Рішення № 24553340, 08.06.2012, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 214/735/12 Провадження № 22-ц/0290/1592/2012Головуючий в суді першої інстанції:Білик Н.В.Категорія: 57 Доповідач: Медвецький С. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2012 м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Медвецького С.К.,

суддів: Оніщука В.В., Чуприни В.О.,

при секретарі: Ковальчук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Літинського районного суду Вінницької області від 18.04.2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виселення та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

встановила:

У березні 2012 року ОСОБА_2 звернувся в суд із цим позовом, посилаючись на те що, що йому на праві власності належить житловий будинок з господарськими спорудами, які знаходяться по АДРЕСА_1. У 2011 році між ним та відповідачем, було досягнуто угоди про купівлю - продаж вищевказаного будинковолодіння за 16 000 доларів США, що підтверджується копією угоди від 22.05.2011 року та копією розписки від 23.07.2011 року (а.с. 10-11).

ОСОБА_3 зобов'язався розрахуватися із позивачем до 15.08.2011 року, а у разі невиконання угоди звільнити будинок.

У зв'язку із невиконанням угоди відповідачем, позивач просив задовольнити його позовні вимоги, виселити ОСОБА_3 із житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1.

ОСОБА_3 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів, посилаючись на те, що між ним та ОСОБА_2 22.05.2011 року було досягнуто згоди щодо купівлі - продажу будинковолодіння по АДРЕСА_1 та передано ОСОБА_2 завдаток у розмірі 1 000 доларів США. ОСОБА_2 взяв на себе обов'язок нотаріально посвідчити договір купівлі - продажу житлового будинку та земельної ділянки до 15.08.2011 року, передати документи на будинок та державний акт на земельну ділянку, а він зобов'язувався в нотаріальній конторі сплатити повну вартість, яка обумовлена договором.

Станом на 15.08.2011 року ОСОБА_2 нотаріальне оформлення будинковолодіння та земельної ділянки не провів. Крім того, ОСОБА_2 відмовив йому у поверненні завдатку, витрат на ремонт будинку та попросив надати йому термін для виготовлення державного акта та проводити йому часткову оплату по 340 грн. щомісячно, починаючи з червня місяця, сума якої буде входити у вартість оплати за будинок. ОСОБА_2 надано номер рахунку в Ощадбанку. Кошти він виплачував щомісячно включно до березня 2012 року.

Оскільки його, ОСОБА_2 несподівано звернувся з позовом до суду про виселення з житлового будинку, тому вважає, що договір купівлі - продажу не укладено і просив стягнути завдаток у сумі 8 000 грн., 3 400 грн. - щомісячної оплати із врахуванням інфляції; три відсотка річних від простроченої суми - 3 524,90 грн.; витрати на ремонт - 1 194 грн. та моральну шкоду - 5 000 грн.

Рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 18.04.2012 року позов ОСОБА_2 задоволено. Виселено ОСОБА_3 з житлового будинку розташованого в АДРЕСА_1.

Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 13 029,10 грн. У задоволенні решти позову відмовлено та вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог.

Рішення у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 сторонами не оскаржувалось.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких міркувань.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що 1 000 доларів США сплачених позивачем ОСОБА_2, слід вважати авансом, оскільки умовами попереднього до договору не передбачувалось, що передана сума є завдатком, і відповідно, немає законних підстав щодо застосування в даному випадку правил встановлених ч. 1 ст. 571 ЦК України.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не з'ясував всі обставини справи та не дав належну оцінку зібраним доказам, а тому дійшов необґрунтованого висновку про часткове задоволення позову, а саме : в частині стягнення 1 194 грн. за проведення ремонту.

Статтями 526, 610, 611 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 635 ЦК України сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума сплачених в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Установлено, що рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 06.10.2008 року за ОСОБА_2 визнано право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1.

Згідно ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або нерухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Ознакою завдатку є те, що він одночасно виступає і способом платежу і способом забезпечення виконання зобов'язання.

Якщо не буде встановлено, що сума, сплачених в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Судом установлено, що 22.05.2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 досягнуто згоди щодо купівлю - продажу будинковолодіння по АДРЕСА_1 та про отримання ОСОБА_2 авансу у розмірі 1 000 доларів США.

Також встановлено, що на момент досягнення домовленості про купівлі - продаж будинку і передачу 1000 доларів США, станом на 22.05.2011 року, за ОСОБА_2 право власності на даний будинок не зареєстровано, земельна ділянка перебувала у комунальній власності.

Крім того, копіями квитанцій підтверджується факт постійного перерахунку ОСОБА_3 коштів ОСОБА_2, що свідчить про те, що ОСОБА_3 не мав наміру відмовлятися від укладення угоди.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що угода неукладена з вини ОСОБА_2, оскільки він спочатку визнавав, що отримав 1 000 доларів США, а потім повідомив, що їх повернув не підтвердивши це жодним доказом.

Статтею 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає за необхідне відмовити позивачу в частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 коштів витрачених ним на ремонт будинку у розмірі 1 194 грн., оскільки відсутні будь - які обґрунтування заявлених вимог, а надані копії накладних є неналежними доказами (а.с. 23-24).

За таких обставин, в силу ст. 309 ЦПК України, колегія суддів вважає, що рішення суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_2 коштів за ремонт будинку у розмірі 1 194 грн. підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 в частині стягнення з ОСОБА_2 коштів за ремонт будинку у розмірі 1 194 грн.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

вирішила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Літинського районного суду Вінницької області від 18.04.2012 року в частині стягнення з ОСОБА_2 коштів на ремонт у розмірі 1 194 грн. скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за ремонт будинку у розмірі 1 194 грн. відмовити.

У решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: