Ухвала суду № 24548873, 15.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2012 р.Справа № 2а-16403/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Галан О.О.,

в присутності:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Клюєвої Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2012р. по справі № 2а-16403/11/2070

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення - рішення Харківської об'єднаної ДПІ, м.Харків, від 09.07.2009 за №0001091720/0 на суму 177092,0грн.;

- податкове повідомлення - рішення Харківської об'єднаної ДПІ, м.Харків, від 09.07.2009 за №0001101720/0 на суму 119549,0грн.;

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Харківської об'єднаної ДПІ, м.Харків, від 09.07.2009 №0001111720 на суму 5312760,0грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2012 адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування рішень залишено без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Харківської об'єднаної ДПІ, м.Харків, від 09.07.2009 №0001111720 на суму 5312760,0грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач повідомила, що згідно наданих нею звітів у жодному із зазначених в акті про результати перевірки календарних років нею не був перевищений 500-тисячних обсяг одержаної виручки, на підтвердження чого під час перевірки позивачем була надана Книга обліку доходів та витрат, тобто у ФОП ОСОБА_3 не було підстав для переходу на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, реєстрації як платника ПДВ.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2012 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на необ'єктивність оскаржуваної постанови, неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено виїзну планову перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.03.2009.

Перевіркою встановлено, що товари реалізувались підприємцем на ринках України та юридичним особам: філії "Харківська "ПП "Таврія плюс" (код ЄДРПОУ 34552794), ЗАТ "Альянс" (код ЄДРПОУ З1530296), філії Миколаївська ПП "Таврія плюс", код ЗКПО 35050610; ПП "Таврія Плюс" (код ЗКПО 31929492).

Як встановлено перевіркою, в порушення п.1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" ФОП ОСОБА_3 в 2007р. перевищила граничний обсяг виручки на 177191,65грн., у зв'язку з чим ФОП ОСОБА_3 повинна перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності з 01.01.2008 та згідно з п.2.3.1 ст.2 Закону України "Про податок на додану вартість"ФОП ОСОБА_3 повинна зареєструватись платником податку на додану вартість з 01.01.2008.

Таким чином, за наслідками проведеної перевірки ФО-П ОСОБА_3 встановлені, зокрема, наступні порушення:

- ст.1, ст.5 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва";

- ст.14, ст.13 ДКМУ "Про прибутковий податок з громадян" та п.7.1 ст.7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", ФОП ОСОБА_3 за наслідками перевірки донараховано податок з суми перевищення граничного розміру виручки за 2007р. у сумі 19934,00грн., нараховано податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності за 2008р. у сумі 99502,00грн., в Ікв. 2009р. - 113,00грн.;

- п.2.3.1 ст.2 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: підприємець не зареєструвався платником податків і не сплатив належні до сплати суми ПДВ; п.6.1 ст.6, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого перевіркою правильності визначення сум ПДВ належних до сплати ФО-П ОСОБА_3 встановлено заниження суми ПДВ у перевіряємому періоді у сумі 177092,00грн.

Вказане відображено в акті про результати перевірки №2051/17-2707619042 від 24.06.2009 (а.с.13-29).

На підставі акта №2051/17-2707619042 від 24.06.2009 Харківською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 09.07.2009 №0001091720/0 (а.с.10), яким визначено податкове зобов'язання ФОП ОСОБА_3 з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 117092грн.;

- від 09.07.2009 №0001101720/0 (а.с.11), яким визначено податкове зобов'язання ФОП ОСОБА_3 з податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності за основним платежем в сумі 119549грн.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що порушення умов запровадження спрощеної системи оподаткування, визначених ст.1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малою підприємництва", у тому числі перевищення граничного обсягу виручки за рік, є юридичним фактом, який виключає можливість застосування до суб'єкта малого підприємництва правил оподаткування, передбачених для платників єдиною податку.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав у ФОП ОСОБА_3 застосовувати у 2008 році спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що в 2007 році обсяг виручки позивача за календарний рік склав 677191,65грн., що перевищує граничний обсяг виручки 500тис.грн., який дозволено для подання заяви на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному, тобто 2008 році, чим порушено ст.1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності". Таким чином, ФОП ОСОБА_3 не мала право в 2008 році застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, повинна була перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності з 01.01.2008. Отримана сума перевищення оподатковується на загальних умовах у порядку, встановленому розділом IV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" (а.с.18-19)

Відповідно до п.п.9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (тут і далі нормативно-правові акти в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин), оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

Статтею 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, зокрема, для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Отже, враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що реалізація права суб'єкта малого підприємництва на запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності залежить від виконання останнім вимог, встановлених Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".

Відповідно до ст.5 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Враховуючи встановлені порушення ст.1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" у 2007 році, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає правомірним висновок Харківської ОДПІ про відсутність у ФОП ОСОБА_3 права застосовувати у 2008 році спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, зобов'язання позивача перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності з 01.01.2008 році.

Водночас порушення умов запровадження спрощеної системи оподаткування, визначених ст.1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малою підприємництва", у тому числі перевищення граничного обсягу виручки за рік, є юридичним фактом, який виключає можливість застосування до суб'єкта малого підприємництва правил оподаткування, передбачених для платників єдиною податку.

Згідно зі ст.6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів): податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків; податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів малого підприємництва).

З урахуванням приписів ст.2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", суд зазначає, що лише за умови додержання приписів цього Указу, доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

Отже, несплата податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість, як це передбачено для платників єдиного податку, можлива лише в разі дотримання суб'єктом малого підприємництва умов перебування на спрощеній системі оподаткування. Зазначене стосується також і відповідності граничного обсягу виручки платника єдиною податку розмірам, визначеним Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".

