Ухвала суду № 24549454, 24.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2012 р.Справа № 2а-1387/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Катунова В.В.

Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2012р. по справі № 2а-1387/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр"Кобзар"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Центр "КОБЗАР", звернувся до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якому просив суд

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.12.2011 року № 000662305 про збільшення суми грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на загальну суму 11646,25 грн., в тому числі за основним платежем -9317,00 грн., за штрафними санкціями -2329,25 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.12.2011 року № 0006612305 про збільшення суми грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на загальну суму 14557,50 грн., в тому числі за основним платежем -11646,00 грн., за штрафними санкціями -2911,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на ведення господарських правовідносин з контрагентами, щодо яких виявлено порушення, з урахуванням норм Цивільного Кодексу України та інших актів цивільного законодавства та з метою отримання прибутку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2012 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Кобзар" задоволено.

Скасовано повністю податкове повідомлення-рішення від 21.12.2011 року № 000662305 про збільшення суми грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на загальну суму 11646,25 грн., в тому числі за основним платежем -9317,00 грн., за штрафними санкціями -2329,25 грн..

Скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.12.2011 року № 0006612305 про збільшення суми грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на загальну суму 14557,50 грн., в тому числі за основним платежем -11646,00 грн., за штрафними санкціями -2911,50 грн.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Центр "КОБЗАР" має статус юридичної особи (код 35245300), місцезнаходження -61166, м. Харків, пр. Леніна, 36, кімн. 32, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 03.08.2007 року за № 100056713, виданого Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова, індивідуальний податковий номер 352453020308, анульовано 13.05.2011 року, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова. Відповідно до довідки АА № 120211 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій видами діяльності ТОВ "Бізнес-Центр "КОБЗАР" за КВЕД є здавання в оренду власного нерухомого майна (70.20.0), діяльність агентств нерухомості (70.31.0), купівля та продаж власного нерухомого майна (70.12.0), інші види оптової торгівлі (51.90.0), консультування з питань комерційної діяльності та управління (74.12.0), надання інших комерційних послуг (74.87.0)

09.12.2011 року Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова була проведена зустрічна звірка позивача, за результатами якої складено акт перевірки від 09.12.2011 року № 5850/2305/35245300 "Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки позивача щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків та зборів ТОВ "Електроспецтех", їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.07.2010 року по 31.08.2010 рік".

За результатами проведеної перевірки податковим органом було зроблено висновок про порушення позивачем:

- ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем з ТОВ "Електроспецтех";

- п. 5.1, п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині завищення валових витрат-підприємством занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.07.2010 року по 31.08.2010 рік в сумі 11646,00 грн., у т.ч. за 3 квартал 2010 року - у сумі 11 646,00 грн.;

- пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п.7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", за рахунок чого донараховано ПДВ на загальну суму 9317,00 грн., у т.ч. за липень 2010 року на суму ПДВ -3300,00 грн., за серпень 2010 року на суму ПДВ 6017,00 грн.

З посиланням на акт перевірки від 09.12.2011 року № 5850/2305/35245300 контролюючим органом були прийняті податкове повідомлення-рішення від 21.12.2011 року № 0006622305, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у загальній сумі 11 646,25 грн., з яких 9317,00 грн. - за основним платежем, 2329,25 - за штрафними (фінансовими) санкціями; від 21.12.2011 року № 0006612305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у загальній сумі 14 557,50 грн., з яких за основним платежем -11 646,00 грн., за штрафними санкціями -2911,50 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийняте податковим органом з порушенням чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 25.05.2010 року між позивачем (надалі -Замовник) та ТОВ "Електроспецтех" (надалі -Підрядчик) був укладений договір підряду № 25-05, відповідно до умов якого Підрядчик зобов'язується виконати комплекс робіт з ремонту даху за адресою м. Харків, пр. Леніна, 36 об'ємом, відповідно до будівельних норм і правил, технології виробництва робіт, якісно і в строк, передбачений даним договором, законодавчими та іншими актами.

