Ухвала суду № 24548135, 06.06.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2012 р. Справа № 83858/09

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Яворського І.О., Попка Я.С.

з участю секретаря судового засідання Патлевіч Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2009 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Дубнонафтопродукт» до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

У січні 2009 року відкрите акціонерне товариство «Дубнонафтопродукт» (далі - ВАТ) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому після уточнення своїх вимог просило визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - ОДПІ) від 06.08.2008 року:

№ 0001252340/0 в частині донарахованого податку на прибуток підприємства в сумі 30745 грн. та нарахованих на цю суму штрафних санкцій в розмірі 11243 грн.;

№ 0001242340/0 в частині донарахованого податку на додану вартість (далі - ПДВ) в сумі 22621,00 грн. та нарахованих на цю суму штрафних санкцій в розмірі 11310,50 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2009 року у справі № 2а-2114/09/1770 позов було задоволено частково. Податкове повідомлення рішення ОДПІ від 06 серпня 2008 р. за № 0001252340/0 визнано нечинним у частині нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства на суму 29722 грн. та штрафної санкції в розмірі 10887 грн., а податкове повідомлення рішення від 06 серпня 2008 року № 0001242340/0 визнано нечинним у частині нарахування податкового зобов'язання з ПДВ на суму 22 139 грн. та штрафної санкції в розмірі 11070 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ОДПІ просить зазначену постанову суду скасувати і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ВАТ відмовити повністю. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що 20.02.2007 року між ВАТ та ВП «Рівненська дирекція залізничних перевезень» ДТГО «Львівська залізниця» було укладено договір № 4, предметом якого є надання Залізницею Вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів.

Проте, в залізничних накладних, що додаються до відомостей плати за користування вагонами, ВАТ зазначено як одержувача вантажу, а отже ВАТ віднесено до валових витрат витрати по оплаті послуг, наданих ВП «Рівненська дирекція залізничних перевезень» ДТГО «Львівська залізниця», які не могли надаватись в межах існуючого договору № 4 від 20.02.07, тобто здійснило розрахунки із залізницею за послуги, які не використовуються ним у власній господарській діяльності.

Окрім того, у період, що підлягав перевірці, підприємством було списано паливно-мастильних матеріалів (далі - ПММ) на проведення ремонтних та регламентних робіт на суму 20690,29 грн. Ці списані запаси не коригувались - вартість згаданих ПММ двічі потрапляла до складу валових витрат: перший раз в складі витрат на придбання товарів та другий - в складі витрат на проведення ремонтних та регламентних робіт, що свідчить, на переконання апелянта, на подвійне віднесення вартості ПММ до валових витрат та заниження об'єкту оподаткування податку на прибуток.

Представник ВАТ у ході апеляційного розгляду підставність поданої апеляційної скарги заперечив, просить залишити оскаржуване судове рішення без змін.

Представник ОДПІ на виклик апеляційного суду не прибув, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутності на підставі ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.

Частково задовольняючи позов ВАТ, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем віднесено до складу валових витрат витрати на оплату транспортних послуги залізниці (по переміщенню вагонів, цистерн, в яких знаходились нафтопродукти, належні ТзОВ «ТД «Континіум-Галичина») в сумі 110684,29 грн. та ПДВ 22139,86 грн., які безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача по виконанню договорів зберігання № 700 від 30.03.2007 року та № 1796 від 31.12.2007 року з ТзОВ «ТД «Континіум-Галичина». Тому відповідачем неправомірно визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток по вказаній господарській операції в розмірі 24 929 грн. та фінансову санкцію в розмірі 11243 грн. по спірному податковому повідомленню-рішенню від 06.08.2008 року № 0001252340/0, а також податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 22139,86 грн. та фінансову санкцію в розмірі 11070 грн. по податковому повідомленню-рішенню від 06.08.2008 року № 0001242340/0.

Покликання контролюючого органу на подвійне віднесення позивачем вартості ПММ на суму 20690 грн., використаних на проведення ремонтних та регламентних робіт, при придбанні, а другий у складі витрат на проведення ремонтних та регламентних робіт (стор. 14 акту) зроблені у акті перевірки без посилання на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, а отже не підтверджені належними доказами, що свідчить про протиправність визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 4793 грн. та штрафної санкції на суму 1847 грн.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, викладеним у апеляційній скарзі, апеляційний суд виходить із таких міркувань

Як безспірно встановлено судом, ОДПІ було проведено планову документальну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2008 року, про що складено акт № 174/23/03482608 від 24.07.2008 року, який став підставою винесення оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Задоволена судом частина позовних вимог ВАТ складалася з 22139 грн. основного зобов'язання та 11070 грн. штрафної санкції, визначеної внаслідок віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, що сплачений позивачем в ціні придбання послуг залізниці за перевезення вантажу власником якого є ТзОВ «ТД «Континіум-Галичина».

