Вирок № 24538495, 09.04.2012, Полонський районний суд Хмельницької області

2213/191/2012

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2012 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі:

головуюча судді - Дідек М.Б.

при секретарі - Кравчук В.В.

з участю прокурора - Комара І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Веретейка Догшицького району Вітебської області Республіки Білорусь, мешканки АДРЕСА_1, громадянки України, українки, з вищою освітою, вдова, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимої,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, -

Встановив:

Підсудна ОСОБА_1 з 08 травня 2009 року згідно укладеного відповідно до Положення «Про порядок укладання контракту з керівником підприємства,що є у державній власності при найманні на роботу», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року № 203 (із наступними змінами) контракту, з Понінківською селищною радою, обіймала посаду директора Понінківського житлово-комунального підприємства, будучи службовою особою наділеною організаційно - розпорядчими та адміністративно - господарськими обов'язками.

За умовами контракту оплата праці підсудної була визначена із основної заробітної плати, доплат та надбавок, у тому числі і премії в розмірі 50 відсотків до нарахованої основної заробітної плати з урахуванням доплат і надбавок за кожен відсоток зростання прибутку порівняно з попереднім місяцем.

Крім того, в контракті були визначені умови з якими ОСОБА_1 була ознайомлена, за яких премії керівника підприємства не нараховувалась, у тому числі нерентабельності підприємства, виробничих недоліків в обслуговуванні споживачів по житлово - експлуатаційних послугах.

Достовірно знаючи, що підприємство у періоди з грудня 2009 року, травня -грудня 2010 року та з січня -вересня 2011 року являлось нерентабельним, підсудна ОСОБА_1 зловживаючи своїм службовим становищем та використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, умисно з корисливих спонукань, реалізуючи єдиний злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння грошовими коштами Понінківського житлово- комунального підприємства та привласнення на свою корить коштами у зазначені вище періоди видавала на своє ім'я накази про виплату їй премій.

Так, відповідно до наказів від 31 грудня 2009 року №77; 31 березня 2010 року №13; 31 травня 2010 року №23; 30 червня 2010 року №78; 27 липня 2010 року №33; 27 вересня 2010 року №44; 29 жовтня 2010 року №49; 30 листопада 2010 року №54; 30 грудня 2010 року №58; 19 січня 2011 року №1, 29 вересня 2011 року № 44 підсудна зазначала про виплату їй 50% премії згідно контракту, які передавала для бухгалтерії підприємства для нарахування та виплати.

На підставі вищенаведених наказів ОСОБА_1 було нараховано та виплачено грошові кошти у виді премій в розмірі за: грудень 2009 року -791,81грн., березень 2010 року 787 грн. 50 коп., травень 2010 року 854 грн. 71 коп., червень 2010 року 1050 грн., липень 2010 року 1050 грн., вересень 2010 року 429,55грн., жовтень 2010 року -1050 грн., січень 2011 року 604,97грн. та вересень 2011 року 1050грн., які привласнила на свою користь, внаслідок чого Понінківському житлово - комунальному підприємству завдала матеріальну шкоду на суму 9778грн.54 коп.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 не заперечуючи факт незаконного заволодіння та привласнення шляхом зловживання службовим становищем грошових коштів, винною себе визнала та пояснила, що згідно укладеного контракту з 08 травня 2009 року обіймала посаду директора Понінківського житлово- комунального підприємства. Відповідно до умов контракту оплата праці була визначена із посадового окладу, доплат і надбавок у тому числі премії у розмірі 50 % до нарахованої зарплати з урахуванням інших доплат та надбавок. Вона також заявила, що умови контракту за яких премія не нараховувалась знала. Поскільки заробітна плата працівників підприємства у зазначених вище періодах у законодавчому порядку постійно підвищувалась, а визначена контрактом її зарплата селищною радою не підвищувалась. З метою збільшення розміру заробітної плати вона використовуючи свої службові повноваження щомісячно видавала накази про преміювання в розмірі 50% до нарахованої заробітної плати відповідно до умов контракту.

