Ухвала суду № 24549423, 23.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2012 р.Справа № 2а-1870/412/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.03.2012р. по справі № 2а-1870/412/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс"

до Державної податкової інспекції в м. Сумах

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

11.01.2012 року ТОВ "Імпульс" звернулось до суду до адміністративного суду із позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ в м. Суми № 0009861502/78557 від 30.09.2011 року.

Сумський окружний адміністративний суд постановою від 01.03.2012 року у задоволенні позовних вимог відмовив.

Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з того, що з 01 січня 2011 р. мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, становить 3% від їх грошової оцінки.

ТОВ "Імпульс" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про задоволення позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, 17.08.2011 р. ДПІ в м. Суми проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Імпульс" з питання дотримання податкового законодавства за січень-липень 2011р., за результатами якої складно акт перевірки №6229/152/30012738 від 17.08.2011 року, яким встановлено порушення п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України.

30.09.2011 р. на підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ в м. Суми прийнято податкове повідомлення-рішення № 0009861502/78557, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Імпульс" за платежем "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності з юридичних осіб" в загальному розмірі 56069,1 грн., у тому числі за основним платежем 56068,1 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що з 01 січня 2011 р. мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, становить 3% від їх грошової оцінки.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «Імпульс» орендувало земельні ділянки на підставі договорів оренди, укладених з Сумською міською радою, а саме: договір оренди земельної ділянки від 01.04.2003 року за адресою: м. Суми, вул. Прикордонна, 27, площею 0,19 га, орендна плата становить 1,1% грошової оцінки землі 157586 грн.; договір оренди земельної ділянки від 22.11.2000 року за адресою: м. Суми, вул. Харківська, п/с 12 площею 3214 кв.м., орендна плата становить 1% нормативної грошової оцінки земельної ділянки 312240,1 грн.; договір оренди земельної ділянки від 12 квітня 2007 року за адресою: м. Суми, вул.

Прикордонна, 27, площею 1,08га, грошова оцінка 925668,00 грн., орендна плата на рік

становить 1,0%; договір оренди земельної ділянки від 21 вересня 2005 року за адресою: м. Суми, вул. Харківська 122, площею 1,1 га, орендна плата становить 1% нормативної грошової

оцінки земельної ділянки 1300640 грн..

Проведеною відповідачем перевіркою встановлено, що відповідач у податковій декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік узгодив податкове зобов'язання по орендній платі за землю в розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки по вул. Харківській, п/с 12, вул. Прикордонній 27, та в розмірі 1,1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки по вул. Харківській, 122, що призвело до заниження податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за зазначений період на 56068,1 грн.

У відповідності до п.п. 14.1.72, п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно зі ст. 269 Податкового Кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначаються Податковим Кодексом України.

Згідно зіст. 270 Податкового Кодексу України зазначено, що об'єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Законом України "Про оренду землі" регулюються орендні відносини, статтею 1 якого визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі статтею 288 Податкового Кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" однією із істотних умов договору оренди землі між орендодавцем та орендарем є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно зі ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

У відповідності до ст. 288.5 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

Таким чином, з 01 січня 2011 р. мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, становить 3% від їх грошової оцінки.

Крім того, колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, що відносини оподаткування не можуть регулюватися на засадах угоди між учасниками та не передбачають укладання договорів стосовно виконання податкового обов'язку.

Колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції стосовно того, що оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не у зв'язку з волевиявленням сторін договору, а у зв'язку зі зміною ставки податку відповідно до закону, то необхідність сплати земельного податку у новому розмірі виникла у позивача незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою сторін договору оренди землі.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 30.09.2011 року № 0009861502/78557 ДПІ в м. Суми є правомірним та скасуванню не підлягає.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги ТОВ «Імпульс» необґрунтовані.

За таких обставин, колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2012 року - без змін.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.03.2012р. по справі № 2а-1870/412/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.