Згідно зі ст.5 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу). У той же час зазначений Указ не містить положень, які б регулювали питання оподаткування сум, що перевищують граничний обсяг виручки, встановлений законодавцем.

За таких обставин, оподаткування доходів, отриманих платником єдиного податку з порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування, повинно здійснюватися із застосуванням правил загальної системи оподаткування.

Таким чином, у зв'язку з переведенням ФОП ОСОБА_3 на загальну систему оподаткування з 01.01.2008 позивачем, в порушення ст.ст.13, 14 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" та п.19.1 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" занижено оподатковуваний дохід, що привело до заниження податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності за 2007р. на 19934,00грн., за 2008р. на 99502,00грн. та за Ікв. 2009р. на 113,00грн. (податок з доходів фізичних осіб розрахований згідно з п.7.1 ст.7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"за ставкою 15%).

З огляду на викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає правомірним визначення податкового зобов'язання ФОП ОСОБА_3 з податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності в сумі 119549грн., що зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні -рішенні Харківської ОДПІ від 09.07.2009 №0001101720/0.

Щодо нарахування ФОП ОСОБА_3 податкових зобов'язань з податку на додану вартість колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України "Про податок на додану вартість", особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Як встановлено актом про результати перевірки №2051/17-2707619042 від 24.06.2009 (а.с.23-24), у 2007 році ФОП ОСОБА_3 згідно з відомостями, отриманими з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів підприємцем отримано дохід в сумі 677191,65грн.

У зв'язку зі встановленим перевищенням граничного обсягу виручки у 2007 році, ФОП ОСОБА_3 повинна була перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності з 01.01.2008 та відповідно до п.2.3.1 ст.2 Закону України "Про податок на додану вартість"повинна була зареєструватись платником податку на додану вартість з 01.01.2008.

Відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з актом про результати перевірки №2051/17-2707619042 від 24.06.2009 загальна сума податкових зобов'язань за 2008, 2009 роки згідно з даними відомостей, отриманих з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів та даних книги обліку доходів складає 177092,00грн. (а.с.24).

Враховуючи викладене колегія суддів вважає правомірним висновок акта про результати перевірки №2051/17-2707619042 від 24.06.2009 року щодо заниження ФОП ОСОБА_3 ПДВ на загальну суму 177092,00грн., на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 09.07.2009 №0001091720/0.

Позивач стверджує, що із ЗАТ "Альянс"та філією "Харківський"ПП "Таврія плюс"у неї були господарські відносини, але ці відносини не мали системний характер і нею не було отримано доходу в тих сумах, які були відображені у звітах філією "Харківський"ПП "Таврія плюс". Як стверджує позивач, господарських відносин з ПП "Таврія плюс"та філією "Миколаївська" ПП "Таврія плюс"у неї не існувало, і ніяких коштів готівкою, у зв'язку з відсутністю розрахункового рахунку, від них вона не отримувала, про що надавала пояснення від 02.06.2009р. Позивач зазначає, що їй не відомо на підставі яких даних філія "Харківський"ПП "Таврія плюс", ПП "Таврія плюс"та філія "Миколаївська"ПП "Таврія плюс"внесли неправдиву інформацію у податкову звітність до Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених ФОП ОСОБА_3 доходів.

Разом з тим, вказане твердження позивача спростовується долученою до матеріалів справи копією довідки від 27.08.2009 №635 про результати документальної невиїзної перевірки ПП "Таврія Плюс" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків - ФОП ОСОБА_3 за період з 01.03.2007 по 30.06.2008 (а.с.80-91).

Згідно з довідкою від 27.08.2009 №635, для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах з ФОП ОСОБА_3 за період з 01.03.2007р. по 30.06.2008р. суб'єктом господарювання було надано наступні документи: реєстри отриманих накладних за період з 01.03.2007р. по 30.06.2008р.; видаткові та податкові накладні за перевіряємий період; регістри бухгалтерського обліку по рахунках 311, 361, 631, 641, 702, 703; картку-рахунок по ФОП ОСОБА_3

Перевіркою встановлено, що ПП "Таврія плюс" (Покупець) укладено угоду (контракт) з ФОП ОСОБА_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) (Продавець) за № б/н від 01.03.2007р. про те, що Продавець зобов'язується передати товари Покуплю, а останній зобов'язується прийняти його та заплатити в термін і на умовах, передбачених цим договором. На виконання умов угоди ФОП ОСОБА_3 поставлено філіі Харківській ПП "Таврія плюс" товари в асортименті згідно з переліком та в кількості, що зазначені в довідці. Отримання товару підтверджується первинними документами, виписаними постачальником та переліченими в довідці, на загальну суму 1392196,30грн. Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у готівковій формі. За одержаний товар було сплачено касові ордера, які знаходяться в Харківській філії ТОВ "Таврії Плюс" та зазначені у довідці, на загальну суму 1392195,75грн. На 28.07.2009 кредиторська заборгованість за рахунком 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" з ФОП ОСОБА_3 становить 0,55грн.

Взаємовідносини позивача з контрагентами, зазначеними в акті про результати перевірки №2051/17-2707619042 від 24.06.2009, підтверджуються відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів щодо ОСОБА_3, що містяться у матеріалах справи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає вимоги позивача неправомірними, не обґрунтованими, безпідставними і такими, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2012 р. по справі № 2-а-16403/11/2070 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2012р. по справі № 2а-16403/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.

Повний текст ухвали виготовлений 21.05.2012 р.