Постанова № 24530676, 06.06.2012, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 4-2047/12

П О С Т А Н О В А

06 червня 2012 року Печерський районний суд м. Києва

у складі:

головуючий - суддя Крижанівська Г.В. ,

при секретарі - Голубович С. В.,

прокурора Станкова О.П., адвоката ОСОБА_1, розглянувши справу за скаргою директора ТОВ «ТК «Комп'ютерні технології» ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва Марголіса Д.О. про порушення кримінальної справи від 11 травня 2012 року № 76-00329 відносно директора ТОВ «ТК «Комп'ютерні технології» ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України,

В С Т А Н О В И В:

директор ТОВ «ТК «Комп'ютерні технології» ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаною скаргою та просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що постановлена без достатніх приводів і підстав, передбачених законодавством України, та з порушенням чинного законодавства України. Вказує, що співробітниками ДПІ у Печерському районі м. Києва була проведена зустрічна звірка між ТОВ «ТК «Комп'ютерні технології» та ТОВ «Експотера» щодо документального підтвердження господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.12.2011 р. по 31.12.2011 р. На підставі даної перевірки була ДПІ у Печерському районі м. Києва була складена Довідка за підписом головного податкового ревізора - інспектора Макарука Л.К., зі змісту якої вбачається, що перевіркою суб'єкта господарювання не встановлено розбіжностей між відомостями, отриманими від ТОВ «ТК «Комп'ютерні технології», яка мала правові відносини з ТОВ «Експотера». Перевіркою ТОВ «ТК «Комп'ютерні Технології» встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських операцій та рахунків відповідно до відомостей, отриманих від ТОВ «ТК «Комп'ютерні технології», який мав правові відносини з ТОВ «Експотера» за грудень 2011 р.

Отже, вказує скаржниця, при співставленні та порівнянні Акту перевірки, винесеного ДПІ у Печерському районі м. Києва, та Довідки ДПІ У Печерському районі м. Києва вбачається суперечність та протилежність висновків, порушення кримінальної справи відносно неї без рішень з приводу неузгодженої суми податкового зобов'язання, яке було покладено в основу висновків Акту ДПІ та стало підставою до порушення цієї кримінальної справи, про що відображено в оскаржуваній постанові, без виклику та без опитування службових і посадових осіб підприємства - є передчасним.

В судовому засіданні заявниця просила скаргу задовольнити та скасувати постанову від 11.05.2012 р.

Адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні доводи скарги підтримав та вказав на відсутність приводів та підстав для винесення оскаржуваної постанови.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги. Доводи, викладені у скарзі та поясненнях адвоката в судовому засіданні не визнав, вважає, що скарга є безпідставною, а доводи заявника необґрунтованими, кримінальна справа порушеною у відповідності з вимогами ст.ст.94, 98 КПК України, за наявності на те приводів і підстав, про які ґрунтовно зазначено в оскаржуваній постанові, а тому просив залишити скаргу без задоволення. При цьому прокурор зазначив, що надані матеріали містять достатньо даних, досліджених судом в судовому засіданні, які вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак вказаного у постанові злочину.

Дослідивши посторінково матеріали, на підставі яких було порушено справу, заслухавши пояснення скаржниці та адвоката ОСОБА_1, думку прокурора, дослідивши матеріали скарги, надходжу до наступних висновків.

Постановою від 11 травня 2012 року слідчого СВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва Марголіса Д.О. порушено кримінальну справу № 76-00329 відносно директора ТОВ «ТК «Комп'ютерні технології» ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 30.01.03 за № 3-рп/2003 суд, розглядаючи скарги на постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав, передбачених ст. ст. 94, 98 КПК України, для винесення таких постанов.

Відповідно до вимог ст.236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Статтею 94 КПК України встановлений вичерпний перелік приводів та підстав для порушення кримінальної справи. Відповідно до ст.98 цього Кодексу, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, зокрема, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), тобто кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються об'єктивні ознаки вчиненого злочину.

Між тим, суд перевіряючи законність, вказаного в оскаржуваній постанові приводу до порушення кримінальної справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України постанова про порушення кримінальної справи повинна бути винесена уповноваженою на те особою, а згідно вимог п. 3.4 «Інструкції про порядок приймання, реєстрації, обліку та розгляду в підрозділах податкової міліції заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини», затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.06.1998 за № 304, у разі встановлення в процесі розслідування раніше невідомого підрозділам податкової міліції злочину співробітник, який проводить дізнання або слідство, складає рапорт, який реєструється в КОЗП, з позначкою «Додатково виявлено під час розслідування кримінальної справи № ___». Ці документи розглядаються як безпосереднє виявлення органом дізнання або слідчим ознак злочину.

