Ухвала суду № 24549323, 24.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2012 р.Справа № 2а-1670/11339/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Катунова В.В.

Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2012р. по справі № 2а-1670/11339/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив Комплект"

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Локомотив Комплект", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, в якому просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення -рішення № 0001342305 від 01.07.2011 року про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 197 748,03 грн., в тому числі основний платіж -158 198,42 грн. та штрафні санкції -39 549,61 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що господарські операції з ТОВ "Альфа-метал-компані", ТОВ "Карат" та ТОВ "Севкабель Україна" підтверджено необхідними бухгалтерськими документами. Крім того, суму ПДВ за операціями з ТОВ "Альфа-метал-компані"- 149113,54 грн. було включено до податкового кредиту підприємства в січні 2011 року, а тому завищення податкового кредиту в перевіряємому періоді позивачем не вчинялося.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2012 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив Комплект" задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0001342305 від 01.07.2011 в частині визначення грошового зобов'язання в розмірі 186 391,93 грн., в тому числі основний платіж 149 113,54 грн. та штрафні санкції 37 278,39 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що в період з 23.05.2011 по 03.06.2011 Державною податковою інспекцією у м. Полтаві (далі -ДПІ у м. Полтаві) проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив комплект" з питань перевірки господарських взаємовідносин з ТОВ "Альфа-метал-компані", ТОВ "Карат" та ТОВ "Севкабель Україна" за період з 01.01.2010 по 31.12.2010, за наслідками якої складено акт № 5033/23-6/34962587 від 10.06.2011 року.

Перевіркою встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ на 158 198,42 грн., в тому числі за лютий 2010 року на 8974,88 грн. та за грудень 2010 року на 149 223,54 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001342305 від 01.07.2011 року про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 197 748,03 грн., в тому числі основний платіж -158 198,42 грн. та штрафні санкції -39 549,61 грн.

Позивачем оскаржено податкове повідомлення-рішення до ДПА у Полтавській області. Рішенням ДПА у Полтавській області №2684 від 09.09.2011 року податкове повідомлення-рішення від 01.07.2011 року №0001342305 залишено без змін.

Рішенням Державної податкової служби України №6178 від 24.11.2011 року податкове повідомдення-рішення від 01.07.2011 року №0001342305, а також рішення ДПА у Полтавській області залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено порушення ТОВ "Локомотив комплект" податкового законодавства лише частково, по відносинах з ТОВ "Карат" та ТОВ "Севкабель Україна", в іншій же частині позивач довів неправомірність винесеного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для визначення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ стали господарські операції позивача з ТОВ "Альфа-метал-компані", ТОВ "Карат" та ТОВ "Севкабель Україна".

Згідно пункту 5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 (далі -Порядок) у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Згідно пункту 2.7 Порядку вступна частина акту перевірки повинна містити період, за який проводилася документальна перевірка діяльності платника податку.

Так, згідно акту перевірки ТОВ "Локомотив комплект" № 5033/23-6/34962587 від 10.06.2011 року період перевірки визначено з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року (а.с. 9).

Між позивачем та ТОВ "Альфа-метал-компані" 03.11.2010 року було укладено договір купівлі-продажу, на підтвердження виконання якого позивачеві були виписані податкові накладні (а.с.56-59).

При цьому, як вбачається з додатку 5 до декларації позивача з ПДВ за січень 2011 року, податкові накладні, отримані позивачем від ТОВ "Альфа-метал-компані" у грудні 2010 року на загальну суму ПДВ 149 113,54 грн. (а.с. 56-59), були включені позивачем до декларації з ПДВ за січень 2011 року.

Таким чином, висновок податкового органу про завищення ТОВ "Локомотив комплект" податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року в розмірі 149 113,54 грн. на підставі накладних ТОВ "Альфа-метал-компані" № 18812 від 08.12.2010, № 21312 від 09.12.2010, № 39512 від 17.12.2010 та № 55112 від 24.12.2010 не відповідає дійсності, оскільки в грудні 2010 року позивач не збільшував суму податкового кредиту з ПДВ по зазначених операціях. Разом з тим, січень 2011 року, в якому позивач збільшив податковий кредит з ПДВ на 149 113,54 грн., перевіркою не охоплювався.

Враховуючи викладені обставини, визначення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 149 113,54 грн. за грудень 2010 року та штрафних санкцій в розмірі 37 278,39 грн. є неправомірним, тому податкове повідомлення-рішення № 0001342305 від 01.07.2011 року в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно господарських операцій позивача з ТОВ "Карат"та ТОВ "Севкабель Україна" суд зазначає наступне.

В перевіряємому періоді позивачем збільшено податковий кредит з ПДВ на суми сплачені ТОВ "Карат"та ТОВ "Севкабель Україна" на підставі податкових накладних № 362 від 25.02.2010 (сума ПДВ 8974,88 грн.) та № 4898 від 23.12.2010 (сума ПДВ 550 грн.) відповідно.

Згідно наданих позивачем документів, у ТОВ "Карат" було придбано "Круг 12 мм ст 60с2А", у ТОВ "Севкабель Україна"- "силовий кабель АВВГ 3х70+1х35".

Згідно акту про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Карат" № 744/2312/36165242/21 від 18.02.2011 з питань правомірності нарахування податкових зобов`язань та податкового кредиту з ПДВ за період січень 2010 р. -грудень 2010 р. встановлено, що за місцем реєстрації ТОВ "Карат" та його посадові особи відсутні, декларації з ПДВ за 2010 рік не відповідають вимогам Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.2005р. № 166, кількість працівників -1 особа, відомості про наявність основних фондів відсутні, товарно-матеріальні цінності в перевіряємому періоді відсутні.

Невиїзною документальною перевіркою дотримання ТОВ "Севкабель Україна" вимог податкового та іншого законодавства з ПДВ за грудень 2010 (акт № 487/23-09/32985385 від 11.03.2011 року) встановлено фактичну неможливість здійснення ТОВ "Севкабель Україна" господарських операцій через відсутність трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень та транспортних засобів.

Перевіряючи реальність вищезазначених господарських операцій суд враховує, що позивачем не надано товарно-транспортних накладних на підтвердження перевезення товарів придбаних у ТОВ "Карат" та ТОВ "Севкабель Україна" під час податкової перевірки та до суду, а видаткова накладна ТОВ "Севкабель Україна"№ ВнС5/1223-002 від 23.12.2010 року всупереч положень ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не містить зазначення посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною першою статті 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР встановлено, що податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із підпунктом 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6.).

При цьому підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Аналогічні вимоги містяться і в пункті 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165, який визначає, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно із пунктом 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

За викладених обставин грошове зобов`язання за лютий 2010 року в розмірі 8974,88 грн. та за грудень 2010 року в розмірі 110 грн. визначено позивачу правомірно, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві № 0001342305 від 01.07.2011 в частині визначення грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі 11 356,1 грн., в тому числі основний платіж -9 084,88 грн. та штрафні санкції -2 271,22 грн. прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність факту порушення податкового законодавства з боку позивача в частині господарських відносин з ТОВ "Альфа-метал-компані" та про наявність таких порушень у відносинах з ТОВ "Карат" і ТОВ "Севкабель Україна".

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив частково адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 05.03.2012 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2012р. по справі № 2а-1670/11339/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Рєзнікова С.С.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.