Ухвала суду № 2453119, 29.10.2008, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

29.10.2008 Справа № 22-а-615/08

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Санакоєвої М.А.,

суддів           Ілюхіної Г.П. , Щепанської О.А.                      при секретарі судового засідання                              Ковальчук К.В. за участю представника позивача - Комунального підприємства "Упорядкування міста" - Мусаєвої Л.С., Жижченко О.В.,

представника відповідача - Державної податкової інспекції у м. Алушта АР Крим - Патраш В.І.,

                    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Севастополя апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушта на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І. ) від 07.08.08 у справі №2-19/4724-2008А

                    за адміністративним позовом          Комунального підприємства "Упорядкування міста" (вул. Таврійська, 2,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500),

до          Державної податкової інспекції у м. Алушта (вул. Леніна, 22а,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500),

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

                                                            ВСТАНОВИЛА:

                    Позивач - комунальне підприємство «Упорядкування міста»звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м.Алушта (далі по тексту ДПІ у м.Алушта) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0005371502/0 від 20.07.2007 року, № 0005621502/0 від 25.09.2007 року, № 0001731501/0 від 24.12.2007 року, № 0000121502/0 від 22.02.2008 року. Позовні вимоги мотивовані тим, що викладені в актах перевірок висновки відповідача є необгрунтованими і не відповідають фактичним обставинам справи, а оспорювані податкові повідомлення - рішення не грунтуються на вимогах чинного законордавства України і порушують законні права і інтереси КП «Упорядкування міста».

                    У процесі розгляду справи позивач відмовився від позовних вимог у частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0001731501/0 від 24.12.2007 року на суму 164,78 грн.; ухвалою господарського суду АР Крим від 10.06.2008р. відмова від позову у ціей частині прийнята судом та провадження у цій частині позову закрито.          

                    Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.08.08р. адміністративний позов задоволено:

                    Визнані нечинними податкові повідомлення - рішення ДПІ в м.Алушта №0005371502/0 від 20.07.2007р. на суму 4744,51 грн.; №0005621502/0 від 25.09.2007р. на суму 3883,51 грн.; №0000121502/0 від 22.02.2008р. на суму 9661,01 грн.;

                    Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у м. Алушті звернулась до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане судове рішення, у зв'язку з порушенням судом норм матеріального права. Заявник зазначив, що Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 20 лютого 2003 року №550-ГУ, який набрав чинності з 26 березня 2003 року, пункт 7.7 було викладено у новій редакції, відповідно до положень якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами - у рівних пропорціях. Крім того, суд першої інстанції не звернув увагі на те, що підприємство у деяких платіжних дорученнях самостійно визначав напрямок платежу, як погашення податкового боргу, а ДПІ у м.Алушта самостійно, відповідно до діючого законодавства, вилучала готівку у платника податків, яка спрямувалась на погашення податкового боргу. Таким чином, на думку відповідача, суд першої інстанції при розгляді справи не дав належну правову оцінку вищевикладеним положенням Закону, що призвело до неправильного вирішення спору.

          Розглянувши справу в порядку статтей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши суддю - доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

                    Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що 12.07.2007 р. Державною податковою інспекцією у м. Алушті проведено невиїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства комунального підприємства «Упорядкування міста»(далі по тексту КП «Упорядкування міста»), за результатам якої складено акт № 925/15-2/24402016 про результати невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства КП «Упорядкування міста»за період з 01.07.2006 р. по 27.06.2007 р., у якому встановлено порушення абзаца 1 п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»(від 21.12.2000 року № 2181 із змінами та доповненнями) в частині несвоєчасної сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість, згідно податкової декларації № 10629 від 19.06.2006 р. (а.с. 19-20).

          На підставі акту перевірки відповідачем прийняти податкові повідомлення-рішення:

- від 20.07.2007 р. № 0005371502/0 на суму 4744,51 грн.;

-від 25.09.2007р. № 0005621502/0 на суму 3883,51 грн.;

-від 24.12.2007 р. № 0001731501/0 на суму 164,78 грн.;

-від 22.02.2008 р. № 0000121502/0 на суму 9661,01 грн. (а.с. 16-18).

          Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

          Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ст.4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(від 04.12.1990 року № 509 із змінами та доповненнями) органи податкової служби є органами виконавчої влади. Таким чином, органи податкової служби та їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          П. 6.1.7 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби визначає, що про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань складається податкове повідомлення за формою та згідно з вимогами, встановленими Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 N 253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758 (зі змінами та доповненнями).

          З форми податкового повідомлення за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання (форма "Ш") слідує, що в основу такого повідомлення може бути покладено виключно акт перевірки, до якого п. 1.7., п. 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 925/11205 (далі: Порядок № 327), встановлені вимоги про те, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

          Відповідно до п.2.3.4 Порядку №327 не допускається відображення в акті перевірки необгрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів.

          Відповідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платника податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»(від 21.12.2000 року № 2181 із змінами та доповненнями) активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

          Джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, юслуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (п.п.7.1.1 п.7.1 ст.7 Закону України № 2181 -Ш від 21.12.2000 р.).

          Матеріалами справи підтверджується, що у акті перевірки містяться дані, які не відповідають дійсним обставинам справи. З урахуванням викладеного суд правомірно задовольнив адміністративний позов.

          Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга необгрунтована та задоволенню не підлягає, постанова судом першої інстанції прийнята при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, відповідності висновків суду обставинам справи, в зв'язку з чим підстави для скасування постанови відсутні.          

                    Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

                                                            УХВАЛИЛА:

                    Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушта залишити без задоволення.

          Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.08.08 у справі №2-19/4724-2008А за адміністративним позовом Комунального підприємства "Упорядкування міста" до Державної податкової інспекції у м.Алушта про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень залишити без змін.

                    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

                    Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Головуючий суддя                                        М.А.Санакоєва

Судді                                         Г.П.Ілюхіна                               О.А.Щепанська