Ухвала суду № 24548124, 06.06.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2012 р. Справа № 82694/09

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Яворського І.О., Попка Я.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року у справі за позовом дочірнього підприємства «Агроспецресурси-Львів» до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

У серпні 2009 року дочірнє підприємство «Агроспецресурси-Львів» (далі - Підприємство) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому після уточнення своїх вимог просило скасувати податкові повідомлення-рішення №0002332321/4 від 14.08.2009р., № 0002332321/0/31441987 від 17.11.2008 р., № 0002332321/1/31441987 від 22.01.1009 р., № 0002332321/2/31441987 від 30.03.2009 р., 0002332321/3/31441987 від 05.06.2009 р. державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова (далі - ДПІ), якими йому визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 178977 грн., з яких 119318 грн. основне зобов'язання та 59659 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року у справі № 2а-5183/09/1370 позов було задоволено.

У поданій апеляційній скарзі ДПІ просить зазначену постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Підприємства відмовити. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що проведеною перевіркою Підприємства за період з 01.04.2007р. по 30.06.2008р. встановлено зарахування коштів від покупців (замовників) - фізичних осіб на банківський рахунок за № 260054606 в ЛОД «Райфайзенбанк Аваль», що належать позивачу на загальну суму 572 725, 69 грн. (в т.ч. ПДВ 95454,33 грн.) та заниження обсягів продажу товарів, робіт, послуг, що призвело до заниження скоригованого валового доходу на загальну суму 477271,36 грн. (без ПДВ) у II кварталі 2007р., чим порушено пп. 11.3.1 п.11.3 ст. 11, п.4.1, п.4.3 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 334).

При цьому апелянт звертає увагу на те, що Підприємством у порушення вимог закону не забезпечено належним чином ведення бухгалтерського та податкового обліків.

Так, перевіркою встановлено зарахування коштів від фізичних осіб на банківський рахунок Підприємства та не відображення в загальній сумі одержаного доходу, одержаного в грошовій формі від покупців (ОСОБА_1 та ОСОБА_2) за даними бухгалтерського обліку та податкової звітності, що призвело до заниження скоригованого валового доходу за II квартал 2007р. на розрахунковий рахунок зараховано коштів від покупців (замовників)- фізичних осіб, однак, занижено одержаний дохід, що призвело до заниження обсягів продажу товарів, робіт, послуг на загальну суму 477271,36 грн. (без ПДВ).

Таким чином Підприємством у порушення пп. 11.3.1 п.11.3 ст. 11, п. 4.1, п. 4.3 ст. 4 Закону № 334 занижено податок на прибуток за період з 01.04.2007р. по 30.06.2008р. на загальну суму 119318 грн., у тому числі за 2 квартал 2007 року в сумі 119318,0 грн.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Задовольняючи позовні вимоги Підприємства, суд першої інстанції виходив із того, що проведеною Підприємство правомірно відносило отриманий від приватних підприємців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дохід до складу валових доходів підприємства по першій події відвантаженню товару. Сам по собі факт неналежного оформлення видаткової накладної, не впливає на нарахування та сплату позивачем податку на прибуток підприємства, якщо сума отриманого за цією накладною доходу віднесена підприємством до складу його валових доходів. Одночасно судом було зроблено висновок про те, що ДПІ не довела на яких фактах ґрунтується твердження про те, що Підприємство не віднесло дохід від операцій із вказаними контрагентами в сумі 477271,36 грн., а також звернув увагу на численні порушення, допущені при складенні акту перевірки позивача та формуванні його висновків.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, викладеним у апеляційній скарзі, апеляційний суд виходить із таких міркувань

Підпунктом 11.3.1 п. 11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разу продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі , що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг)- дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Показники декларації з податку на прибуток Підприємства за І півріччя 2007 році позивачем розраховано з наростаючим підсумком, тобто з урахуванням показників першого кварталу 2007 року.

При цьому суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що Підприємство відобразило проведені з ПП ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_2 протягом І півріччя 2007 року господарські операції у відповідних бухгалтерських проводках та податковій звітності.

Одночасно, на думку апеляційного суду, слід вважати правильним твердження суду першої інстанції про непоширення на відпуск товарно-матеріальних цінностей фізичній особі - підприємцю у разі їх особистого одержання вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, та Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. № 99, за наявності документа, що засвідчує особу, та свідоцтва про державну реєстрацію, а також відсутність законодавчо передбаченого обов'язку постачальника зберігати копії документів покупця.

Суд апеляційної інстанції вважає, що долучені до справи копії видаткових накладних, банківських виписок та інших бухгалтерських документів у своїй сукупності дають підстави для висновку про реальність господарських операцій позивача, про що також додатково свідчить відсутність претензій у податкового органу до нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість по цих господарських операціях.

Окрім того, слід вважати правильним висновок суду першої інстанції про те, що сам по собі факт наявність певних недоліків у оформлення видаткової накладної не впливає на нарахування та сплату позивачем податку на прибуток підприємства, якщо сума отриманого за цією накладною доходу віднесена підприємством до складу його валових доходів.

З огляду на викладене апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року у справі № 2а-5183/09/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді І.О.Яворський

Я.С.Попко