Вирок № 24538493, 20.03.2012, Полонський районний суд Хмельницької області

2213/383/2012

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2012 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі:

головуюча судді - Дідек М.Б.

при секретарі - Яриновській З.С.

з участю прокурора - Гончара О.В.

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, проживаючого у фактичних шлюбних відносинах, не працюючого, не судимого

- у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. ч.1 ст.185, 357 ч.3 КК України, -

Встановив:

11 січня 2012 року близько 5год.30 хв. підсудний ОСОБА_3 з велосипеда, що був припаркований біля приміщення Полонської міської ради по вул. Л. Українки,112 в м. Полонному, таємно викрав жіночу сумку вартістю 96 грн., в якій знаходились гаманець вартістю -25грн. з грішми в сумі 70грн., косметика -вартістю 30грн. та паспорти на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_4

В результаті крадіжки сумки, в якій містились вищезгадані речі, потерпілій ОСОБА_1, було завдано матеріальну шкоду на суму 221грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 не заперечуючи факт викрадення ним сумки та пояснив, що близько 05 год.30 хв. 11 січня 2012 року, проходячи по тротуару біля приміщення Полонської міської ради, замітив, велосипед, на якому знаходилась жіноча сумка. Вважаючи, що в сумці можуть знаходитись гроші вирішив її викрасти. Під час перевірки її вмісту виявив, гаманець в якому знаходились гроші в сумі 70 грн., жіноча косметика та два паспорти. Гроші використав на продукти харчування, косметику викинув у річку по шляху додому, а паспорти мав намір повернути наступного дня їх володільцям, але цього ж дня був затриманий, а паспорти вилучені правниками міліції.

Із показів свідка ОСОБА_5, співмешканки підсудного ОСОБА_3, вбачається, що близько 06 год. ранку 11 січня 2012 року, вона підійшла до ОСОБА_3, який сидів на лавці у міському сквері та перевіряв вміст жіночої сумки, яку з його слів він знайшов. В сумці знаходились гаманець з грішми, які він пізніше витратив на продукти харчування, косметика, які підсудний викинув у річку по шляху додому та два паспорти, він мав повернути їх володільцям, але не встиг, так як цього ж дня був затриманий, а паспорти були вилучені працівниками міліції.

За показаннями потерпілої ОСОБА_1, вона працюючи двірником, близько 05 год.30 хв. 11 січня 2012 року разом з чоловіком, який також працює двірником, вийшли на роботу і біля приміщення Полонської міської ради припаркували свої велосипеди, на одному з яких знаходилась її жіноча сумка в якій містились гаманець з грішми 70 грн., косметика та паспорти на її та чоловіка ОСОБА_4 ім'я.

Згодом, коли чоловік на її вимогу перевіз велосипеди в інше місце виявила відсутність сумки, яку незадовго знайшла біля лавок в місцевому сквері, де напередодні знаходились незнайомі їй жінка та чоловік, якими, як виявилось пізніше, були ОСОБА_3 та його співмешканка. В сумці були відсутні гаманець з грішми, косметика та паспорти.

Аналогічні показання в судовому засіданні дав потерпілий ОСОБА_4, який при цьому підтвердив, що в належній його дружині сумці, яка була викрадена з велосипеда, знаходився паспорт на його ім'я.

За даними протоколу від 11 січня 2012 року при огляді приміщення житлового будинку по АДРЕСА_1 у якому мешкає ОСОБА_3 було виявлено та вилучено паспорти на ім'я ОСОБА_1 ОСОБА_4.(а.с.11-12).

За висновком товарознавчої експертизи вартість викраденої ОСОБА_3 жіночої сумки становить 96 грн. (а.с.24-26)

Аналізуючи досліджені у справі докази, які є належними та допустимими і узгоджуються між собою, достовірність яких у зв'язку з їх відповідністю фактичним обставинам за яких мала місце подія сумніву не викликають, дають суду підстави дійти висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні крадіжки майна потерпілої ОСОБА_1, тому його дії підлягають кваліфікації за ч.1 ст.185 КК України

Органами досудового слідства ОСОБА_3 крім того,обвинувачувався у викраденні паспортів на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_4, які знаходилися у викраденій ним жіночій сумці, тобто у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.357 КК України.

За змістом даного закону його суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом. При цьому умисел даного злочину повинен бути спрямований на незаконне заволодіння паспортом чи іншим важливим особистим документом, а не іншого майна потерпілого серед якого знаходились документи.

Підсудний ОСОБА_3, як на стадії досудового слідства так і в судовому засіданні стверджував, що умисел у нього був спрямований на викрадення жіночої сумки, у якій на його думку могли знаходитись гроші. Проте, що в даній сумці знаходяться інші речі, у тому числі паспорти, не знав і умислу на їх викрадення у нього не було.

Дані доводи підсудного відповідають фактичним обставинам за яких ним було вчинено дії і об'єктивно нічим не спростовуються.

Поскільки у справі встановлено, що умисел ОСОБА_3 був спрямований на крадіжку майна потерпілої ОСОБА_1, а саме її жіночої сумки та грошей серед яких знаходились паспорти, а не на викрадення останніх, тому вчинені підсудним всі дії підлягають кваліфікації, як викрадення чужого майна громадян, тобто за ч.1 ст.185 КК України.

За таких обставин в діях ОСОБА_3 відсутні ознаки злочину передбаченого ч.3 ст.357 КК України , тому він підлягає виправданню.

Визначаючи підсудному вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та конкретні обставини за яких його було вчинено, мотиви, якими він керувався та його наслідки, а також те, що раніше до кримінальної відповідальності не притягався, характеризується позитивно, визнав свою вину, щиро розкаявся, добровільно відшкодував завдану матеріальну шкоду, які суд враховує, як обставини, що пом'якшують його покарання. Обставин, які б обтяжували покарання судом не встановлено.

Викладене з урахуванням особи винного та даних, що позитивно характеризують його особу та обставини, що пом'якшують покарання, а також стан його здоров'я і те, що він не є інвалідом та пенсіонером, суд вважає за можливе призначити підсудному покарання у виді громадських робіт.

Таке покарання щодо підсудного є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, залишити без розгляду, оскільки потерпіла подала заяву, що матеріальна шкода відшкодована підсудним в повному обсязі.

Речові докази відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.81 КПК України підлягають поверненню потерпілим ОСОБА_1, ОСОБА_2

Витрати пов'язані з проведенням товарознавчої експертизи в розмірі 225грн.12 коп. підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_3

Виходячи із наведеного та керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України призначивши покарання у виді 80 (вісімдесят) годин громадських робіт.

ОСОБА_3 за ч.3 ст. 357 КК України виправдати, за відсутністю в його діях ознак даного злочину.

Стягнути із засудженого ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області (розрахунковий рахунок № 31258272210321, МФО 815013, код № 25575309 «за дослідження 10») 225 (двісті двадцять п'ять )грн.12 коп.

Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_3 до набрання вироку чинності залишити попередній - підписку про не виїзд.

Речові докази: паспорти на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які зберігають у потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернути потерпілим.

Вирок суду може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

З оригіналом вірно:

Головуюча суддя підпис М.Б. Дідек