Рішення № 24529009, 18.04.2012, Дарницький районний суд міста Києва

Справа № 2-904/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"18" квітня 2012 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Дубаса В.А.,

при секретарі - Ридзель О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»до ОСОБА_1, Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона, Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Енергорезерв»про відшкодування шкоди у порядку регресу, -

в с т а н о в и в:

У квітні 2011 року ПАТ «УТСК»звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у порядку регресу. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на те, що 28.01.2008 року з вини відповідача ОСОБА_1 сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль «Daewoo Lanos», що належав ПНВП «Синапс», який було застраховано у ЗАТ «УТСК»(правонаступником якого є ПАТ «УТСК»). Відповідно до платіжного доручення №185 від 07.04.2008 року ЗАТ «УТСК»виплатило страхувальнику страхове відшкодування за ремонт автомобіля «Daewoo Lanos»д.н.з. НОМЕР_4 у сумі 3252 грн. 56 коп., крім того, ЗАТ «УТСК» сплатило вартість довідки ДАІ ГУ МВС України в м.Києві у сумі 83 грн., згідно платіжного доручення №112 від 11.01.2008 року та вартість авто-товарознавчої експертизи у сумі 400 грн., згідно з платіжним дорученням №403 від 11.03.2008 року.

З огляду на викладене, ПАТ «УТСК» просило суд стягнути з ОСОБА_1 вказану шкоду у порядку регресу.

Ухвалою суду (яку занесено до журналу судового засідання) від 12.07.2012 року за клопотанням відповідача ОСОБА_1 залучено у якості співвідповідачів -ПАТ СК «Енергорезерв»та Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона.

Зважаючи на те що ОСОБА_1 надав суду копію полісу ВА / 4995248 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ПАТ СК «Енергорезерв»та копію подорожнього листа службового автомобіля від 28.01.2008 року, який належить Інституту електрозварювання ім.. Є.О. Патона позивач просив (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 14.07.2011 року) стягнути з ПАТ СК «Енергорезерв»на користь ПАТ «УТСК»у порядку регресу матеріальну шкоду у сумі 3485 грн. 56 коп. та з Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона на користь ПАТ «УТСК»розмір франшизи у сумі 250 грн. 00 коп.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги не визнав у повному обсязі оскільки він є неналежним відповідачем у справі.

Представник співвідповідача ПАТ СК «Енергорезерв»у судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника співвідповідача, позовні вимоги визнав частково -у сумі 3402 грн. 56 коп., решту витрат у сумі 333 грн. просило стягнути з Інституту електрозварювання ім.. Є.О. Патона.

Представник співвідповідача Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона у судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника співвідповідача, позовні вимоги визнав в частині стягнення розміру франшизи в сумі 510 грн.

Суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 керуючи автомобілем «УАЗ 3303»д.н.з НОМЕР_5 28 січня 2008 року о 10 год. 00 хв. в м.Києві по вул. В.Василевської при зміні напрямку руху, не переконався, що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, в результаті чого здійснив наїзд на стоячий автомобіль «Daewoo Lanos»д.н.з. НОМЕР_4, що призвело до пошкодження транспортних засобів .

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 04.03.2008 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення.

Автомобіль «Daewoo Lanos»д.н.з. НОМЕР_4 було застраховано у ЗАТ «УТСК»відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту від 13.10.2007 року, який укладено із власником авто ПНВП «Синапс», у т.ч. від пошкодження та/або знищення внаслідок ДТП.

Згідно страхового акту від 28.03.2008 року пошкодження транспортного засобу «Daewoo Lanos»визнано страховим випадком та призначено до виплати у якості страхового відшкодування 3252 грн. 56 коп. (а.с. 8).

Позивач у справі платіжним дорученням №185 від 07.04.2008 року переказав 3252 грн. 56 коп. ПНВП «Синапс»страхове відшкодування, згідно якого вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Daewoo Lanos»складала 3252 грн. 56 коп.

Частиною 1 ст.1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.ін.).

Як встановлено у судовому засіданні 12.07.2011 року з пояснень відповідача ОСОБА_1, він керував транспортним засобом на підставі подорожнього листа службового легкового автомобіля «УАЗ 3303»д.н.з НОМЕР_5, який належить на праві власності Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона, у якому ОСОБА_1 працює водієм. Також ОСОБА_1 вказав, що між а Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона та ПАТ СК «Енергорезерв»було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , за яким був застрахований вказаний транспортний засіб.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «УАЗ 3303»д.н.з НОМЕР_5 28 січня 2008 року о 10 год. 00 хв. в м.Києві по вул. В.Василевської на відповідній правовій підставі з огляду на трудові відносини з Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона. Оскільки вказаний транспортний засіб Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона було застраховано, то відшкодувати шкоду завдану вказаним джерелом підвищеної небезпеки повинно ПАТ СК «Енергорезерв», а з Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона слід стягнути розмір франшизи.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом, що передбачено ч. 1 ст. 1191 ЦК України, з огляду на те, що відшкодування виплачено у сумі 3252 грн. 56 коп., тому саме цю суму необхідно стягнути з ПАТ СК «Енергорезерв», у іншій частині вимог (витрати за послуги оцінувача та за послуги ДАІ ГУ МВС України в м.Києві) слід - відмовити.

Згідно зі ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги частково ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовні вимоги необхідно задовольнити частково.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 131, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона (код ЄДРПОУ 05416923, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Боженка, 11) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»(код ЄДРПОУ 22945712, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 77) розмір франшизи у сумі 250 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Енергорезерв» (код ЄДРПОУ 22910777, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Братська, 4) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»(код ЄДРПОУ 22945712, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 77) матеріальну шкоду у порядку регресу у сумі 3252 грн. 56 коп.

У задоволенні інших вимог -відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Енергорезерв»на користь Публічного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»витрати по сплаті судового збору у сумі 51 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 грн

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ В.А. ДУБАС