В наданих суду матеріалах, на підставі яких було порушено кримінальну справу, відсутній як рапорт слідчого СВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва Марголіса Д.О. щодо безпосереднього виявлення ознак злочину, так і резолюція щодо проведення слідчим СВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва Марголісом Д.О. перевірки.

Об'єктивні ознаки злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, виходячи з кваліфікуючих його ознак згідно оскаржуваної постанови, полягають в умисному ухиленні від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах.

Підставою для порушення кримінальної справи прокурор вказує Акт перевірки, що була проведена на виконання постанови від 08.05.2012 р. слідчого СВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва Марголіса Д.О., від 10.05.2012 р. за № 255/22-8/37701023 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТК «Комп'ютерні технології» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «КА» Паріс» за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року», яким встановлено, що у вказаний період ТОВ «ТК «Комп'ютерні технології» шляхом проведення безтоварних операцій з ТОВ «КА «Паріс» та ТОВ «Експотера» не було нараховано і не сплачено податок на додану вартість на загальну суму 2 558 354,48 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у особливо великих розмірах, та покази свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Таким чином, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що Акт від 13.10.2011 р. за № 900/42-30/01386326 є документом, на підставі якого слідчий дійшов висновку про розмір податку, який не був сплачений платником.

Виконання податкових зобов'язань платниками податків на час винесення оскаржуваної постанови регулюється нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 14.1.175. ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 14.1.157. ст. 14, ст. 56 Податкового кодексу України саме узгоджене податкове повідомлення-рішення, тобто письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності, є тим документом, що визначає обсяг заниженого податку на додану вартість, однак, в наданих суду матеріалах відсутнє повідомлення-рішення податкового органу.

Відповідно до п.7 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом ДПА від 22.12.2010 № 984, що узгоджується зі змістом ст. 86.9. Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Прокурор в судовому засіданні повідомив суду, що наразі відповідне рішення суду ухвалене не було, оскільки постанова про порушення кримінальної справи, в рамках якої проводилась перевірка, скасована рішенням суду, яке є предметом апеляційного оскарження.

Як вбачається зі змісту Постанови Пленуму ВСУ «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів» від 08.10.2004 року №15 злочин, передбачений ст. 212 КК України, є закінченим з моменту фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів, які мали бути сплачені у строки та у розмірах, передбачених законодавством з питань оподаткування, тобто сум узгоджених податкових зобов'язань, а саме з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачених податок, збір чи інший обов'язковий платіж, що вважається узгодженим і підлягає сплаті.

Крім того, у змісті оскаржуваної постанови орган досудового слідства посилається на показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 як на підстави для порушення кримінальної справи.

Разом з тим, аналізуючи в сукупності досліджені судом матеріали, не вдаючись до оцінки доказів, суд приходить до висновку, що вказані показання свідків не містять жодних даних щодо діяльності ТОВ «ТК «Комп'ютерні технології».

Також суд звертає увагу на те, що в матеріалах скарги міститься Довідка за підписом головного податкового ревізора - інспектора, інспектора відділу перевірок підприємств окремих галузей економіки управління податкового контролю Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ОСОБА_7 «Про результати проведення зустрічної перевірки ТОВ «ТК «Комп'ютерні технології» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Експотера» їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.12.2011 р. по 31.12.2011 р.

Оцінюючи наявні в матеріалах перевірки дані з позиції їх відповідності, допустимості та достатності для висновку про наявність чи відсутність об'єктивних ознак злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, вважаю такі дані відсутніми, оскільки вони спростовуються встановленими протягом розгляду скарги обставинами, які існували на час порушення кримінальної справи 11.05.2012.

Зі змісту ст. 94 КПК України, яка вказує на те, що справу можна порушити лише у випадку достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину, безпосереднє виявлення ознак злочину не може бути приводом для порушення кримінальної справи у разі, коли відсутні підстави для такого порушення.

Оцінюючи наявні в матеріалах перевірки дані з позиції їх відповідності, допустимості та достатності для висновку про наявність чи відсутність об'єктивних ознак злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, вважаю такі дані відсутніми, оскільки вони спростовуються встановленими протягом розгляду скарги обставинами, які існували на час порушення кримінальної справи 11.05.2012 р.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.94, 98 ст.ст. 236-7, 236-8 КПК України, Рішенням Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003, Рішенням Конституційного Суду України від 30.06.2009 №16-рп/2009, -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу директора ТОВ «ТК «Комп'ютерні технології» ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва Марголіса Д.О. про порушення кримінальної справи від 11 травня 2012 року № 76-00329 відносно директора ТОВ «ТК «Комп'ютерні технології» ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України - задовольнити.

Постанову слідчого СВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва Марголіса Д.О. про порушення кримінальної справи від 11 травня 2012 року № 76-00329 відносно директора ТОВ «ТК «Комп'ютерні технології» ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України - скасувати.

На постанову суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя Крижанівська Г.В.