Відповідно до виданих нею наказів бухгалтерія Понінківського житлово- комунального підприємства нараховувала їй премію, які їй вплачувались при отриманні заробітної плати.

Проти заявленого цивільного позову не заперечувала.

Показання підсудної ОСОБА_1 щодо обставин про перебування її з 08 травня 2009 року на посаді директора Понінківського житлово- комунального підприємства та виконання нею обов'язків пов'язаних з організаційно- розпорядчими та адміністративного- господарськими функціями узгоджуються з контрактом укладеного з Понінківською селищною радою від 08 травня 2009 року та статутом Понінківського житлово- комунального підприємства, затвердженого рішенням виконкому Понінківської селищної ради від 31.10.2007 року № 42 (а.с. 15-19,22-26).

За показаннями свідка ОСОБА_3 вона під час роботи головним бухгалтером Понінківського житлово- комунального підприємства до жовтня 2010 року відповідно до наказів, які видавались директором підприємства ОСОБА_1 про її преміювання, здійснювала нарахування їй премій у розмірі, що визначались у наказах, які їй виплачувались через касу підприємства при отриманні заробітної плати.

Свідок також показала, що в періоди видачі ОСОБА_1 наказів про її преміювання та отриманні премій підприємство було нерентабельним.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила, що працюючи бухгалтером та головним бухгалтером Понінківського житлово- комунального підприємства директором якого являлась ОСОБА_1 на протязі 2010-2011 років вона відповідно до виданих нею наказів нараховувала їй премії, які їй вплачувались через касу підприємства.

ОСОБА_4 також показала, що в періоди нарахування та виплати ОСОБА_1 премій підприємство було нерентабельним.

Із показів свідка Понінківського селищного голови ОСОБА_5 вбачається, що Понінківське житлово - комунальне підприємство директором, якого згідно укладеного контракту з 08 травня 2009 року була ОСОБА_1 на протязі 2009-2011 років являлось нерентабельним підприємством та на виробничу діяльність якого надходили скарги споживачів. Він також показав, що ОСОБА_1 неодноразово зверталась до селищної ради щодо підвищення їй заробітної плати, однак через її незадовільне керівництво, наявності значної заборгованості по зарплаті та інших обов'язкових платежах, розмір яких щомісячно збільшувався, її заяви відхилялися.

Із дослідженого в судовому засіданні акта перевірки № 22-19-97/1161 від 10.11.2011 року складеного державним інспектором праці ОСОБА_6 вбачається, що під час перевірки Понінківського житлово- комунального підприємства директором якого являлась ОСОБА_1, щодо додержання підприємством законодавством про оплату праці, було виявлено, що ОСОБА_1 всупереч укладеного контракту на протязі 2009-2011років, коли підприємство було нерентабельним та мало значну заборгованість по заробітній платі, щомісячно видавала вищезазначені накази про своє преміювання на підставі яких їй були виплачені премії у вищезазначених розмірах.(а.с.96-119).

Відповідно до дослідженої в судовому засіданні довідки від 30 грудня 2011 року складеної провідним контролером - ревізором контрольно- ревізійного відділу у Полонському районі встановлено, що під час перевірки фінансової діяльності та порядку ведення бухгалтерського обліку Понінківського житлово- комунального підприємства було виявлено, що ОСОБА_1 всупереч умов укладеного контракту нараховувалась та виплачувалась премія, зокрема у: грудні 2009 року -791,81грн., березні2010 року 787 грн. 50 коп.,травні 2010 року 854 грн. 71 коп., у червні 2010 року 1050 грн., у липні 2010 року 1050 грн., вересні2010 року 429,55грн., жовтні 2010 року -1050 грн., січні 2011 року 604,97грн. та вересні 2011 року 1050грн.- всього 9778,54грн.(а.с.176-179).

Із дослідженої в судовому засіданні книги наказів встановлено, що підсудна ОСОБА_1 обіймаючи посаду директора Понінківського житлово- комунального підприємства здійснюючи свої адміністративні розпорядчі повноваження з грудня 2009 року по вересень 2011 року видавала накази про її преміювання, копії яких долучені до справи (а.с.185-201).