При задоволенні цих позовних вимог судом першої інстанції, на думку апеляційного суду, обґрунтовано враховано те, що виходячи із положень укладених між ВАТ та ТзОВ «ТД «Континіум-Галичина» договорів зберігання №1796 від 31.12.2007 року та № 700 від 30.03.2007 року, предметом яких є надання послуг позивачем по зберіганню нафтопродуктів, умови зберігання нафтопродуктів передбачають виконання ряду залізничних послуг, зокрема, подача вагонів з пункту призначення (залізничної станції до місця зберігання нафтопродуктів позивачем), уборку вагонів, відправку порожніх цистерн в пункт їх призначення, які в свою чергу ТзОВ «ТД «Континіум-Галичина», як поклажедавець, зобов'язаний відшкодувати позивачу, як зберігачу.

При цьому 20.02.2007 року між ВАТ та ВП «Рівненська дирекція залізничних перевезень» ДТГО «Львівська залізниця» було укладено договір № 4 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничні послуги.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що до складу послуг залізниці за вказаним договором увійшли послуги по подачі позивачу вагонів, у яких знаходились нафтопродукти, що належали ТзОВ «ТД «Континіум-Галичина», з пункту призначення (залізничної станції до місця зберігання нафтопродуктів), уборки вагонів, відправки порожніх цистерн в пункт їх призначення на загальну суму 108120,46 грн. ( за період з 04.2007 по 12.2007 в розмірі 97646,28 грн., та за І кв. 2008 року 10474,18 грн.), а також ввійшли послуги залізниці по інспекторському нагляду за під'їзними коліями (код 170) на суму 408,49 грн., утримання ділянки землі, наданої в тимчасове користування (код 228) на суму 968,85 грн. та послуги по коду 220 - повідомлення залізниці, пов'язані з уточненням плану перевезень на суму 693,49 грн.

Вказані обставини належним чином підтверджені залізничними відомостями, квитанціями приймання вантажу, розшифровкою послуг залізниці за квітень-грудень 2007 року (а.с. 112-175 том 2).

Відтак, позивачем відповідно до актів приймання-передачі виконаних робіт від 30.04.2007 року, 31.05.2007 року, 29.06.2007 року, 31.07.2007 року, 31.08.2007 року, 30.09.2007 року, 31.10.2007 року, 30.11.2007 року, 31.12.2007 року, оформлених на виконання договору зберігання № 700 від 30.03.2007 року, включено до вартості послуг по зберіганню вантажу належного ТзОВ «ТД «Континіум- Галичина» вартість послуг по подачі, уборці вагонів, відправці порожніх цистерн в пункт їх призначення, відправлення вантажу, всього на загальну суму 117175,54 грн., з якої ПДВ складає 19529,27 грн.

Окрім того, відповідно до актів приймання-передачі виконаних робіт від 31.01.2008 року, 29.02.2008 року, оформлених на виконання умов договору зберігання №1796 від 31.12.2007 року, позивачем включено до вартості послуг по зберіганню вантажу, належного ТзОВ «ТД «Континіум-Галичина», вартість послуг по подачі, уборці вагонів, відправці порожніх цистерн в пункт їх призначення, відправлення вантажу, всього на загальну суму 12569,02 грн., ПДВ з якої 2094,84 грн.

З огляду на викладене слід погодитися із висновком суду першої інстанції про те, що придбання вказаних послуг залізниці позивачем здійснене в межах його господарської діяльності та спрямоване на виконанням договорів зберігання нафтопродуктів, укладених позивачем із ТзОВ «ТД «Континіум-Галичина», а помилкове зазначення у договорів № 4 від 20.02.2007 року позивача, як «вантажовласника», не змінює суті вказаних господарських стосунків.

Одночасно суд апеляційної інстанції вважає правильним твердження суду першої інстанції про те, що висновок про подвійне віднесення ВАТ вартості ПММ на суму 20690 грн., використаних на проведення ремонтних та регламентних робіт, ОДПІ було зроблено на підставі акту перевірки, який не містить посилання на відповідні первинні бухгалтерські документи, що підтверджують наявність фактів подвійного віднесення вартості ПММ на вказану суму до складу валових витрат, а відтак, виходячи з приписів ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не доведено правомірності прийняття спірного рішення в частині визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 4793 грн. та штрафної санкції на суму 1847 грн.

З огляду на викладене апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2009 року у справі № 2а-2114/09/1770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Ухвала у повному обсязі складена 07 червня 2012 року.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді І.О.Яворський

Я.С.Попко