16.08.2010 року між позивачем та ТОВ "Електроспецтех" була підписана Додаткова угода № 1 до Договору № 25-05 від 25.05.2010 року на виконання ремонтно-будівельних робіт, відповідно до умов якої Підрядник приймає на себе додаткові зобов'язання по виконанню робіт, "Будівельно-монтажні роботи по поновленню даху будівлі і ремонт трубопроводів в підвальному приміщенні", м. Харків, пр. Леніна, 36", згідно смети на "Будівельно-монтажні роботи по поновленню даху будівлі і ремонту трубопроводів в підвальному приміщенні", яка додається до даної Додаткової угоди № 1 і є невід'ємною частиною даної угоди. Підрядник зобов'язується виконати демонтажно-монтажні роботи, ремонтно-будівельні роботи (відповідно смети). Замовник зобов'язується прийняти і сплатити вищезазначені роботи.

Ліцензією № 512789, виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області 28.01.2010 року зі строком дії до 12.01.2012 року, та Переліком робіт провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, від 28.01.2010 року, наказ № 1-п, (Додаток до Ліцензії), вбачається можливість здійснення ТОВ "Електроспецтех" діяльності, пов'язаної з конструкцією покрівель та робіт, виконання яких передбачено Договором № 25-05 від 25.05.2010 року.

Розрахунки між позивачем та ТОВ "Електроспецтех" були здійснені у безготівковій формі - шляхом перерахування позивачем грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Електроспецтех", що підтверджується платіжними дорученнями № 1707 від 06.07.2010 року на суму 19800,00 грн., в т.ч. ПДВ -3300,00 грн., № 1772 від 16.08.2010 року на суму 7000,00 грн., в т.ч. ПДВ -1166,67 грн., № 1810 від 13.09.2010 року на суму 6200,00 грн., в т.ч. ПДВ -1033,33 грн., № 1811 від 14.09.2010 року на суму 22900,00 грн., в т.ч. ПДВ -3816,67 грн., на загальну суму 55900,00 грн., в т.ч. ПДВ -9316,67 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

Приміщення, розташоване за адресою м. Харків, пр. Леніна, 36, в якому проводилися будівельно-монтажні роботи відповідно до Договору № 25-05 від 25.05.2010 року, укладеного між позивачем та ТОВ "Електроспецтех", є власністю позивача та надається останнім в оренду, що в свою чергу відповідає видам господарської діяльності позивача (за КВЕД 70.20.0).

На виконання Договору № 25-05 від 25.05.2010 року ТОВ "Електроспецтех" позивачу були виписані податкові накладні № 769 від 06.07.2010 року на суму 19800,00 грн., в т.ч. ПДВ -3300,00 грн., № 997 від 16.08.2010 року на суму 7000,00 грн., в т.ч. ПДВ -1166,67 грн., № 998 від 16.08.2010 року на суму 6200,00 грн., в т.ч. ПДВ -1033,34 грн., № 1077 від 30.08.2010 року на суму 22900,00 грн., в т.ч. ПДВ -3816,67 грн., на загальну суму 55900,00 грн., в т.ч ПДВ -9316,68 грн. (а.с. 54-57)

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовлюються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. 5.2.1 ст. 5 цього Закону суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п. 11.2.1 ст. 11. Закону "Про оподаткування прибутку підприємств"датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.3. п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Пунктом 7.2.1 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Видані ТОВ "Електроспецтех" за липень і серпень 2010 року на адресу позивача вище перелічені податкові накладні повністю відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Щодо посилань відповідача у акті про встановлення порушення платником податків податкового законодавства на акти перевірок інших суб'єктів господарювання, зокрема "ТОВ "Електроспецтех", у якості доказів порушень, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.З ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Колегія суддів також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Під час розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірним правочином, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

У ході розгляду справи відповідачем не доведений факт несумісності предмету спірного правочину з напрямом господарської діяльності ТОВ "Бізнес-центр "Кобзар". Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагент є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності позивача, господарські операції за спірними правочинами були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірних правочинів, відповідач до суду не подав.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2011 року по справі № 2а-11736/10/2070 за адміністративним позовом ТОВ "Електроспецтех" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про визнання незаконними дій, залишеною в силі ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2011 року, якою дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова щодо проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ "Електроспецтех" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.07.2007 року по 30.09.2010 року, на підставі якої був складений акт перевірки від 23.11.10 р. за № 3058/23-03-05/34689962 визнані неправомірними.

Відповідно до ст. 69 КАС України докази в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність факту порушення податкового законодавства з боку позивача та про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 21.03.2012 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2012р. по справі № 2а-1387/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Рєзнікова С.С.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.