Ухвала суду № 24549072, 17.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2012 р.Справа № 2а-16155/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Катунова В.В.

Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2012р. по справі № 2а-16155/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Машгідропривод"

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Машгідропривод" звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000102300 від 02 червня 2011 р. на суму 120505, 25 грн., № 0000112300 від 02 червня 2011 р. на суму 140630 грн., № 0000132300 від 06 вересня 2011 р. на суму 112 503, 75 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що фахівцями ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова проведено перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Промспец Консалтинг» за результатами якої було складено акт № 701/23-405/34955335 від 19 травня 2011 р., згідно висновків якого позивачем порушено п.п. 5.2.1. п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 3.1.1 п. 3.1. ст. 3, п. 3, п. 4.1. ст. 4 , п.п. 7.3. 1 п. 7.3, п. 7.4.4. пп. 4.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова були прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000102300 від 02 червня 2011 р. на суму 120505, 25 грн., № 0000112300 від 02 червня 2011 р. на суму 140630 грн., № 0000132300 від 06 вересня 2011 р. нас уму 112 503, 75 грн.

Позивач не погоджується із зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями, оскільки вони необгрунтовані та прийняті з порушенням діючого законодавства.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2012 року позов задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова № 0000112300 від 02 червня 2011 р. на суму 140630 гривень.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова № 0000132300 від 06 вересня 2011 р. на суму 112 503 гривень 75 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова проведено перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Промспец Консалтинг», за результатами якої було складено акт № 701/23-405/34955335 від 19 травня 2011 р., згідно висновків якого позивачем порушено п. п. 5.2.1. п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», заниження податку на прибуток на загальну суму 11 2504 грн.; п. 3.1.1 п. 3.1. ст. 3, п. 3, п. 4.1. ст. 4 , п. п. 7.3. 1 п. 7.3, п. 7.4.4. пп. 4.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» заниження ПДВ на загальну суму 90003,00 грн.

Відповідно до акту перевірки, фахівцями ДПІ у Комінтернівському районі було зроблено висновок, ТОВ «Машгідропривод» до складу податкового кредиту віднесло суму ПДВ 90003,00 грн. по податкових накладних , виписаних ТОВ "Промспец Консалтинг" у зв'язку з придбанням товару по угодах, визнаних нікчемними актом перевірки "Промспец Консалтинг" від 10.03.2011 року "349/23-03-05/37091549.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова були прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000102300 від 02 червня 2011 р. на суму 120505, 25 грн., № 0000112300 від 02 червня 2011 р. на суму 140630 грн., № 0000132300 від 06 вересня 2011 р. на суму 112 503, 75 грн.

У ході судового розгляду справи встановлено, що рішенням ДПА у Харківській області про результати розгляду скарги ТОВ «Машгідропривод» на податкові повідомлення - рішення № 0000102300 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість № 0000112300 про збільшення суми грошового зобов'язання податку на прибуток, було скасовано № 0000112300 від 02 червня 2011 р. в частині збільшення грошового зобов'язання з ПДВ (штрафні санкції) у розмірі 1, 50 грн., в інший частині скарга залишена без задоволення, а рішення без змін.

Рішенням ДПА України про результати розгляду повторної скарги, вищезазначене рішення залишене без змін.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем необгрунтовано зроблено висновок про нікчемність договору, відповідно до якого позивачем внесено суму ПДВ до складу податкового кредиту, а також що податковими повідомленнями-рішеннями № 0000112300 від 02 червня 2011 р., № 0000132300 від 06 вересня 2011 р. порушено права та охоронювані законом інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому вказані рішення підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

01 грудня 2010 р. між позивачем у якості покупця та ТОВ «Промспец Консалтинг» у якості продавця був укладений договір купівлі - продажу (а.с. 43-45), за яким ТОВ «Промспец Консалтинг» зобов'язувалося передати у власність ТОВ «Машгідропривод» запчастини до обладнання, металопрокат.

На підтвердження можливості реального виконання ТОВ "Промспец Консалтинг" вказаного договору, до суду надано копію договору оренди складських приміщень від 01.09.2010 року, укладеного між ПП "Бласт" - орендодавцем та ТОВ "Промспец Консалтинг" - орендарем , а також копію акту прийому-передач приміщення від 01.09.2010 року відповідно до договору оренди.

Згідно договору оренди транспортного засобу №1 від 20.12.2010 року, позивач орендував автомобілі, що підтверджується актом приймання-передачі робіт (надання послуг).

Виконання договору купівлі - продажу від 01 грудня 2010 р. між позивачем та ТОВ «Промспец Консалтинг» підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними (а.с. 76,77), видатковими накладними ( а.с. 78,79), платіжними дорученнями. (а.с. 74-75)

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що всі ці документи в сукупності свідчать про реальність укладеного договору між позивачем та ТОВ "Промспец Консалтинг".

Колегія суддів також зазначає, що вказані первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.7 Закону України "Про ПДВ", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Згідно ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку; право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.3. п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Отже, колегія суддів вважає, що позивач правомірно включив ПДВ за зазначеними податковими накладними по господарських відносинах з ТОВ "Промспец Консалтинг" до складу податкового кредиту.

Щодо посилань відповідача у акті про встановлення порушення платником податків податкового законодавства на акти перевірок інших суб'єктів господарювання у якості доказів порушень, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

В матеріалах справи наявна постанова Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2011 року по справі №2а-3002/11/2070, якою задоволено позовні вимоги ТОВ "Промспец Консалтинг" до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про скасування наказу та визнання неправомірними дій ДПІ щодо проведення перевірки, на підставі якої був складений акт перевірки від 10.03.2011 року "349/23-03-05/37091549. Постанова суду першої інстанції була залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2011 року та набрала законної сили.

Тому посилання ДПІ у Комінтернівському районі в акті перевірки на нікчемність вищезазначеного договору є неправомірним.

Колегія суддів також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Під час розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірним правочином, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

У ході розгляду справи відповідачем не доведений факт несумісності предмету спірного правочину з напрямом господарської діяльності ТОВ "Машгыдропривод". Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагент є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності позивача, господарські операції за спірними правочинами були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірних правочинів, відповідач до суду не подав.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність факту порушення податкового законодавства з боку позивача та про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 26.01.2012 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2012р. по справі № 2а-16155/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Рєзнікова С.С.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.