (п. 2.2.). Наймач має право на отримання відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням капітального ремонту та / або здійсненням інших покращень нерухомого майна (п. 2.3.). відповідно до додаткової угоди від 07.09.2006 року. Сторони домовились, що у випадку закінчення строку дії чи дострокового розірвання договору, наймодавець зобов'язаний у 15-денний строк у повному обсязі відшкодувати наймачу вартість капітальних ремонтів та будь-яких покращень орендованого майна. Згідно із додатковою угодою від 27.12.2007 року, сторони погодили суму покращень та домовились, що витрати наймача на проведення капітального ремонту та інших покращень підлягають повному відшкодуванню до 30.01.2008 року.

Як вбачається з акту приймання-передачі покращень орендованого майна від 27.12.2007 року, актів приймання - передачі виконаних підрядниками ремонтно - будівельних та будівельно - монтажних робіт наймач передав, а позивач прийняв вартість проведених ремонтів на загальну суму 5382315 грн., які були виконані залученими наймачем підрядниками. Покращення відшкодовувались позивачем, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями із призначенням платежу - оплата за капремонт будівель. При цьому, позивач включив до складу валових витрат витрати в межах 10 % вартості основних засобів в сумі 461192 грн.

З огляду на встановлені судом першої інстанції обставини та наявні у матеріалах справи докази колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року, якою залишено без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2010 року було задоволено позов ВАТ «Стрийський завод Металіст» до ДПІ у Стрийському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень - рішень, якими визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість.

На думку податкового органу позивач, серед іншого, безпідставно відніс у грудні 2007 року до податкового кредиту ПДВ із витрат на проведення поточних і капітальних ремонтів наймачем ТОВ «Ай Ді Ем Україна» та безпідставно збільшив витрати на поліпшення основних фондів.

Судом апеляційної інстанції зроблено висновок про те, що позивач правильно застосував до вказаної операції положення п.4.1 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», розцінивши передачу орендарем орендодавцеві покращень орендованого майна за компенсацію як продаж послуг. Оскільки понесені позивачем витрати на сплату в ціні товару податку на додану вартість належно підтверджені податковими накладними, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги заперечення з цього приводу податкового органу, з огляду на те, що валові витрати були понесені позивачем не на поліпшення основних фондів (оскільки таке поліпшення дійсно проводилось наймачем), а на придбання у наймача результатів робіт з таких поліпшень відповідно до умов договору.

Підпунктом 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 вказаного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що витрати позивача не перевищували зазначеної суми (10 відсотків), вони підтверджені первинними документами, які офромлені з дотриманням вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україіні», а відтак, валові витрати були понесені позивачем не на поліпшеня основних фондів, а на придбання у наймача результатів робіт з таких поліпшень відповідно до умов договору та вимог законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Стрийському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2010 року в справі № 2а-2163/09 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст ухвали

виготовлений та підписаний

01.05.2012 року

Головуючий :О.Б. Заверуха

Судді : О.М. Гінда

В.В. Ніколін

Повний текст ухвали

виготовлений та підписаний

01.05.2012 року