Зміст та викладені у вищезазначених досліджених документах обставини підсудна ОСОБА_1 не заперечувала.

Аналізуючи досліджені у справі вищенаведені докази, які є допустимими та достатніми і узгоджуються між собою, достовірність яких у зв'язку з їх відповідністю фактичним обставинам за яких мала місце подія сумніву не викликають, та оцінюючи у всій їх сукупності, дають суду підстави дійти висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у заволодінні майном Понінківського житлово- комунального підприємства шляхом зловживання своїм службовим становищем.

Органи досудового слідства, кваліфікуючи дії підсудної за ч.3 ст.191 КК України, виходили із кваліфікуючої ознаки повторності, тобто, що на протязі вищевказаного періоду її дії по незаконному заволодінню грошовими коштами були неодноразовими.

Проте встановлені в справі фактичні обставини та конкретні дії підсудної свідчать, що вона діяла з єдиним злочинним наміром, спрямованим на заволодіння грошовими коштами Понінківського житлово- комунального підприємства у виді премій в період часу з грудня 2009 року по вересень 2011року. Сума завданої шкоди в розмірі 9778,54грн. розрахована також на підставі неодноразових дій підсудної, пов'язаних із привласненням грошових коштів у зазначений період.

За таких обставин у діях ОСОБА_1 відсутня кваліфікуюча ознака вчинення злочину -повторність, оскільки неодноразове незаконне заволодіння нею грошовими коштами у виді премій, що складались із тотожних діянь, які мали загальну мету та із самого початку охоплювались єдиним злочинним наміром на заволодіння даними коштами у даному випадку слід розглядати, як вчинення нею продовжуваного злочину, а тому її дії підлягають кваліфікації за ч.2 ст.191 КК України.

Визначаючи підсудній вид та міру покарання суд враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини за яких нею було вчинено злочин, її особу, яка до кримінальної відповідальності притягається вперше, визнала свою вину, позитивно характеризується, у вчиненому розкаялася, які суд вважає обставинами, що пом'якшують її покарання .

Викладене з урахуванням обставин вчинення злочину, його наслідки, а також даних про особу винної та обставини, що пом'якшують її покарання, суд вважає, що її виправлення можливе при призначенні покарання у виді позбавлення волі із звільненням від його відбування з підстав передбачених ст.75 КК України з покладенням виконання обов'язків передбачених ст. 76 КК України.

Поскільки вчинений підсудною злочин за своїм характером був безпосередньо пов'язаний з посадою яку вона обіймала, суд вважає за необхідне застосувати до неї додаткове покарання з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно- розпорядчими та адміністративно- господарськими функціями .

Таке покарання щодо підсудної є необхідним й достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Поскільки підсудна в результаті незаконного заволодіння коштами Понінківському житлово- комунальному підприємству спричинила матеріальну шкоду, заявлений прокурором цивільний позов про відшкодування завданої шкоди на суму 9778,54підлягає задоволенню.

Речові докази - книгу наказів, яка долучена до кримінальної справи, підлягає поверненню Понінківському житлово- комунальному підприємству.

Виходячи із наведеного та керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно - розпорядчими та адміністративно - господарськими функціями строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного в частині основного покарання у вигляді позбавлення волі звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов'язку періодично з'являтись для реєстрації в кримінально- виконавчій інспекції.

Запобіжний захід щодо засудженої ОСОБА_1 до набрання вироку чинності залишити попередній -підписку про невиїзд.

Стягнути із засудженої ОСОБА_1 на користь Понінківського житлово -комунального підприємства (код ЄДРПОУ 21349942, МФО 375218, ВАТ ДОБ відділення № 231 в м. Шепетівка р/р 26006301414)матеріальну шкоду в сумі 9778 (дев'ять тисяч сімсот сімдесят вісім)грн.54 коп.

Речові докази -книгу наказів, яка долучена до кримінальної справи, повернути Понінківському житлово- комунальному підприємству.

Вирок суду може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуюча суддя М.Б. Дідек